20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Внутрішня будова Землі ( Урок), Презентація https://sway.office.com/33RSrRQeTGnupYCI

Про матеріал
Розробка уроку та презентація Sway з предмету "Географія" 6 клас. Розділ III. Тема 1. Літосфера. Тема уроку: Внутрішня будова Землі. Мета: Сформувати в учнів первинні знання про оболонки Землі, створити уявлення про внутрішню будову Землі; розвивати вміння учнів працювати зі схемами атласу, підручника; виявляти на основі схем відмінності між океанічною і материковою земною корою; вчити давати характеристики внутрішнім шарам Землі, використовуючи додаткову літературу; робити висновки; з’ясувати, яку частину географічної оболонки називають літосферою; розвивати зацікавленість у вивченні географії, виховувати екологічні цінності в процесі вивчення теми «Літосфера».
Перегляд файлу

 

C:\Users\Наталочка\Downloads\qr-code (2).gif

 

Предмет: Географія     клас 6          Урок №  20  Дата:  ___

Вчитель історії та географії ЗОШ №22, м. Кропивницький

Алішкевич Наталія Вікторівна

Тема 1:  Внутрішня будова Землі

Мета: сформувати в учнів первинні знання про оболонки Землі, створити уявлення про внутрішню будову Землі; розвивати вміння учнів працювати зі схемами атласу, підручника; виявляти на основі схем відмінності між океанічною і материковою земною корою; вчити давати характеристики внутрішнім шарам Землі, використовуючи додаткову літературу; робити висновки; з’ясувати, яку частину географічної оболонки називають літосферою; розвивати зацікавленість у вивченні географії, виховувати екологічні цінності в процесі вивчення теми «Літосфера».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручник, інтерактивна дошка, презентація  https://sway.office.com/33RSrRQeTGnupYCI

Опорні поняття: Земля, внутрішня будова, материк, океан.

Базові поняття: земна кора, літосфера, астеносфера, мантія, ядро, типи земної кори.

 Хід уроку

I. Організаційний момент.

- привітання з учнями;

- перевірка присутності учнів;

- перевірка наявності засобів навчання;

- психологічна підготовка учнів до роботи на уроці  (намалювати смайлик).

Розгорнутий план уроку

1. Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі?

Відповідаючи на це запитання, учні пропонують найрізноманітніші варіанти. Бажано записувати їх на дошці.

Потім учитель пропонує проаналізувати відповіді та виокремити з-поміж них найважливіші для людства.

2. Внутрішня будова Землі.

Відповіді на запитання з використанням схеми «Внутрішня будова Землі» в атласі й тексті параграфа підручника:

• З яких основних шарів складається наша планета?

• Чим різняться ці шари між собою?

• Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

• Що називають літосферою?

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

II.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

Таємниці земних надр роз­кривають геологи й геофізики. Вони «прослуховують» нашу планету за допомогою спеціальних приладів — сейсмографів. Виявляється, швидкість сейсмічних хвиль міняється залежно від стану й власти­востей речовин, що й дає можливість «зазирнути» в глиб Землі на сотні й тисячі кілометрів.

«Життя» планети, у тому числі й на її поверхні, залежить від про­цесів, що відбуваються в земних надрах. Як казкові гноми, ми спустимося до підземелля, і нам відкриються його таємниці.

Учені, вивчаючи нашу планету, дійшли висновку, що вона складається з кількох сфер — земних оболонок.

  • Гідросфера — водна оболонка. Її утворюють води океанів, морів, річок, озер, боліт, водяна пара.
  • Атмосфера — повітряна оболонка. Повітрям дихають усі живі організми.        
  •  Літосфера — тверда оболонка Землі.
  • Біосфера — оболонка живих організмів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Гіпотези внутрішньої будови Землі. (Повідомлення учнів).

