Внутрішньополітичне становище УРСР. Ідеологічні кампанії радянської влади.

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УРСР. ІДЕОЛОГІЧНІ КАМПАНІЇ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДи. Підготувала: Нєдова В. В.

План1. Суспільні настрої та реакція влади2. Внутрішня політика3. Ідеологічні кампанії радянської влади

Ідеологічна протидія "ворожому впливові"Радянська влада, побачивши зростання ліберальних настроїв, злякалася втрати контролю над населенням. Вона вирішила протистояти "ворожому впливові" за допомогою пропаганди, цензури та посилення репресій. Пропаганда. Радянська влада активно використовувала пропаганду, щоб переконати населення в перевагах соціалістичного ладу і засудити "буржуазний спосіб життя". Цензура. Всі видання, кінофільми, радіопередачі, театральні вистави ретельно перевірялися на предмет "ворожих" ідей. РепресіїЗа будь-які прояви незалежності думки, критику радянської системи людей переслідували, ув'язнювали та навіть розстрілювали.

Посилення репресій. Сталін був переконаний, що війна призвела до певних "ідеологічних втрат" в радянському суспільстві. Його найбільше занепокоєння викликало населення, яке проживало на окупованих територіях, потрапило в німецький полон або працювало на примусових роботах.1 ДепортаціїЗ 1944 року розпочалися масові депортації українців до Сибіру та Казахстану. Ці репресії були спрямовані проти тих, хто підозрювався в співпраці з окупантами, або просто не підтримував радянську владу.2 Посилення контролю. Влада встановила жорсткий контроль над населенням, посилила наглядові органи, збільшила кількість агентів НКВС. Це призвело до атмосфери страху та підозри, люди боялися говорити правду, боялися довіряти один одному.3 Заборона національної культури. Влада забороняла українську мову, літературу, музику та інші прояви національної культури. На їхнє місце нав'язувалася російська мова та культура.

Відчуження та страждання. Страх та підозра. Постійний страх, що тебе можуть заарештувати за будь-яке слово або вчинок, зробив життя українців нестерпним. Люди перестали довіряти один одному, боялися розповідати про свої думки та почуття. Взаємне відчуження. Атмосфера страху та підозри призвела до глибокого відчуження між людьми. Співгромадяни ставали ворогами, один одного підозрювали в "ворожій діяльності". Розпад громадянського суспільства. Репресії та атмосфера страху зруйнували громадянське суспільство, що створило умови для безкарності злочинців та посилення тоталітарного режиму.

Повоєнний голод. Війна спустошила українську землю. Вона зруйнувала сільське господарство, забрала тисячі людей, які були потрібні для роботи на полях. В результаті в 1946-1947 роках в Україні розпочався голодомор, що став трагедією для мільйонів українців. Причини голодомору: Вилучення зерна з України для постачання в СРСР. Низький рівень урожаїв через війну. Заборона вільного продажу продуктів харчування. Неефективна система розподілу продовольства. Наслідки голодомору: Мільйони жертв серед мирного населення. Зниження демографічного потенціалу. Погіршення здоров'я населення. Психологічна травма для нації.

Утвердження тоталітарного контролю. Радянська влада використовувала всі доступні їй засоби, щоб зміцнити свій контроль над українським суспільством. Вона нав'язувала свої ідеї та цінності через освіту, культуру, пропаганду, зміцнювала систему репресій і нагляду. Освіта. Школи стали інструментом для навчання дітей радянським ідеалам, пропаганди партійної лінії та виховання "радянської людини". Пропаганда. Радянські ЗМІ стали головним інструментом пропаганди, яка переконувала населення в перевагах соціалістичного ладу, засуджувала "ворожий захід". РепресіїРепресії стали постійним елементом життя в СРСР. Будь-який прояв незалежності думки, критика радянської системи каралися ув'язненням, розстрілом, депортацією. Нагляд. Влада встановила жорсткий контроль над населенням через НКВС, який слідкував за всіма аспектами життя людей.

Дати відповіді на запитання: Яким бачили своє майбутнє українці після Другої світової війни?Що викликало найбільше занепокоєння в тоталітарного режиму?У чому проявлявся конфлікт між суспільством і владою? Робота з документом: Мовою джерела. Уривок зі «Щоденника» Олександра Довженка:«Визволителі поводяться з визволеними брутально, недобре, а часом жорстоко, як у чомусь винними, ворожими, підозрілими, забуваючи, що Батьківщина — це не тільки земля, а й рідні люди, плоть від плоті якої вони є». 1. Дайте оцінку діям радянської влади щодо українського народу.

