ВПЛИВ СТРАХУ НА ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ У ПІДЛІТКІВ ТА ДОРОСЛИХ

Щодня, кожну хвилину і все своє життя людина ставить собі за мету і досягає її чи ні. І одна з найважливіших причин, чому людина не досягає успіху або залишає свої цілі, так і не досягнувши їх - це почуття страху.

Багато психологів вивчали та вивчають вплив страху на поведінку людини. Ще Аристотель писав про страх, але більше підходив до нього з філософської точки зору. Наука психологія з'явилася наприкінці 19 ст тоді і з'явився психологічний підхід к данному феномену також цю проблему вивчали багато психологів: З. Фрейд, К. Юнг, А.В. Петровський, Ф.Ріман, Л.Л. Гозман, В.Д. Менделевич, Дж. Міллер та інші.

Актуальність дослідження. Ця тема була й буде актуальна для всього людства, особливо вона актуальна в юнацькому віці, бо у дитячому віці невдачі нас не так засмучують, а от підлітки та юнаки, що з багатьох причин, дуже болісно реагують на невдачі.

Тема дослідження. Вплив страху на досягнення будь-якої мети.

Страхи присутні з нами до кінця наших днів, але у старшому віці ми вчимося з ними впоратися і інакше реагувати на невдачі.

Для мене - це тема номер один, тому що я більше звертаю увагу і аналізую, чому люди досягають успіхів в одних видах діяльності, а в інших або не повністю, або зовсім не можуть впоратися із завданням.

Метою цієї роботи є моє бажання розібратися наскільки та яку роль, страхи, відіграють в житті підлітків і як вони впливають на досягнення цілей.

Предметом роботи є особливості впливу страхів на досягнення мети.

В основі лежить загроза існування конкретної людини, але не тільки біологічного стану, але і соціального і психологічного.

Об'єктом даної роботи є процес досягнення мети.

Страхи людини, психологія розглядає як емоції, які він найменше хотів би пережити, людей лякає сам факт досягнення страху. [15]

Психологія паніки та страху вивчає ті форми тривожності, які проявляються у вигляді панічних атак і здатні завдати істотної шкоди не тільки психіці людини, але й всьому організму. Хоча страх – це природна реакція організму на потенційну небезпеку, але хотілось би поговорити не про різні види фобій, а про те, як страх блокує наше мислення і не дає мозку видавати нам правильні ідеї, або навпаки настільки лякає, що змушує нас відмовитися від досягнень цілей і наші мрії так і не здійснюються.

Страх, як реакція є дуже цікавим багатьом психологам, лікарям та психотерапевтам, тому страх не слід порівнювати з тревогою.

Психотерапевт М. Літвак розділяє страхи та тривожність. Він вважає, що тривога, яка з'явилася у результаті несприятливої ситуації і якщо джерело тривожності не ліквідовано, тоді вона переростає у страх.

Страхи людини, психологія, розглядає, як емоції, які він менш за все хотів би пережити. Людей лякає сам факт переживання страху. Сучасна психологія, нараховує 29 основних видів страху. Крім того дуже часто зустрічаються страхи, які не мають під собою ніяких основ, тобто називаються беспричинным страхом. Його, в психології пов'язують з недовірою к життю з психологічними травмами перенесеними в дитинстві, а також з почуттям провини. Сьогодні з цим ритмом життя, люди зійштовхуются зі страхом постійно. Діти не отримують достатньо любові і підтримки від батьків, постійно грають у комп'ютерні ігри, під час яких вони накопичують в організмі негативні емоції, які потім перетворюються на страхи. Тенденція стримувати свої почуття, формуються у дитинстві. [17]

Наприклад, коли батьки наказують дітей за прояви гніву. Фантазії також розвивають страхи, особливо це проявляется тоді коли дітям ні з ким грати. Можливо точно сказати, що практично всі дорослі комплекси, з дитинства. Внутрішні страхи - це небезпечна група дитячих страхів, це ті страхи, які дорослі формують, розвивають у дитини свідомо. Батьки чи вчителі часто ліняться нормально пояснити дитині щось, а просто залякують, але дорослі не мають впевненості в завтрашньому дні, тому переживають страхи дуже тяжко, вони стають невпевненими у собі та з'являються бредові страхи - це фобії причини, яких неможливо пояснити. Ці страхи вказують на наявність у людині порушення психіки і як цій людині досягти успіху? Чи може ця людина впоратися зі страхами сама? Неодноразово було помічено, що людина в стані страху, виконує дії, які не здатна повторити у спокійному стані. Налякавшись, людина може перескочити високу перешкоду, розвинути дуже високу швидкість та підняти дуже важкі предмети.

