«Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітків»

Міністерство освіти та науки України

Департамент освіти та науки Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницьке територіальне відділення МАН України

Могилів-Подільське наукове товариство «Мала академія наук»

 

 

Відділення: Біологія

Секція: Психологія

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконала:

Кучер Ольга Володимирівна

учениця 9 класу

Бронницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Науковий керівник:

Пастущак Марина Володимирівна,

практичний психолог

 

м. Могилів-Подільський

2019 рік

Тези наукової роботи на тему:

«Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітків»

Вінницьке територіальне відділення МАН України

Могилів-Подільське наукове товариство «Мала академія наук»

Бронницька середнья загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, с.Бронниця, 9 клас

Автор: Кучер Ольга Володимирівна

Науковий керівник: Пастущак Марина Володимирівна, практичний психолог

Соціальні мережі є одним із найсучасніших факторів соціалізації особистості. При цьому люди використовують Інтернет та соціальні мережі по-різному: одні – для пошуку інформації, інші – заради розваги, ще хтось компенсує потребу у спілкуванні. Соціальні мережі є особливо популярними серед молоді, адже саме вона має найбільшу жагу до знань і пізнання чогось нового та цікавого. Нарівні із позитивними сторонами, соціальні мережі мають і негативні наслідки – це Інтернет-залежність, економія або відсутність часу на живе спілкування. Соціальні мережі, відсуваючи на другий план класичні інститути соціалізації – родину, школу, друзів – займають все більш домінуючу роль у процесі соціалізації особистості й здійснюють безпосередній вплив на її ціннісні орієнтації.

Таким чином, актуальність обраної нами теми дослідження зумовлена тим, що виступаючи елементом соціальності, соціальні мережі, створені за допомогою нових інформаційних технологій, стають потужним фактором вторинної соціалізації людини: соціалізації не тільки в мережевому суспільстві, але й у реальному суспільстві, в якому людина живе. У свою чергу, виступаючи агентом соціалізації, соціальні мережі безпосередньо впливають на ціннісні орієнтації особистості. Зважаючи на це, темою нашої наукової роботи ми обрали «Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітків».

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей впливу соціальних мереж на процес соціалізації особистості й формування нових ціннісних орієнтацій.

Для досягнення поставленої мети нами виокремлено такі завдання:

1.     Визначити стан проблеми в педагогічній науці і практиці.
2.     Обґрунтувати вплив соціальних мереж на особистість підлітка.
3.     Виявити позитивні й негативні аспекти перебування підлітків у мережі Інтернет.
4.     Дослідити вплив соціальних мереж на особистість підлітків.
5.     Розробити практичні рекомендації щодо перебування у мережі Інтернет.

У науковій роботі проаналізовано вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості. Охарактеризовано Інтернет-простір як агент соціалізації сучасної молоді. Розроблено загальні правила безпеки при використанні соціальних мереж.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..	5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ…………………………………………………………………………	7
Історія виникнення соціальних мереж…………………………………	7
Сучасні підходи до розуміння сутності поняття «соціальні мережі»..	12
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА………………………………………………..	15
2.1. Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітка………...	15
2.2. Найпопулярніші соціальні мережі……………………………………….	18
2.3. Соціалізація підлітків через мережу Інтернет………………………...…	20
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА…………	23
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………	30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..…	32
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..….	35

 

 

ВСТУП

Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій, який дає можливість сучасній людині навчатися, обговорювати проблеми, які турбують, знайомитися та спілкуватися з друзями, а також перенестися в будь-яку країну світу, дізнатися про її культуру та традиції, використовуючи необмежені можливості всесвітньої мережі Інтернет. Сьогодні Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя. Проте слід зазначити, що мережа Інтернет дає не тільки можливість для розвитку здібностей, покращення знань та розширення кола інтересів, але й містить у собі реальні загрози як для дорослих, так і для дітей.

Нарівні з позитивними сторонами, соціальні мережі мають і негативні наслідки – це Інтернет-залежність, економія або відсутність часу на живе спілкування. Соціальні мережі, відсуваючи на другий план класичні інститути соціалізації – родину, школу, друзів, – займають усе більш домінуючу роль у процесі соціалізації особистості й здійснюють безпосередній вплив на її ціннісні орієнтації.

Усі ці аспекти підштовхнули нас дослідити тему «Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітків».

Актуальність роботи полягає у тому, що соціальні мережі об’єднують мільйони людей, які спілкуються між собою використовуючи їх. Тому є важливим дослідити соціальні мережі як особливий засіб комунікації та зробити припущення щодо їх розвитку найближчим часом. Це зумовлено тим, що сучасна людина не уявляє себе без Інтернету, все більша частина життя її є віртуальною, така ситуація відкриває величезний простір для дослідження, запровадження нових ідей, пошуку нових рішень.

Новизною роботи є те, що соціальні мережі стають потужним фактором вторинної соціалізації людини і безпосередньо впливають на ціннісні орієнтації людини.

Отже, метою дослідження є виявлення негативних та позитивних сторін спілкування в соціальних мережах та їх вплив на особистість.

Об’єктом дослідження є процес вивчення соціалізації особистості в сучасному інформаційному суспільстві.

Предметом дослідження є вплив соціальних мереж на соціалізацію підлітків.

Гіпотезою дослідження є сучасні соціальні мережі в цілому, і комп'ютерні технології зокрема, що істотно трансформували структуру дозвілля сучасних підлітків, ризик формування комп’ютерної адикції у яких зростає саме у 13-14 років. Враховуючи мету і гіпотезу дослідження, були сформульовані наступні завдання:

•     Визначити стан проблеми в педагогічній науці і практиці.
•     Обґрунтувати вплив соціальних мереж на особистість підлітка.
•     Виявити позитивні й негативні аспекти перебування підлітків у мережі Інтернет.
•     Дослідити вплив соціальних мереж на особистість підлітків.
•        Розробити практичні рекомендації щодо перебування у мережі Інтернет.

Методи дослідження:

•       теоретичні (аналіз наукової літератури, систематизація отриманих даних, узагальнення інформації та її оформлення);
•       емпіричні (спостереження, анкетування).

Експериментальна база: дослідження проводилось у Бронницькій СЗШ І-ІІ ступенів. Кількість учасників дослідження - 46 респондентів.

Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновки, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи – 47 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

1.  Історія виникнення соціальних мереж

Перша подоба соціальних мереж з’явилося десь у середині дев’яностих років XX століття. З’явилися такі веб – інструмент, використання яких дозволяло встановлювати зв’язки між користувачами в рамках одного сайту. Спочатку користувачі об’єднувалися в мережі для вибудовування і підтримки ділових контактів. Пізніше з’явилися форуми так би мовити за інтересами. Деякі мережі були буквально закритими клубами, інші радо відчиняли свої двері всім бажаючим. З зростанням Інтернет-мережі розробкою більш зручних для непідготовленого користувача інструментів число людей, що активно користуються Інтернетом, до початку нового тисячоліття значно зросла. Для багатьох Інтернет став засобом самовираження. Людська потреба заявити про себе світу до середини двотисячних, мабуть , перевищила якусь критичну масу , тому що з появою приблизно в цей час соціальної мережі «Facebook», яка, за словами її творців, для самовираження користувачів і призначалася, вона в один момент завоювала колосальну популярність. Історія створення згаданої вище соціальної мережі «Facebook» відображена в порівняно новому фільмі американського режисера Девіда Фінчера «Соціальна мережа». Якщо вам цікаво, як створювалися мережі взагалі, подивіться цю картину. Приблизно за тією ж схемою будувалися соціальні мережі взагалі – і ті, що пішли в небуття, і ті, які успішні і понині. Як би там не було, саме середину двохтисячних років соціологи та інші фахівці вважають часом народження нового явища в людському світі – соціальних Інтернет-мереж.

Вивчення людських взаємодій опосередкованих комп’ютерними мережевими технологіями почалося вже у 80-х роках. Але особливої актуальності набуло в останні 20 років з розвитком світової мережі. Ще в 1902 році відомий соціолог Ч.Кулі писав: «Людину можна уявити як точку переплетення будь-якої кількості ліній, які позначають соціальні групи, при цьому число ліній відповідає числу груп, до яких належить певний індивід».

У другій половині 20 століття соціальні мережі стали активно розвиватись

як наукова концепція, спочатку вони стали популярні на заході, трохи пізніше прийшли і до нас. Першими комп’ютерними соціальними мережами стали, як не дивно, все ті ж групи людей, що використали для створення і підтримання соціальних зв’язків засоби комп’ютерного спілкування, якими стала електронна пошта. Сталося це 2 вересня 1971 року – день першого повідомлення, надісланого на віддалений комп’ютер, а першими користувачами соціальної мережі стали військові в мережі ARPA.net. Це був перший крок до створення Інтернету і сучасних соціальних Інтернет - мереж.

