Тема 1
1 |
«Методика навчання математичної освітньої галузі» як наука і як освітній компонент |
2 |
Зв’язок методики навчання математичної освітньої галузі з іншими науками |
3 |
Компетентнісний підхід у навчанні математики в початкових класах: нормативне забезпечення |
Методика навчання математичної освітньої галузі − це наука про математику як навчальний предмет (окремий предмет вивчення і в межах інтегрованих курсів) і закономірності процесу навчання математики учнів початкових класів.
Основні поняття «Методики навчання математичної освітньої галузі»:
Історія становлення методики навчання математики в початкових класах. Науковці-методисти:
Методика навчання математичної освітньої галузі в початкових класах |
Логіка |
Психологія |
|
Математика |
|
Психологія |
|
Дидактика |
|
Педагогіка |
Концепцією Нової української школи передбачено зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
Мета освіти, пов’язана із формуванням в учнів ключових компетентностей, одержала свій розвиток у Державному стандарті початкової освіти (2018 р., зі змінами в 2019, 2020 рр.). Однією з ключових компетентностей визначено математичну компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.
Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
У Типових освітніх програмах для досягнення мети математичної освітньої галузі передбачено виконання таких завдань:
ТОП-1 |
ТОП-2 |
|
|
Складові математичної компетентності [Онопрієнко О., Листопад Н., Скворцова С. Компетентнісний підхід до навчання математики. Київ : Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2014. С. 13-14] |
|
Обчислювальна |
представлена уміннями порівнювати числа, виконувати арифметичні дії з ними; знаходити значення числових виразів; порівнювати значення однойменних величин і виконувати дії з ними тощо. |
Інформаційно-графічна |
представлена уміннями, навичками, способами діяльності, пов’язаними із графічною інформацією. Це вміння читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, знаходити їхнє значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо. |
Логічна |
забезпечується формуванням в учня здатності виконувати логічні операції у процесі розв’язування сюжетних задач, рівнянь, ребусів, головоломок; розрізняти істинні й хибні твердження; розв’язувати задачі з логічним навантаженням; описувати ситуації у навколишньому світі за допомогою взаємопов’язаних величин; працювати з множинами тощо. |
Геометрична |
виявляється у володінні просторовою уявою, просторовими відношеннями (визначати місцезнаходження об’єкта на площині та в просторі, розкладати й переміщувати предмети на площині); вимірювальними (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площу геометричної фігури) та конструкторськими вміннями та навичками (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники, конструювати геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини). |
Система навчальних завдань уроку, побудованого на засадах компетентнісного підходу |
|
1. Мотивація діяльності учнів |
навчальні завдання, які випереджують виклад нового матеріалу, полегшують сприйняття учнями нової інформації, допомагають передбачити особистісне значення нового знання чи вміння, наприклад: «Я буду знати, як ...»; «Я зрозумію, як можна ...»; «Якщо я вмітиму ..., то...»; «Мені це потрібно вміти для ...» тощо. |
2. Навчальні завдання, які супроводжують виклад нового матеріалу, його усвідомлене сприймання |
Можуть містити елементарні теоретичні відомості, правила, зразки виконання, алгоритми тощо |
3. Репродуктивні (пробні) завдання складності «розуміння» |
дають змогу відновити щойно отриману інформацію, виконуються за наданим зразком |
4. Тренувальні завдання для закріплення нової навчальної інформації рівня складності «застосування» |
передбачають виконання навчальних дій за інструкцією учителя або з коментуванням |
5. Завдання (проблеми), які вирішуються у частково змінених умовах, рівня складності «обґрунтування» |
для застосування знань і вмінь у зміненій ситуації (компетентнісно зорієнтовані задачі, життєві, комплексні або практично зорієнтовані) |
6. Рефлексія діяльності на уроці |
навчальні завдання, які допомагають учням відстежити власні досягнення, наприклад, «Я знаю, що...»; «Я можу пояснити...»; «Я розумію...»; «Я вмію зробити...»; «Я перевіряю...»; «Я намагаюся...»; «Я відчуваю, що мені потрібно...» тощо. |
Компетентнісно зорієнтовані задачі |
||
І. С. Фішман |
М. Ю. Демидова |
І. М. Бистрова, І. М. Медведєва |
|
Вчитель початкових класів Державний стандарт початкової освіти Компетентнісно зорієнтовані задачі Ключові компетентності Математична компетентність Математична освітня галузь Методика навчання математичної освітньої галузі Нова українська школа Типові освітні програми |
Для доповнення конспекту
Вчитель початкових класів - це освітній працівник, який викладає предмети в початкових класах школи. Зазвичай вони працюють з дітьми віком від 6 до 11 років, надаючи їм основні знання з мови, математики, природознавства, мистецтва та інших предметів. Вчителі початкових класів грають важливу роль у формуванні основних навичок та знань, які діти підтримують упродовж свого шкільного навчання. Вони також сприяють соціальному розвитку та вихованню дітей, допомагаючи їм адаптуватися до шкільного середовища.