Так, коли людина довгий час не може досягти успіху, якщо звичайно її не здолав страх, може розлютитись і всьому світові довести, що вона може досягти своїх цілей і навіть більше. А які бувають страхи та як вони впливають на наші досягнення успіху і що можна зробити, щоб перемогти їх і жити на повну, буде детальніше розібране у даній роботі. [1]

РОЗДІЛ I ЗВ’ЯЗОК СТРАХУ ТА ФОБІЙ У НАШОМУ ЖИТТІ

1.1. Поняття страху

Страх – це потужна і примітивна людська емоція, яка відіграє, насамперед, позитивну роль у житті. Страх попереджає про наявність небезпеки і це було дуже важливо для того, щоб наші предки виживали в небезпечному стародавньому світі.

Спочатку розберемося, з якими саме страхами зустрічаються люди у житті.

Всі страхи умовно можна розділити на дві великі групи:

екстремальні – це такі, що пов’язані із загрозою для життя; побутові – повсякденні, де нашому життю ніщо не загрожує.

● Страх смерті

● Страх висоти

● Страх невиліковних хвороб

● Клаустрофобія – боязнь замкнутих просторів

● Агорафобія – боязнь відкритих просторів і так далі.

Всі екстремальні та побутові страхи можна умовно поділити на

раціональні (корисні, хоча і неприємні) і ірраціональні (даремні і болісні).

У раціонального страху завжди є конкретна і абсолютно реальна небезпека. Це може бути загроза життю, здоров’ю, соціальному статусу або фінансовому добробуту. Ключове те, що загроза реальна.

Наприклад, коли ми стоїмо на балконі, ми не перегинаємося через поручні і не звішуємося вниз, тому що боїмося впасти і розбитися. І це цілком реальна загроза.

Раціональний страх – це наш союзник, який сигналізує нам про те, наскільки далеко ми можемо перегинатися через ті поручні.

При ірраціональному страху загроза надумана, або її немає взагалі. Але почуття страху є, і почуття це цілком реальне. Буває, що таку людину називають симулянтом. Це від того, що люди не розуміють, як можна відчувати страх, коли немає ніякої реальної загрози. Тому повторю: загрози немає, загроза нереальна, але страх є, і він цілком реальний і сильний. Сюди відносяться всі фобії, панічні атаки та ін. Наприклад, коли людина боїться виходити на балкон, бо боїться висоти, або під час панічної атаки боїться померти ні з того ні з сього, та інші фобії.

Ірраціональний страх ніяк нам не допомагає. Він сигналізує про небезпеку, якої немає. Такий страх – це помилкова тривога. Зазвичай при ірраціональному страху головою людина розуміє, що ніякої небезпеки немає, але страх від такого розуміння нікуди не йде. Тут виникає питання. Що ж таке? Чому так вийшло? Адже сучасній людині зовсім не потрібно боятися диких звірів. Коли ви купуєте їжу, то їжа не може накинутися на вас, як озвірілий мамонт. Коли ви відкриваєте холодильник, на вас не може вистрибнути шаблезубий тигр, як в печері. У вашому ліжку не може причаїтися отруйна кобра, як це могло бути кілька тисяч років тому. Тобто повсякденне життя безпечне.

Ірраціональний страх береться з раціонального. Як це відбувається?

Наприклад, коли доросла людина і далі боїться своїх батьків, через те що вони її били і пригнічували в дитинстві.

Отже, на першому етапі людина відчуває звичайний раціональний страх, але пригнічує його, наприклад, так:

● не буду про це думати, краще ляжу посплю,

● я повинен бути сильним і дати собі раду,

● мужики не бояться,

● я цього не боюся, просто я не хочу про це думати,

● і іншими способами пояснює собі, що страху (як нібито) немає.

Далі пригнічений страх йде в несвідоме. Тобто страх як почуття залишається, а розуміння, з якого приводу страх – втрачається, тому що людина старанно намагається цей страх забути.[9]

Останній етап – існуючому страху несвідоме шукає і придумує помилковий привід чого би боятися. Наприклад, суворі батьки можуть символічно підмінитися несвідомим кровожерливими отруйними павуками. Ірраціональний страх готовий, і людина отримує арахнофобію (боязнь павуків).

Основними формами ірраціонального страху є фобія і панічна атака. Зігмунд Фрейд вказує, що страх завжди є реакцією на загрозу, є сигналом небезпеки, але він виділяє ще один вид страху, якому приділяється мало увагистрах перед чужим і невідомим. Джерелом такого страху часто є уявлення про те, що нові невідомі ситуації в кінці кінців виявляються неприємним, окрім цього невідоме лякає ще й тим, що ми не можемо контролювати страх перед невідомим, спонукає людей сприймати нову ідею, як загрозу! [8]

Ф. Ріман та О. Маурер вважали, що страх реальний сигнал про загрозу.