До таких сервісів можна віднести найбільш розповсюджені форми спілкування за допомогою веб - технологій:

1. Гостьова книга.  Найпростіша гостьова книга представляла собою список повідомлень, показаних від останнього до першого. Це найпростіша форма спілкування у віртуальному середовищі.
2. Форуми. Перші форуми з’явились як удосконалення гостьових книг. Повідомлення в форумах групуються по темах, де користувачі залишають свої записи і коментарі. Форуми носили в собі перші ознаки соціальних мереж, так  як між учасниками встановлювалися соціальні зв’язки.
3.     Блоги (веб-журнали). Блоги зображували собою щоденник, де користувач веде свої власні записи, проставлені в хронологічному порядку. Інші користувачі можуть читати ці записи і коментувати їх [11].

Початок сучасної теорії соціальних мереж поклали в 1951 році Рей Соломонофф і Анатолій Рапопорт. Теорія соціальних мереж припускає, що соціальна поведінка та комунікація відчувають вплив моделей взаємовідносин людей. Відповідно до одного з її положень, чим міцніші соціальні зв'язки між людьми, тим активніше вони спілкуються один з одним, використовуючи всі доступні медіа. Як і інші нововведення комунікаційної технології, Інтернет продовжує процес з'єднання людей в соціальні мережі, а також людей і організації, розкиданих географічно, але пов'язаних спільними інтересами. Теорія соціальних мереж стверджує, що соціальна комунікація по Інтернету доповнює і розширює традиційну соціальну поведінку, тому чим активніше люди поводяться в співтоваристві, тим більше вони спілкуються в міжособистій формі, і чим тісніші їхні контакти, тим частіше вони користуються електронною поштою та іншими медіа для спілкування [4].

Дункан Уоттс і Стівен Строгац розвинули теорію соціальних мереж і першими запропонували поняття коефіцієнта кластеризації, тобто ступеня близькості між неоднорідними групами (коли людина розширює мережу своїх зв'язків за рахунок осіб, яких вона не знає особисто, але її знають знайомі).

Перша подоба соціальних мереж з'явилося десь у середині дев'яностих років двадцятого століття. З'явилися такі веб-інструменти, використання яких дозволяло встановлювати зв'язки між користувачами в рамках одного сайту. Спочатку користувачі об'єднувались в мережі для вибудовування і підтримки ділових контактів. Пізніше з'явилися форуми, так би мовити за інтересами. Деякі мережі були буквально закритими клубами, інші радо відчиняли свої двері всім бажаючим [20].

І ось в 1995 році з’явилася перша, наближена до сучасних, соціальна мережа Classmates.com, яку створив Ренді Конрадс, власник компанії Classmates Online.Inc. На першому етапі Classmates не була популярна через те, що не було функції створення профілю і можливості додати певну людину у друзі. Мережа   лише дозволяла побачити список навчальних закладів і людей, які там навчалися. Проте цей сайт став поштовхом для подальшого розвитку сучасних соціальних мереж [14].

У березні 1999 року стартував новий проект LiveJournal, створений американським студентом - програмістом Бредом Фіцпатриком. За 14 років мережа перетворилася  в масовий майданчик блогів і до тепер має велику популярність. Саме в LiveJournal вперше були створені групи.

Починаючи з 2001 року почали з'являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою Коло друзів. Ця форма соціальних мереж, яка широко використовується у віртуальних спільнотах, набула широкої популярності в 2002 році та розквітнула з появою сайту Friendster, створеним у 2002 році Джонатом Абрамсом. Основна мета цієї мережі відрізнялася від інших: допомогти людям знаходити нових знайомих в списках своїх друзів.

Але справжню всесвітню популярність соціальні мережі здобули у 2003-

2004 роках, коли стартували проекти LinkedIn, MySpace та найбільша на сьогоднішній день соціальна мережа у світі Facebook [18].

В 2003 році суспільству була представлена нова мережа MySpace, і уже в 2006 році вона стала найпопулярнішою мережею в усьому світі. Мережа надавала різні можливості своїм відвідувачам: створення персональних профілів, налаштування зовнішнього вигляду профілю, створення співтовариств, розміщення фотографій, відео, аудіо. Це був популярний майданчик для музикантів. Нажаль, більш сучасні  і успішні мережі витіснили MySpace, і в 2013 році ця мережа зайняла лише 229 місце серед популярних соціальних мереж.

У 2004 році Марк Цукерберг показав світу  The Facebook. До 2005 року її перейменували на Facebook і в 2008 році вона стала найпопулярнішою соціальною мережею в світі. І до сьогоднішнього дня вона зберігає лідируючі позиції у віртуальному оточенні. Початкова мета Facebook -  надати можливість студентам Гарвардського університету спілкуватися між собою, розміщувати фотографії, відеозаписи, бути в курсі подій.

У 2006 році Джек Джерсі запустив новий проект Twitter. Унікальність цієї мережі в тому, що користувач може відправляти короткі текстові повідомлення (до 140 символів).

Першими крупними соціальними мережами на території країн СНД були «Однокласники» і «Вконтакте». Проект «Однокласники» стартував 4 березня 2006 року. Альберт Попков головним завданням поставив пошук однокласників, однокурсників, випускників. Трохи пізніше  10 жовтня 2006 року відбувся запуск соціальної мережі «Вконтакте».  Спочатку сайт позиціонував себе як соціальна мережа для випускників вищих навчальних закладів. На даний момент це найпопулярніша і найвідвідуваніша соціальна мережа країн СНД.

Наразі, існує більш ніж 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж.

Залежність від соціальних мереж, що з'явилася кілька років тому за кордоном, охопила і пострадянські країни, у тому числі і Україну. Інтернет надав можливість людям, які раніше мали спілкування, знаходити один одного і налагодити контакт.

Історія становлення та розвитку такого масового явища як "соціальні мережі", дає нам можливість стверджувати, що всі вони мають спільне, а саме - ознаки "соціальності", зокрема: наявність засобів спілкування між користувачами мережі - відправка особистих, масових повідомлень, наявність вбудованого чату; наявність розширеного профілю користувача - для максимально широкого опису і подання "себе" в рамках соціальної мережі; наявність стрічки активності, новин, форуму; можливість додавати користувачів мережі в друзі; можливість створювати особисті фото і відео альбоми; можливість об'єднуватись в групи або співтовариства в рамках соціальної мережі; можливість вести свій блог в соціальній мережі; можливість додавати статті, замітки, оголошення; можливість створення подій, зустрічей, заходів; можливість коментування всіх подій у соціальній мережі; можливість дарувати подарунки, отримувати нагороди за активність [8].

2.  Сучасні підходи до розуміння сутності поняття «соціальні мережі»

Що таке соціальна мережа - сьогодні відомо практично всім, хто хоч якимось чином вважає себе частиною сучасного суспільства із доступом до мережі Інтернет. Але, здається, що в Україні, на відміну від західних держав, поки що недооцінюють наскільки впливовою може бути дана структура у політичному аспекті, виховному та й взагалі соціальному. Так що ж таке соціальна мережа?

Соціальна мережа - соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв’язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами. Вперше термін було запропоновано в 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі Class and Committees in a Norwegian Island Parish, «Human Relations»). Максимальний розмір соціальних мереж становить близько 150 осіб, а середній -- 123 (Хілл та Данбер, 2002).

Говорячи простими словами соціальна мережа - це віртуальне об'єднання людей, де обмінюються певною інформацією, що в широкому сенсі є характеристикою самого поняття «Інтернет». Причини її існування очевидні: сьогодні люди проводять величезну кількість часу за комп’ютером і звикли обмінюватися інформацією одне з одним насамперед в електронному вигляді, адже це, як мінімум, економить час.

Зокрема, "соціальна мережа" в соціологічних дослідженнях - це соціальна структура, що складається з групи вузлів, якими є соціальна об'єкти (спільнота, соціальна група, людина, особа, індивід). Психолог А. Войскунський, протиставляючи думку користувачів, "соціальну мережу" визначає, як особливий вид соціальної комунікації, спрямованої на взаємодію користувачів Інтернету з метою задоволення потреб у спілкуванні, знайомстві, передачі  і отриманні інформації [9, с.76-81].

