"Вивчення теми "Звертання" на основі творів "Кобзаря" для 5, 8 класів"

 

                                                          ЗВЕРТАННЯ

1. Молюсь тобі, боже милий,

Господи великий!

Що не дав мені загинуть,

Небесний владико. («Сон». «Гори мої високії…»)

2. Зоре моя!

Друже мій єдиний!

І хто знає, що діється

В нас на Україні! («Княжна»)

3. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою. («Княжна»)

4. Суєслови, лицеміри,

Господом прокляті,

Ви любите на братові

Шкуру, а не душу! («Кавказ»)

5. Все упованіє моє

На Тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє Твоє,

Все упованіє моє

На Тебе, Мати, возлагаю. («Марія»)

6. Доле, де ти? Доле, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль, Боже,

То дай злої, злої! («Минають дні, минають ночі…»)

7. Не цвіти ж, мій цвіте новий,

Нерозвитий цвіте,

Зов’янь тихо, поки твоє

Серце не розбите. («Маленькій Мар’яні»)

8. І тебе загнали, мій друже єдиний,

Мій Якове добрий! Не за Україну,

А за її ката довелось пролить

Кров добру, не чорну. («Кавказ»)

9. О друже мій добрий! Друже незабутий!

Живою душею в Україні витай. («Кавказ»)

10. Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате… (Н. Маркевичу)

11. Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже. («Гоголю») 
12. Вибачайте, люди добрі,

Що козацьку славу

Так навмання розказую,

Без книжної справи. («Гайдамаки»)

13. Ануте, хлоп’ята,

На байдаки! («Іван Підкова»)

14. От де, люде, наша слава,

Слава України! («До Основ’яненка»)

15. Утни, батьку, орле сизий!

Нехай я заплачу,

Нехай свою Україну

Я ще раз побачу. («До Основ’яненка»)

16. Катерино! Серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою? («Катерина»)

17. Місяченьку! Наш голубоньку!

Ходи до нас вечеряти. («Причинна»)

18. Вітре буйний! Вітре буйний! 

Ти з морем говориш… («Думка» «Вітре буйний! Вітре буйний…»)  

19. Плач же, серце, плачте, очі,

Поки не заснули. («Думка» «Нащо мені чорні брови…»)

20. Доню моя, доню моя,

Цвіте мій рожевий!

Як ягодку, як пташечку,

Кохала, ростила

На лишенько…(«Катерина»)

21. Прости мені, мій батечку,

Що я наробила!

Прости мені, мій голубе,

Мій соколе милий! («Катерина»)

22. Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?.. («Думи мої, думи мої…»)

23. Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину. («Думи мої, думи мої…»)

24. Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля, -

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі. («Гайдамаки»)

25. Мій Боже милий, як то мало

Святих людей на світі стало. («Подражаніє 11 Псалму»)

26. Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком. («Ісаія. Глава 35»)

27. Воззри, Пречистая, на їх,

Отих окрадених, сліпих

Невільників. («Марія»)

28. І вам слава, сині гори,

Кригою окуті.

І вам, лицарі великі,

Богом не забуті. («Кавказ»)

29. Душно мені; ходім, дочко,

До ставка купатись.

Ходім, мамо. («Утоплена»)

30. Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю. («І мертвим, і живим…»)

31. Рости, рости, моя пташко,

Мій маковий цвіте,

Розвивайся, поки твоє

Серце не розбите… («Маленькій Мар’яні»)

32. Схаменіться, недолюди!

Діти юродиві! («І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…»)

33. Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

 Виростав вас, доглядав вас –

Де мені вас діти? («Думи мої, думи мої…»)

34. Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину. («Думи мої, думи мої…»)

35. Постривайте, все розкажу,

Слухайте ж, дівчата. («Тополя»)

36. Бо недовго, чорнобриві,

Карі оченята,

Біле личко червоніє

Не довго, дівчата! («Тополя»)

37. Коли нежив чорнобривий,

Зроби, моя пташко,

Щоб додому не вернулась…

Тяжко мені, тяжко! («Тополя»)

38. Твою долю, моя доню,

Позаторік знала,

Позаторік і зіллячка

Для того придбала. («Тополя»)

39. Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морю,

Рости, рости, тополенько,

Все вгору та вгору! («Тополя»)

40. Виливайся ж, слово-сльози:

Сонечко не гріє,

Не висушить. («Гайдамаки. Галайда»)

41. Місяцю мій ясний! З високого неба

Сховайся за гору, бо світу не треба;

Сховайся, мій друже, щоб не довелось

На старість заплакать…(«Гайдамаки. Треті півні»)

42. Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!

Багато ти, батьку, у море носив

Козацької крові; ще понесеш, друже! («Гайдамаки. Треті півні»)

43. Ну, Галайдо,

Поїдем гуляти.

