20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Будова літосфери. Літосферні плити. Їх рухи. (Урок). Презентація https://sway.office.com/0hB6X2BTXdewjjUL

Про матеріал
Розробка уроку та презентація Sway. Географія 6 клас. Розділ III. Оболонки Землі. Тема 1 Літосфера. Тема уроку: "Будова літосфери. Літосферні плити. Їх рухи". Продовжити формувати поняття про земну кору; формувати первинні знання про літосферні плити, види руху літосферних плит; формувати науковий погляд на природні явища; розвивати уміння роботи з картами та схемами атласу, логічне мислення; виховувати в учнів інтерес до географії шляхом вивчення гіпотез утворення материків та океанів, розповідати про види руху літосфери та їх наслідки, а також виховувати інтерес до пізнання Землі.
Перегляд файлу

 

C:\Users\Наталочка\Downloads\qr-code (3).gif

Предмет: Географія     клас 6         Урок №  21  Дата:  ___________

Вчитель географії ЗОШ №22, м. Кропивницький Алішкевич Наталія Вікторівна

Тема 2. Будова літосфери. Літосферні плити. Їх рухи.

Мета:

Навчальна: продовжити формувати поняття про земну кору; формувати первинні знання про літосферні плити, види руху літосферних плит; формувати науковий погляд на природні явища;

Розвиваюча:  розвивати уміння роботи з картами та схемами атласу, логічне мислення;

Виховна: виховувати в учнів інтерес до географії шляхом вивчення гіпотез утворення материків та океанів, розповідати про види руху літосфери та їх наслідки, а також  виховувати інтерес до пізнання Землі.

Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, інтерактивна дошка,  презентація https://sway.office.com/0hB6X2BTXdewjjUL

Поняття: літосферна плита, сейсмічний пояс, платформа, дрейф, гіпотеза.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

  I.   Організаційний момент.

- привітання з учнями;

- перевірка присутності учнів; 

- перевірка наявності засобів навчання;

- психологічна підготовка учнів до роботи на уроці .

II. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Гра «Злови питання» ( тест в Google forms)

«Інтелектуальна розминка»

  1. В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?
  2. До якого шару Землі належить астеносфера? У чому відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?
  3. Як ви гадаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди?

АСОЦІАЦІЇ

 

Внутрішня будова

Землі

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Реальна казка»

Чи знаєте ви, що жителі нашої планети, в тому числі і ми, Українці, навіть цього не усвідомлюючи, плавають по «Пластичному океані» на велетенських кораблях? Ці кораблі то поглинаються, то піднімаються вгору могутніми хвилями кам’янистої маси. Всі живуть своїм життям, і мало хто цікавиться, куди мандрує корабель.

Ви скажете – вигадана історія! Та все ж, можливо, вам доводилось бачити сліди морського прибою на кримських скелях, які знаходяться далеко від берега? А чи ви чули про залишки міста Херсонес, затопленого морськими водами?

Розвиток науки дає можливість пояснювати загадкові рухи, про які людина здогадувалась давно. Штучні супутники, які стали великими помічниками у вивченні космосу, зафіксували рухи материків по океану.

Сьогодні на уроці на вас чекає багато відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, інші опускаються.

IV. Вивчення нового матеріалу

Ви вже знаєте про внутрішню будову Землі, про будову літосфери. А сьогодні ви ознайомитесь із теорією руху літосферних плит.

Запис у зошити дати, теми уроку.

Утворення материків та океанів.

Слово вчителя

 

Сучасні уявлення про будову земної кори спиралися на гіпотезу дрейфу  (переміщення) материків. Її висунув у 1912 році нім. вчений Альфред Вегенер. Він припустив, що мільйони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея «Єдина земля». Він був оточений єдиним океаном Тетіс, що  увібрав у себе всю воду. З  часом суперматерик розколовся на Лавразію та Гондвану, які пізніше були розбиті  тріщинами-розломами і також розпалися на окремі материкові частини.  Віддаляючись (дрейфуючи),  частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів. Проте Вегенеру невдалося пояснити, як могли рухатися материки.

Згодом вчені дійшли висновку, що літосфера не може бути суцільною як, наприклад, шкарлупа яйця. Її утворюють окремі блоки – літосферні плити завтовшки  від 60 до 100км. Вони розділені глибинними розломами, але ніби велетенська мозаїка щільно прилягають одна до одної. Плити лежать на в’язкій, пластичній поверхні астеносфери. Ковзаючи по ній, вони дуже повільно переміщуються, ніби плавають.

Отже, літосфера складається з окремих блоків – літосферних плит, що перебувають у постійному русі.

Робота з підручником.

  • Розгляньте схеми «Дрейф материків». Які зміни відбувались на Землі в період її формування? (мал. 60, ст. 74)

        Робота з атласом. Карта літосферних плит.

  •             Скільки великих літосферних плит нараховується на Землі? (7)
  •             Назвіть їх.

Цікаві факти:

  • З якою швидкістю та в якому напрямку рухаються Євразійська (з пн.- нд, 1см/рік), Африканська (пд..- пн., 2 см/рік),  Північно-Американська (сх. – зх., 1 см/рік), Індо-Австралійська плита (6,5 см/рік)?
  • Назвіть плити, що рухається найповільніше? (Євразійська) Найшвидше? (Індо-Австралійська)
  • Куди рухається Північна Америка?( на захід)

 

Отже, материки перебувають у постійному русі внаслідок руху літосферних плит, на яких вони розташовані.