Дослідник К. Лєсто стверджує, що "соціальна мережа" - це структура, що базується на людських зв'язках або ж взаємних інтересах. В якості Інтернет - сервісу соціальна мережа може розглядатися як платформа, за допомогою якої люди можуть здійснювати зв'язок між собою та групуватися за специфічними інтересами. Завдання  сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливим шляхами для взаємодії один з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги та інше [14].

За словами В. М. Сазонова під соціальною мережею розуміється безліч акторів (агентів), які можуть вступати у взаємодію один з одним і зв’язки між якими є соціальними, тобто дружба, спільна робота або обмін інформацією [17].

На думку Є. В. Найштетіка, соціальну мережу можна визначити як соціальну структуру, створену об’єднаними за однією або декількома ознаками взаємозалежності вузлами, які здебільшого представлені індивідуальним членами або організаціями. Дослідник зазначає, що соціальні мережі можуть бути створеними на тлі спільності цінностей, дружби, родинності, неприязні, конфлікту, торгівлі, зв’язків в мережі Інтернет, сексуальних зв’язків, релігійних поглядів, тощо [13].

В загальновживаному значенні термін «соціальна мережа» означає співтовариство людей, пов’язаних спільними інтересами, спільними справами або маючи інші причини для безпосереднього спілкування між собою [7, с. 5-6].

Головним чинником об’єднання користувачів у соціальну мережу є яка-небудь їх спільність – фінансове становище, стать, приналежність до тієї чи іншої раси, національності, віросповідання, професії і так далі. Хоча протягом останнього десятиліття найбільш масштабні соціальні мережі, об’єднують людей котрі просто користуються Інтернетом. Ми говоримо тут про мережі, які об’єднують людей різного віку, професій, фінансового становища, звичок і так далі. Такою є соціальна мережа в сучасному її розумінні [20].

Слід також зазначити, що всі соціальні мережі працюють за однаковою схемою: на початку роботи група перших користувачів надсилає запрошення членам соціальної мережі приєднатись до спільноти сайту. Нові члени повторюють цей процес, збільшуючи при цьому кількість учасників та зв'язків в мережі. Так як більшість із соціальних мереж в Інтернеті є публічними, то вони дозволяють приєднуватись всім бажаючим користувачам [10, с.208-213].

Соціальна мережа з технічної точки зору дає можливість Інтернет –

користувачам об’єднуватися в соціальну мережу на базі спеціального веб - ресурсу. Інтерфейс соціальної мережі передбачає реєстрацію учасника, надає йому можливість наповнювати своїм контентом соціальну мережу у вільному режимі, вести блоги, які також вільно можуть коментуватись іншими учасниками соціальної мережі.

Описане вище – це технічна сторона, яку бачать всі відвідувачі соціальної мережі. Невидима ж технічна сторона будь - якої «соціалки» – це сервери, які встановлені, можливо, навіть на різних континентах. Для безперебійного функціонування соціальної мережі необхідно, щоб все це обладнання було пов’язано воєдино і справно виконувало свої функції. Адміністраціям соціальних мереж доводиться вести воістину титанічну роботу з організації успішної роботи своїх мереж [20].

З математичної  точки зору соціальну мережу можна розглядати як граф, де роль вершини виконують індивіди чи організації, а за роль ребер будуть відповідати стосунки між ними.

Загальновідомо, на сьогоднішній день головним критерієм успішного просування сайту є кількість зовнішніх посилань, тому соціальні мережі стали інструментом просування. Оптимізатори вживають різних заходів для збільшення маси зворотних посилань. Однак не кожне зовнішнє посилання однаково сприймається пошуковими системами. Одне посилання може володіти великою вагою, інше – меншою.

Загалом, це дуже перспективний для просування напрямок – діяльність в соціальних мережах. Хоча і досить важкий. Зауважимо, справжній оптимізатор труднощів не боїться. Два плюси для оптимізатора очевидні – сайт отримує природну кількість посилань і також фахівець “обростає” новими, потенційно корисними знайомства.

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

2.1. Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітка

У сучасному суспільстві все більшого розвитку набуває Інтернет. Незважаючи на те, що Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій відстає від деяких країн світу, Інтернет і комп'ютери все більше входять у наше повсякденне життя. Але, крім того, для більшості Інтернет є також розважальним засобом, джерелом інформації, засобом спілкування. Ще один важливий фактор, через який підлітки «липнуть» до екранів монітора цілодобово, - соціальні мережі. Під соціальною мережею розуміємо інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, зміст якого наповнюється самими учасниками мережі. Термін «соціальна мережа» було введено в обіг у 1954 році англійським соціологом Барнсом у збірці робіт «Людські стосунки» для позначення спільноти людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями, або тих, хто має інші причини для безпосереднього спілкування між собою. У 1995 році Ренді Конрадом була створена перша соціальна мережа (у сучасному розумінні) - Classmates.com.

Вивченням цього питання займались як зарубіжні (А. Войскунський, А. Голдберг, Д. Грінфілд, К. Янг), так і українські вчені ( О.Бєлінська, Ю.Данько, Є. Акімова, Ю. Бабаєва, А. Жичкина, О. Філатова та ін.) У своїх працях вони досліджували мотивацію користувачів Інтернету і соціальних мереж: їх вплив на розвиток та соціалізацію особистості, на особистість користувачів, симптоми, причини Інтернет - залежності, розробляли профілактичні заходи щодо її попередження.

Різноманітні питання стосовно формування і розвитку мережевого суспільства розглянуті в працях таких вчених: М. Кастельс, Д. Белл, А. Турен, А. Тоффлер, Дж. Гэлбрейт, Р. Інгельгарт. Наукові праці низки дослідників присвячені основним положенням та принципам використання соціальних мереж і прогнозування подальшого розвитку цієї форми взаємодії людей у Інтернет - просторі (Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, C. Тонг, Л.Лангвелл, Дж. Кім, Дж. Антоні. Можливості Інтернету і соціальних мереж поки не досліджені повною мірою, але й наявні дослідження засвідчують їх величезний вплив на формування свідомості молоді, мотиви її поведінки, ціннісні орієнтації, стиль життя, вибір мети і шляхів її реалізації. Слід також зазначити, що в сучасній літературі обмаль праць, присвячених висвітленню питання позитивних і негативних аспектів використання соціальних мереж сучасною молоддю. Таким чином, незважаючи на достатньо велику кількість публікацій із цієї проблематики, вона зберігає свою актуальність.

Соціальні мережі – один із соціальних інститутів, який тією чи іншою мірою виконує замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії [6,с.269]. Однак соціальні мережі досить сильно впливають на будь-яку особистість та на процес формування поведінки, а інформація в Інтернет - мережі є недостатньо організованою та керованою. Аналіз діяльності в Інтернет - мережі дозволяє відобразити її зміст у вигляді структури, яка включає в себе ряд взаємопов’язаних компонентів: комунікаційний, ціннісний, пізнавальний та поведінковий. У процесі використання соціальних мереж для спілкування у  віртуальному просторі, що становить собою комунікаційний компонент, відбувається вплив на наші комунікативні процеси. У процесі спілкування у соціальних мережах створюється особливий простір (віртуальна реальність) з характерним для нього видом спілкування, де виникають нові правила та закони.

Задоволення потреби у спілкуванні, моральній підтримці – найважливіші потреби особистості підліткового віку. Якщо ми не можемо задовольнити їх в реальному житті, то задовольняємо  в  Інтернет - мережі, яка дає можливість «втекти» від проблем, труднощів, що  виникли на певному етапі  соціалізації.

Однак слід розуміти, що, не зважаючи на те, що в Інтернет - мережі інколи можна отримати деякі дані анкетного характеру і навіть фото та реальне зображення співрозмовника, вони не дають реалістичного уявлення про нього.

Анонімність спілкування в Інтернет - мережі сприяє само презентації, надаючи людині можливість не просто створювати про себе враження за власним вибором, але й бути тим, ким вона захоче, що нерідко призводить до виникнення девіантної поведінки та агресивності. Пізнавальний компонент діяльності людини у мережі Інтернет дає можливість пошуку та засвоєння підлітками інформації, яка розміщена на веб- сайтах, метою якого є розширення, поглиблення, уточнення власного уявлення про світ, реальну та віртуальну дійсність.

На відміну від інших засобів інформації, соціальні мережі поєднують у собі друковану, фото- та відеоінформацію. Використовуючи Інтернет - мережу для навчання, ми можемо сприймати одну й ту ж інформацію такими каналами сприйняття: зоровим, слуховим, оскільки є можливість прочитати, побачити та почути, що суттєво покращує процес засвоєння інформації.

