Військо Запорозьке від Юрія Хмельницького до Андрусівського перемир'я

Урок ____

Тема: Військо Запорозьке від Юрія Хмельницького до Андрусівського перемир’я 1667р.

 

Мета: охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; визначити передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати свою думку, давати характеристику  історичним  діячам,  характеризувати  значення  їх  діяльності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас», мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований

Основні терміни та поняття: громадянська війна, Руїна, Правобережна Гетьманщина, Лівобережна Гетьманщина, Андрусівське перемир’я.

Основні дати:

1659 р. – укладення україно-московських Переяславських статей;  

1660 р. – укладення україно-польського Слободищенського трактату;

1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;         

жовтень1663 – березень 1664 р. - похід  польсько­-татарсько­ українського  війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира;

1664 - 1665    рр. – антипольське й антигетьманське повстання на Правобережжі;

1665    р. – укладення Московських статей;        

30 січня 1667 р.- укладення Андрусівського перемир’я  між Московською державою і    Річчю Посполитою.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

1. Про що була мова на попередньому уроці? 

2. Закінчіть речення:

1)  І. Виговський став гетьманом…

2)  І. Виговський продовжував зовнішньополітичний курс…

3)  Для придушення антигетьманського повстання І. Виговський використав…

4)  Гадяцький договір, укладений у … між …, передбачав…

5)  Україно-московська війна була спричинена…

6)  Вирішальна битва україно-московської війни 1658—1659 рр. відбулася в … р., у якій перемогу здобула…

7)  І. Виговський утратив гетьманську булаву в результаті…

8) Ю. Хмельницького проголосили гетьманом … .

 

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель. Тема нашого сьогоднішнього уроку  Військо Запорозьке від Юрія Хмельницького до Андрусівського перемир’я 1667р.

Завдання уроку:

• охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького;
• визначити передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України, поділ на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину;
• розвивати  уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення;
• висловлювати свою думку, давати характеристику  історичним  діячам,  характеризувати  значення  їх  діяльності;
• встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

План уроку

1. Гетьманування Ю.Хмельницького.
2. Розкол Гетьманщини. Правобережний гетьман Павло Тетеря.
3. Лівобережний гетьман Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я 1667 р.

1. Гетьманство Ю.Хмельницького.

Вчитель. Після того, як І.Виговський відмовився від булави, 28 вересня 1659 р. козаки проголосили гетьманом Ю. Хмельницького. Він був освіченою людиною, але не мав достатньої сили волі, політичного досвіду і хисту полководця.

          Ставши гетьманом,  Ю.Хмельницький вирішив укласти мир із Москвою.

          Прихильники Ю. Хмельницького на раді в Жердовій Долині неподалік Трахтемирова розробили проект майбутнього договору, за яким погоджувалися визнати владу московського царя. Статті передбачали, зокрема, поновлення союзу з Москвою, включення до складу козацької держави Північної Чернігівщини, заборону перебування на її території московських військ і воєвод (за винятком Києва), вільне обрання гетьмана, скасування заборони на проведення самостійної зовнішньої політики тощо.

Однак під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір, що отримав назву Переяславські статті 1659 р. (фактично, це були сфальсифіковані «Березневі статті» 1654 р. з додатком до них нових пунктів).

 

 Робота з підручником.

На основі матеріалу підручника визначити умови договору,

Згідно з договором:

• без дозволу царя старшина була позбавлена права перебирати гетьмана;
• гетьман втрачав право самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину й полковників;
• московське військо, крім Києва розміщувалося в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані;
• київська метрополія підпорядковувалася московському патріарху;
• українському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати походи без дозволу Москви.

 

Вчитель. Назвіть сторони, які підписували Переяславські статті?

 

Вчитель. Нові обмеження, що містилися у Переяславських статтях викликали обурення в більшості козаків.

 

          Автономія – право на самоврядування певної частини держави.

 

Розповідь учителя

      Тим часом Річ Посполита і Московська держава готувалися до нової війни, щоб остаточно завершити боротьбу за українські землі. У воєнній кампанії 1660 p., яка отримала назву Чуднівська (вирішальна битва відбулася в районі Чуднова), на Правобережній Україні польсько-татарська армія завдала поразки московсько-українській. Політичним наслідком цього став перехід Ю. Хмельницького на бік поляків і підписання Слободищенського трактату 1660 р. з Річчю Посполитою. Його було укладено на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами:

— вилучено статтю про Руське князівство;

— гетьман був зобов’язаний надавати військову допомогу Речі Посполитій у її війнах з іншими державами;

— підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику;

— польській шляхті й магнатам поверталися всі маєтності на українських землях.

Звернути увагу!

Укладення Слободищенського трактату спричинило політичний розкол українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулась восени 1660 р. в Корсуні, схвалила його умови, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися їх підтримати й обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка (1660-1663 рр.), який був рідним дядьком Юрія.             Ю. Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка, що спирався на допомогу московських військ. Проте це лише погіршило ситуацію: у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. У січні 1663 p., зневірившись у власних можливостях об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під ім’ям Гедеон.

 

2. Розкол Гетьманщини. Правобережний гетьман Павло Тетеря.

       У 1663 році Військо Запорозьке розкололося на дві частини: Правобережну гетьманщину і Лівобережну гетьманщину. Правобережні козаки більше схилялися до союзу із Річчю Посполитою, а лівобережні – до союзу із Московським царством. Першим правобережним гетьманом став Павло Тетеря (1663-1665 рр.)

Постать в історії

       П. Тетеря мав шляхетське походження і добру освіту. У 40-х pp. XVII ст. служив канцеляристом у Луцьку. Із початком Національно-визвольної війни приєднався до повсталих, згодом став Переяславським полковником. Б. Хмельницький довіряв йому важливі дипломатичні завдання. Він був одним з авторів Гадяцької угоди.

       Після обрання гетьманом Тетеря спробував об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Він намагався схилити на свій бік Я. Сомка та інших лівобережних старшин. Але останні не бажали ділитися владою. Тоді П. Тетеря разом із татарами та поляками спробував силою підкорити Лівобережжя.

       

 

3. Лівобережний гетьман Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я 1667 р.

       Царський уряд не довіряв Якиму Сомку, тому зажадав скликання Генеральної ради. 17-18 червня 1663 р. на Генеральній раді в Ніжині (Чорній раді) першим гетьманом Лівобережжя обрали Івана Брюховецького (1663-1668 рр.), бо він обіцяв дбати про інтереси простих людей, містян та запорожців. Підтримував його і московський цар, тому що Брюховецький не приховував своїх відверто промосковських настроїв, неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату в Україні й перетворення її на князівство, очолюване московським царевичем.

Брюховецький першим з українських гетьманів особисто відвідав Москву і єдиний двічі підписав угоди з Московським царством – Батуринські статті(1663 р.) та Московські статті (1665 р.). Ці документи суттєво обмежили українську автономію:

• вибори гетьмана проходили винятково з дозволу царя і в присутності його представників;
• збір податків покладався на царських урядників, причому поступали податки до царсь­кої скарбниці;
• збільшено присутність московських військ в Україні, вони утримувались за рахунок Гетьманщини;
• гетьманові заборонили вступати в дипломатичні відносини з іншими державами;
• київський митрополит мав підпорядковуватися московському патріархату;
• українським купцям заборонено продавати тютюн і горілку в Московській державі, а хліб — на Правобережжі і в Кримському ханстві;
• Україна зобов'язалася повертати московським поміщикам селян-утікачів.

Вчитель. І.Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина та великі маєтки, був одружений із московською бояринею.

       У цей час продовжувалася війна між Московською державою і Річчю Посполитою. Виснаживши матеріальні й людські ресурси, обидві держави схилялися до примирення. 

       Скориставшись розбратом в Україні, у результаті тривалих переговорів 30 січня 1667 р. в селі Андрусово під Смоленськом було досягнуто угоди про перемир’я на 13,5 років між Росією та Польщею (Андрусівське перемир’я). На підписання до Андрусова не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка. Згідно з умовами перемир’я, закріплювався поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на 2 роки) залишилися за Росією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота з історичним джерелом.

 

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«...Договорилися ми і постановили, що всієї Ма­лої Росії цієї сторони Дніпра... містам і землям і місцям... з усіма своїми повітами, селами і по­селеннями...як вони до цього часу за перемирним договором на стороні їхньої царської велич­ності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їхньої царської величності на вічні часи; ...а за Дніпром-рікою Київ має залишатися та­кож на стороні їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називається Запороги, козаки, що живуть на січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської велич­ності...»

1)   3 якого договору цей фрагмент?

2)   Коли і ким цей договір був підписаний?

3)   Які наслідки мав цей договір для України?

 

Із літопису Самійла Величка

Гетьман Іван Брюховецький, бавлячись немалий час у Москві з полковниками при милості царської величності, оженився там, пойнявши дочку якогось боярина на ім’я Дарію, і при гетьманському титулі дістав на себе від царської величності боярський чин. Віддячуючи за це, він безрозумно знищив давні малоросійські вольності, бо допустив і дозволив безоглядно бути по всіх малоросійських містах московським воєводам, які згідно того дозволу відразу ж наїхали за монаршим указом у Малу Росію й почали панувати з великим і безпошанівним всенародним малоросійським утяжінням.

 

Запитання до документа

За що засуджував С. Величко гетьмана І. Брюховецького?

 

2. Гра «Впізнай історичну  особу?»

1.         «Годилося б цьому гетьманеняті ще гуси пасти, а не гетьманувати». (Ю. Хмельницький)

2.         Брав участь у Національно-визвольній війні, був у складі посольства" під час укладення в Москві договору 1654 р., був одним із творців  Гадяцького договору 1658 р. (II. Тетеря)

3.         Лівобережний гетьман, мав чудові ораторські здібності, позиційнував себе як захисник простого люду, виступаючи протии всілякого панства; ворожее ставився до Польщі. (І. Брюховецький.)

4.         Гетьман, який підписав Слободищенський трактат 1660 р. із Польщею. (Ю. Хмельницький)

5.         За його гетьманування підписано Переяславські статті 1659 р. з Москвою. (ІО. Хмельницький)

6.         Правобережний гетьман, поставив перед королівською владою такі вимоги: поважати права і вольності козаків та гідність гетьмана, випустити з в'язниці І. Богуна. (П. Тетеря)

7.         Перший український гетьман, який здійснив поїздку до Москви, підписав Московські статті, 1665 р., отримав від царя титул боярина. (І. Брюховецький)

8.         Гетьман, який здійснив похід на Лівобережну Україну з метою об'єднання правобережних і лівобережних земель під єдиною владою гетьмана. (П. Тетеря)

 

Метод «Ажурна пилка»

3. Гра «Вірю — не вірю»

1.         Правобережна старшина переважно дотримувалась польської орієнтації, а лівобережна — вбачала вигоди від союзу з Московською державою. Так

2.         Павло Тетеря — лівобережний гетьман, а Іван Брюховецький — правобережний.  Ні.

3.         Політична програма П. Тетері проголошувала ідею об'єднання правобережних і лівобережних земель під єдиною владою. Так.

4.         Відповідно до Московських статей 1665 р. посилювалася адміністративна та фінансова залежність України від царської влади. Так.

5.         Похід П. Тетері на Лівобережну Україну на початку 1664 р. завершився поразкою, бо на Правобережній Україні почалося повстання проти гетьмана. Так.

4. Назвіть, дату або подію в роки правління Ю.Хмельницького та періоду розколу Гетьманської держави.

 

5. Охарактеризуйте політику П.Тетері.

-- орієнтувався на Польщу, продовжуючи політику І. Виговського 

-- спробував об'єднати Право- та Лівобережжя за допомогою поляків і кримських татар, але невдало 

-- був змушений постійно приборкувати антигетьманські виступи полковників. Не мав широкої підтримки українського населення.

5.Охарактеризуйте політику І.Брюховецького.

був першим українським гетьманом, що відвідав Москву і навіть одружився з московською княжною.

-- уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.):

-- протягом 1664-1665 рр. Намагався встановити контроль над  Правобережжям 

-- у 1665р. підписав Московські статті, які суттєво обмежували політичні права України.

 

VI.      ПІДСУМКИ УРОКУ

Обрання гетьманом політично несамостійного Ю. Хмельницького не могло врятувати Україну від громадянської війни. Політичні хитання від Московської держави до Польщі зрештою призвели до усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну.

Із громадянської війни в Україні скористувалися сусідні держави, які через своїх ставлеників переслідували кожна свою мету. Зрештою, Річ Посполита і Московська держава домовилися про юридичне оформлення поділу України.

Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару по Українській державі. Воно стало гальмом на шляху політичного об’єднання Правобережжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на політичний занепад.

VII.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.         Опрацювати § 25 підручника.