 

Проблемне питання.

Перед нами постає питання: Які  сили рухають літосферні плити?

Джерелом будь – якого руху є енергія.

  •               Звідки ж береться енергія, що «Примушує» рухатися літосферні плити?
  •               Де знаходиться джерело цієї енергії.?

Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантію, що в свою чергу приводить у рух частини земної кори. Тому їх називають внутрішніми силами Землі. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони рухаються уздовж розломів. Розрізняють повільні горизонтальні та вертикальні рухи земної кори.

C:\Users\Наталочка\Downloads\___.png

Рух літосферних плит

ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

Найзначнішими рухами літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно одної.

Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індоавстралійської і

Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова та океанічна плити, то океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а уздовж узбережжя – глибоководні западини (ЖОЛОБИ). Підручник ( стор. 76).

 

 

Копия Копия didakt_vfteriaiy_3

Копия (2) Копия didakt_vfteriaiy_3 

 

 

 

 

Слово вчителя

Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше їх виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори. Місця розривів на дні океану, де утворюються нові ділянки земної кори, називають серединно-океанічними хребтами. Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південно атлантичний серединно-океанічний хребет. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється. Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.

ВЕРТИКАЛЬНІ  РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ

ГРАБЕН

Вертикальні рухи зумовлені внутрішніми силами Землі, - це повільні підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина Скандинавського півострова піднімається на 1 см за рік, а море відступає. Про це свідчать шари піску й глини і залишки морських організмів, що залягають на висоті понад 150 м над рівнем моря. Отже, ця територія  колись була його дном, а потім піднялася на таку висоту.

C:\Documents and Settings\q\Рабочий стол\літосферні плити\Движения земной коры\Грабен.tif

ГОРСТ

Водночас узбережжя Нідерландів уже кілька століть опускається зі швидкістю 3мм за рік, і Північне море наступає на суходіл. Жителі змушені захищати обжиті землі, споруджуючи високі дамби та греблі уздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні вже лежать нижче від рівня моря.

C:\Documents and Settings\q\Рабочий стол\літосферні плити\Движения земной коры\Горст.tif

В Україні найбільші підняття зафіксовані на сході Кіровоградської і півночі Житомирської областей - майже 9 мм за рік. А узбережжя Чорного моря в районі Одеса опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.

Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але постійно і повсюдно. Вони охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок з часом змінюється опусканням і навпаки. Тому вертикальні рухи називають коливальними рухами земної кори.

Стійкі й рухомі ділянки земної кори – платформи та сейсмічні пояси

Рухи літосферних плит  свідчать, що на земній поверхні є порівняно стійкі й рухомі ділянки. Порівняно стійкі ділянки земної кори називають платформами. Це частини літосферних плит, що лежать в основі материків і океанічних западин. Рухомими ділянками є зони стику (швів)   між порівняно стійкими частинами плит ці зони досить вузькі, але простягаються на тисячі кілометрів. Їх називають сейсмічними поясами. Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі та в океанах (у серединно-океанічних хребтах та глибоководних жолобах).

Поняття про геологічний час (робота з геохронологічною таблицею)

Говорячи про історію розвитку Землі, учені використовують поняття «геологічний час». Він відбиває послідовність подій, що відбувалися на планеті.

Ера — проміжок часу геологічної історії Землі. Історію розвитку природи Землі умовно поділяють на п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську.

Останні три ери поділяються на періоди.

 Геологічний час нашої планети поділено на ери та періоди.

V. Закріплення вивчених знань

Прийом «Географічний практикум» 

Скласти пазли:

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=02c99f2bb2d9

«Стежинка у Батьківщину»

(учні відповідають на запитання використовуючи карту)

  1.               На якій літосферній плиті знаходиться Україна, наша область, район?(Євразійській)

2. Куди ми пливемо? (на південь)

3. Чому ми не відчуваємо зіткнення нашої, Євразійської плити з Африканською? (процеси відбуваються дуже повільно)

4. Які процеси відбуваються в результаті зіткнення? (горотворення)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ. ОЦІНЮВАННЯ.

Заключне слово вчителя

Літосфера складається з великих блоків — літосферних плит, які повільно рухаються астеносферою. Існують різні гіпотези щодо походження материків і океанів. Найбільш достовірною та аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А. Вегенера, за якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього материка Пангея. Сучасна теорія руху літосферних плит базується на положеннях гіпотези А. Вегенера і дає можливість передбачити зміни в положенні великих масивів суходолу та океанів у майбутньому. Історія геологічного розвитку Землі відображена в геохронологічній таблиці, в основу будови якої покладено відповідність між геологічною історією Землі, періодами горотворення та розвитком органічного світу.

Перегляд відео.

https://www.youtube.com/watch?v=V6PYqTH9a1s

VII. Домашнє завдання

  • Опрацювати § 19;
  • Придумати два творчі запитання, пов'язані з темою уроку.

 

Використана література:

      Інтернет ресурси:

https://naurok.com.ua/crok-budova-litosferi-litosferni-pliti-52614.html

https://urok-ua.com/category/heohrafiya/page/9/

http://alla-moroz.com/publ/geografija/geografija/2-1-0-11

      Підручник Географія 6 клас;  В.М. Бойко, С. В. Міхелі; Харків «Сиция» 2014.

 

 

 

 

docx
Додано
30 липня
Переглядів
67
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку