Воркшоп з елементами STREАM – технологій«Трипільська археологічна культура»

Трипільська археологічна культура. Subtitle here

Маршрут воркшопу Мета: розглянути характерні риси розвитку землеробства та скотарства, схарактеризувати трипільську археологічну культуру, розглянути спосіб життя носіїв землеробських та скотарських культур за часів енеоліту; формувати в учнів уміння створювати колективні творчі проекти;розвивати предметні компетенції, формувати критичне мислення, розвивати творчий підхід. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:• Показувати на карті території розселення племен землеробських та скотарських культур;• Розкрити поняття «трипільська культура», описувати життя її носіїв;• Розкрити господарство трипільців та їх культуру.• Створювати презентації, відеоролики, порт фоліо та вміти їх демонструвати. Тип уроку: воркшоп з елементами STREАM – технологій. Компетентності: мовна, соціальна, інформаційно – комунікативна, громадянська

І. Організаційний момент. Вправа «Аванс» Заплющіть очі, подумайте про приємне, перенесіться в сиву давнину, уявіть людей, які кожен день проводять у боротьбі. З природою, іншими людьми, самими з собою. Щоб ви хотіли порадити собі від їх імені? (не бути жорстокими, не воювати, оберігатися сусідів, залишати після себе більше археологічних знахідок і т. д.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльностіПерегляд відео за посиланням «Трипільці»https://www.youtube.com/watch?v=Ju4 Hb. Ptt. Ve. Q

Технологія STREАM: S - наука. T - технологіїR- читання +письмо. E - інженеринг. А - мистецтво. M - математика

Наука S

Практичний блок «Check - list»Базовий кейс – матеріал. Наприкінці ХІХ ст. видатний український археолог В. В. Хвойко відкрив і почав досліджувати поселення давніх людей поблизу с. Трипілля на Київщині. Згодом подібні селища почали знаходити і в інших районах України. Численні пам’ятки трипільської культури займали в ІV – першій половині ІІІ тис. до н.е. все лісостепове Правобережжя й Придністров’я, а на пізньому етапі існування культури поширилася на Волинь і в Степове Причорномор’я. Характер будівель доби енеоліту був стисло пов’язаний з розвитком землеробства та скотарства (умови їх виникнення ми вже з’ясували). В цей період з’являється культура хліборобів – трипільська культура. Межі цієї культури поширювались від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря та Балканського півострова. Чисельні пам’ятки трипільської культури, які даються ІV-І пол. ІІІ тис. до н.е., займали все Подністров’я, а на пізньому етапі існування культури – поширювались на Волинь і Степове Причономор’я.Історики вважали, що трипільці – це племена, які прийшли на Україну з Балкан. Від Дністра трипільці просунулись до Прип’яті, Прикарпаття і частково – на Переяславщину. Інші історики вважають, що трипільці – це автохтонні племена, тобто такі, які споконвіччя жили на Україні і виділились в Буго-Дністровську культуру.

Таким чином, існує суперечлива точка зору щодо виникнення трипільської культури. Суспільний лад трипільців характеризувався переходом від матріархально-родових до патріархально-родових відносин. У селах були розташовані хати прямокутної форми з чотирисхилим дахом, дерев’яними стінами, обмащеними глиною з обох сторін. Підлога була з дерев’яних плит, складених помостом і обмащених глиною. Розмір будівель складав від 6 до 150 кв. м. Стіни будівель були розписані. Житла трипільці будували з дерев, глиняних вальків. Житла були багатокамерними. Крім житлових будинків, були й будинки ритуального характеру. Підлога їх теж була обмащеною глиною. Трипільці жили поселеннями. Забудова поселень здійснювалась по колу із загоном для худоби в центр. Населення трипільської культури було хліборобським. Воно займалось сільським господарством на відносно високому рівні, користувалося кам’яними серпами з дерев’яними держаками, зернотерками, сохами, ралом. Трипільці вирощували такі рослини, як: пшеницю (декілька сортів), жито, просо, ячмінь, овес. Поряд із землеробством трипільці займались скотарством. Розводили таких тварин, як: коней, свиней, кіз, велику рогату худобу, від яких отримували продукти харчування. Трипільці користувалися кам’яними знаряддями праці – сокирами, долотами, ножами, серпами. Трипільці першими на території України почали використовувати мідь для виготовлення знарядь праці і прикрас. Трипільці займалися ремеслом, зокрема, гончарством. Винайшли гончарне коло, виготовляли посуд, а також глиняні статуетки, жіночі прикраси з кісток та інші предмети побуту.

