Вивчення інтересів, нахилів та здібностей учнів. Встановлення професійного типу особистості

Педрада

Виступ на тему:

«Вивчення інтересів, нахилів та здібностей учнів. Встановлення професійного типу особистості.»

Підготував:

Соціальний педагог,

практичний психолог

Збаразької ЗОШ І – ІІІ ступенів №3 імені Михальського Т. Р.

Добровольська О. В.

Уся шкільна робота сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності. Исихолого-педагогічна функція профорієнтації - це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління їх професійним самовизначенням. Також це - формування професійних намірів у відповідності з інтересами і потребами конкретного регіону у кадрах.

3 огляду на важливу роль у професійному самовизначенні учнів їхніх батьків особливе значення має співпраця в професійній роботі школи і сім’ї. Тому школа повинна направляти зусилля батьків на створення умов для розвитку інтересів, схильностей і здібностей їхніх дітей,Здійснювана в школі цілеспрямована робота з професійної орієнтації учнів є частиною навчально-виховного процесу. Вона проводиться всім педагогічним колективом, а не лише психологом та вчителями трудового навчання.

В процесі реформування шкільної освіти, а саме перехід від загальноосвітніх шкіл до профільних, дає можливість учням вибрати профіль споріднений до їх інтересів, нахилів, здібностей, а це в свою чергу забезпечує більш свідомий вибір професії у недалекому майбутньому. Виходячи з цієї можливості профорієнтаційна робота школи направлена на допомогу учням у вірному виборі профілю.

Таким чином спираючись на пізнавальні інтереси учнів до відповідної професії можна зорієнтувати їх на доцільний профіль навчання, і навпаки, знаючи здібності і нахили учнів до деяких предметів навчально-виховного циклу, можна запропонувати відповідний профіль, а в подальшому і саму професію.

І Існує формула вибору професії. Вона складається з 3 важливих складових:

Розглянемо першу складову цієї формули. Вона має назву "ХОЧУ"

І. ХОЧУ - це наші інтереси, схильності. Це наше прагнення займатися певною діяльністю.

Потребу людини в певній діяльності в психології називають схильністю. Про неї кажуть, коли робота подобається людині, захоплює її. Зовнішніми проявами цієї схильності є тривале та постійне прагнення людини до певної діяльності, наприклад, малювання чи креслення, моделювання одягу та шиття, ремонт різноманітної техніки; успіх її виконання; прояв стійкого інтересу до тієї чи іншої області знань; прагнення до постійного їх накопичення. Справжня схильність зазвичай поєднує в собі стійкий інтерес до тих чи інших явищ дійсності та стійке прагнення самому діяти в цьому напрямку.

Ознакою схильності до тієї чи іншої професійної діяльності являються інтереси. Значення інтересів для життя людини велике: вони спонукають нас здобувати знання, розширювати свій кругозір, допомагають долати труднощі та перепони. Між інтересами та схильностями багато спільного, але є й різне. Можна, наприклад, проявляти інтерес до спорту, не пропускаючи жодного спортивного змагання по телевізору чи на стадіоні, збираючи фотокартки відомих спортсменів, вивчаючи їх біографію, але самому не робити навіть ранкової гімнастики.

Це саме той випадок, коли інтерес є, а схильність - відсутня. Тому інтерес можна виразити формулою "ХОЧУ ЗНАТИ, а схильність - "ХОЧУ ЗРОБИТИ".

Розглянемо другу складову формули вибору професії. Вона має назву "МОЖУ"

МОЖУ- це наші здібності (фізичні - стан здоров'я, розумові-інтелект, пам'ять, увага, психологічні – наші емоції, вольові якості)

В основі успішного оволодіння професією лежать здібності. Здібності – це можливість досягти високого рівня майстерності в тій чи іншій справі. Це такі індивідуально-психологічні особливості людини, що допомагають їй досягти успіху в якій-небудь діяльності. Розрізняють загальні та спеціальні здібності.

До загальних здібностей належать такі якості, як працелюбність, увага, цілеспрямованість. Ці якості важливі для всіх професій та видів діяльності.

Спеціальні здібності – це якості, що забезпечують успіх у більш вузькому колі видів діяльності. До таких, наприклад, належать зорова пам'ять, розуміння людей, швидкість, координація, точність рухів, окомір, слух.

Наприклад, токарю постійно доводиться мати справу з вимірювальним інструментом, вміти розрізняти форму, величину, колір деталей, визначати "на око" відхилення в роботі верстата, дрібні дефекти на поверхні деталей, тому важливе значення в роботі має зорове сприйняття, слухова чутливість не менш важлива, бо вона допомагає визначити особливості роботи верстата, фіксувати зміну якості різця тощо.

