Витинанка "Дерево життя"

Конспект уроку з образотворчого мистецтва:

Спрощення і стилізація у декоративно-прикладному        мистецтві.    Витинанка «Дерево життя»

                                                                                                     Підготувала:

                                                                                                     вчитель

                                                                                                     Шубківського ліцею

                                                                                                     Бондарчук Я.А.

Тема. Спрощення і стилізація у декоративно-прикладному        мистецтві.    Витинанка «Дерево життя».

Мета уроку:

• Активізувати знання про спрощення і стилізацію у декоративно-прикладному мистецтві.
• Познайомити з видами, засобами вираження ,матеріалами у витинанці. 
• Вдосконалювати композиційні компетентності.
• Розвивати в учнів фантазію та почуття гармонії.
• Формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: витинанка. 

Обладнання уроку: для вчителя: репродукції творів народного декоративно­прикладного мистецтва; аудiозапис українських народних пісень; для учнів: олівець, міцний папір різних видів, ножиці, клей.

ХІД УРОКУ

І . Організаційний момент.

Психологічний настрій на урок.

 Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб    

зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.Почнімо наш урок

. Девіз нашого уроку(хором) : «Вигадуй, пробуй, твори! Розум, фантазію прояви!»

 Учитель.

 Сьогодні на вас чекає захоплююча подорож у світ мину­лого, світ творчості, краси, уяви і фантазії.

Кожний з нас сприймає світ по-своєму,

Хто в кольорових, хто в чорно-білих снах,

Хто на землі калину п’є настояну,

А хто літає в небі наче птах.

Ми різні всі, дороги різні маємо,

Та матінка-земля у нас одна,

Давайте ж створимо сьогодні те, що мріємо,

Щоб в кожнім серці ожила краса. (М. Рильський)

Мудрий письменник Сент-Екзюпері говорив: „Шукати треба серцем, найголовніше не побачиш” . (слайд 1)

Уявіть собі картину: ви зірвали квітку – і вона зів’яла. Тоді ви розумієте, що доторкнутися до краси можна лише серцем.

      Сьогодні , діти, ми звами спробуємо доторкнутися серцем до історії українського народу , до його звичаїв і традицій.І все це ми будемо робити на прикладі декоративно-прикладного мистецтва.

- Що таке декоративно - ужиткове мистецтво? (Мистецтво прикрашення і оздоблення предме­тів побуту.)

-З  яким видом декоративно-прикладного мистецтва ми сьогодні працюватимемо, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку. 

 Блищать у ножицях кружальця, 

 Приваблюють до себе пальці,

 Ті пальчики талановиті, 

 Рухливі, дружні, працьовиті,

 Вони охочі до складанок, 

 Умільці гарних... ( витинанок). 

Тема сьогоднішнього уроку –  Спрощення і стилізація у декоративно-   прикладному мистецтві. Витинанка «Дерево життя». (слайд 2)

Мета уроку .(слайд 3)

А епіграфом уроку я обрала народне прислів’я:  «ЯК У ХАТІ ВИТИНАНКА, ТО Й ДОБРО СТОЇТЬ НА ҐАНКУ».  (слайд 4)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

       З давніх-давен, а саме з тих часів, як люди перейшли від курінної хати до чистої світлиці, жінки-українки почали прикрашати їх рушниками, мальованками, витинанками, розписами. Сьогодні ми з вами згадаємо історичні передумови виникнення одного з видів декоративно-прикладного мистецтва, навчимося використовувати його традиційні елементи, виготовимо дуже красиву річ.

В Україні розповсюджені i найрізноманітніші форми народного декоративно-прикладного мистецтва. Його ще називають ужитковим, тому, що всі його витвори перш за все є предметами, що використовуються в побуті людини, у повсякденному житті.

 Різними за господарським призначенням є предмети побуту, різниться  технологія їх виготовлення та декорування (при­крашання).             

Глиняний посуд розписують, дерев’яні вироби можна при­красити як розписом, так i різьбою, вишивка надає неповторної краси рушникам та предметам побуту - всього i не перерахуєш.

 Та спільним для всіх рiзноманiтних форм декоративно-прикладного (ужиткового) мистецтва є те, що в основі їх лежить стилізація.     Тому зображення у декоративно-прикладному ми­стецтві спрощені за формою та кольором, контрастні та лаконічні, а від того ще більш виразні.

 ІІІ. Актуалізація опорних знань

Але щоб продовжити наш урок, ви, діти, повинні згадати види декоративно-прикладного мистецтва, які ви вже знає 

• Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте? 

• Які матеріали можуть використовуватись в цих видах?   (слайд 5)

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок.