Державний стандарт початкової освіти - це офіційний документ, який встановлює вимоги до змісту та якості навчання в початкових класах школи. Стандарт регулює, які предмети мають отримати учні, які знання та знання вони повинні отримати, і як оцінювати свій успіх.
Державний стандарт початкової освіти визначає основні цілі і завдання початкової освіти, а також вимоги до рівня підготовки учнів. Він також може Публікувати рекомендації щодо методики викладання та організації навчального процесу.
Державний стандарт початкової освіти може відрізнятися в різних країнах і регіонах, оскільки він враховує особливості освітньої системи та культурні вимоги. Він є програмою інструментом для забезпечення якості освіти та стандартизації освіти у початкових класах.
Компетентнісно зорієнтовані задачі - це завдання, спрямовані на розвиток конкретних компетенцій, навичок і знань учнів, замість лише передачі теоретичної інформації. Цей підхід до навчання акцентує увагу на розвитку учнівських навичок, умінь та вмінь, які вони можуть використовувати в реальних життєвих ситуаціях. Компетентнісно орієнтовані завдання можуть бути використані в освіті на всіх рівнях, включаючи початкову, середню і вищу школу, а також у навчальних програмах для дорослих.
Завдання, зорієнтовані на розвиток компетентностей, можуть включати в себе різноманітні види діяльності, такі як розв'язання проблеми, аналіз ситуацій, творче мислення, комунікацію та співпрацю. Вони допомагають учням навчатися, використовувати свої знання в практичних контекстах та розвивати навички, забезпечити подальший успіх у житті.
Ключові компетентності (іноді називають "ключовими навичками" або "ключовими вміннями") - це набір фундаментальних навичок, які особа повинна мати для успішного функціонування в сучасному суспільстві. Ці компетентності визнаються як важливі для особистого, соціального та професійного розвитку. Вони допомагають людям вирішувати різноманітні завдання, робити власні вибори та адаптуватися до змін в оточенні.
Ключові компетентності можуть включати наступні аспекти:
Ці ключові компетентності є факторами для освіти і розвитку особистості і враховуються при розробці освітніх програм та оцінюванні учнівського прогресу.
Математична компетентність - це здатність розуміти, використовувати та використовувати математичні знання та навички в різних життєвих та професійних ситуаціях. Це включає в себе розуміння математичних концепцій, вміння виконувати математичні операції, розв'язувати математичні задачі, а також використовувати математичні методи і моделі для аналізу та розв'язання реальних задач.
Математична компетентність може включати в себе різні аспекти, такі як:
Математична компетентність є важливою частиною загальної освіти, після якої математика використовується в багатьох сферах життя, від наукових досліджень до щоденних практичних завдань.
Математична освітня галузь - це частина загальної системи освіти, яка спеціалізується на навчанні і вихованні математики. Вона охоплює всі аспекти математичного навчання, включаючи вивчення математичних концепцій, теорій, методів та їх застосування в різних контекстах. Математична освітня галузь включає в себе такі рівні як:
Математична освітня галузь грає важливу роль у розвитку критичного мислення, аналітичних навичок і здатності до розв'язування проблем. Вона також є ключовим компонентом освіти в багатьох наукових і технічних галузях, а також у сферах, де потрібна точність і обробка даних.
Методика навчання математичної освітньої галузі - це система підходів, методів, стратегій та технік, які вчителі пропонують для ефективного навчання математики учнів. Вона включає в себе способи пояснення математичних концепцій, організації навчального процесу та оцінювання прогресу учнів. Методика навчання математики може варіюватися в залежності від рівня освіти, віку учнів та освітніх цілей. Ось деякі ключові аспекти методики навчання математичної освітньої галузі:
Методика навчання математичної освітньої галузі постійно розвивається і пристосовується до потреб сучасного освітнього середовища та вимог різних категорій учнів.
«Нова українська школа» - це назва освітньої реформи, яка була запроваджена в Україні в 2016 році з метою модернізації освітньої системи країни. Ця реформа поставить перед собою завдання покращити якість освіти та підготувати українську молодь до викликів сучасного світу. Основні аспекти "Нової української школи" включають:
Ця освітня реформа стала кроком у реформуванні освітньої системи України з метою забезпечення сучасного та якісного навчання української молоді, підготовки її до викликів 21 століття.
Типові освітні програми - це стандартні, базові програми, які починають навчальний зміст та вимоги до знань та навичок, які мають набуті учні в течії певного етапу освіти. Ці програми традиційно розробляються національними або регіональними освітніми владами та випускаються навчальні групи та обов’язковий матеріал для учнів на певному рівні освіти.
Типові освітні програми містять інформацію про предмети, які мають
вивчати учні, послідовність їх вивчення, вимоги до оцінювання та методики
навчання. Вони можуть бути розроблені для різних рівнів освіти, включаючи
початкову, середню і вищу школу, а також для різних предметних областей.
Типові освітні програми постійно враховують культурні, соціальні та освітні потреби конкретної країни або регіону. Вони служать як основа для розробки конкретних навчальних програм у школах і вищих навчальних закладах. Також вони можуть регулювати процес оцінювання прогресу учнів та допомагати отримати якісну освіту відповідно до встановлених стандартів.
1