Перебуваючи у віртуальному світі та вивчаючи ту інформацію, яка розміщена у соціальних мережах, кожен із нас формує свою систему цінностей, яка визначає виняткове ставлення до певних дій, вчинків, явищ як віртуального, так і реального життя; визначає нашу поведінку та майбутню соціальну діяльність, що становить собою ціннісний компонент. Використовуючи соціальні мережі, ми засвоюємо певні моделі поведінки, які прийнятні для віртуального світу, та з часом переносимо їх у реальне життя. У соціальних мережах ми черпаємо стереотипи та моделі поведінки, норми діяльності, формуємо свою соціальну ідентичність, власну самооцінку, що не завжди є адекватною. Це являє собою поведінковий компонент діяльності в соціальних мережах. Основними рисами Інтернет - спілкування в соціальних мережах є анонімність, відсутність невербальної інформації, установка на бажані риси партнера, добровільність, прагнення до нетипової, ненормативної поведінки (у соціальних мережах дуже важко контролювати дії підлітків, тому дуже часто спостерігається агресія, ненормативна лексика) [8,с.230].

За допомогою соціальної мережі підліток задовольняє приховані потреби, які не прослідковуються в його реальному житті, а проявляються лише у мріях і фантазіях. Цей соціальний ресурс забезпечує їх втілення через можливість анонімних соціальних взаємодій, за допомогою яких можна створювати нові образи власного «Я». Крім того, не варто забувати і про необмежений доступ до особистої інформації користувачів [17, с. 4].

2.2. Найпопулярніші соціальні мережі

Соціальні мережі та Інтернет нерозривно пов’язані один з одним. Тут зареєстрований практично кожен. Причому дані ресурси зуміли підкорити користувачів будь-якого віку, від малого до великого. Різноманітних соцмереж стає все більше. Серед них є фаворити.

На поточний момент найбільше користувачів налічується в Facebook. Хоча мережа трохи здала позиції в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Мережу заснував Марк Цукерберг. З моменту появи вона користується підвищеним попитом, тривалий час утримується на першій позиції в рейтингу (62,18%). Facebook (www.facebook.com) – найчисленніша за кількістю користувачів міжнародна соціальна мережа (1,5 млрд.), де можна знайти своїх друзів, колег, знайомих, сторінку потрібної організації, необхідну інформацію різної тематики.

Twitter (www.twitter.com) – популярна соціальна мережа, що нагадує міні- блоги. Ця соціальна мережа набула популярності серед людей, які регулярно обмінюються інформацією, зокрема, журналістів. Кількість користувачів – близько 300 млн.

ВКонтакте. Її створили в Росії ще в 2006 році. З того моменту портал не втратив своєї популярності. Число акаунтів близько 300 млн., правда не всі акаунти активні. Відомо, що в ВК зареєстровані багато українців, які не мають вільного доступу до цієї соцмережі.

Однокласники або по-іншому ОК. Проект вже давно числиться одним з лідерів російського Інтернету. На сьогоднішній день зареєстровано 210 млн. аккаунтів. Статистика соціальних мереж Росії сильно не змінюється.

Google+ (www.plus.google.com) – соціальна мережа відомого гіганта Google. У 2013 році їй вдалось за чисельністю відвідувачів випередити Twitter. Вона налічує близько 500 мільйонів зареєстрованих користувачів.

Мой мир (www.my.mail.ru) – російськомовна соціальна мережа, яка створена на основі Інтернет - порталу Mail.ru. Мета цієї мережі – дати можливість своїм користувачам знайти друзів, колег, однокласників, родичів. Кількість користувачів – близько 25,2 млн.

Instagram (www.instagram.com) – соціальна мережа, яка набула великої популярності в останні роки, її мета – допомогти іншим соціальним мережам розповсюдити фотознімки та відеозаписи користувачів. Кількість користувачів - близько 400 млн.

Початком популярності соціальних мереж прийнято вважати  2003-2004 рр., коли були введені в дію Linkedin, Facebook і MySpace. В Україні мода на соціальні сервіси виникла дещо пізніше. Водночас статистичні дані свідчать, що за останні роки кількість користувачів соціальних мереж значно збільшилася й охоплює усі вікові групи. Так, за даними досліджень пошукової системи «Яндекс» станом на 2014 рік у соціальних мережах «Вконтакте», «Однокласники», «Facebook» і «Twitter» зареєстровано близько 40 млн. українських акаунтів. Серед них значну частку займають користувачі підліткового та юнацького віку [10].

Соціальні мережі стали настільки популярним видом соціальних медіа, що в багатьох країнах світу, крім міжнародних соціальних мереж, діють також і власні національні проекти. Україна не є винятком: українські соціальні мережі вже встигли завоювати чималу частку аудиторії й продовжують активно розвиватися.

Розвиток українських соціальних мереж розпочався з березня 2014 року. В Україні існує близько 10 соціальних мереж, новачками серед яких є WEUA.info, Connect.ua, Friends.ua, мережа  «Українці» (ukrainci.org.ua), мережа «vReale» (vreale.net), «МетаКонтакт», Druzi.org.ua, kozakam.com, combine.pp.ua, ukrface.com.ua та інші. Усі вищезазначені соціальні мережі створені 2014 року, у період Революції гідності, яка позначилася вибухом патріотизму. Кожен із засновників нових соцмереж прагнув об’єднати українців на просторах Інтернету насамперед за національною ознакою. У перші дні запуску українських ресурсів спостерігався помітний ажіотаж та реєстрація учасників, однак, як показує практика, українські користувачі повністю не можуть відмовитися від відвідування вже звичних соціальних мереж.

2.3. Соціалізація підлітків через мережу Інтернет

Соціалізація відбувається упродовж усього життя людини, при цьому традиційні форми соціалізації включають два види – первинну і вторинну. Первинна соціалізація відбувається з дитинства у межах родинних зв’язків, вторинна – у межах соціальних інститутів і соціальних контактів поза межами безпосереднього життєвого середовища людини [18, с. 222].

Соціальні мережі стають потужним агентом вторинної соціалізації  людини: соціалізації не тільки в мережевому суспільстві, але й у реальному середовищі, в якому живе людина. Наповнення соціальних мереж – це певною мірою індикатор розвитку суспільства. Соціальні мережі виступають як засіб інформаційних війн, маніпуляцій людьми, соціалізації, виховання дітей, підлітків і молоді. Під впливом мережевого суспільства змінюється стиль життя людей, зокрема звичні канали отримання інформації, характер міжособистісних взаємин, структура дозвілля, відбувається інтенсивне вироблення нових моделей взаємодії з середовищем. І, безумовно, все це впливає на безперервний процес соціалізації молодої людини.

Ми погоджуємося з думкою А. Данилова, що соціалізацію особистості із врахуванням інтернет-факторів варто розглядати у двох вимірах. По-перше, це соціалізація у віртуальному кіберпросторі, коли суб’єкт засвоює норми та цінності, моделі поведінки у віртуальній реальності, інтегрується в мережеві Інтернет-спільноти. Показниками цього є рівень його комп’ютерної та інформаційної грамотності, знання правил і наявність навичок взаємодії в Інтернет-просторі. По-друге, це соціалізація в реальному світі через віртуальний вимір. Інтернет є не тільки потужним агентом вторинної соціалізації, але й виграє конкуренцію в інститутів, які реалізують первинну соціалізацію. Цьому сприяє динаміка сучасного життя, криза традиційних інститутів і цінностей: зазвичай Інтернет соціалізує більшою мірою, аніж агенти реальної соціалізації [13, с. 4].

Як відомо, будь-яка діяльність спрямована на задоволення потреб. Дослідження «Фонду розвитку Інтернет» дозволило визначити певне коло потреб, які підлітки задовольняють за допомогою соціальних мереж та Інтернету, а саме:

•    потреба у самостійності (у процесі соціалізації ця потреба припускає, в першу чергу, прагнення до незалежності від батьків);
•   потреба у самореалізації та визнанні (зазвичай підліткам вкрай необхідно відчувати себе особливими та необхідними);
•      потреба у пізнанні та визнанні (молоді люди хочуть відчувати себе важливою частинкою певної групи і суспільства загалом);
•   задоволення соціальної потреби у спілкуванні, у приналежності до групи за інтересами, в любові, адже підлітковий період – це час, коли людина прагне знайти схожих собі за інтересами, вподобаннями;
•   потреба у володінні (підліток має на меті бути обізнаним з усіма подіями, що відбуваються навколо нього);
•      пізнавальна потреба (володіння новими знаннями сприяє досягненню визнання з боку однолітків і самореалізації);
•     у результаті використання соціальних мереж виникає відчуття повного контролю і володіння ситуацією, що задовольняє потребу в безпеці – одну з базових у системі потреб людини [19].