 Як свідчать археологічні розкопки, ажурні візерунки із шкіри були відомі кочовим народам уже в 5 ст. до н. ери. Паперові витинанки, вважають вчені, з'явилися вперше у Китаї після винайдення паперу. Там напередодні свята, зустрічі весни, жінки наклеювали на вікна своїх будинків графічно чіткі паперові "чуанхуан" (віконні візерунки), які виготовляли заздалегідь, узимку. Це були зображення божеств, звірів, винограду, метеликів, риб, птахів-феніксів та квітів. Згодом витинанки поширилися і серед інших народів.

         В українській сільській хаті паперові прикраси з'явилися у 19 ст. В оздобленні хат паперові витинанки співіснували разом з декоративним розписом, інколи доповнювали їх. Також витинанками прикрашали балки, полиці, печі та горщики для квітів, а також дарували один одному на Різдво та Великдень

Приклеювали витинанки до стін молоком, і тому під час наступної побілки хати їх легко можна було змінити на нові. В Україні паперове мереживо було частиною святкових обрядів, вважалося, що воно захищає житло від злих сил, приносить любов і добробут. Наприклад : витинанка у вигляді хреста вішалась на сволок над колискою дитини. Витинанки пов'язували з основними подіями в житті селянина, і кожній відповідала певна традиційна композиція. До жнив клеяли врожайну, на заручини – заквітчану.

А ще існує  цікава легенда про появу витинанок в Україні. Ми її послухаємо трішки пізніше.

 Які асоціації , діти ,виникають у вас, коли ви чуєте слово «витинанка» ?(слайд 6)                                         

 Слово „витинати” походить від слова „вирізати”. Витинанки – орнаментальні, фігурні прикраси, ажурно вирізані ножицями або ножем з білого та кольорового паперу.

 У зв’язку з тим що витинанка , як вид декоративно-прикладного мистецтва, з’явилась значно пізніше від інших видів, у її композиціях майстри використовують символи-обереги, які прикрашали писанки, гончарні вироби, килими, кахлі.

У кожного народного умільця свої методи, підходи до виготовлення витинанки, свій неповторний світ образів.

За формою витинанку розподіляють на виготовлену:    (слайд 7)

• у смужці;
• колі;
• квадраті;
• еліпсі.

   За методами вирізання витинанку розподіляють: (слайд 8)

• на ажурну (видаляється зображення й залишається фон);
• силуетну (видаляється фон і залишається зображення);
• просту;
• складну.

               (слайд 9)

 Матерiaлu для створення композuцii: тонкий, але міцний папір різних видів; гострі ножиці різних розмірів та форми (прямі, вигнуті), манікюрні ножиці для мілких деталей.

V.   Постановка практичного завдання.

  На сьогоднішньому ypoцi ви маєте створити в тexнiцi витинанки композицію ”Дерево життя”. (слайд 10)

З листка паперу дерево звелося,

І дивно якось все переплелося:

Минувшина людська і майбуття.

Його назвали – дерево життя.

В землі коріння, крона в небо пнеться.

Хто зна, чого вже так воно ведеться –

Нитки незримі все буття сплели,

В мінливості щось стале ми знайшли.

Вмирає щось, щоб знову відродитись,

Живим дощем через віки пролитись.

Зернята правди, мудрості, добра

Народна витинанка зберегла.

(слайд 11)

Дерево життя – це найголовніший символ рослинного світу майже у всіх народів планети. В українців воно існує практично у всіх видах мистецтва, зокрема широко оспівується в колядках, де йому надають надзвичайного значення у створенні світу й інших важливих Божих і людських справах.

Ось як розпочинається одна із подільських колядок, якій сотні років:

Росте дерево, тонке високе,

Ой дай Боже!

Тонке високе, в корні глибоке,

Ой дай Боже!

На тім дереві сам сокіл сидить, далеко видить,

Ой дай Боже!

Далі в ній йдеться про те, що сокіл бачить, що на морі пливе панна і вишиває братові на весілля сорочку. Згадуються там місяць та зорі, райські пташки, тури-олені.

Дерево давало життя не тільки людям, а й птахам (більшість із них живуть саме на деревах), тваринам. Під деревом майстри мали на увазі всяку рослину.

Деревам поклонялися, більшість із них були святими й окремо щось символізували: (слайд 12)

верба – прадерево;

липа – матір, вода;

дуб – прадерево, Перун, Сонце, сила, авторитет, житло Першобога;

береза – Лада;

клен – Лель;

вишня – чарування, дівоча краса;

калина – коляда, Різдво світу, дівоча краса;

смерека – вічне життя, юність;

явір – прадерево, юнак;

яблуня – жіноче начало, материнство.

Також вважалися священними бузина, терен, ялина, сосна, кедр, виноград, черешня, ожина, малина, горіх, черемха та ще чимало рослин.

Але справжні митці-витинальники, як правило, «узагальнювали» свої дерева, тобто не визначали їх породи, бо мислили і переживали символічно й глибинно, а не копіювали бачене. На своїх деревах вони розміщували птахів, богів, людей і Сонце.