Яка внутрішня будова Землі? Це запитання здавна хвилювало не тільки вчених, адже будь-яке виверження вулкана могло привести до загибелі безлічі людей. Непередбачувана і грізна стихія внутрішніх сил Землі знайшла відображення в численних легендах. Давні греки, наприклад, вважали, що вулкани розташовані над тими місцями, де знаходяться кузні бога вогню Гефеста та його помічників титанів. Виверження вулкана Етна пов'язували з терміновою роботою, яку виконує Гефест або, як його називали давні римляни, Вулкан. Філософ Емпедокл (близько 490—430 рр. до н. е.) першим висунув припущення про те, що внутрішні частини Землі знаходяться в розплавленому стані. Доказом він вважав діючі вулкани і гарячі джерела. Емпедокл загинув під час дослідницької подорожі до кратера Етни.

Німецький дослідник Атанастус Кірхер (1601—1680) у своїй ґрунтовній праці «Підземний світ» описав надра Землі і навіть склав схему уявного розрізу земної кулі. За уявленнями Кірхера, Земля — тверде тіло з величезними порожнинами всередині. Ці порожнини сполучені між собою каналами і заповнені в глибині вогнем а ближче до поверхні — водою і повітрям.

Інші погляди на будову Землі висловив англійський вчений Джон Вудворд (1665—1772). За його уявленнями, Земля всередині заповнена водою. «Внутрішня» вода утворює величезну водяну сферу яка каналами сполучена з морями і океанами на поверхні.

Схеми Кірхера і Вудворта довгий час користувалися популярністю: навіть у другій половині XIX ст. вони часто наводилися в підручниках з географії.

Уявлення про вогненно-рідке ядро Землі спиралося на гіпотезі (наукові припущення) Канта і Лапласа. У 1755 р. німецький вчений Іммануїл Кант оприлюднив гіпотезу, згідно з якою всі планеті утворилися з розжареної хмари пилової матерії. У 1776 р. французький вчений П'єр Лаплас сформулював свою гіпотезу: на його дует ку, ця хмара складалася з розжарених газів. Таким чином, згідно з гіпотезою Канта — Лапласа, земне ядро спочатку було вогненно-рідким. На початку XX ст. ці уявлення заперечив Отто Шмідт: його гіпотеза полягала в тому, що Земля утворилася з холо­дної газопилової хмари і лише згодом стала нагріватися внаслідок тертя часток.

(Висновок учителя)

Гіпотези допомагають пояснити багато явищ і процесів, зумовлених внутрішньою будовою Землі, однак жодна з гіпотез не пояснює все. У наш час вивчення внутрішньої будови Землі продовжується: за допомогою різних приладів фіксують і вимірюють коливання зем­ної кори під час землетрусів, вивержень вулканів і штучних вибу­хів. Якби Земля була однорідним тілом, то коливання розповсю­джувалися б прямолінійно і з однаковою швидкістю. Однак коливання земної кори, напрям поширення хвиль та їх швидкість дозволяють вченим прийти до висновку, що Земля складається з різ­них за складом шарів (оболонок).

2. «Внутрішня будова Землі». (Слово учителя)

Ядро розташоване на глибині близько 3000 км, у центральній частині Землі, його радіус приблизно 3470 км. Це най­більш густа й розпечена частина планети. Твердий агрегатний стан речовини ядра – внутрішнє, зовнішнє – за агрегатним станом – розплавлене. Температура в ядрі становить – 5000 - 4000  градусів.

Мантія — внутрішня оболонка планети, яка займає понад 4/5 об'єму Землі й складається з твердої, пластичної  речовини. Розташовується мантія на глибині від 50 до 2900 км. Температура мантії становить – 3500 - 1000 градусів. Астеносфера – верхній шар мантії, в’язка за агрегатним станом.

Земна кора верхня тверда (кам'яна) оболонка планети. Вона безпосередньо виходить на поверхню, і тому найбільше вивчена лю­диною. Потужність материкової земної кори в середньому становить 35—45 км на рівнинах і досягає 80 км під самими високими горами. В океанах потужність земної кори зменшується до 5—10 км.