Завдяки соціальним мережам підлітки і проявляють свою індивідуальність. Тільки вже не стандартними способами, закладеними процесом перетворення від індивіда до сталої особистості, а завдяки комп'ютерним технологіям.

Однією з важливих рис особистості є активність, що виявляється в прагненні особи постійно розширювати сферу своєї діяльності, не тільки пристосовуючись до ситуації, але і перетворюючи її. Одним з факторів, який дасть змогу для активізації особистості, є спілкування. Адже саме спілкування впливає на емоції, відображає характер та висвітлює основну сутність тієї чи іншої особи. Тільки все вище згадане можна побачити, коли спілкуєшся з людиною вербально, а не в мережі Інтернет.

Можна зробити висновки, що за останні роки досить потужно зросла чисельність реєстрації в соціальних мережах. Тому онлайн-спілкування стало активнішою формою, ніж звичайне.

Останні дослідження Інтернету як одного з агентів соціалізації засвідчують можливу появу таких кризових форм Інтернет - соціалізації як негативні залежності, компульсивна (нав’язлива) віртуальна поведінка, занурення у світ внутрішніх переживань, коли зменшується потреба в активному засвоєнні зовнішнього середовища. До цих кризових форм можуть призводити онлайн- ігри з елементами насилля, що в свою чергу сприяє зростанню агресивної поведінки молоді в реальному середовищі. Також мережеве суспільство може сприяти засвоєнню асоціальних, антиправових установок, які засвоюються і відтворюються в реальному світі.

Таким чином, конструюється новий тип соціального індивіда – Homo virtualis – людини, орієнтованої на віртуальність, творця, носія, споживача віртуальної культури [7].

Перед суспільством стоїть завдання – створення в Інтернеті культурного конкурентоспроможного сегменту, спеціально орієнтованого на молодих людей, конкуруючого з низько культурними ресурсами, а також підтримка так званої «віртуальної етики», зорієнтованої на закріплення моральних норм і цінностей, які будуть діяти в мережевому суспільстві, соціальний контроль за поведінкою користувачів Інтернет, моральну оцінку процесів віртуальної комунікації, введення певних обмежень і заборон.

Тож, проаналізувавши всі підходи, можна говорити про те, що соціальні мережі мають можливість на існування, але потрібно раціонально використовувати час, проведений у мережі Інтернет. Та більш схилятись до звичайних способів спілкування, які позитивно впливають на особистість. І тому, хочеться порадити батькам підлітків: залучайте дитину до реального світу, вчіть спілкуватися з іншими дітьми. Підберіть спільно з підлітком гурток чи секцію, де багато однолітків — нехай «жива» розмова і «живі» друзі стануть кращими співрозмовниками, ніж віртуальні [4,с.19].

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

Соціалізація – це складний і багатогранний процес входження підлітків у сферу дорослого життя. Користуючись Інтернетом, підлітки одночасно освоюють ази нових технологій і підвищують рівень своєї грамотності. Вони вчаться спілкуватися, створюють власні сторінки, обмінюються посиланнями, все це, за словах учених, ще 10 років тому вважалося дуже складним і доступним тільки фахівцям, а сучасна молодь робить це з легкістю.

Процес соціалізації нерозривно пов'язаний із спілкуванням і діяльністю підлітків у реальному і онлайновому часу у зв'язку з входженням нового покоління в Інтернет-простір. Кожна особистість може виносити з об'єктивно однакових ситуацій свій соціальний досвід, як позитивний, так і негативний.

Інтернет-технології створюють умови для більш раннього в порівнянні з попереднім поколінням включення підлітка в соціальну діяльність: комп'ютер - сучасне знаряддя праці, сучасне знаряддя виробництва, яким він вже володіє. За допомогою Інтернету він може брати участь в економічній, культурній, політичній, науковій стороні життя суспільства. У комп'ютеризованої діяльності у нього формуються властивості людини-діяча, що пов'язано з дуже високим рівнем процесів моделювання, визначення мети, планування і контролю при «перекладі» практичної задачі на мову комп'ютерних технологій. Все це сприяє більш ранньому оволодінню соціальними видами діяльності підлітками, активно включеними в комп'ютеризовану діяльність.

Саме тому ми провели власне дослідження, за допомогою методу опитування, щоб дізнатися що ж дійсно настільки приваблює підлітків у соціальних мережах, скільки часу вони там проводять, які мережі є найпопулярнішими серед підлітків в Україні і яким чином ці мережі можна використати з максимально позитивним результатом для соціалізації сучасного підлітка.

Дослідження проводилось у Бронницькій середній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів з учнями 7-9 класів. У ході дослідження був використаний метод анкетування «Додаток А».У дослідженні брало участь 46 респондентів. На запитання в яких соц.мережах/мессенджерах у вас є аккаунти і як часто ви ними користуєтесь ми отримали такі бали (Рис. 3.1.):

Рис. 3.1.

Отже, найбільше користуються соціальними мережами VK, Facebook, Instagram, Однокласники, Viber, Skype, Twitter, Мой мир, Google plus.

На запитання, скільки років підлітки зареєстровані у соціальних мережах ми отримали такі дані: що підлітки в середньому зареєстровані користувачами соціальних мереж від 2 до 5 років (див. Рис. 3.2.)

Рис.3.2.

На запитання, скільки часу щодня ви проводите в усіх зареєстрованих соціальних мережах в цілому, ми отримали: 55% проводять 2-4 години щодня, 26% - менше 1 години, 19 % - 5-7 годин (Рис. 3.3.)

Рис.3.3.

На запитання, чи вважаєте ви, що у Вас є залежність від соціальних мереж, 44 % респондентів відповіли, що частково є (Рис. 3.4.)

Рис. 3.4.

На запитання, яка буде ваша реакція, якщо випадково станеться, що всі соціальні мережі й подібні сайти у cвіті закриють, 41% відповіли що їм байдуже, 29% будуть незадоволені, 23% - дуже незадоволені (Рис. 3.5.)

Рис. 3.5.

Відповідаючи на запитання, що вас підштовхнуло зареєструватися в соціальній мережі, 36% респондентів назвали цікавість, 21% - друг, подруга, 29% - бажання завести нових друзів; бажання пограти в он-лайн ігри - 8%; всі мої друзі там, чим я гірший – 6%. (Рис. 3.6.)

Рис. 3.6.

На запитання, чому я користуюся соц.мережами, респонденти відповіли:

•   вони допомагають підтримувати зв’язок зі знайомими - 75%;
•   вони допомагають зв’язатися з людьми, яких я не бачив деякий час (наприклад, друзі, які знаходяться далеко) - 58%;
•   вони дають змогу приєднатися до різних груп, що мене цікавлять - 43%;
•   вони допомагають зайняти вільний час - 32%;
•   вони допомагають зберігати важливу для мене інформацію - 31%;
•   вони допомагають отримати необхідну інформацію - 31%.

Відповідаючи на запитання, що ви робите у соціальних мережах ми отримали такі результати (Рис. 3.7.):

Рис. 3.7.

Отже, найбільше підлітки у соціальних мережах спілкуються з друзями - (88%), слухають улюблену музику -  (76%),

На запитання, з якого пристрою ви заходите у соціальні мережі, 33% підлітків відповіли що заходять із комп’ютера, а 57% - з телефону (Рис. 3.8.)

Рис. 3.8.

На запитання, чи бувало так, що ви не встигали зробити  домашнє завдання через тривале перебування в соціальних мережах, 47% респондентів дали відповідь «Ні, не бувало», хоча 26% відповіли, що іноді не встигали зробити домашнє завдання, а 20% – дуже часто Рис. 3.9.

Рис. 3.9.

На запитання, чи згідні ви з твердженням, що соціальні мережі заважають вам навчатися, 48% дали відповідь - «Ні, не заважають», 33% - відповіли «Так заважають», і 19% відповіли: «Важко сказати»

Для пошуку інформації в Інтернеті найчастіше використовують пошукові сервіси 88% опитаних.

На запитання, чи зареєстровані від свого імені, 79% відповіли, що так.

На запитання, скільки людей у вас у друзях, ми отримали такі результати: до 50 - 18%; 50-100 - 34%; 100-200 - 23%; 200-500 - 22%; більше 500- 3%  Рис. 3.10.

Рис. 3.10.

Також нами було проведено тест Кімберлі Янга на визначення рівня Інтернет-залежності (Додаток В). Результати опитування були оформлені в зведених таблицях (Додаток Г). На підставі отриманих даних були збудовані діаграми, що показують рівень Інтернет-залежності в учнів досліджуваних класів та дозволяють їх порівняти (Рис. 3.11.). У діаграмі вісь Х – виявлений рівень Інтернет-залежності, вісь У – відсоток підлітків виявленого рівня.

Опитувальник складається з 20 основних та 20 додаткових питань. Відповіді учнів на кожне із запитань тесту оцінюють за 5-бальною шкалою: ніколи або дуже рідко - 1 бал, іноді - 2 бали, регулярно - 3 бали, часто - 4 бали, завжди - 5 балів. Підрахунок результатів: 20-49 балів – звичайний користувач Інтернету (низький рівень залежності), 50-79 балів – є деякі проблеми, пов'язані з надмірним захопленням Інтернетом (середній рівень залежності), 80-100 балів – Інтернет-залежність (високий рівень залежності).

Таким чином ми отримали наступні результати: серед учнів 7 класу низький рівень Інтернет-залежності виявлено 25% опитаних, середній рівень – у 56,25%, високий рівень – у 18,75%; серед учнів 8 класу низький рівень Інтернет-залежності виявлено у 30,8% опитаних, середній рівень – у 53,8%, високий рівень – у 15,4%, а серед учнів 9 класу низький рівень Інтернет-залежності виявлено у 17,6% опитаних, середній рівень – у 82,4%, високий рівень – у 0%.  Це може говорити про те, що перебування за комп’ютером частини учнів 7-8 класів ще контролюють батьки, тому кількість підлітків з низьким рівнем Інтернет-залежності значно більша, ніж серед учнів 9 класу. Але ж чимала кількість підлітків з 7-8 класів вже отримала самостійність від батьків, але ще не вміє правильно визначати пріоритети використання часу, тому кількість учнів з високим рівнем залежності від віртуальної Інтернет-реальності у 7-8 класів вищий, ніж у 9.

Рис. 3.11.

Дуже часто в Інтернеті діти можуть наразитися на он-лайн-загрози: шахрайство, порнографію, різноманітні прояви збочень, он-лайн-насилля, негативний контент та залежність від Інтернету.

Головна проблема – низький рівень обізнаності батьків. Вони не можуть убезпечити дитину, оскільки мало розуміються на всіх тонкощах користування Інтернетом та мало часу приділяють дітям.

ВИСНОВКИ

Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій суттєво перебудовують практику повсякденного життя. Сьогодні дитина живе вже в світі відмінному від того, в якому виросли його батьки. У нашому суспільстві діти і підлітки в значній мірі засвоюють ролі і правила поведінки з сюжетів комп'ютерних ігор, телевізійних передач, фільмів та інших засобів масової комунікації.

Сучасні інформаційні технології істотно трансформували структуру дозвілля сучасних дітей та підлітків. Водночас спілкування дитини з комп'ютером  в підлітковому віці негативно впливає на процес її соціалізації.

Символічний зміст, представлений в медіа, надає глибокий вплив на процес соціалізації, сприяючи формуванню певних цінностей і зразків поведінки.

Здійснене нами дослідження дозволяє зробити висновок, що саме сучасні Інтернет-технології створюють умови для більш раннього включення дітей та юнацтва в соціальну діяльність. Але водночас вплив соціальних мереж на особистісний розвиток внаслідок дії Інтернет-простору не може бути однозначно кваліфікований як позитивне чи негативне явище.

Соціальні мережі набули сьогодні статусу невід’ємного атрибуту нашого життя. Соціальні мережі є не тільки потужним агентом вторинної соціалізації, але й виграють конкуренцію у соціальних інститутів, які реалізують первинну соціалізацію, тому що цьому сприяє динаміка сучасного життя. При цьому ми повинні пам’ятати, що соціальні мережі є одним із вагомих факторів соціалізації, але не єдиним, оскільки постійне перебування в мережі Інтернет негативно позначається на процесі соціалізації через скорочення безпосередніх соціальних взаємодій з оточуючими, зміни у спілкуванні з друзями й близькими, розвиток депресивного стану. Найчастіше причиною Інтернет-залежності є негармонійні сімейні стосунки, відсутність підтримки і порозуміння з боку близьких людей. Саме тому найчастіше Інтернет-залежними є підлітки, які переживають «перехідний» вік, коли особливо гостро постає проблема взаємовідносин батьків і дітей.

Соціальні мережі мають як позитивні, так і негативні аспекти їхнього використання, такі як: почуття безкарності за певні дії, неправильне розуміння поняття дружби і меж особистого життя, безглузде проведення часу та інше.

Соціальні мережі – це, перш за все, простір для розміщення свого мікросвіту, своїх смаків, інтересів, проявів і спілкування. У випадку, якщо у дитини немає такої можливості в родині, то можливість зробити це в мережі буде для нього особливо привабливою. Дитина прагне облаштувати особистий простір та створити своє, недоступне для чужих змін і вторгнень, місце в Інтернеті.

Оскільки для підлітка мати можливість заявити про себе, створити свою сторінку в мережі – це не тільки важлива потреба, спосіб відчути своє місце в цьому світі, а й сучасний засіб соціалізації. Перешкоджати цьому було б не далекоглядно, оскільки дитина буде відчувати себе відірваною від сучасного підліткового життя, а можливо почне приховувати свою присутність в соціальних мережах.

Батькам потрібно краще знати, розуміти і відчувати те, чим живе дитина у віртуальному просторі. Оскільки соціальні мережі – це багато в чому сучасна заміна колишніх способів спілкування (телефонних розмов, прогулянок, спільного дозвілля), то повна заборона на перебування в них загрожує підлітковою протестною поведінкою: бунтом, скандалами, ухиляннями, брехнею, саботажем і так далі.

Якщо замислитися над цим питанням, то можна хоч трохи відволіктися від віртуальної павутини. І тому профілактика комп'ютерної залежності є актуальною проблемою суспільства. Щоб не перетворитися на раба мережі, потрібно насамперед усвідомити цю проблему і зрозуміти, що крім вас самих, ніхто вам не допоможе позбутися від цієї згубної недуги. І взагалі, уявіть собі хоч на хвилину, як жили люди, не маючи Інтернету. Так, це було нелегко, зате як цікаво і пізнавально. Адже особливість віртуального простору в тому, що його просто не існує. А значить, нема чого витрачати свій дорогоцінний час на те, чого немає.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Андрієнко А. О. Інтернет-адикція як форма залежної поведінки / А.О.Андрієнко // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції / [за ред. Кривоконь Н. І. та Сили Т. І.]. – Чернігів : ЧДІПСТП, 2008. – С.288-292.
2.     Бабенко Ю. А. Вільний час і дозвілля української молоді в умовах нової соціокультурної реальності / Ю. А. Бабенко // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2013. – № 2. – С. 74-79.
3.     Богдан М. С. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж / М. С. Богдан, О. В. Горецька // Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. – 2014. – С. 25-29.
4.   Бєлінська О. Н. Сучасні дослідження віртуальної комунікації: проблеми, гіпотези, результати / О. Н. Бєлінська, А. М. Жичкина [Електронний ресурс] // Бєлінська О. Н., Жичкина А. М. Сучасні дослідження віртуальної комунікації: проблеми, гіпотези, результати. Режим доступу: www.psychology.ru/internet. – Заголовок з екрану.
5.     Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика / Р. Х. Вайнола // [навчальний посібник за ред проф. С. О. Сисоєвої]. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 134 с.
6.   Вакуліч Т. М. Інтернет-залежність як новий вид адитивної поведінки / Т. М. Вакуліч // [науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова]. Серія №12. Психологія / За ред. Долинської Л. В. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005.– Вип.7(31) – С. 22.
7.   Веретенко Т. Г. Детермінанти формування безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі / Т. Г. Веретенко [Електронний ресурс] // Веретенко Т. Г. Детермінанти формування безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі. – Режим доступу: http: //elibrary.kubg.edu.ua. Заголовок з екрану.
8.     Городецька.О. Вплив соціальних мереж на розвиток та соціалізацію особистості. [Електронний ресурс]
9.     Глущенко С. Д. Соціально-психологічні особливості Інтернет- аддиктивної поведінки особистості / С. Д. Глущенко // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. – Частина І. – К.: Університет «Україна», 2008. – 547 с
10. Гнатюк Р. Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу? / Р. Гнатюк [Електронний ресурс] // Гнатюк Р. Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу? – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/family/socialni-merezhi- spivvidnoshennyapozitivu-i-negativu.html. – Заголовок з екрану.
11. Гончарук В. Д. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія / В. Д. Гончарук [Електронний ресурс] // Гончарук В. Д. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія. – Режим доступу: http://konf.koippo.kr.ua. – Заголовок з екрану.
12. Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: плюси і мінуси / Ю. А. Данько // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. – 2012. – С. 179-184.
13. Золотова Г. Д. Сутність технологічних видів адитивної поведінки дітей / Г. Д. Золотова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 13 (272), Ч. ІV, 2013. – С.126-130.
14. Іванов М. Психологічні аспекти негативного впливу ігрової комп'ютерної залежності на особистість людини / Document HTML. URL: http://flogiston.ru/projects/articles/gameaddict2. shtml .
15. Карандашева О. В. Робота практичного психолога з учнями, схильними до адиктивної поведінки / О. В. Карандашева // Тренінгові, соціально- реабілітаційні і навчальні програми із формування здорового способу життя в учнівської, студентської молоді. – К.: Ніка-Центр, 2008. – С. 59–67.
16. Лаврухіна О. І. Інтернет-залежність як проблема сучасності / О. І. Лаврухіна [Електронний ресурс] // Лаврухіна О. І. Інтернет-залежність як проблема сучасності. – Режим доступу: www.rusnauka.com/10_DN_2012. – Заголовок з екрану.
17. Литовченко І. В. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі / І. В. Литовченко [посібник для батьків]. – К: Видавництво ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010. – 48 с.
18. Млодик І. Що роблять діти в соціальних мережах. Як їм допомогти / Ірина Млодик // [Електронний ресурс] : http://onlinebezpeka.com/uk/advices-for-