Світове дерево знаходиться в центрі світу і має триєдину будову: вершина його – небесне царство (світ богів), стовбур – земля (світ людини і тварин), коріння – підземне царство (світ підземних божеств і померлих предків).

Дерева – це група витинанок, що охоплює кілька композиційних типів настінних прикрас дзеркальної симетрії: дерево, дерево з пташками, гілка, букет, вазон, квітка.

Справжнє мистецтво – символічне. Попри свою простоту, доступність, витинальне мистецтво мало власні оберегові символи, як і писанкарство, вишивка, ткацтво.

Ці символи відображали міфологічні уявлення наших предків про будову Всесвіту.

Отже, на сьогоднішньому занятті створимо своєрідний власний оберіг – «Дерево життя». В ньому об’єднуються Дійсність, Майбутнє і Минуле кожної людини.

Перегляд фільму «Дерево життя». (слайд 13)

Ми ознайомимося з технологією виготовлення витинанок. Наше з вами завдання – відродити і зберегти традиції стародавнього художнього промислу.

Композиція «вазон» має свої особливості: (слайд 14)

• зазвичай основа — у вигляді трикутника, ми­сочки, чашечки з вушками, блюдця, кола та ін.;
• «вазони» створюють за принципом народного орнаментального мотиву «сосонка» («ялинка»);
• елементи, що завершують мотив: квітка; гео­метрична розетка, складена з ромбів, тощо.

VІ. Практична діяльність учнів

Повторення правил техніки безпеки при використанні ножиць та клею. (слайд 15)

 При роботі з ножицями:

• Класти ножиці так, щоб вони не звисали з парти.
• Не залишати ножиці в розкритому вигляді.
• Не тримати ножиці кінцями вгору.
• Передавати ножиці кільцями вперед.

При роботі з клеєм:

• Не брати клей до рота.
• Слідкувати, щоб не потрапив до очей.
• На виріб багато не наносити.
• Користуватися пензликом для клею.
• Залишки клею промокати серветкою.

Послідовність виконання витинанки : (слайд 16) 

1. Визначити форму горщика, квітів у вазоні, їx кількість.
2. Скласти по горизонталі чи по вертикалі аркуш паперу навпіл, повернувши кольоровим боком до середини.
3. Олівцем від тієї частини аркуша паперу, де ми його зігнули, нанести лінію половину горщика та вазона.
4. Ножицями по контуру рисунка вирізати композицію.
5. Обережно розгорнути її на столі.
6. На зворотний бік витинанки нанести клей, повернувши її лицьовим боком  до низу, i зверху наклеїти білий, або кольоровий картон.

Пам’ятайте, що охайна, проста витинанка має кращий вигляд, ніж складна, але неохайно виконана. Розпочинайте роботу. (слайд 17)

(Учні працюють під супровід українських пісень. Надаю учням індивідуальну допомогу. Читаю легенду про появу витинанок ).

Легенда про появу витинанок в Україні.

      Колись у давнину, в одному українському селі, ввечері: сиділа під хатою дівчина і мріяла про свого нареченого, який давно пішов у далеку країну і не повертався. Раптом затріпотів біля неї голуб і сів на коліна. Дівчина не сполохалася, бо то був їхній голуб. Він прилетів здалеку. Його брав із собою хлопець – коханий дівчини. Приніс голуб на клаптику паперу звісточку. Вона сповіщала, що хлопець живий-здоровий і незабаром повернеться у село. Дівчина довго думала: «Яку б це відповідь дати?». Потім зайшла до хати, взяла ножиці та папір і почала витинати узор. І як розгорнула папір, то побачила гарну-прегарну витинанку. Вона і незчулася, як це в неї просто вийшло. Прив’язала витинанку-звісточку до голуба, і він поніс її в далекий край коханому. Коли ж наречений повертався додому, він мав цю витинанку із собою, і як заходив у село, то всім показував її. Люди дивувалися чарівному узору. І там, де хлопець проходив, всі почали витинати таку ж красу. Так в Україні з’явилися витинанки. 

VIІ. Узагальнення, систематизація нових знань і вмінь

 Метод „Мікрофон”

Уявіть, що в мене в руках мікрофон. Я починаю речення, а ви повинні його закінчити.

- Ці дивні вазони прикрашають наш клас. Вони розквітли для нас взимку. Техніка, яка допомогла нам відтворити це диво називається... (витинанка).    

- Витинати означає... (вирізати).

- За методами вирізання витинанки поділяють на ...  (ажурні, силуетні).

- За формою -  у ... (колі, квадраті, смужці, еліпсі).

- Витинанки використовували... (для оздоблення).

VIІІ. Підсумок уроку

Учні презентують свої роботи, зазначаючи:

• який символ зображено;
• яку техніку обрано для роботи;
• хто був причетним до створення роботи;

Організація виставки учнівських робіт; обговорення за участю всього класу кращих робіт, оцінювання.

ІХ. Домашнє завдання

Пригадати свого улюбленого казкового героя та будинок , в якому він проживав.