Радянізація Західних областей України

Радянізація західних областей україни. Підготувала: Нєдова в. В.

План1. Індустріалізація. Колективізація на селі.2.  Український визвольний рух 1944–1950-х років3. Ліквідація УГКЦ

Радянізація Західної України. У середині 1940-х років відновилася радянізація західно- українських земель, сутність якої полягала в уніфікації соціально- економічного, політичного і культурного життя Західної України відповідно до норм, що виробив радянський режим в УРСР. Влада передбачала здійснення індустріалізації, колективізації сільського господарства, «культурної революції». За порівняно короткий час створено державний, господарський, партійний, репресивний апарати, які контролювали всі сторони життя західних українців.

Індустріалізація. Розвиток традиційних галузейІндустріалізація передбачала розвиток традиційних нафто- газової, харчової та дерево- обробної галузей. Нові галузіСтворення нових галузей, зокрема машинобудівної, металообробної, електротехнічної. Промислові центри. На території Волинської і Львівської областей були розвідані поклади кам’яного вугілля, що зумовило будівництво вугільних шахт. Відкриття промислових запасів самородної сірки біля селища Розділ на Львівщині започаткувало зведення гірничо- хімічного комбінату.

Газопровід Дашава - Київ. У Дрогобицькій області на відкритих газових родовищах споруджували найбільший тоді в СРСР і Європі магістральний газопровід Дашава — Київ (1946 рік).1 Тривалість будівництва. Скористайтеся інтернет-джерелами й дізнайтеся скільки часу будувався газопровід?2 Унікальність. В чому була унікальність даного газопроводу?

Львів як промисловий центр. На великий промисловий центр на початку 1950-х років перетворилося місто Львів, де запрацювали заводи електроприладів і електроламп, телеграфно-телефонної апаратури, онавантажувачів, сільськогосподарських машин. Розвивалася державна швейна та хімічна промисловість. Формувалася мережа промислової та сільськогосподарської кооперації.

Наслідки індустріалізаціїХоча індустріалізація сприяла підвищенню промислового потенціалу краю, проте була назагал суперечливим процесом – легка і харчова галузі, які виробляли товари для населення, розвивалися значно повільніше, частина виробленої продукції розчинялась у господарському комплексі СРСР; змінювалася традиційна соціальна структура регіону, в якій зростала частка тих прошарків суспільства, котрі могли б служити надійною соціальною базою радянської влади.

Колективізація. Набагато складнішим завданням для влади було здійснення колективізації на селі. З метою залучення населення до колгоспів використовували різні методи – від пропагандистських до репресивних.

Методи колективізаціїПропаганда. Формували групи селян, котрі закликали відновлювати старі колгоспи і створювати нові; організовували екскурсії до передових колгоспів східних областей України з метою ознайомлення із перевагами колгоспного ладу. РепресіїВодночас, хто не бажав вступати в колгоспи, влада скасувала пільги, збільшила податки, натомість колгоспників звільнила від їхньої сплати. Примусова колективізація. Однак, незважаючи на гучні заклики чи навіть перші примусові кроки влади, мешканці сіл не поспішали записуватися до колгоспів. Тут, де домінувало індивідуальне селянське господарство, до колгоспного ладу сформувалося негативне ставлення.

Наслідки колективізаціїНеостанню роль у таких настроях відіграв сумний досвід радянізації в 1939—1941 роках, а також антирадянська й антиколгоспна агітації українського повстанського руху. Однак із середини 1948 року влада розпочала примусову колективізацію сільського господарства. У 1950 році її було в основному завершено. У колгоспи, чисельність яких досягла 7190, об’єднали 1,5 мільйони селянських дворів, або 98% від їхньої загальної кількості. Незважаючи на запевнення владців, що колективізацію здійснюють на «добровільних засадах», її часто впроваджували насильницькими методами і супроводжували репресіями та депортаціями місцевого населення. Тисячі сімей були вислані на Урал і Сибір. Примусова колективізація, антинародна податкова політика, командні методи хлібозаготівель викликали спротив селянства, яке поповнювало число вояків УПА.

Одна з ділянок газопроводу Дашава – Київ. Скористайтеся інтернет-джерелами й дізнайтеся скільки часу будувався газопровід?В чому була унікальність даного газо- проводу?1. Як тривав процес радянізації західних областей України?2. Що передбачала індустріалізація західноукраїнських земель?3. Які методи застосовувала влада для проведення колективізації?

Український визвольний рух 1944–1950-х років. Зі вступом Червоної армії взимку-навесні 1944 року на західноукраїнські землі боротьба з українським визвольним рухом, який очолювали ОУН і УПА, стала основним завданням радянської влади в регіоні. Керівником збройної боротьби УПА був головно- командувач цієї армії в 1943—1950 роках генерал Роман Шухевич, загальне керівництво ОУН здійснював із-за кордону голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР) Степан Бандера. ОУН поставила завдання перешкодити радянській владі закріпитися в Західній Україні. УПА роз- горнула збройну боротьбу проти влади та її регулярних військ.

Опір УПА1 Відкриті боїЗ’єднання УПА вели відкриті бої з невеликими гарнізонами, групами радянських військовослужбовців, тиловими службами.2 ДиверсіїУПА здійснювали диверсії на залізницях і шосейних дорогах, улаштовували напади на районні центри.3 Жорстокі методи. В умовах, коли протистояння тривало не на життя, а на смерть, противники не цуралися найжорстокіших методів.4 Пропаганда. Органи держбезпеки, енкаведисти проводили операції для дискредитації учасників визвольного руху. Натомість останні насаджували ненависть до радянського режиму.

Бій під Гурбами121—25 квітня 1944 Відбувся запеклий бій між підрозділами УПА, які разом з місцевими мешканцями налічували близько 5 тисяч осіб, та військами НКВС (Наркомату внутрішніх справ) чисельністю близько 30 тисяч в урочищі Гурби на Рівненщині.2 Вирватися з оточення. Бійцям УПА вдалося вирватися з оточення переважаючого ворога.3 Наслідки. Навколишні села Гурби і Антонівка енкаведисти спалили, місцевих жителів вивезли.

Операція «Велика блокада»Січень-квітень 1946 Війська НКВС здійснили широкомасштабну операцію під назвою «Велика блокада». Задіяні сили. У ній були задіяні військові підрозділи, авіація та бронетехніка. Наслідки. УПА втратила майже 40 % свого особового складу, однак зброю не склала.

Реорганізація УПАДемобілізація. УГВР прийняла рішення про демобілізацію окремих загонів повстанців. Виведення за кордон. Виведення деяких частин вояків у Західну Німеччину й Австрію через Словаччину. Партизанська війна. Реорганізація решти УПА для ведення партизанської війни невеликими групами з 10— 15 бійців.

Підпільна боротьба. Підпільна боротьба. Найстійкіших і найвитриваліших оунівців було залучено для підпільної боротьби. Акції саботажу. Організація акцій саботажу, антирадянської пропаганди. Терористичні акціїІндивідуальні терористичні акції проти представників радянської влади.

Масові депортації21—26 жовтня 1947 Операція «Захід»78 530 осіб. Виселено до Казахської РСР та Сибіру22 928 дітей. Депортовано, сотні з них померли під час транспортування

Завершення визвольного руху1 Березень 1950 Роман Шухевич загинув під час збройної сутички з оперативною групою в селі Білогорща.21954 Василь Кук, останній керівник УПА, був заарештований.31961 Припинила спротив остання боївка УПА на Підгаєччині Тернопільської області.

Працюємо творчо. З’ясуйте мету українського визвольного руху. Визначте причини й наслідки операції «Велика блокада». Чим завершилося протистояння в Західній Україні між владою та повстанцями?

Ліквідація УГКЦУкраїнська греко-католицька церква була об’єктом переслідування з боку радянської влади. Вона об’єднувала понад 4 мільйони вірян і була духовною натхненницею у визвольних змаганнях, а відтак ідеологічним супротивником влади.

Переслідування УГКЦОсобливе занепокоєння сталінського режиму викликало підпорядкування УГКЦ Папі Римському, що розцінювали як зв’язок із Заходом.1 Після війни. Митрополит Андрей Шептицький звернувся до радянського уряду з пропозицією про співпрацю.2 Йосиф Сліпий. Його наступник Йосиф Сліпий продовжив діалог із владою.3 Делегація вірян. До Москви була скерована делегація вірян, яка передала 100 тисяч карбованців у фонд Червоного Хреста на оборону країни.4 Дозвіл на богослужіння. Греко-католицька церква отримала дозвіл на вільне богослужіння в межах СРСР.

Арешт духовенства. У квітні 1945 року через відмову перейти у православ’я заарештували все греко-католицьке вище духовенство на чолі з Йосифом Сліпим.1 НКВСПід контролем НКВС створили «ініціативну групу», яка готувала «возз’єднання» Української греко-католицької церкви із Російською православною церквою.2 Гавриїл Костельник. Цю групу очолив настоятель Преображенської церкви міста Львова Гавриїл Костельник, котрого влада намагалася залучити до співпраці ще до війни.3 Тиск на Костельника. З метою тиску на нього заарештували його сина, якого більшовики розстріляли в червні 1941 року.

«Львівський собор»8 березня 1946 року в Львові розпочався так званий «Львівський собор» УГКЦ, котрий під тиском влади виніс вердикт про скасування Берестейської церковної унії 1596 року та підпорядкування греко-католицької церкви російському патріархові Алексію.Інструкція СталінаІнструкцію про ліквідацію УГКЦ особисто затвердив Йосиф Сталін, підготовкою і проведенням керували офіцери НКВС.1949 рік. За схожим сценарієм у 1949 році Мукачівська єпархія проголосила ліквідацію Ужгородської церковної унії і приєднання до РПЦ греко-католицької церкви Закарпаття.

Підпільна діяльність. Ці рішення були прийняті всупереч настроям вірян. Відтак, перебуваючи поза законом, УГКЦ продовжувала діяти підпільно аж до своєї легалізації у 1989 році. Радянізація. Радянізація західноукраїнських земель тривала в гострому протистоянні з ОУН і УПА. Наслідки. Це спричинило загибель десятків тисяч людей, супроводжувалося масовими репресіями, підпорядкуванням УГКЦ Російській православній церкві. Західна Україна. Проте, за словами відомого історика Романа Шпорлюка, Західна Україна залишалася одним із «найменш радянських» регіонів СРСР.

Працюємо творчо. Визначте зміст і наслідки Люблінської угоди. З якою метою були проведені операції «Вісла», «Захід»?Розкрийте рішення Львівського собору Української греко-католицької церкви. 

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника. Поясніть значення понять: депортація, обмін населенням, «Велика блокада». Створіть агітаційну листівку. Вкажіть у ній напрямки, причини і наслідки депортацій українців із західних областей УРСР. Складіть історичну довідку на тему: «Національно-визвольний рух у 1944–1950-х роках на території України».