parents/communication-in-network/article/ssho-robljatj-diti-v-sotsialjnikh- merezhakh-jak-im-dopomogti.

18. Соціологія: підручник / за ред. В. Г. Городяненка. – 3-тє вид., переробл. і доп. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с.
19. Сергєєва Н. В. Соціально-педагогічні умови профілактики комп’ютерної адикції підлітків: [автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. педаг. наук : спец. 13.00.05] / Н. В. Сепргєєва. – К., 2010. – 19 с.
20. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності / А. Церковний  [Електронний ресурс] // Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності. – Режим доступу: www.politik.org.ua/vid/magcontent.php.

 

ДОДАТОК А

Анкетування впливу соціальних мереж на особистість підлітка

1) Ваша стать?                                   чоловік               жінка.

2) Ваш вік? ____________

3) У яких соц.мережах/мессенджерах у Вас є аккаунти і як часто ви ними користуєтесь, використовуючи шкалу від 0 до 5 (де 0 – не користуюсь, а 5 – використовую щоденно):

•   VK
•   Facebook
•   Однокласники
•   Viber
•   Twitter
•   WhatsApp
•   Instagram
•   Skype
•   Tumblr
•   Ask.fm
•   we♥it
•   mamba.
•   LinkedIn
•   Google plus
•   LiveJournal
•   Flickr
•   i.ua
•   we.ua
•   Мой мир
•   Друзі.ua
•   Не зареєстрований

4) Скільки часу щодня Ви проводите в усіх зареєстрованих соціальних мережах в цілому?

•   Менше 1 год.
•   2-4 год.
•   5-7 год.
•   Більше 7 год.

5) Чи вважаєте Ви, що у Вас є залежність від соціальних мереж?

•   Так
•   Частково
•   Ні
•   Свій варіант

6) Якщо випадково станеться, що всі соціальні мережі й тому подібні сайти у cвіті закриють, ви будете …?

•   Дуже незадоволені
•   Мені байдуже
•   Незадоволені
•   Дуже задоволені
•   Задоволені
•   Свій варіант

7) Чи зможете ви без будь-якої причини видалити свій профіль у соціальній мережі або просто стерти всю інформацію на ній і ніколи більше не заходити туди?

•   Так, без проблем
•   Ні, там уся необхідна мені інформація та контакти
•   Я що дурень, у мене там більше 1000 друзів/підписників!
•   Не знаю, важко відповісти
•   Свій варіант

8). Що вас підштовхнуло зареєструватися в соціальній мережі?

•   Друг (подруга)
•   Бажання завести нових друзів

•   Всі мої друзі там, чим я гірший
•   Бажання пограти в он-лайн-ігри
•   Цікавість
•   Навчальна чи робоча необхідність

9).Я використовую соціальні мережі, тому що:

•   вони допомагають підтримувати зв’язок зі знайомими
•   вони допомагають підтримувати зв’язок із людьми, з якими інакше був би загублений контакт
•   вони допомагають зв’язатися з людьми, яких я не бачив деякий час (наприклад, друзі, які знаходяться далеко)
•   вони допомагають знайомитися з новими людьми
•   вони допомагають отримати інформацію про те, що роблять інші люди
•   вони допомагають спостерігати за життям інших людей
•   вони допомагають отримати необхідну інформацію
•   вони допомагають ділитися інформацією, яку побачать (прочитають) інші люди
•   вони допомагають продемонструвати іншим мої думки, почуття, інтереси
•   вони допомагають підтримувати зв’язок з однодумцями
•   вони дають змогу приєднатися до різних груп, що мене цікавлять
•   вони допомагають мені навчатися
•   вони допомагають організувати та зберігати важливу для мене інформацію
•   вони допомагають створювати події та заходи, або приєднатися до вже створених
•   вони допомагають зайняти вільний час
•   там можна грати он-лайн-ігри

10). Що Ви робите у соц. мережах?

•   спілкуюся з друзями;
•   граю в ігри;
•   слухаю музику;
•   знаходжу цікаву інформацію
•   дивлюся фільми;
•   все вище перераховане;

11). З якого пристрою ви заходите у соціальні мережі?

•   з домашнього комп'ютера
•   на уроках з мобільного телефону
•   на вулиці з мобільного телефону
•   в кафе з мобільного телефону
•   свій варіант

12).Чи бувало так, що ви не встигали зробити домашнє завдання через тривале перебування в соціальних мережах?

•   дуже рідко
•   іноді
•   дуже часто
•   практично завжди
•   ніколи

13).Чи згідні ви з твердженням, що соц.мережі заважають вам навчатися?

•   так
•   ні
•   важко сказати

14). Для пошуку інформації в Інтернеті, Ви найчастіше використовуєте?

•   соціальні мережі
•   пошукові сервери (Яндекс, Google, інші)
•   приблизно однаково два перших пункти
•   свій варіант

15). Ви зареєстровані від свого імені?

•   Так
•   Ні
•   16). Чи є у вас додаткові сторінки, про які ніхто не знає, або ця інформація відома небагатьом?

•   Так
•   Ні

17). Скільки людей у Вас у друзях?

•   до 50;
•   50-100;
•   100-200;
•   200-500;
•   більше 500.

18). Зі скількома з них Ви знайомі особисто?

•   до 20;

•   20-50;
•   50-100;
•   більше 100;
•   додаю тільки знайомих.
  

ДОДАТОК Б

Результати анкетування впливу соціальних мереж на особистість підлітка

ДОДАТОК В

Тест Кімберлі Янг на визначення рівня Інтернет-залежності

Тест Кімберлі Янг на Інтернет-залежність - тестова методика, розроблена і апробована в 1994 році д-ром Кімберлі Янг (Kimberley S. Young), професором психології Пітсбургського університету в Бретфорде. Тест являє собою інструмент самодіагностики патологічного пристрасті до Інтернету (незалежно від форми цієї пристрасті).

Складається з 20 основних і 20 додаткових питань, а також 14 питань, що стосуються особистості респондента. Необхідно враховувати, що дані мають суб'єктивний характер, так як його заповнює сам випробовуваний. Виявилося, що поширеність цього розладу схожа з поширеністю патологічної азартність і складає від 1 до 5% користувачів Інтернету.

Цей тест був використаний в дисертаційному дослідженні В.О.Лоскутовой (2004), присвячений Інтернет-залежності. Було проаналізовано 3500 анкет (тестів на Інтернет-залежність). Результати показали, що скринінгове обстеження з використанням тесту Кімберлі Янг має профілактичну дію відносно розвитку Інтернет-залежності, а також частково вносить елемент психокорекції серед осіб з прикордонним кількістю балів і серед Інтернет-залежних. Відповідайте, будь ласка, чесно на наступні питання.

Оцініть свої відповіді на кожне з питань за наступною шкалою: ніколи або вкрай рідко - 1 бал; іноді - 2 бала; регулярно - 3 бала; часто - 4 бала; завжди  - 5 балів.