Найдеш долю… а не найдеш…

Рушайте, хлоп’ята. («Гайдамаки. Червоний бенкет»)

44. Оксано, Оксано!

Де ти? Де ти? Подивися,

Моя ти єдина,

Подивися на Ярему.  («Гайдамаки. Червоний бенкет»)

45. Добре, хлопче.

Ось на ж тобі, друже,

Цей дукачик, та не згуби. («Гайдамаки. Гупалівщина»)

46. Заспівай лиш

Нам, старий кобзарю! («Гайдамаки. Бенкет у Лисянці»)

47. Нум, брате Максиме!

Ушкваримо, мій голубе,

Поки не загинем! («Гайдамаки. Бенкет у Лисянці»)

48. Я сирота з Вільшаної,

Сирота, бабусю. («Гайдамаки. Лебедин»)

49. Не розпитуй, бабусенько,

Що було зо мною. («Гайдамаки. Лебедин»)

50. Спасибі, дідусю, що ти заховав

В голові столітній ту славу козачу:

Я її онукам тепер розказав. («Гайдамаки. Епілог»)

51. Вибачайте, люди добрі,

Що козацьку славу

Так навмання розказую,

Без книжної справи. («Гайдамаки. Епілог»)

52. Спи, козаче, душа щира!

Хто-небудь згадає. («Гайдамаки. Епілог»)

53. Згадай же, Оксано, чужа чорнобрива,

І сестру Мар’яну рястом уквітчай,

Часом на Петруся усміхнись, щаслива,

І, хоч так як жарти, колишнє згадай. («Мар’яна-черниця»)

54. «Діду, серце, голубчику,

Заграй яку-небудь.

Я шага дам». («Мар’яна-черниця»)

55. Постривайте, мої любі,

Трохи одпочину.

Сядьмо, хлопче. («Мар’яна-черниця»)

56. Оддай мене, моя мамо,

Та не за старого,

Оддай мене, моє серце,

Та за молодого. («Мар’яна-черниця»)

57. Дочко моя, Мар’яно,

Оддам тебе за пана,

За старшого, багатого,

За сотника Івана. («Мар’яна-черниця»)

58. Тяжко, діти,

Вік одинокому прожить,

А ще гірше, мої квіти,

Нерівню в світі полюбить. («Мар’яна-черниця»)

59. Слава тобі, Гамаліє,

На ввесь світ великий,

На всю Україну. («Гамалія»)

60. Ой зозуле, зозуленько,

Нащо ти кувала,

Нащо ти їй довгі літа,

Сто літ накувала? («Сова»)

61. Ой сину мій, сину,

Моя ти дитино!

Чи є кращий на всім світі,

На всій Україні! («Сова»)

62. Сини мої! Орли мої!

Летіть в Україну, –

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині. («Гайдамаки»)

63. Світе тихий, краю милий!

Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш? («Розрита могила»)

64. Ой Богдане!

Нерозумний сину!

 Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну. («Розрита могила»)

65. Чигрине, Чигрине,

Мій друже єдиний,

Проспав єси степи, ліси

І всю Україну. («Чигрине, Чигрине»)

66. Не дай, боже, такого дожити,

Не дай, боже, в багатого

І пить попросити. («Сова»)

67. Лети ж, моя думо, моя люта муко,

Забери з собою всі лиха, всі зла. («Сон»)

68. Спи, Чигрине, нехай гинуть

У ворога діти.

Спи, гетьмане, поки встане

Правда на сім світі. («Чигрине, Чигрине»)

69. Сину ти мій безталанний!

Моя ти дитино!

Де ти в світі погибаєш,

Сину мій єдиний! («Невольник»)

70. Остався я,

Та не сиротою,

А з тобою, молодою,

Раю мій, покою,

Моя зоре досвітняя,

Єдиная думо

Пречистая!.. («Невольник»)

71. Єсть у мене, туманочку,

Туманочку, брате!..

Дитя моє! Мій синочку,

Нехрещений сину!

Не я тебе хреститиму

На лиху годину. («Наймичка») 

72. А хто нас, Насте, поховає,

Як помремо? («Наймичка»)

73. Серце моє, зоре моя,

Де це ти зоріла? («Гайдамаки»)

74. Е, ні! Треба знати,

Треба, дочко, лічить плату,

Зароблену плату. («Наймичка»)

75. Тяжко, Катре, умирати

В чужій теплій хаті. («Наймичка»)

76. Озовітеся ж, заплачте,

Німії, зо мною

Над неправдою людською,

Над долею злою. («Відьма»)

77. Прилітайте, сизокрилі

Мої голуб’ята,

З-за Дніпра широкого

У степ погуляти

З киргизами убогими. («Думи мої, думи мої…»)

78. Гуляй же, море, мовчіть, гори!

Гуляй, буйний, полем!

Плачте, діти козацькії, –

Така ваша доля! («Тарасова ніч»)