Вивчення мотивації учнів 4-7 класів за анкетою «Мотиви навчання учнів» практичних психологів м. Харкова.

Вивчення мотивації учнів 4-7 класів за анкетою «Мотиви навчання учнів» практичних психологів м. Харкова.

Чому одні учні охоче йдуть до школи, а інші відмовляються вчитися й прогулюють уроки? Чому хтось успішно вписується в шкільний соціум, а в когось у школі суцільні проблеми? Мотивація, її формування і корекція лежать в основі шкільних успіхів та негараздів.

Мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням профільного навчання у старших класах.

Є. Ільїн під мотивом навчальної діяльності розуміє всі фактори, що обумовлюють виявлення навчальної активності: мотиви, мета, настанови, почуття обов’язку, інтереси. Г. Розенфельд визначає такі фактори мотивації навчання: навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмета викладання; навчання без особистих інтересів та користі; навчання для соціальної ідентифікації; навчання заради успіху або страху невдач; навчання з примусу або під тиском; навчання, що ґрунтується на поняттях і моральних зобов’язаннях або на загальноприйнятих нормах; навчання, що ґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях. Ці мотиви і зараз залишаються головними у дітей при вивченні нового матеріалу. Тому становлення мотивації є не просте зростання позитивного або негативного відношення до навчання, а утворення складних структур мотиваційної сфери. Але на жаль дуже мало методик, які ґрунтовно та чітко давали можливість практичним психологам діагностувати мотиваційну сферу учнів, їх бажання та можливості.

Творча група Немишлянського району м. Харкова розробила власну анкету вивчення мотиваційної сфери учнів для  4-7 класів з метою визначення та надання необхідної підтримки  практичним психологам щодо вивчення мотивів навчання учнів та їх рівень мотивації.

На базі ХГ № 14, ХЛ № 161 «Імпульс», ЗОШ № 101, ЗОШ № 74 практичними психологами   Півоваровой Н.А, Корнєєвой О.В, Бабаєвою С.І., Чижий Ю.В. була проведена апробація анкети «Мотиви навчання учнів» на учнях середньої та старшої школи. Діагностика проводилась в 4, 5, 6 та  7 класах. Всі учні показали різні результати  за кількісним показником мотиваційної сфери, але мотив обрали в більшості випадках позиційний, а для кращої ефективності навчального процесу необхідно щоб переважали пізнавальний та соціальний мотиви, які знаходяться  на самому низькому рівні, особливо у учнів старшої школи.

Для кращої роботи практичних психологів ми даємо можливість спробувати цю методику на ваших учнях.

 

 

Анкета вивчення мотивації навчання школярів

4-7 класи.

Дорогий друже!

Уважно прочитай кожну незакінчену пропозицію і запропоновані варіанти відповідей до неї. Обери для закінчення пропозиції 2 варіанти із запропонованих відповідей, самі справедливі та дійсні по відношенню до тебе. Вибрані відповіді познач у бланку.

 

1. Я намагаюся вчитися краще, щоб

а) отримати гарну оцінку; (О)

б) наш клас був кращим  та  мене всі хвалили; (П)

в) приносити більше користі людям у майбутньому; (С)

г) мені купували гарні, дорогі речі; (З)

д) що б у мене було більше часу для ігор і розваг; (І)

ж) що б я більше знав і був освіченою людиною.(Н)

 

2. Навчання в школі і знання необхідні мені для:

а) саморозвитку, що б багато знати та вміти; (Н)

б) отримувати  надалі багато грошей; (С)

в) що б мене поважали та цінували оточуючі; (П)

г) бути кращим в класі; (О)

д) що б перемагати в іграх і змаганнях; (І)

ж) що б мати красиві речі.(З)

 

3. Якщо я отримую гарну оцінку, мені найбільше подобається те, що ...

а)  у мене гарна оцінка; (О);

б) мої товариші, вчителька та батьки будуть мною задоволені; (П)

в) я не буду тягнути клас назад. (С)

г) мене не каратимуть;(З)

д) мені нададуть більше часу для ігор; ( І )

ж) я добре знаю навчальний матеріал; (Н)

 

4. Мені подобається, коли мене хвалять за ...

