Мета уроку. Освітня: ознайомити учнів з впливом природних і соціальних чинників на кровообіг; розглянути гістогематичні бар’єри та їх роль у транспорті речовин; показати дослідження і практичне застосування знань про транспорт речовин у клітинах і тканинах. Розвивальна: розвивати уміння аналізувати вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на організм; формувати наукове мислення, вміння робити висновки та порівнювати явища. Виховна: виховувати турботу про здоров’я, усвідомлення впливу способу життя та природних умов на функціонування організму; формувати зацікавленість у фізіології та практичному застосуванні знань у повсякденному житті.
«Учні уявляють себе молекулами речовин (глюкоза, кисень, іони…). Вчитель демонструє «клітину» (контейнер). Учні показують, як молекули потрапляють у клітину різними шляхами:«Дифузія» — рух від високої концентрації до низької«Активний транспорт» — проходження з допомогою енергіїОбговорення: які процеси легші, які потребують зусиль, чому. Організаційний момент «Клітинний маршрут»
Що таке кровообіг і яка його роль?Які фактори впливають на серцево-судинну систему?Що таке капіляри і чому вони важливі для обміну речовин?Які механізми підтримують нормальний транспорт речовин у тканинах?Що таке дифузія, осмос?Актуалізація знань «Міні-квест»Проблемні питання. Чому наш організм адаптується до різних умов життя, і як кровообіг реагує на зміни природних та соціальних чинників?Чому деякі речовини легко потрапляють у клітину, а інші потребують спеціальних механізмів транспорту?
Основна функція кровоносної системи – забезпечення і підтримання швидкого руху речовин Кровоносна система містить три компоненти:циркулюючу рідину (гемолімфу або кров);скоротливий орган (спеціалізовані судини або серце);трубки або судини, якими рухається рідина. Відомо два типи кровоносних систем: незамкнена і замкнена
Незамкнена кровоносна система –це система, судини якої перериваються, кров виливається в порожнину тіла і змішується з рідиною порожнини, утворюючи гемолімфу. Незамкнена кровоносна система характерна для членистоногих, двостулкових і черевоногих молюсківрак річковийблоха собачатарантулкрабвиноградний слимакрапанаконик зеленийморський гребінець
Замкнена кровоносна система – це система, у якій кров рухається судинами і не змішується з рідиною порожнини тілакров залишається весь час у серці і судинах;кров тече швидко і потрапляє до частин тіла під тиском;розподіл крові по органах регулюється залежно від потреб;речовини надходять у кровоносну систему через стінки судин Ознаки замкненої кровоносної системи:восьминігчерв’якдощовийжаба озернапапугатигр амурський. Замкнена кровоносна система характерна для головоногих молюсків, кільчастих червів, хребетних
Вплив природних чинників на кровообіг1. Температура повітря. Низька т емперат ура. Судини шкіри і периферичних органів звужуються (вазоконстрикція). Зменшується крововтрата через поверхню тіла, кров спрямовується до життєво важливих органів. Частота серцевих скорочень може трохи зростати, щоб забезпечити достатній кровообіг внутрішніх органів. Висока т емперат ура. Судини розширюються (вазодилатація). Кров більше приливає до шкіри для охолодження організму через випаровування поту. Серце працює активніше, щоб забезпечити достатній кровотік.
2. Висота над рівнем моря. На великій висоті зменшується кількість кисню у повітрі (гіпоксія). Організм реагує: Частота серцевих скорочень зростає → серце перекачує більше крові для доставки кисню. Відбувається адаптація крові: збільшується кількість еритроцитів та гемоглобіну. Активуються механізми збільшення капілярної мережі для кращого газообміну.3. Кліматичні умови. Тропічний клімат: Висока температура і вологість → розширення судин, прискорене серцебиття, підвищене потовиділення. Помірний клімат: Менше навантаження на серцево-судинну систему, стабільніший кровообіг. Холодний клімат: Частіша вазоконстрикція → кров спрямовується до внутрішніх органів, підвищується ризик переохолодження кінцівок.
