У матеріалі містяться речення, взяті із творів Кобзаря, з прикметниками. Завдання до уроку вчитель придумає на свій розсуд. У кожній цитаті в дужках зазначено, з якого твору взяті рядки.
ПРИКМЕТНИК
І не верстовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться. («Ісаія. Глава 35»)
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите. («Іван Підкова»)
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії
Веселі дівочі? («Думка» «Нащо мені чорні брови»)
Під вишнею у холодочку,
Моя єдиная сестра! («Сестрі»)
Повиті красою,
Ні карії оченята,
Умиті сльозою,
Ані серце твоє тихе,
Добреє дівоче
Не заступить, не закриє
Неситії очі. («Маленькій Мар’яні»)
По всій Україні сю ніч зареве. («Гайдамаки». «Треті півні»)
Залізную силу
Поховали. («Гайдамаки». «Епілог»)
А слово за словом сміялось, лилось. («Гайдамаки. Епілог»)
Слухняная доля? («Сова»)
Не поцілувала,
Вишивала шовком хустку –
Не подарувала. («Сова»)
В зеленій діброві,
Дала йому карі очі
І чорнії брови. («Сова»)
Доглядані, смілі, викохані діти. («Сон»)
Єй-богу, не чую,
І не кричіть! Я свою п’ю,
А не кров людськую. («Сон»)
В добрую годину,
І згадає дякуючи,
Як своя дитина? («Наймичка»)
Що ви дієте на світі!.. («Відьма»)
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені. («Мені однаково, чи буду…»)
Як зорі божії встають,
Як сходить місяць, червоніє…(«Княжна»)
Блукав собі, молився богу
Та люте панство проклинав.
І згадував літа лихії,
Погані, давнії літа. («Не гріє сонце на чужині»)
Хоч не молодії…
І згадував літа свої
Давнії, благії…(«Сон». «Гори мої високії…»)
Та тут не такії –
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами… («А.О. Козачковському»)
Отут неділеньку святую. («А.О. Козачковському»)
Нетвердії руки! («Єретик»)