Повоєнна Україна: Між Надією та Репресіями. Після Другої світової війни Україна, незважаючи на зовнішні ознаки суверенної республіки, залишалася під контролем унітарної радянської держави. Керівництво СРСР прагнуло до соціально-політичної та культурної уніфікації всіх підконтрольних територій, що призвело до відновлення тоталітарного режиму в УРСР.

Культурна Уніфікація та Культ ОсобистостіПрагнення до оновлення суперечило самій суті сталінізму. Радянська влада насаджувала культ «вождя світового пролетаріату, керівника всіх перемог і корифея всіх наук» – Йосифа Сталіна. Будь-який прояв незадоволення кваліфікували як ворожість до радянської влади та її лідера. Тоталітарний Режим. Відновлення тоталітарного режиму в УРСР після війни. Культурна Уніфікація. Прагнення до соціально-політичної та культурної уніфікації всіх підконтрольних територій. Культ ОсобистостіНасадження культу «вождя світового пролетаріату» – Йосифа Сталіна.

Масові Репресії та Перевірка ЛояльностіВідновлено масові репресії, від яких ніхто не був застрахований. Пік репресій припав на 1947 рік, коли ЦК КП(б)У очолював найближчий соратник Йосифа Сталіна Лазар Каганович. Органи НКВС звертали пильну увагу на репатріантів – військовополонених та цивільних осіб, переважно остарбайтерів.1 Масові РепресіїВідновлення масових репресій після війни.2 Пік Репресій1947 рік, коли ЦК КП(б)У очолював Лазар Каганович.3 Перевірка ЛояльностіСпеціальна перевірка репатріантів на лояльність до режиму.

Звинувачення та РепресіїРепатріантів перевіряли на лояльність до режиму, внаслідок чого частину з них репресували за звинуваченнями у співробітництві з окупантами та державну зраду. Однією з визначальних рис політичного життя України стало зміцнення впливу Комуністичної партії. Перевірка ЛояльностіСпеціальна перевірка репатріантів на лояльність до режиму. Звинувачення. Звинувачення у співробітництві з окупантами та державну зраду. РепресіїРепресії проти репатріантів.

Зростання Впливу КП(б)УНа 1 січня 1946 року КП(б)У налічувала 320 тисяч членів. Її чисельність неухильно зростала головно за рахунок українців. У Центральному комітеті партії дедалі більший вплив здобувала група молодих українських функціонерів, призначених Микитою Хрущовим, котрі зробили кар’єру під час війни.1 січня 1946 року320 тисяч членів КП(б)УЗростання ЧисельностіГоловно за рахунок українців. Вплив МолодіГрупа молодих українських функціонерів, призначених Хрущовим

Керівництво КП(б)У: Росіяни на ЧоліПроте керували партією в ці роки росіяни: до 1949 року – Микита Хрущов, а в 1949—1953 роках – Леонід Мельников. Партійний апарат фактично встановив контроль над суспільством. Важливою подією того часу стали вибори до рад усіх рівнів: у лютому 1947 року – до Верховної Ради УРСР, у грудні 1947 року – до місцевих рад. Микита Хрущов. Керував КП(б)У до 1949 року. Леонід Мельников. Керував КП(б)У з 1949 по 1953 рік. Партійний Контроль. Партійний апарат встановив контроль над суспільством.

Вибори та Припинення Воєнного Управління. Вибори зазвичай відбувалися на безальтернативній основі й депутати були відомі заздалегідь. Водночас припинили роботу органи управління, що діяли у воєнний час. Сподівання населення на лібералізацію суспільно-політичного життя в цей час не виправдались.1 Лютий 1947 Вибори до Верховної Ради УРСР.2 Грудень 1947 Вибори до місцевих рад.3 Припинення Воєнного Управління. Припинення роботи органів управління, що діяли у воєнний час.

Повоєнне Українське Суспільство: Оптимізм та Зневіра. Проте повоєнне українське суспільство не було єдиним у своїх поглядах. Більшість населення все ж таки зберігала оптимізм та віру в радянську владу. Проте чимало було тих, серед яких воєнні поневіряння і репресії породжували незадоволення та зневіру. Оптимізм. Більшість населення зберігала оптимізм та віру в радянську владу. Зневіра. Воєнні поневіряння і репресії породжували незадоволення та зневіру.

Працюємо творчо. На що була спрямована внутрішня політика УРСР?Яка риса політичного життя України стала однією з визначальних?Визначте зміни в органах влади УРСР у повоєнний період.1. Розгляньте ілюстрації. Порівняйте пропаганду і реальність радянської системи.2. Чому реальність відрізнялася від пропаганди?