Верхня частина мантії в’язка. Її називають астеносферою. Вона порівняно м’яка і пластична. Між мантією й земною корою залягає поверхня Мохоровичича. Поверхня Мохо розташована на глибинах 5-75 км від земної поверхні. Уся земна кора і частина мантії, розташована вище від астеносфери, становить літосферу. Товщина літосфери під океанами близько 50 км, під материками — до 200 км.

Земна кора + астеносфера = літосфера.

У результаті вивчення внутрішньої будови Землі встановлено, що ядро і мантія утворилися з космічної речовини. На них припадає майже 95 % загального об’єму земної кулі. Земна кора виникла пізніше, ніж її глибинні шари, в результаті тривалої роботи внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Її об’єм складає лише 5 % загального об’єму планети.

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі. (Слово учителя)

В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м вглиб Землі температура підвищується на 1 °С, збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням з’ясовано будову першого від поверхні шару — земної кори. Розглянемо схему «Будова земної кори».

Це цікаво (розповіді учнів)

• Найглибша на планеті свердловина пробурена в Росії на Кольському півострові. Її глибина перевищує 12 км.

• Кольську свердловину закладено в 1962 р.

• Свердловини, подібні до Кольської, закладено також на території України біля села Новоіванівка Криворізького району Дніпропетровської області.

• На глибині 12 тис. м виявлено понад 20 видів скам’янілих мікроорганізмів.

• Під час буріння видобули ґрунт, подібний до місячного.

Сьогодні встановлено, що наша планета складається з трьох внутрішніх геосфер: ядра, мантії, земної кори.

4. Робота з малюнками підручника, атласу, заповнення таблиці з використанням відповідей окремих учнів

Назва шару

Межі

Стан    речовин

  Температура

Земна кора

 

 

 

Мантія

 

 

 

Астеносфера

 

 

 

Ядро

 

 

 

 

5. Робота з малюнком в презентації. (Слово учителя)

Верхній шар земної кори складається з пухких осадових відкладів, тому він називається осадовим. Під осадовим шаром розміщені кристалічні гірські породи — гранітний шар. Нижче розташований ще один шар — базальтовий.  Поверхня земної кулі, що створює континенти і ложе океанів, різниться. У ложі океанів гранітний шар практично відсутній, а осадовий менш потужний.

    IV. Закріплення нових знань, умінь, навичок

Бесіда

• Що таке літосфера?

• За малюнком розповісти про внутрішню будову Землі.

• З яких шарів складається земна кора?

• Які типи земної кори ви знаєте?

• Чим відрізняється материковий шар земної кори від океанічного?

Прийом «Художня майстерня».

Намалювати і підписати малюнок «Внутрішня будова Землі».

Скласти пазли:

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=2123ad81f95a

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=083c521cec3c

Виконати завдання в Learning Apps.org.:

           https://learningapps.org/watch?v=pd8z0j25c18

     V.Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок.

Виконання завдань у робочому зошиті.

Задача. Яка температура гірських порід на глибині 11 000 м, якщо на поверхні вона становить +10 °С?

Рішення: 11000 : 33 = 333;

      333*1 °С = 333°С;

      333 °С + 10 °С = 343 °С  Відповідь: 343 °С

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

     Заключне слово вчителя.

  • Земля складається з 3 основних частин – ядра, мантії, земної кори.
  • Літосфера – це тверда оболонка Землі.
  • Температура змінюється рухаючись від поверхні Землі в середину – збільшується.

VІІ. Оцінювання. Домашнє завдання (диференційоване).

  • Опрацювати матеріал підручника
  • Скласти п’ять запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.
  • Задача. Яка температура гірських порід на глибині 24 000 м, якщо на

поверхні вона становить +25 °С?

Використана література

Інтернет ресурси:

http://alla-moroz.com/load/prezentaciji_urokiv_geografiji_6_klas/vnutrishnja_budova_zemli/28-1-0-1909

https://urok-ua.com/category/heohrafiya/page/9/

Підручник Географія 6 клас;  В.М. Бойко, С. В. Міхелі; Харків «Сиция» 2014.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
30 липня
Переглядів
65
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку