Виступ_РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН  У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ  НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Якщо театр, за відомим висловом К.Станіславського, починається з гардеробу, то, безперечно, у навчальному закладі все починається з учителя. Отже, який він — сучасний учитель, агент змін і які завдання перед ним стоять?

 Метою вивчення мистецтва у сучасній українській школі є формування в учнів системи ключових, міжпредметних і предметних мистецьких компетентностей у процесі пізнання, інтерпретації, творення, оцінювання мистецтва [4; 13 ].

Зокрема на уроках музичного мистецтва, художньої культури у процесі:

• аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва державною мовою;  сприймання творів мистецтва інших країн та їх інтерпретація, з урахуванням знань про культуру цих країн  - формується компетентность спілкування рідною /державною, іноземною мовами;
• застосування знань із природничих наук у  відтворенні довкілля та явищ природи засобами мистецтва - основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• використання сучасних цифрових технологій для пізнання та творення мистецтва - інформаційно-цифрова компетентність;
• формування  уміння  виявляти власні художні інтереси та потреби; планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво -  компетентність уміння вчитися впродовж життя;
• використання мистецтва для вираження емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану - формування компетентності екологічної грамотності та здорового життя [2; 8 ].

Для реалізації вищезазначеного, хочу наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель – це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер із опанування світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід із монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.

Учитель мистецьких дисциплін нового покоління, його професійний рівень та здатність адаптуватися до нововведень під впливом стрімкого розвитку інформаційних освітніх процесів, розповсюдження мережевих, віртуальних, мультимедійних видів отримання учнями навчальної інформації, повинен бути спроможним впроваджувати і застосовувати в практичній діяльності нові педагогічні технології та досягати нових якісних змін у педагогічній майстерності.

Головне завдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість поза його межами – в особистісній і соціокультурній діяльності [1; 6 ].                                                                                                                            

Урок музичного мистецтва має бути творчим і, як будь-яка творчість, підпорядковуватися певним закономірностям, науковим положенням і відображати специфіку предмета. Дитина повинна не просто прослухати музику, але почути її, внутрішньо збагатитися, навчитися використовувати свої знання у подальшому житті.

 Тому я,  як вчитель, вважаю за необхідне перенести акцент із вивчення власне предмета на його застосування як засобу формування особистості учнів, активізацію творчої діяльності та залучення учнів до активної самостійної діяльності. Учням на  уроках подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал до роздумів, можливість виявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчого підходу.

З огляду на це, на своїх уроках, для формування предметних компетентностей, використовую і комбіную такі інноваційно художньо-педагогічні технології навчання: 1) інтерактивні; 2) ігрові; 3) інформаційно-комунікаційні, мас-медійні; 4) проектні.             

 Головне треба пам’ятати, що в центрі уваги педагога має стояти особистість учня, а не предмет, якого навчають, зосередитись на доборі такого навчального контенту, який стане для учня життєво необхідним.

І завершити свій виступ, я хотіла б словами Я.Коменського: «Сократа вихваляли за те, що, маючи можливість займати громадську посаду і бути корисним своїй батьківщині, він вважав за краще служити вихованню юнацтва, заявляючи, що більш корисний державі той, хто зробить багатьох здатними  управляти  державою, ніж той, хто управляв нею  сам». Тож, шановні колеги, крокуймо в ногу з часом, будьмо професійно компетентними, бо саме від нас залежить майбутнє наших дітей, майбутнє держави.

                                  Список використаних джерел

1.               Вудка М. В. Розвиток життєвих компетентностей на уроках музичного мистецтва та художньої культури. — Тернопіль–Харків: Ранок, 2011. — 144 с.
2.               Методичні рекомендації щодо вивчення навчального предмету «Музичне мистецтво»  у 2017-2018 навчальному році/упорядник Гловацький С.В., методист КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2017. – 9 ст.
3.               Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром/упорядники Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х. Вид.група «Основа», 2006. – 352с.
4.                Спецвипуск журналу «Практика управління закладом освіти». Державний стандарт початкової загальної освіти, 2012. – 63с.