Ідеологічні кампанії радянської влади. Духовний клімат радянської доби першого повоєнного десятиліття визначали дві тенденції: з одного боку, патріотичне піднесення, а з іншого – прагнення влади повернути тотальний контроль над соціумом і придушити будь-які погляди, альтернативні офіційним.

Посилення ідеологічного тиску11944 рік. Йосиф Сталін зустрівся з групою українських діячів і фактично дав добро на цькування кінорежисера Олександра Довженка, заборонивши друкувати та екранізувати його кіноповість «Україна в огні». Його звинуватили у відході від «засад марксизму-ленінізму, українському буржуазному націоналізмі».21946—1949 роки. Розпочалася «ждановщина» - низка репресивних заходів, спрямованих проти інтелігенції, котру звинуватили в політичній неблагонадійності та «буржуазному націоналізмі».31948 рік. Розпочалася боротьба з космополітами. Космополітизм як ідеологія світового громадянства надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям. Йосиф Сталін бачив у ній спосіб ідеологічної та культурної експансії США.

«Ждановщина» в Україні1 Контроль над творчістю. Метою «ждановщини» в Україні було посилення контролю над творчими процесами в культурі, придушення будь-яких проявів української самостійної ідеї.2Ідеологічна уніфікація. Закріплено основний, а по суті, єдиний метод творчості – метод так званого соціалістичного реалізму. Його визначили як «правдиве зображення дійсності в її революційному розвитку».3 Відмова від національних засад. Все, що виходило за рамки соціалістичного реалізму, неминуче вступало в конфлікт із системою. Це фактично означало відмову від національних засад творчості. Звернення до минулого українського народу, відтворення його самобутньої сутності вже вважали проявом буржуазного націоналізму.4Інтеграція з російською культурою. Від української культури вимагали «тісніше зливатись із великою російською культурою».

Боротьба з космополітизмом. Звинувачення. Звинувачення в космополітизмі адресували головно усім інтелектуалам, які контактували із Заходом. Потенційно найвразливішими щодо таких звинувачень були представники єврейської національності, позаяк вони мали численних родичів за кордоном. Наслідки. Масові звільнення євреїв з освітніх закладів, наукових установ. У 1950 році ліквідовано кабінет єврейської літератури, мови й фольклору при АН УРСР, який очолював мовознавець Ель Співак. Сфабрикована справа. Декому із представників єврейської культури інкримінували зв’язки з «Єврейським антифашистським комітетом», проти якого сфабрикували справу, що закінчилася розстрілом його лідерів у 1952 році.

Партійні постанови1946-1951 Прийнято низку партійних постанов, що відображали нарощування репресивної політики. Атмосфера страху. Перед духовною розправою створювали відповідну атмосферу – сипали безпідставні звинувачення, розгортали публічну критику. Упередженість. Прикметною ознакою була упередженість в оцінках діячів науки і культури.

Наслідки «ждановщини»Гальмування розвитку«Ждановщина» і боротьба з космополітизмом мали своїм наслідком гальмування розвитку науки, культури, мистецтва. Обмеження свободи. Обмеження свободи творчості.

Культурний вплив. Літературна творчість. Письменники були змушені писати в рамках соціалістичного реалізму, що обмежувало їх творчість. Театральне мистецтво. Театральні постановки були піддані цензурі, а теми, що не відповідали ідеології, заборонялися. Музичне мистецтво. Композитори були змушені писати музику, що відповідала ідеологічним нормам, що обмежувало їх творчість. Образотворче мистецтво. Художники були змушені створювати картини, що відображали ідеологію, що обмежувало їх творчість.

Вплив на українську культуру. Придушення національної ідентичності«Ждановщина» і боротьба з космополітизмом мали руйнівний вплив на українську культуру, придушуючи національну ідентичність. Обмеження творчостіТворчість українських митців була обмежена рамками соціалістичного реалізму, що призвело до втрати самобутності. Втрата культурного надбання. Багато цінних творів української культури були заборонені або знищені, що призвело до втрати культурного надбання.

Виконати завдання. Які тенденції визначали духовний клімат радянської доби першого повоєнного десятиліття?Визначте мету політики «ждановщини». Проти кого розгорнулася боротьба з космополітизмом?Домашнє завдання1. Поясніть значення понять: «ждановщина», космополітизм, соціалістичний реалізм.2. Створіть карикатуру на тему: «Пізній сталінізм: методи зміцнення тоталітарного режиму».3. Визначте причини й наслідки ідеологічних кампаній та їхній вплив на суспільство.