Для успішної роботи водія необхідні добре розвинута моторно-зорова координація, швидка реакція і зорове сприймання, високий рівень концентрації, розподілу та переключення уваги.

Професія перукаря передбачає високий рівень розвитку зорових, слухових, тактильних відчуттів (розрізнення кольорів, і відтінків, форми, розмірів, визначення за запахом косметичних препаратів). Також обслуговування клієнтів передбачає активне спілкування, встановлення контакту з відвідувачем, вміння правильно організувати свою роботу, тому перукарю має бути притаманний високий рівень розвитку комунікативних здібностей.

Третя складова має назву "ТРЕБА" \

"ТРЕБА" - потреба ринку праці. Вашого регіону в конкретній професії.

Вправа "Мікрофон"

Як Ви розумієте словосполучення "ринок праці"?

(Обговорення -3 хв)

Справа в тому, що приступаючи до пошуку роботи, незалежно від того, чи маємо ми професію, чи тільки-но збираємося її здобути, і чи подобається це нам, чи ні, ми опиняємося на ринку, причому в якості продавця. Кожен знає, що ринок складається із попиту (покупців) та пропозиції (продавців). А оскільки це ринок праці, то ми представляємо свою робочу силу, а точніше пропонуємо - свої інтелектуальні та фізичні можливості, професійні знання та вміння. Але, як відомо, досвідчений продавець, перш, ніж викласти свій товар на прилавок, завжди спочатку виявить попит на ринку, визичить його ціну. Звісно, що товар більш високої якості коштує дорожче, ніж низької. Але якщо його багато, то може скластись ситуація, що ціну за цей товар прийдеться або знижувати, або шукати інші ринки збуту в інших місцях. А якщо товару обмаль, навіть і не зовсім відповідної якості, то за нього в період дефіциту можуть давати більш високу ціну, до тих пір, поки ринок не наповниться. Аналогічні процеси відбуваються на ринку праці. \

Підведення підсумків. Вправа "Побажання"

Мені хотілося б закінчити нашу зустріч ось такою вправою. У мене 15 аркушів паперу (по кількості учнів в класі). Давайте кожному з нас зробимо сюрприз, напишемо приємні слова, побажання або позитивні якості чи риси характеру. Зробимо це так. Я даю перший аркуш, він пройде вас усіх, і кожен, написавши побажання своєму товаришу, повинен загорнути аркуш паперу ось так та передати іншому (показує: кожний учасник, написавши слова, загинає аркуш так, щоб наступний, хто буде писати, не бачив попередній запис. І так кожний пише та загинає. В результаті аркуш буде складений як гармошка). Коли всі зроблять так само, то кожен з вас отримає свій аркуш, а значить, цілу скриньку побажань. Але давайте домовимося, що свої аркуші всі відкриють одночасно.

Почнемо? Перший аркуш для __________________ (учасники пишуть і аркуш повертають __________________). (Коли перші дві-три людини записали свої побажання, можна давати аркуш для іншої людини).

У кожного є аркуш побажань. Тепер відкривайте кожен свого та читайте ті побажання, що Вам зичать Ваші товариші.

Мені дуже приємно, що закінчуємо нашу зустріч на такій приємній та радісній ноті. Нехай всі Ваші бажання та мрії здійснюються. Мені дуже приємно було з Вами поспілкуватися. Дякую за Вашу гостинність, доброзичливість. Дякую, що активно працювали та допомагали в роботі.

Можна закінчити просто підведенням підсумків: Що нового для себе узнали? Що особливо було цікавим, корисним? Або вправою "Валіза".

Проект рішення

1. Практичному психологу Добровольській О. В.:
   1.                 Здійснювати профконсультаційну роботу з учнями та батьками, в процесі якої повинні уточнюватися професійні наміри, давати рекомендації по вибору професії згідно виявлених схильностей під час діагностики учнів.

Протягом 2011 – 2012р.

2.                 Доповнювати інформаційний стенд „Вибір професій” різноманітними брошурами, які будуть сприяти більшій обізнаності учнів та батьків в галузі професій.

Постійно.

2. Класоводам 1 – 4 класів, класним керівникам 5 – 11 класів:
   1.                 Знайомити учнів з різними видами праці на самої професії.

Постійно.

2.                 На основі вивчених нахилів, здібностей та інтересів, формувати у них суспільно-значущі мотиви вибору професії.

Протягом року.

3. Вчителям-предметникам:
   1.                 Проводити бесіди про професія, які пов’язані з вивчаючим матеріалом.

Постійно.

2.                 Проводити зустрічі із спеціалістами, екскурсії на підприємства.

Квітень – червень, грудень 2011 – 2012р.