Тепер порахуйте результат:

• 20-49 балів – Ви звичайний користувач Інтернету. Можете подорожувати по мережі скільки завгодно довго, тому вмієте контролювати себе.
• 50-79 балів – у Вас деякі проблеми, пов'язані з надмірним захопленням Інтернетом. Якщо Ви не звернете на них увагу зараз - надалі вони можуть заповнити всю Ваше життя.
• 80-100 балів – використання Інтернету викликає значні проблеми у Вашому житті. Потрібна допомога фахівця.

Тест Кімберлі-Янг (бланк відповідей)

Клас_____________________  Стать_________________________

 

Питання     Відповідь	Ніколи	Іноді	Регулярно	Часто	Завжди
1. Чи помічаєте, що проводите в онлайні більше часу, ніж мали намір?
2. Нехтуйте домашніми справами, щоб довше побродити в мережі?
3. Віддаєте перевагу перебування в мережі інтимному спілкування з партнером?
4. Заводите знайомства з користувачами Інтернету, перебуваючи в онлайні?
5. Дратуєтеся через те, що оточуючі цікавляться кількістю часу, проведеним вами в мережі?
6. Відзначаєте, що перестали робити успіхи в навчанні або роботі, тому що занадто багато часу проводите в мережі?
7. Перевіряєте електронну пошту раніше, ніж зробите щось інше, більш необхідне?
8. Відзначаєте, що знижується продуктивність праці через захоплення Інтернетом?
9. Займаєте оборонну позицію і скромничаєте, коли вас запитують, чим ви займаєтеся в мережі?
10. Блокуєте думки, які вас турбують, про вашій реальному житті думками про Інтернет?
11. Перебуваєте в передчутті, коли заходите в Мережу?
12. Чи відчуваєте, що життя без Інтернету нудна, порожня і безрадісна?
13.Сваритесь, кричите або іншим чином висловлюєте свою досаду, коли хтось намагається відволікти вас від перебування в мережі?
14. Нехтуєте сном, сидячи в Інтернеті допізна?
15. Перебуваєте в передчутті, чим будете займаєтися в Інтернеті, перебуваючи в офлайні?
16. Говорите собі: "Ще хвилину", сидячи в мережі?
17. Терпите поразку в спробах скоротити час, що проводиться в онлайні?
18. Намагаєтеся приховати кількість часу, який  проводите в мережі?
19. Замість того, щоб вибратися куди-небудь з друзями, вибираєте Інтернет?
20. Чи відчуваєте депресію, пригніченість або нервозність, перебуваючи не в мережі і відзначаєте, що цей стан проходить, як тільки ви опиняєтеся в онлайні?
21. Чи відчуваєте Ви ейфорію, пожвавлення, збудження, перебуваючи за комп'ютером?
22. Чи потрібна Вам проводити все більше часу за комп'ютером, щоб отримати ті ж відчуття?
23. Чи відчуваєте ви порожнечу, депресію, роздратування, перебуваючи не за комп'ютером?
24. Чи траплялося Вам нехтувати важливими справами, в той час, коли Ви були зайняті за комп'ютером, але не роботою?
25. Чи проводите Ви в мережі більше 3-х годин на день?
26. Якщо Ви здебільшого використовуєте комп'ютер для роботи, чи спілкуєтесь в робочий час в чатах або заходите на сайти, не пов'язані з роботою, більше 2-х разів на день?
27. Ви завантажуєте файли з сайтів з порнографічним змістом?
28. Чи вважаєте Ви, що з людиною легше спілкуватися «онлайн», ніж особисто?
29. Чи говорили Вам друзі або члени сім'ї, що Ви занадто багато часу проводите «онлайн»?
30. Чи заважає Вашій діловій активності кількість часу, що проводиться в мережі?
31. Чи бувало таке, що Ваші спроби обмежити час, проведений в мережі, виявлялися безуспішними?
32. Чи буває так, що Ваші пальці втомлюються від роботи на клавіатурі або від клацання кнопкою миші?
33. Чи траплялося Вам брехати на питання про кількість часу, проведеному в мережі?
34. Чи був у Вас хоч раз «синдром карпального каналу» (оніміння і болі в кисті руки)?
35. Чи бувають у Вас болі в спині частіше 1-го разу на тиждень?
36. Чи буває у Вас відчуття сухості в очах?
37. Чи збільшується час, проведений Вами в мережі?
38. Чи траплялося Вам знехтувати прийомом їжі або їсти прямо за комп'ютером, щоб залишитися в мережі?
39. Чи траплялося Вам знехтувати особистою гігієною, наприклад, голінням, причісування тощо, щоб провести цей час за комп'ютером?
40. Чи з'явилися у Вас порушення сну і/або чи змінився режим сну з тих пір, як Ви стали використовувати комп'ютер щодня?

ДОДАТОК Г

Зведена таблиця результатів опитування учнів 7 класу

(методика Кімберлі Янг)

№ з/п	низький	середній	високий
1	43
2	49
3		76
4		58
5		67
6		54
7			98
8			100
9		74
10			100
11		65
12	44
13		54
14	49
15		60
16		63
% співвідношення	25	56,25	18,75

 

Зведена таблиця результатів опитування учнів 8 класу

(методика Кімберлі Янг)

№ з/п	низький	середній	високий
1		77
2		62
3			85
4		69
5	49
6		55
7	45
8	48
9	43
10		57
11		65
12			90
13		54
% співвідношення	30,8	53,8	15,4

 

Зведена таблиця результатів опитування учнів 9 класу

(методика Кімберлі Янг)

№ з/п	низький	середній	високий
1	48
2		76
3		63
4		64
5		59
6		54
7		51
8		54
9		63
10	44
11		60
12	49
13		66
14		52
15		63
16		71
17		78
% співвідношення	17,6	82,4	0

 

ДОДАТОК Д

Загальні правила безпеки при використанні соціальних мереж

1. Контролюйте інформацію про себе, яку ви розміщуєте, намагайтеся не використовувати особисті відомості, які легко знайти в мережі.

2. Проявляйте обережність при переході по посиланнях, які ви отримуєте в повідомленнях від інших користувачів або друзів.

3. Пам’ятайте, що хакери можуть зламувати облікові записи і розсилати електронні повідомлення, які будуть виглядати так, ніби вони були відправлені вашими друзями.

4. Щоб не розкрити адреси електронної пошти своїх друзів, не дозволяйте соціальним мережам сканувати адресну книгу вашого ящика електронної пошти.

5. Вводьте адресу соціальної мережі безпосередньо в адресному рядку браузера або використовуйте закладки.

6. Не додавайте у друзі в соціальних мережах усіх підряд.

7. Не реєструйтеся у всіх соціальних мережах підряд. Спочатку оцініть сайт, який ви плануєте використовувати і переконайтеся, що ви правильно розумієте його політику конфіденційності.

8. Всі дані, які опубліковані вами в соціальній мережі, можуть бути кимось збережені та використані.

9. Проявляйте обережність при установці додатків або доповнень для соціальних мереж.

10. Намагайтеся не відвідувати соціальні мережі з робочого місця, чи місця навчання, оскільки ви можете забути закрити власну сторінку.

11. Розкажіть дітям про небезпеки, а також про правила безпечного користування соціальними мережами та контролюйте їх дії.

ДОДАТОК Ж

Рекомендації батькам щодо профілактики

Інтернет-залежності підлітків

1. Розробіть разом з дитиною сімейні правила використання Інтернету в які можна включити наступні обмеження: кількість проведення часу в соціальних мережах, в який час дитина може ним користуватися, обмеження на відвідування деяких сайтів або перегляд інших матеріалів.

2. Комп’ютер повинен знаходитися в загальній кімнаті вашого житла, а не в кімнаті підлітка.

3. Стежте за тим, щоб підліток проводив більше часу на повітрі, в компанії своїх однолітків. Не забувайте про позашкільні заняття та захоплення.

4. Якщо Ви помітили, що ваша дитина відчуває труднощі в спілкуванні з однолітками, допоможіть їй налагодити контакти, якщо потрібно, з допомогою фахівця. Запропонуйте синові або дочці записатися в гурток за інтересами – ці заняття сприяють усуненню комплексів у спілкуванні.

5. Тактовно й обережно контролюйте своїх дітей в Інтернеті. Для цього ознайомтеся з програмами, які обмежують використання Інтернету та здійснюють контроль над відвідуваними сайтами

6. Частіше спілкуйтеся з власними дітьми, проводьте спільне та цікаве дозвілля і тоді у вашої дитини не виникне потреба у проведенні часу в соціальних мережах.