На початку існування цивілізації, трипільці в кожному будинку робили посуд в ручну, вироби виходили грубі і з товстими стінками. До складу робочої суміші вони додавали подрібнені черепашки, гній і полову. Пізніше з появою гончарних майстерень вид посуду змінився. Глиняний посуд – миски, горщики для зерна, ложки, була різноманітною, а також стародавні майстри виготовляли намисто, статуетки і різні амулети, на яких вони завдавали спіралеподібних малюнок з безлічі паралельних ліній. Саме кераміка особливим чином розписана стала основною визначальною ознакою трипільської культури. Посуд виготовлявся трьох видів — для кухонних, господарських та ритуальних потреб. Зерно зберігали в півтораметрових судинах, укопаних в землю на нижньому поверсі. Для приготування і зберігання їжі використовувалися глечики, тарілки, сковорідки горщики , всього археологи виділили шістнадцять типів кераміки. Вся кераміка, виготовлена в гончарних майстернях, була відмінної якості, обов’язково красиво розмальована, з тонкими стінками і гладка. Виробляли її в дуже великих кількостях.

Розпис по кераміці виконана чорними, білими, коричневими і червоними барвами, абсолютно унікальна, ніде в світі вчені не знаходили нічого схожого. Є думка, що вона мала ритуальне значення. Для виготовлення тканин для пошиття одягу застосовували ткацький верстат, а на готових сукнях і сорочках вишивали візерунки. Найімовірніше в той період ворогів серед інших цивілізацій давнини у них не було, про що свідчить відсутність будь-яких зовнішніх споруд для оборони.. З’ясувалося, що всі міста Трипілля мали єдиний план. Маючи вдома близько один до одного, їх використовували як зміцнення в разі ворожого нападу, причому перша лінія будувалася навколо центру, а друга створювала зовнішній ряд укріплень на відстані досяжності випущеної стріли. На вільну площу, в центрі поселення утворену будинками, розташованими по колу на ніч приганяли худобу з метою захисту від хижаків. Поряд з містами з 10-15 тисячним населенням, були і невеликі села в 7-15 хат.

Трипільці змінювали місце поселення приблизно раз на 50-70 років, так як земля скінчився, а в лісах ставало мало дичини. Вчені припускають, що перед відходом всі будови спалювали. Але сліди згарищ на давніх поселеннях можливо, мають інше походження – звичайні пожежі або нападу ворогів.239 символів, які знайшли науковці на посуді, поки не розшифровані, тому не можна говорити, що це перший алфавіт трипільців, а не простий орнамент.

Технології Т

Вправа «Мейкер»На основі доступних джерел створити презентацію, ролик чи кліп про життя трипільців і завантажити на сайті школи.

Читання+ письмо R

Вправа «Накопичувач»Знайти і оформити перелік наукової та художньої літератури про трипільців, перелік цікавих документальних фільмів та роликів

Інженеринг Е

Вправа «Шукачі - натхненники»Уявіть, якби трипільці жили в добу соціальних мереж. Створіть і заповніть профіль трипільців у мережі Фейсбук.

Мистецтво А

Вправа «Галерея»Знайти і створити презентацію про те як жили і чим займалися трипільці, використовуючи при цьому лише малюнки, картинки, схеми, графіки.

Математика М

Вправа «Історична математика»Виконати математичні розрахунки1. Скільки пройшло років від відкриття археологічної культури?2. Скільки років тому існували трипільці?3. Скільки століть пройшло від виникнення трипільської культури до сьогодні?4. Скільки століть існувала трипільська культура?