4. Атмосферний тиск. Зниження атмосферного тиску (наприклад, на великій висоті): Кров тече повільніше по капілярах у тканинах, щоб зберегти кисень. Серце збільшує ЧСС і ударний об’єм. Підвищений атмосферний тиск (підводне середовище або занурення):5. Фізичні умови навколишнього середовища. Вологість повітря, вітер, інсоляція також впливають на терморегуляцію та судинний тонус, що безпосередньо впливає на кровообіг. Висока вологість + спекотна погода → серце працює активніше для охолодження. Сильний холодний вітер → прискорене звуження судин, кров концентрується в життєво важливих органах. Судини стискаються → зміни у венозному поверненні крові до серця.
Гістогематичні бар’єри{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Бар’єр. Розташування. ОсобливостіГематоенцефалічний. Мозок. Захищає нервову тканину, лише деякі речовини проходять. Плацентарний. Плацента. Забезпечує передачу поживних речовин і кисню плоду. Капілярний. Легені, печінка, нирки Селективний обмін газів, поживних речовин, продуктів обміну. Гістогематичний бар’єр - тонкі клітинні мембрани капілярів, базальні мембрани та спеціалізовані клітини. Функції: захист тканин від токсинів і мікробів. селективний транспорт речовин (глюкоза, кисень, гормони). підтримка гомеостазу органів і тканин.
Механізми транспорту. Дифузія: рух молекул з високої концентрації в низьку. Активний транспорт: перенесення речовин проти градієнта за допомогою енергії. Фільтрація: відбір речовин під тиском. Ендо- і екзоцитоз: транспортування великих молекул. Значення бар’єрів для здоров’я. Захист мозку, плоду та інших органів. Селективний транспорт речовин забезпечує нормальну роботу організму. Порушення бар’єрів → інтоксикація, захворювання (наприклад, менінгіт, порушення роботи нирок).
Механізми транспорту речовин{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Механізм. Опис. Приклади. Дифузія. Рух молекул від високої концентрації до низькоїПоширення кисню з крові у тканини. Осмос. Дифузія води через напівпроникну мембрану. Всмоктування води клітиною. Активний транспорт. Перенесення молекул проти градієнта концентрації з витратою енергіїІони Na⁺ і K⁺ через мембранні насоси. Фільтрація. Проходження речовин під тиском. У нирках під час утворення сечіЕндо- і екзоцитоз. Перенесення великих молекул або часток за допомогою мембранних пухирців. Поглинання бактерій клітинами імунної системи
Дослідження транспорту речовин. Лабораторні досліди: Дифузія барвників у водіОсмос на картоплі (набухання або втрати води)Практичне застосування знань. Медицина: розуміння проникності мембран допомагає в ліках і крапельницях. Спорт: знання про транспорт кисню і поживних речовин допомагає тренувати витривалість. Дослідження: оцінка стану органів, прогнозування реакцій організму на навантаження.
Гра «Вірю – не вірю»Серце контролює швидкість кровообігу у відповідь на температуру навколишнього середовища. +Гістогематичні бар’єри пропускають усі речовини без відбору. -Висока фізична активність прискорює кровообіг. +Капіляри — основне місце обміну кисню, поживних речовин і продуктів обміну. +Соціальні чинники, як стрес і харчування, не впливають на роботу серцево-судинної системи. -Артеріальна кров завжди насичена киснем. -Венозна кров не містить кисню. -Гематоенцефалічний бар’єр забезпечує захист мозку від токсинів і інфекцій. +Холодне повітря викликає розширення судин шкіри. -Висота над рівнем моря змушує серце скорочуватися швидше. +Капіляри можуть змінювати свою кількість і густоту залежно від потреб організму. +Фізіологічні адаптації до кліматичних умов не впливають на кровообіг. -
Висновок. Кровообіг регулюється під впливом природних і соціальних чинників, а гістогематичні бар’єри забезпечують селективний транспорт речовин і захист тканин. Знання про кровообіг і транспорт речовин допомагають розуміти роботу організму, прогнозувати реакції на навантаження і застосовувати ці знання в медицині та спорті. Здоровий спосіб життя та контроль навантажень підтримують ефективну роботу серцево-судинної системи. Гістогематичні бар’єри — це спеціалізовані структури, які захищають органи і тканини, забезпечують селективний транспорт речовин і підтримують гомеостаз.Їх порушення може призвести до серйозних захворювань, тому ці бар’єри є життєво важливими для організму. Знання про бар’єри допомагають розуміти фізіологічні процеси та застосовувати їх у медицині та фармакології.