а) виконання домашнього завдання; (Н)

б) гарну роботу на уроці; (С)

в) мої особисті риси характеру; (П)

г) гарні оцінки; (О)

д) за активну роботу в команді;( І)

ж) мій зовнішній вигляд (З).

 

5. Моя мета на уроці ...

а) отримувати гарні оцінки.(О)

б) слухати, запам'ятовувати все та відповідати, що б мене похвалили; П

в) уважно слухати вчителя; (С)

г) що б мене не сварили; (З)

д) сидіти тихо, як миша; (І)

ж) засвоювати новий матеріал; (Н)

 

6. Найцікавіше на уроці - це ...

а) вивчення нової теми, цікаві завдання; (Н)

б) спілкування з друзями; (С)

в) робота в групі з однокласниками; (П)

г) відповідати біля дошки та отримувати оцінки. (О)

д) різні ігри та шаради ; (І)

ж) показати себе на уроці, що б мене помітили; (З)

 

7. Я вивчаю матеріал сумлінно, якщо ...

а) мені треба виправити двійку. (О)

б) він мені подобається і я його розумію;( П)

в) це підніме рейтинг класу; (С)

г) мене не змушують вивчати цей предмет; (З)

д) він легкий і там можна пограти; (І)

ж) він мені знадобиться в майбутньому; (Н)

 

8. Я більш активно працюю на заняттях, якщо ...

а) хочу більше дізнатися з цієї теми; (Н)

б) досліджуваний матеріал мені знадобиться в подальшому житті; (С)

в) мені цікаво виконувати цю роботу; (П)

г) мені потрібна висока відмітка; (О)

д) хочу, щоб мене брали до себе в команду; (І)

ж) очікую похвали від дорослих. (З)

 

9. Мій успіх у виконанні завдань на уроці залежить від ...

а) зацікавленості в оцінці; (О)

б) моєї уваги до пояснення навчального матеріалу вчителем; (П)

в) від моїх товаришів та класу в цілому; (С)

г) мого настрою; (З)

д) мого везіння; (І)

ж) моїх здібносте. (Н)

 

10. Якщо навчальний матеріал мені не зрозумілий (важкий для мене), то я ...

а) згадую пояснення вчителя і переглядаю записи, зроблені на уроці; (Н)

б) вдаюся до допомоги товаришів; (С)

в) сподіваюся на допомогу дорослих; П

г) намагаюся розібратися, що б не отримати погану оцінку; (О)

д) трохи пограю, відпочину і спробую ще; (І)

ж) нічого не роблю і мирюся з ситуацією; (З)

 

Бланк анкети

ПІ учня______________________________Клас______________ Дата___________

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А    (о)	А    (н)	А    (о)	А    (н)	А    (о)	А    (н)	А    (о)	А    (н)	А    (о)	А    (н)
Б     (п)	Б     (с)	Б     (п)	Б     (с)	Б     (п)	Б     (с)	Б     (п)	Б     (с)	Б     (п)	Б     (с)
В     (с)	В     (п)	В     (с)	В     (п)	В     (с)	В     (п)	В     (с)	В     (п)	В     (с)	В     (п)
Г     (з)	Г     (о)	Г     (з)	Г     (о)	Г     (з)	Г     (о)	Г     (з)	Г     (о)	Г     (з)	Г     (о)
Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)	Д     (і)
Ж    (н)	Ж    (з)	Ж    (н)	Ж    (з)	Ж    (н)	Ж    (з)	Ж    (н)	Ж    (з)	Ж    (н)	Ж    (з)

 

Інтерпретація анкети.

Навчальний мотив -5 балів;

Соціальний мотив – 4 бали;

Позиційний мотив  –3 бали;

Оцінковий мотив – 2 бали;

Ігровий мотив - 1 бал;

Зовнішній мотив – 0 балів.

 

Всі бали підсумовуються та переводяться в певні рівні мотивації по таблиці:

Рівні мотивації	Сума балів за анкетою
I	80-90
II	65-79
III	40-64
IV	20-39
V	5—19

Рівні мотивації школярів:

I - дуже високий рівень мотивації навчання;

II - високий рівень мотивації навчання;

III - нормальний (середній) рівень мотивації навчання;

IV - знижений рівень мотивації навчання;

V - низький рівень мотивації навчання.

Висновок про успіх та ефективність освітнього процесу проявляється в тому випадку, коли у виборах учнів явно переважають учбовий та соціальний мотиви. Таким чином, оцінка ефективності освітнього процесу на даному етапі тестування здійснюється за наступними груповим показниками:

• кількість учнів з високим і дуже високим рівнем розвитку учбової мотивації, виражене у відсотках від загального числа учнів;

• кількість учнів із середнім рівнем учбової мотивації, виражене у відсотках від загального числа учнів;

• кількість учнів з низьким рівнем учбової мотивації, виражене у відсотках від загального числа учнів.

Крім того,  якісний аналіз основних компонентів (показників) мотивації здійснюється на основі обчислення наступних показників:

• кількість учнів, що мають дуже високий і високий рівні розуміння особистісного сенсу навчання, а також кількість учнів, у яких розуміння особистісного сенсу відсутня (визначається процентне співвідношення між ними);

• кількість учнів з дуже високим і високим рівнями цілепокладання, а також кількість школярів з низьким рівнем цілепокладання (визначається процентне співвідношення між ними);

• кількість учнів з явним переважанням учбової мотивації навчання, а також кількість учнів з переважанням зовнішніх мотивів навчання (визначається процентне співвідношення між ними);

• кількість школярів з яскраво вираженим прагненням до досягнення успіхів у навчанні і кількість школярів, у яких переважає прагнення до недопущення невдач в навчальному процесі (визначається процентне співвідношення між ними).

 

 

 

 

 

Підсумки за анкетою «Мотивація навчання учнів 4-7 класів»

 Немишлянського району м.Харків

Мета створення анкети це визначення спрямованості та  рівня шкільної мотивації учнів. В апробації анкети приймали участь 460 учнів  різних шкіл ( один ліцей, одна гімназія та дві середні школи Немишлянського району міста Харкова.

Клас	Кількість	Низький до 19	Нижче за середній 20-39	Середній 40-46	Високий 65-70	Дуже високий 80-90
4 клас	207	0	0	30	65	5
5 клас	55	0	2	49	46	3
6 клас	144	3	18	42	31	6
7 клас	53	13	13	51	21	2
Усі	459	3	7	39	47	4

 

Таблиця 1. Рівень мотивації в  4-7 класах

Після систематизування та аналізу отриманих даних можна скласти графічне зображення отриманих в результаті досліджень показників. (Мал. 1) На графіку наочно представлені всі п'ять рівнів мотивації в залежності від переважання кожного з них у досліджуваних паралеллях. Треба сказати, що в цих класах неоднакова кількість учнів. Отже, відсоткова величина залежить ще і від цього чинника. Результати діагностики шкільної мотивації за анкетою «Мотивація» показують, що більшість учнів (47%) має високий рівень і  у 4% – максимальний. Середній  рівень у 39 % учнів, у 7 % нижче за середній, низький –у  3% учнів, ці учні потребують додаткового, більш глибокого вивчення та індивідуальної уваги. Результати відображені на малюнку 1.

Малюнок 1. Рівень мотивації

Тобто в цілому відношення до школи у дітей позитивне, але ми бачимо на діаграмі, що протягом навчання у середній школі рівень мотивації починає падати у 6 класі, з являються учні з рівнем мотивації  нижче за середній. 

Методика «Мотивація» розроблена психологами Немишлянському району, спрямована для діагностики  мотивів навчання учнів. У методиці представлено такі мотиви: навчальний, ігровий, позиційний, соціальний, спрямованість на оцінку. Використана  діагностична методика дає змогу оцінити рівень значення та ієрархію шести таких мотивів, які представлені в структурі мотивації навчання. В таблиці 2 наочно представлені результати вибору мотивів учнів 4-7 класів Немишлянському району .

Таблиця 2. Мотиви навчання

	Навчальний		Оцінковий	Соціальний	Позиційний	Ігровий	Зовнішній
4 клас		88	15	16	17	2	0
5 клас		69	16	3	9	2	0
6 клас		80	17	19	18	6	3
7 клас		64	15	23	36	23	8
Усі		80	16	17	19	5	2

За даною методикою, запропонованою психологами Немишлянському району, частіше всього (37,5% учнів) зустрічається навчальний  мотив, якій є домінуючим серед учнів по усій виборці, особливо в 4 та 6 паралелі. Учбовий мотив характеризує направленість на здобуття знань.  Такі учні замотивовані на учбову діяльність. Для таких школярів важливіше знання, вміння, накопичення досвіду, зацікавленість у навчанні . Сформованість навчального мотиву в учня – це внутрішня позитивна спрямованість дитини на школу як на власне навчальний заклад – найважливіша передумова благополучного входження її у навчальну дійсність, тобто прийняття нею відповідних шкільних вимог і повноцінного включення у навчальний процес. Цей результат підтверджує, що найбільш розповсюдженими є саме навчальний мотив, особливо за рахунок учнів ліцею та гімназії.

 

Малюнок 3. Види мотивації

Третє  місце за рейтингом зайняв соціальний, він набрав 17% виборів дітей. Цей мотив пов'язаний з широкою потребою людини в спілкуванні, у прагненні одержати задоволення від процесу спілкування, від налагодження відносин з іншими людьми, від емоційно забарвлених взаємодій з ними. У широкому розумінні соціальний мотив проявляється в прагненні одержувати знання, щоб бути корисним Батьківщині, суспільству, бажанні виконати свій борг, у розумінні необхідності вчитися й у почутті відповідальності. Тут велике значення мотивів усвідомлення соціальної необхідності, повинності, також може бути віднесено бажання добре підготуватися до обраної професії. У вузькому сенсі - складаються в прагненні зайняти певну позицію, місце у відносинах з оточуючими, отримати їх схвалення, заслужити в них авторитет. Цей мотив також набуває значення у учнів 7-х класів.

З діаграми видно, що учні обирають мотив оцінки – 16 %, що свідчить про те, що більшість дітей цікавляться оцінкою більше, ніж власне навчанням, тобто отриманням знань. Такі учні вчаться для того, щоб отримувати оцінку і тим самим задовольняти свої зовнішньо замотивовані потреби. Зовнішніми мотивами можуть виступати батьки, вчителі, однолітки, небажання гірше виглядати на фоні інших учнів, з точки зору оцінок.

Зовнішній мотив, дія якого обумовлена відчуттям боргу, обов’язку перед батьками виявився  у 2 % учнів, та ігровий у 5% учнів.

Справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю учня, яка розвивається на основі притаманної дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних інтересів. Якщо ж пізнавальна активність несформована, дитину приваблюють різноманітні другорядні мотиви, пов’язані зі сприйняттям школи як місця для розваг, і дитина виявляється неспроможною взяти на себе обов’язки учня.

Результати емпіричного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що сформованість мотивації учбової учнів знаходиться на достатньо розвиненому рівні, а це, у свою чергу, спрощуює розвиток позитивної навчальної орієнтації. Серед досліджених  вчиться більша кількість дітей з високою мотивацією навчальної діяльності: високий навчаальний мотив, прагнення найбільш успішно виконувати всі шкільні вимоги. Підводячи підсумок, можемо сказати, що формування мотивів навчання і позитивного відношення до школи є однією з найважливіших задач педагогічного колективу і сім’ї у підготовці дітей до школи. Як зауважила Л. І. Божович, найбільш значущим для успішності у навчанні є розвиток мотиваційної сфери дитини, яку потрібно формувати й удосконалювати спільними зусиллями з батьками, педагогами та вихователями. Перспективи подальших досліджень відкривають можливість для інтеграції існуючих теоретичних підходів до розуміння умов розвитку мотиваційної сфери молодших школярів у процесі учбової діяльності.

 

 У даній роботі були запропоновано методику вивчення мотивів навчання та проаналізовані результати діагностики школярів. Було розглянуто класифікацію мотивів навчання та їхні особливості у учнів різних вікових категорій. Результати анкети показали, що проблема мотивів навчання є актуальною, але вона залишається досить відкритою до обговорення та  існує велика кількість різних теорії, які конкурують одна з одною. Недостатньо визначеним є саме поняття «мотив». Цілий ряд досліджень були створені дуже давно. Виявилося, що психодіагностичних інструментів для дослідження мотивів навчання молодших школярів не вистачає і вони не досконалі.

 

Діаграма 2 Мотиви навчання усі