Внесок вчених фізиків

Ампер Андре – Марі (1775-1836)Французький фізик, математик, хімік. Основні праці присвячені вивченню електромагнітних явищ. У 1820 р. сформулював правило для встановлення напряму дії магнітного поля струму на магнітну стрілку. Йому належить гіпотеза (в розвитку) про природу магнетизму , яка значно вплинула на розвиток учення про електромагнітні явища : магнітні властивості тіл зумовлені наявністю в них молекулярних електричних струмів . Створив першу теорію , яка виражала зв’язок електричних і магнітних явищ . Одиниця вимірювання сили електричного струму системи SI Ампер [A] названа на його честь

Ісаак Ньютон (1643 – 1727)Англійський фізик і математик, який створив першу фундаментальну фізичну теорію – класичну механіку. Він сформулював три основних закони руху і взаємодії тіл, покладені в основу цієї теорії. Відкрив закон всесвітнього тяжіння і на його основі розрахував рух багатьох планет. Першим встановив, що біле світло складається з різних кольорів. Сконструював перший дзеркальний телескоп.

Кулон Шарль Огюстен (1736-1806)Французький фізик і інженер. Його праці стосуються електрики, магнетизму, дослідженням сили тертя. У 1785 році дослідив силу взаємодії між зарядженими тілами і сформулював закон взаємодії, названий його ім’ям.

Максвел Джеймс Кларк(1831 – 1879)Англійський фізик, який виклав основні засади електромагнетизму. Він знайшов математичні залежності, які узагальнювали раніше відкриті закони електрики. Відкрив закон розподілу молекул газу за швидкостями і енергією. Рівняння, які він встановив, стали основою наукового розв’язування багатьох практичних задач. Проводив досліди в астрономії та оптиці.

Міллікен Роберт Ендрус (1868-1953)Американський фізик . З високою точністю виміряв заряд електрона, експериментально перевірив квантову теорію фотоефекта А. Ейнштейна і визначив числове значення сталої Планка.

Ом Георг Сімон (1787 – 1854)Німецький фізик, учитель математики і фізики. Основні праці присвячені електриці, вченню про звуки, оптиці. У 1826 році експериментально встановив закон, що об’єднав такі фізичні величини, як сила струму, напруга, опір. У 1827 році теоретично обґрунтував закони (Ома) для ділянки кола. Знайшов залежність опору від довжини провідника і площі його поперечного перерізу.

Планк Макс (1858 – 1947)Німецький видатний фізик, лауреат Нобелівської премії (1918 р.), один із засновників квантової фізики; основні наукові праці присвячені теорії теплового випромінювання, квантовій теорії, теорії відносності, філософії; висунув гіпотезу квантування енергії, яка започаткувала розвиток сучасної фізики, зокрема квантової теорії; відкрив закон розподілу енергії теплового випромінювання тіл.

Пулюй Іван Павлович (1845 – 1918)Видатний український фізик. Здійснив фундаментальні дослідження газорозрядних процесів. Для одержання рентгенівських променів сконструював фосфоресціюючу лампу з розташованим під кутом антикатодом, прототип рентгенівської трубки, і здійснив ґрунтовне дослідження властивостей рентгенівських променів. Значним є його внесок в розвиток електротехніки.

Резерфорд Ернест (1871 – 1937)Англійський фізик, фундатор ядерної фізики. Його дослідження присвячені радіоактивності, атомній і ядерній фізиці. Він першим дослідив склад випромінювання радіоактивних речовин, відкрив існування атомного ядра і вперше здійснив штучне перетворення атомних ядер.

Арістотель (384 – 322 до н.е.)Один із найавторитетніших вчених Давньої Греції. Широта його наукових інтересів сягала від філософії і поетики до природничих галузей знань – фізики, географії, астрономії. Він дав досить повну класифікацію видів механічного руху, сформулював закон прямолінійного поширення світла, наблизився до розгадки деяких атмосферних явищ (утворення вітру, блискавки), пояснив фізичну суть утворення звуку.

Архімед (287 – 212 до н.е.) Давньогрецький вчений, інженер – винахідник. Вивчав умови рівноваги тіл. Зробив важливі внески щодо простих механізмів, плавання тіл. Про його геніальні здогадки складено легенди. Наприклад, про викриття шахраїв, що виготовляли корону сиракузького царя Гієрона, спалення ворожих кораблів за допомогою сонячного проміння, відбитого від дзеркал.

Блез Паскаль (1623 – 1662)Французький вчений. Вивчав дію тиску в рідинах, атмосферний тиск. Сформулював закон про передачу тиску у рідинах, названий на його честь законом Паскаля. З’ясував, що тиск повітря на вершині гори менший, ніж біля підніжжя.