Тема: ВЛАСТИВОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Мета:
Обладнання, матеріали та наочність: колекції бавовняних та льняних тканин, зразки тканин і ниток для вишивання, обладнання для дослідження властивостей текстильних матеріалів рослинного походження.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Учитель заздалегідь записує на дошці алгоритм:
Учитель. Діти, зверніть увагу на алгоритм, записаний на дошці. Я пропоную кожному з вас, скориставшись ним, дати собі установку на успіх.
Учні, використовуючи вправу «Незакінчені речення», озвучують свою «установку на успіх». Наприклад: «Я хочу здобути нові знання», «Я можу бути уважним і працьовитим», «Я буду наполегливо працювати». Підсумовуючи вищеозначені «установки учнів на успіх», учитель висловлює побажання.
Я побажаю, діти, щоб вам хотілось вчитись,
Щоб ви могли багато корисного дізнатись,
Щоб дружно працювали і завжди успіх мали!
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Гра «Місткий кошик»
Учитель надає учням аркуші паперу з намальованим кошиком і пропонує написати на ньому всі терміни, які діти пам’ятають із раніше вивчених тем. Головне — щоб «кошик був місткий і заповнений». Невздовзі учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їхніх записах. Переможцем виявляться той, у кого записано найбільше термінів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель відзначає, що майже в усіх «кошиках» зустрічались терміни «волокно», «тканина», адже минулого уроку багато часу було приділено натуральним текстильним волокнам рослинного походження й тканинам — найпоширенішому виду конструкційних матеріалів. Учитель пропонує розглянути колекції лляних і бавовняних тканин, складених учнями, звертає увагу на те, що зовні зразки тканин у колекціях досить різноманітні, однак вони поєднані в одну групу тканин рослинного походження, отже, мають спільні властивості.
ці властивості та прийти до висновку.)
Учитель. Тканини є одним із видів конструкційних матеріалів
і найпоширенішими з текстильних матеріалів. Вони мають певні властивості (геометричні, оптичні, механічні, гігієнічні, технологічні), які залежать від волокнистого складу, структури, особливостей їхньої обробки.
У швейній справі розглядають зазвичай такі властивості тканин: геометричні, механічні, фізичні, оптичні, технологічні (див. додатковий матеріал до уроку).
Обладнання: таблиці «Властивості тканин», керамічні підставки, сірники, пінцет, вода, лінійка, праска, прасувальна дошка.
Учні отримують таблиці, за змістом яких учитель характеризує властивості тканин, та проводять дослідження деяких із них (фронтальним способом).
Таблиця 2
Властивості тканин
Тип |
Властивість |
Характеристика |
Геоме тричні |
Товщина |
Властивість, яка впливає на добір ниток і голок |
Ширина |
Відстань тканини від пруга до пруга |
|
Довжина |
Кількість метрів тканини, навитої в куску |
|
Щільність |
Властивість, яка визначає масу тканини |
|
Оптичні |
Блиск |
Здатність відбивати світло |
Колорит |
Співвідношення кольорів |
|
Механічні |
Міцність |
Здатність витримувати певне механічне навантаження |
Зминальність |
Здатність зберігати заломи |
|
Драпірувальність |
Здатність утворити м’які складки |
|
Гігієнічні |
Гігроскопічність |
Здатність вбирати вологу |
Теплозахисні властивості |
Здатність зберігати тепло |
|
Повітропроник ність |
Здатність пропускати повітря |
|
Пилоємкість |
Здатність вбирати пил, забруднюваність |
Закінчення табл. 2
Тип |
Властивість |
Характеристика |
Техноло гічні |
Зсідальність |
Зменшення розмірів у разі замочування, прання, волого-теплової обробки |
Обсипальність ниток |
Випадання ниток при обрізаних краях |
|
Розсунення ниток у швах |
Зсування ниток у результаті розтягування або згинання тканини |
Хід дослідження
Таблиця 3
№ з/п |
Назва волокна або тканини |
Швид кість горіння |
Колір вогню |
Колір диму |
Колір попелу |
Запах |
1 |
Лляна |
|
|
|
|
|
2 |
Бавовняна |
|
|
|
|
|
Результати дослідження записати в таблицю.
Таблиця 4
№ з/п |
Назва волокна або тканини |
Товщина |
Блиск |
Колорит |
1 |
Лляна |
|
|
|
2 |
Бавовняна |
|
|
|
Результати дослідження записати в таблицю.
Таблиця 5
№ з/п |
Назва волокна або тканини |
Розмір зразка до намочування |
Вби рання вологи |
Швидкість висихання під дією тепла |
Розмір зразка після висихання |
1 |
Лляна |
|
|
|
|
2 |
Бавовняна |
|
|
|
|
Бавовняні і лляні тканини мають спільні властивості: вони гігроскопічні, термостійкі, досить міцні, мнуться, мають значну зсідальність, при горінні чути запах спаленого паперу (целюлози). Ці властивості тканин пояснюються відповідними властивостями волокон: «Яке волокно, таке й полотно».
Таблиця 6
Властивості тканин з різним переплетенням ниток
Ознаки та властивості тканин |
Переплетення ниток |
||
Полотняне |
Саржеве |
Сатинове (атласне) |
|
Поверхня тканини |
Рівна |
Рубчик по діагоналі |
Блискуча |
Вигляд із лицьового і виворітного боку |
Однаковий |
Неоднаковий |
Неоднаковий |
Гладкість |
Середня |
Велика |
Дуже велика |
Обсипальність ниток |
Мала |
Середня |
Велика |
Розтяжність |
Мала |
Велика |
Середня |
М’якість |
Середня |
Велика |
Дуже велика |
Драпірувальність |
Середня |
Висока |
Дуже висока |
Проводять у формі діалогу та розгадування кросворду. Ключовим словом кросворду є товщина.
Питання для кросворду:
Відповіді. 1. Уток. 2. Простих. 3. Основа. 4. Щільність. 5. Ширина. 6. Довжина. 7. Саржа.
Проведення хвилинки відпочинку
Рухи діти повинні виконувати, сидячи за партами.
Треба, діти, нам хвилинку приділити відпочинку:
Простягніть вперед ви ніжки, потягніться, наче кішка,
Помахайте головою, мов не згодні ви зі мною.
Вправо, вліво поверніться, до сусіда посміхніться.
Від роботи відпочили? Знов приймаємось за діло!
Вибір тканини для вишивання
Асортимент — сукупність матеріалів, різноманітних за структурою та зовнішнім виглядом, виготовлених із різної сировини, але однакових за призначенням.
Матеріалом для вишивання є основа, на якій вишивають, — полотно, замша, шкіра тощо, а також те, чим вишивають, тобто нитки з льону чи конопель, бісер, вовняна пряжа. Народні майстри й художники вишивають на натуральних тканинах — полотні (часто домашнього виготовлення), маркізеті, крепдешині, батисті та ін.
Тип застосовуваної тканини для вишивання залежить від техніки вишивання.
Вишивати можна на будь-якій тканині з різним переплетенням ниток. Для лічильної вишивки потрібна тканина з полотняним переплетенням ниток (лляне або бавовняне полотно, маркізет, бортівка), тобто така, на якій зручно лічити нитки. На такій тканині легко закомпоновується малюнок, можна завчасно зробити точні розрахунки. Є спеціальна вишивальна тканина, у якої нитки основи й утоку однакової товщини.
Полотно — своєрідний священний холст, який несе в собі великий потік позитивної енергії.
На тканинах із неполотняним переплетенням ниток вишивають по канві або малюнку. Узор розміщують уздовж ниток основи. У продажу є густа канва, на якій одразу можна вишивати виріб, але продається й розріджена. Таку канву потрібно пришити до тканини наметувальними стібками й вишивати водночас на канві й на тканині. При цьому треба стежити, щоб голка з робочою ниткою входила саме в отвори канви.
Закінчивши вишивати, поперечні й поздовжні нитки канви обережно висмикують. Під час роботи стібки легенько затягують, щоб після видалення ниток канви, вишивка лежала щільно на тканині.
Вибір ниток для вишивання
Учитель. Нитки для вишивання вибирають залежно від призначення майбутнього виробу, характеру візерунка і способу його виконання. Для вишивання використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, льняні, шовкові, синтетичні, шерстяні, штапельні. Можна використати також нитки з тканини, на якій вишивають. Оскільки поздовжні нитки (основа) тканини міцніші, ніж поперечні (піткання), то для вишивання використовують саме нитки основи. Відрізок тканини завдовжки 0,5 м ріжуть на тонкі смужки (завширшки 5-6 см). У кожній смужці поступово витягують поперечні нитки, а поздовжні залишаються для роботи, їх спочатку зволожують, а потім або відпрасовують розтягуючи, або намотують вологими на скляну пляшку і після висихання знімають.
Залежно від товщини ниток переплетення в тканині треба обрати кількість ниток муліне для вишивання. Для вишивання на крепдешині, маркізеті, батисті та інших тонких тканинах використовують муліне (в одну ниточку) або шовкові нитки. У вишиванні можна використовувати природний і штучний шовк, але при цьому потрібно враховувати не тільки вид тканини, а й техніку вишивання. Муліне у дві-три нитки і тонка нитка волічки (тонка вовняна нитка) використовують під час вишивання на тонкій шерстяній тканині, шовковому полотні.
Нитки для вишивання слід перевірити на міцність фарбування: чи не линяють вони, бо інакше перше ж прання зіпсує готову річ. Для цього існує простий спосіб: намочити нитку, закласти її в білу тканину і пропрасувати гарячою праскою. Якщо тканина зафарбувалась, нитки необхідно додатково обробити. Роблять це так: нитки намилюють господарським милом і заливають окропом. Постійно помішуючи, протримати мотки у воді 10-15 хвилин. Після цього прополоскати декілька разів у холодній воді й востаннє — у розчині води з оцтом (на 1 стакан води 1 столова ложка оцту). Вибрати нитки із розчину, відтиснути і ще раз перевірити на міцність фарбування.
Якщо нитки все ще линяють, зробіть так: додайте в цей розчин ще оцту (норма та сама), опустіть у нього мотки і, безперервно помішуючи, доведіть до кипіння. Кип’ятіть 5-6 хвилин, ще раз перевірте на міцність, і, якщо нитки продовжують линяти, вишивати ними не можна.
Підказка «Вибираємо нитки для вишивання»
Естетичні поєднання таких кольорів:
VI. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК
ПРАКТИЧНА РОБОТА «ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИШИТИХ ВИРОБІВ»
Обрати зразки тканин та ниток в залежності від техніки вишивання:
Інструменти та матеріали: зразки однотонних тканин з полотняним і неполотняним переплетенням ниток, канви густої та розрідженої, ниток для вишивання (муліне, ірис, акріл тощо), лупа, ножиці, клаптики білої тканини, склянка з водою, праска, прасувальна дошка, таблиця «Поєднання кольорів».
Послідовність виконання роботи
Вправа «Незакінчені речення»
Учитель заздалегідь пише на дошці незакінчені речення і пропонує учням зачитати та продовжити їх.
VIII. МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ, ЩОДЕННИКИ
ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
Геометричні властивості
Товщина тканини залежить від характеру пряжі і ниток, їхньої звитості, переплетення, щільності та обробки. Товщина тканини впливає на вибір моделей, підбір швейних голок та ниток, на режим ВТО, на кількість полотен у настилі для розкроювання виробів і характеризує її теплозахисні властивості.
Найбільшу товщину мають тканини складних переплетень, а найменшу — тканини полотняного переплетення.
Ширина тканини впливає на вибір моделі, розкладання лекал під час розкрою і залежить від ширини ремізок ткацького верстату. Тканини випускають шириною 65-180 см.
Довжина — це кількість метрів тканини навитої в куску. Текстильна промисловість виробляє тканини різної довжини (від 10 до 150 м) залежно від виду та щільності. Чим товща тканина тим менша її довжина в куску.
Щільність тканини залежить від товщини, характеру ниток і пряжі, виду переплетення, обробки. Щільність, як і інші властивості, впливає на процес виготовлення одягу. Важкі щільні тканини складні в обробці, вимагають більше зусиль при розкрої ніж легкі. Найважчі тканини — драп, шинельне сукно, найлегші — шифон, газ.
Міцність тканини — важливий показник, що характеризує її якість. Міцність визначають на розривній машині лабораторним методом. Розривне навантаження — це найбільше зусилля, яке витримує тканина до розриву. Тканини з високою щільністю і густим переплетенням мають високу міцність. Роздиральне навантаження характеризує міцність тканини під час роздирання. Міцність тканини під час продавлювання характеризує однорідність будови тканини. В одязі навантаження відбуваються в місцях облягання — ліктів, колін.
Зминальність — це здатність тканини після деформації стиснення і згинання утворювати різні замини, зморшки, складки, які можна прибрати тільки при ВТО. Визначають зминальність лабораторним способом на спеціальних приладах, але можна визначати і органолептичним методом. Тканини рослинного походження мнуться більше, ніж тканини вироблені із пружних волокон. Зменшити зминальність можна спеціальною обробкою.
Драпірувальність — це показник м’якості тканини та її здатності утворювати симетрично спадаючі округлі складки. Драпіру- вальність залежить від структури тканини та її щільності. Жорсткі тканини погано драпіруються. Драпірувальність впливає на вибір моделі, її призначення. Гарно драпіруються гнучкі, м’які тканини.
Зносостійкість — це здатність тканини протистояти руйнівним змінам зовнішнього вигляду і структури поверхні тканини. Причини зношування — це чищення, прання виробів, вплив дії світла, вологи, температури, поту та ін. Зносостійкість деталей можна підвищити за допомогою прокладних і допоміжних матеріалів.
Фізичні властивості
Фізичні властивості текстильних матеріалів — ті, за якими визначають гігієнічність одягу.
Гігроскопічність — здатність тканини змінювати свою вологість залежно від навколишнього середовища. Ця властивість важлива для білизняних тканин. Найбільшу гігроскопічність мають тканини з волокон льону, бавовни, натурального та віскозного шовку.
Намочуваність — здатність тканини вбирати вологу у разі занурення в воду, що важливо для рушників, постільної білизни. Щільні і грубі тканини повільніше вбирають і віддають вологу, ніж тонкі і нещільні. Це льон, бавовна, натуральний шовк.
Водотривкість — стійкість текстильних матеріалів до проникнення в них води. Ця властивість необхідна для спеціальних тканин (плащових, пальтових, брезентових, наметових). Водотривкість залежить від характеру обробки тканини.
Повітропроникність — властивість тканин пропускати повітря. Залежить повітропроникність від волокнистого складу, щільності, обробки тканини. Вона вища у тонких, не дуже щільних тканин.
Паропроникність — властивість тканини пропускати пару й забезпечувати високі гігієнічні властивості виробу. Кращими тканинами, що мають добру паропроникність, є лляні, бавовняні й легкі віскозні.
Пилоємкість — це властивість тканини затримувати пил та інші забруднення. Тканини з гладкою поверхнею забруднюються менше, ніж пухнасті й шорсткі.
Пилопроникність — це здатність тканини пропускати пил крізь поверхню. Залежить від щільності, волокнистого складу, обробки.
Вогнестійкість — здатність тканини утримуватись від перших спалахів відкритого полум’я. Це меблево-декоративні тканини, тканини для театральних штор і занавісок, для іграшок. Такі тканини обробляють спецречовинами.
Теплозахисні властивості — це здатність тканини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини. Найкращі теплозахисні властивості мають вовняні тканини невисокої щільності. Лляні тканини та тканини з целюлозних волокон вважають найбільш теплопровідними і холодними.
Оптичні (естетичні) властивості тканин
Колір тканини — це зорове сприйняття світла основних спектральних кольорів.
Поділяються кольори на дві підгрупи:
Колорит — це співвідношення всіх кольорів, які створюють забарвлення тканини. Залежно від колориту і способу обробки, тканини є сурові, білі, гладко фарбовані, пістряво ткані, меланжеві, печатні. Колорит впливає на вибір моделі, розкрій і пошиття.
Блиск — це здатність тканини відбивати світло, яке падає на неї. Залежить блиск від структури волокна й ниток, щільності, характеру обробки, від гладкості поверхні тканини. Для збільшення блиску тканину мерсеризують, апретують, каландрують. Найкращі на вигляд тканини з м’яким, нерізким блиском.
Фактура характеризує загальний зовнішній вигляд тканини і залежить від будови пряжі і ниток, ткацького переплетення, способу обробки. Фактура — це властивість тканини, яка залежить від моди і впливає на розкрій і пошиття одягу.
Технологічні властивості тканин
Опір тканин різанню необхідно враховувати під час розкроювання в масовому виробництві. Опір різанню залежить від волокнистого складу, щільності, товщини тканин. Найбільший опір мають тканини з великим вмістом синтетичних волокон, з плівковим покриттям, лляні, щільні, дуже апретовані. Найменший — з вовни та натурального шовку.
Ковзкість тканин може відбуватися під час розкроювання та зшивання. Залежить ковзкість від будови тканини, виду переплетення та характеру волокон. Найбільш ковзкі — шовкові тканини. Щоб запобігти ковзанню під час розкроювання в масовому виробництві, треба між певною кількістю полотен настилати прокладки з полотен та використовувати затискачі.
Обсипальність — це здатність ниток випадати з відкритих зрізів з утворенням бахроми. Легко обсипаються нещільні тканини
з крученої пряжі атласного переплетення, тканини з натурального шовку, штучних і синтетичних ниток. Працюючи з такими тканинами, збільшують припуски на шви та обметують зрізи.
Розсувальність ниток у швах відбувається в процесі носіння одягу з нещільних тканин. Найчастіше нитки розсуваються в швах щільно облягаю чого одягу. Із тканини, які мають велику розсувальність, рекомендується шити одяг на підкладці, строчка повинна бути густішою, шов ширшим.
Прорубність — властивість тканини утворювати пошкодження під час виконання строчки. Прорубування може бути повним і частковим. Виникає воно внаслідок неправильно підібраних голок, швейних ниток і залежить від структури, щільності тканини, виду обробки пряжі і тканин. Щоб запобігти прорубуванню, слід зменшити густоту стібків у швах, відповідно до виду тканини підібрати голки та швейні нитки. Тканини з ворсовою поверхнею та мало щільні майже не прорубуються.
Зсідальність — це зменшення лінійних розмірів тканини внаслідок вологи і тепла. У більшості тканин зсідання настає після прання. Зсідання залежить від волокнистого складу тканини, її структури та обробки. Бавовняні та штапельні тканини перед розкроєм рекомендується декатирувати.
Бавовняні і лляні тканини мають спільні властивості: вони гігроскопічні, термостійкі, досить міцні, погано драпіруються, мають значну зсідальність. Ці тканини використовують для виготовлення постільної білизни, літнього одягу...
Шерстяні тканини не тільки красиві, а й міцні, мають високі теплозахисні властивості, слабо зминаються, легко піддаються волого-тепловій обробці. Але мають недолік: високу пилоємність.
З таких тканин виготовляють зимовий та демісезонний одяг, покривала, ковдри, костюми...
Шовкові тканини м’які на дотик, мають приємний блиск, високу міцність. Вони легкі, мало мнуться, добре драпіруються. З них виготовляють літній святковий одяг, дорогу постільну та нижню білизну...
Тканини з хімічних волокон мають різкий блиск, низькі теплозахисні властивості, погану гігроскопічність. Вони погано драпіруються. Але вони легкі, не мнуться, дешеві.
Для здешевлення тканин і розширення їх асортименту натуральні волокна поєднують із хімічними. Так утворюються тканини, які приємні на дотик, мають гарний блиск, добре драпіруються, не мнуться і порвняно не дорогі. Із тканин змішаних волокон виготовляють одяг, портьєрне полотно, покривала...
У XIX ст. для вишивання використовували лляні, конопляні і вовняні нитки. Щоб отримати вишивальні нитки, виконували дуже складну і тривалу роботу. Спочатку вирощували льон чи коноплі. Потім пряли з них тоненьку
і рівну нитку, щоб вона вільно проходила у вушко голки. Далі нитки вибілювали або фарбували. Для вибілювання нитки складали у бочки, посипали попелом, заливали кілька разів окропом і холодною водою. Прали в річці і старанно вибивали на камені. А вже потім сушили на сонці чи морозі. Фарбували нитки відварами з дуба, кори вільхи, ягід бузини, цибулиння, сажею тощо.
1