пояснити, які події Першої світової війни відбувалися на українських землях у 1914—1915 рр.; визначити особливості російської окупаційної політики в Галичині та на Буковині в 1914—1915 рр.; схарактеризувати участь у бойових діях Українських січових стрільців у 1914—1915 рр.; пояснити зміст понять і термінів «Галицька битва», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство», «депортація»; розвивати вміння учнів аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати в них зацікавленість до історії.
План уроку Воєнні дії на українських землях у серпні 1914 — березні 1915 р. Російська окупаційна політика в Західній Україні в 1914—1915 рр. Воєнні дії на українських землях навесні—восени 1915 р. Політика австрійської влади після повернення в Західну Україну. Участь Українських січових стрільців у воєнних діях 1914—1915 рр.
1. Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином: «…твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»? А Румунія; Б Росія; В Німеччина; Г Австро-Угорщина; Тестування
4. Головна українська рада (ГУР) в серпні 1914 р. закликала українців-галичан: А до протесту проти закриття державною владою українських організацій — «Просвіта», «Пласт» ; Б до визнання провідної ролі Національно-демократичної партії в українському політичному русі; В до мобілізації людських і матеріальних ресурсів із метою подолання наслідків Брусиловського прориву Гдо боротьби за визволення України шляхом усебічної підтримкиАвстро-Угорської імперії Тестування
8. Заповніть пропуски у тексті, використовуючи наведені слова. Австро-Угорщина під гаслом возз'єднання ….планувала приєднати до своїх володінь,… і … котрі перебували у складі Російської імперії. Росія, під прикриттям віковічної мети об’єднання всіх …., претендувала на.…, …. і …., які входили до Австро-Угорщини. Тестування
Повторення 1 Перший командант легіону УСС? 2. Голова ГУР ? 3.Ініціатор створення та фактичник керманич СВУ? 4 Політичний блок на боці якого воювала Австро-Угорщина? 5 Насильницьке приєднання однією державою території іншої держави? 6 Коли виник легіон УСС? 7.Кого ГУР закликало до легіону? 8 Які надії було покладено на легіон?
Воєнні дії на українських землях у серпні 1914 — березні 1915 р. З початком війни територія України перетворилась на арену жорстоких боїв між російською армією та військами австро-німецького блоку. На Східному фронті російська армія, що вела бойові дії з австрійською армією на українських землях, мала спочатку значні успіхи. Військові російської армії у Першій світовій війні
Наступ на українські землі. Командуючим був генерал Микола Іванов (зліва), а з березня 1916 р. – Олексій Брусилов (праворуч). На Південно-Західному фронті розгорнулася грандіозна Галицька битва, що тривала з 05.08 до 21.09.1914 р., в якій з обох сторін брали участь більше 2 млн. вояків. Спочатку успіх був на боці австро-угорської армії, але росіяни отримавши підкріплення, захопили Львів, потім – Галич, взяли в облогу Перемишль і вийшли до Карпат. Російські війська змусили австрійські залишити територію Галичини Галицька битва
Звернімося до джерел «Східна Галичина та Лемківщина — споконвічна корінна частина єдиної великої Русі; у цих землях корінне населення завжди було російським, устрій їх через це повинен ґрунтуватися на російських засадах. Я буду запроваджувати тут російську мову, закон та устрій». Генерал-губернатор Гальцько-Буковинського генерел-губернаторства Г. Бобринський заявляв:
Заходи російського окупаційного режиму в Галичині Закривалася українська преса, заборонялося видавати книги українською мовою, припинялася діяльність українських партій, «Просвіт» та інших культурно-освітніх і громадських організацій. Розгорнулася реорганізація шкіл за російським зразком і переведення їх на російську мову навчання. Навчальні заклади забезпечувалися новими підручниками, написаними російською мовою. Планувалося також русифікувати Львівський університет, але здійснити це не встигли у зв’язку з відступом російської армії 1915 Політику русифікації нової адміністрації підтримували лідери місцевих москвофілів: В.Дудикевич, С.Бандасюк, Ю.Яворський.
Бойовий шлях Українських Січових Стрільців (УСС) у 1915 році У люті морози, долаючи вкриті глибоким снігом круті схили, січові стрільці зайняли Славськ й Лавочне. На початок березня стрільці вийшли в район гори Маківка. 28 квітня — 2 травня 1915 р. сотні УСС брали участь у бою за гору Маківка поблизу Славська. Це місце було ключовим пунктом оборони австрійської Південної армії, оскільки не давало російським підрозділам пробитися долинами річок до Тухлі й Славська. Січовики в запеклих сутичках захищали свої позиції. Кілька разів гора переходила з рук у руки. 3 травня австрійське командування вивело звідти УСС унаслідок отриманих ними значних утрат, а наступного дня російська армія захопила гору. У бою за Маківку загинули 42 стрільці, 76 були поранені й 35 потрапили до полону. Полеглих поховали на південних схилах гори, де й сьогодні стоїть пам’ятний знак.
Під час бойових дій 1914 року проявили себе добре підготовленими та надійними вояками в австро-угорській армії українські січові стрільці. Попередні плани австрійського командування – використовувати легіонерів як витратний матеріал з тим щоб поступово його позбутися у боях з противником – були змінені: січовикам почали доручати важливі ділянки фронту. Так, австрійське командування доручило українським січовим стрільцям оборону Ужоцького перевалу, який вони мужньо захищали з 25 по 28 вересня. Це було перше бойове хрещення січовиків, і вони витримали його з честю, не пропустивши ворога.
Відступаючи, австро-угорська влада розгорнула масштабні репресії проти українського населення, вважаючи, що причиною поразки була зрада українців, які нібито таємно допомагали росіянам. Наприклад, місцева влада Закарпаття повідомляла у Будапешт: «В українському народі помітні симпатії до росіян всюди проявляються, на їх прихід сподіваються». Тисячі людей за звинуваченням у зраді були відправлені в спеціальні табори в Австрії, де їх тримали без суду і слідства. Особливо відзначився жорстоким режимом табір Талергоф у Штірії, який називали «українською Голгофою», де лише від тифу загинуло понад 1 тис. осіб. У Львові 20.08.1914р. заарештували 1200 осіб, більшість із яких опинилась в сумнозвісному таборі. Всього під час репресій було страчено майже 36 тис. українців. Репресивна політика австрійської влади
Приклад хоробрості: бої за гору Лисоня У часи Першої світової війни українська зброя також не давала спокою московитам. 1916-го року, у серпні-вересні, відбулися запеклі бої за гору Лисоня, що на Тернопільщині. Російська імперія здійснювала наступальну операцію на західноукраїнські землі, яка увійшла в історію як "Брусиловський прорив". Захистити українців виступив полк українських січових стрільців спільно з австро-угорськими військами.. Січові стрільці прийняли рішення зайняти позиції неподалік від Бережан, а саме на горі Лисоня. Бої розпочалися у середині серпня. Хід боїв складався не на користь українських військ. Січові стрільці утримували позиції зі значними втратами. Прориви московських гарнізонів призводили до того, що українські добровольці опинялися у скрутному становищі. Саме тому до полону потрапило чимало старшин, у тому числі й один з командирів – Роман Сушко. У запеклих боях січові стрільці у значній меншості тримали позиції, що викликало у московського командування істерику та гнів. Військові події досягли апогею в останні дні вересня 1916-го. Московити доклали максимум зусиль для захоплення Бережан та розпочала тотальний артилерійський обстріл позицій українських та австро-угорських військ. Після декількох успішних маневрів московські війська беруть в оточення полк українських січових стрільців. Здавалося б, що настав кінець. Однак ворог не розрахував бойового духу українців. Ціною великих втрат загони УСС дають серйозний бій московським загарбникам та проривають кільце оточення. До Бережан прорвалося лише 17 старшин і 150 стрільців. Бої за гору Лисоня є недооціненим прикладом військової мужності для сучасників. Адже у надскладних умовах українські військові не склали зброю, продовжували боронити рідний край.
Бесіда за запитаннями 1) Коли відбулася Галицька битва? 2) Чим скінчилася Галицька битва для російської армії? 3) Хто очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство? 4) Що таке депортація? 5) Коли відбувся бій за гору Маківка? 6) Хто став командиром полку УСС 21 серпня 1915 р.?
