Вивчаємо цифри у віршах
Я один пишу не вміло,Та мене це захопило. Ручку вже навчивсь тримати,Тож мерщій, один писати!
Ось рівнесенький рядочок,Паличку веду в куточок,Опускаю ручку вниз:«Цифро чарівна, з’явись!»
Два – це цифра чарівна,Рівній їй ніде нема. В неї хвостик – закарлючка, Ось така ця цифра штучка.
На цю цифру поглядаю,Серед всіх її впізнаю. Має «три» аж два гака,Знахідка для рибака.
Я четвірочку пишу,Зовсім це не складно. Довгу паличку веду,З двох куточки я зроблю.
Якщо в дзеркало поглянуть. В цифрі цій впізнаєш два.Є лише одна відмінність,В неї знизу голова.
Шість, як справжня акробатка,Вранці вийшла на зарядку. Цифра п’ять гука подружку:«Підстелю тобі подушку,Щоби ти, робивши вправи Не отримувала травми.»
Цифра сім вдягла віночок. Й гордовито йде в садочок. Поруч з нею вся сім’я. Від дев’ятки до нуля.r
Вісім з ляльками не грає,Математику вивчає. Вже навчилась рахувати,Додавати й віднімати.
Цифру дев’ять я пишу,Ось голівонька вверху. Плавно ручку опускаюІ гачечок добавляю.
Ось кружечок, та не круглий,Більше схожий на овал. Це в клітиночку маленьку,Цифру нуль, я написав.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку