Вивчаємо цифри у віршах

Я один пишу не вміло,Та мене це захопило. Ручку вже навчивсь тримати,Тож мерщій, один писати!

Ось рівнесенький рядочок,Паличку веду в куточок,Опускаю ручку вниз:«Цифро чарівна, з’явись!»

Два – це цифра чарівна,Рівній їй ніде нема. В неї хвостик – закарлючка, Ось така ця цифра штучка.

На цю цифру поглядаю,Серед всіх її впізнаю. Має «три» аж два гака,Знахідка для рибака.

Я четвірочку пишу,Зовсім це не складно. Довгу паличку веду,З двох куточки я зроблю.

Якщо в дзеркало поглянуть. В цифрі цій впізнаєш два.Є лише одна відмінність,В неї знизу голова.

Шість, як справжня акробатка,Вранці вийшла на зарядку. Цифра п’ять гука подружку:«Підстелю тобі подушку,Щоби ти, робивши вправи Не отримувала травми.»

Цифра сім вдягла віночок. Й гордовито йде в садочок. Поруч з нею вся сім’я. Від дев’ятки до нуля.r

Вісім з ляльками не грає,Математику вивчає. Вже навчилась рахувати,Додавати й віднімати.

Цифру дев’ять я пишу,Ось голівонька вверху. Плавно ручку опускаюІ гачечок добавляю.

Ось кружечок, та не круглий,Більше схожий на овал. Це в клітиночку маленьку,Цифру нуль, я написав.