Ріман виділив 3 основні форми страху:

- втрата чогось або когось;

- страх перед стагнацією, тобто страх ізоляції

- страх перед змінами, коли ми стаємо не впевненими [13]

Джон Міллер, когнітивіст, визначив страх, як безумовно реакцію вегетативної нервової системи на больові стимули і він вважав, що страх це

мотивація, чи потреба, яку можна здобути в процесі навчання. [12]

Дослідник емоції страху, Захаров розділяє страхи за такими ознаками: за

характером- природні, соціальні, ситуаційні, особов;

- за ступенем реальності- реальні та вигадані;

- за ступенем інтенсивності - гострі та хронічні.

Дитячі страхи засновані на інформації, яку діти отримують від найближчих дорослих і пропускають крізь призму своєї яскравою фантазії та багатою уяви. Підлітки відчувають страхи інакше ніж дорослі і їм потрібна постійна підтримка.

Найчастіше те, що лякає підлітка дорослому може здаватися дрібниці але ж почуття страху змушує підлітка переживати по-справжньому сильні емоції, які моментально можуть заволодіти всім його внутрішнім світом. Старшокласники вони доросліше ніж підлітки але все ж мають багато страхів, ці страхи пов’язані з реальними подіями і батькам необхідно знати де це природа реакція організму, а де це відхилення від норми, в якій момент треба починати бити тривогу і

звертатися до лікаря почати перебудовувати взаємовідносини в сім’ї. [4]

1.2. Коли страх стає фобією?

Якщо страх перед чимось стає занадто великим, надмірним, він перетворюється на фобію. Фобія є психологічним розладом, в той час як страх – звичайна здорова емоція.

Поняття «фобії» у всіх на слуху, проте далеко не кожен може пояснити, що саме це таке. У перекладі з грецької «фобія» означає «страх». Реально страхи та фобії дуже близькі, але між ними є суттєві відмінності. Страх – природна захисна функція організму перед реальною небезпекою, що фізіологічно виявляється у викиді гормонів у кров, прискореному серцебиття, вегетативних дисфункціях та ін. Допомогти зрозуміти природу страху може цікавий факт – людина народжується абсолютно безстрашною. Маленькі діти не бояться впасти з висоти, втопитися у ванній або поторкати пальцем вогонь. Лише пізніше з досвідом приходить почуття страху, і в основному ці страхи корисні. Почуття подібного страху

допомагає уникнути небезпечних ситуацій або запобігти їх. Це почуття страху цілком усвідомлено і контролюється здоровим глуздом та логікою.

Фобії – це страхи, які характеризуються дуже істотною стійкістю, не засновані на здоровому глузді і є у психіці людини. Причому ці страхи найчастіше перед реальною загрозою, а страхи «всередині нас». Фобії, на відміну від страхів, дуже важко контролюються мисленням та здоровим глуздом. [3]

1.3. Різниця фобії від "простого" страху

Розглянемо різницю між страхом та фобією на реальному прикладі. Є достатньо людей, які бояться їздити в метро. Якщо причиною страху є страх, він повинен бути викликаний певним негативним досвідом у минулому. Наприклад, людині колись стало погано у метро. Якщо причиною є страх, то людина віддаватиме перевагу пересуватися містом на наземному транспорті, проте при виникненні необхідності все ж таки спуститься в метро. Звісно, це супроводжуватиметься певними переживаннями, проте контролюватиметься здоровим глуздом та логічним мисленням. У разі фобії проблеми будуть значно суттєвими, залежно від виразності фобії. У найлегших випадках людина все ж таки спуститься в метро, проте будь-які, навіть найменші, зупинки вагона між станціями викликатиму передпанічне та панічний стан. У найважчих – людина не може змусити себе спуститися в метро навіть у разі крайньої необхідності, всупереч логіці та здоровому глузду та будь-які спроби насильно вчинити це іншими людьми можуть спричинити тяжку психологічну травму. [2]

Чи це актуально? За даними світової статистики, фобії має кожен восьмий мешканець планети Земля. Таким чином, фобії як вид невротичних розладів

(неврози, депресії, страхи) - широко поширене явище. [11]

Види фобій та їх класифікація! На даний момент описано понад 500 видів фобій. Найчастіші їх – соціальна фобія і агорафобія.

Соціальна фобія – вид фобій, який характеризується вираженим страхом опинитися у самому центрі уваги незнайомих людей, поводити себе в так, що це викличе приниження чи збентеження. Цей вид фобії проявляється у соціальних, повсякденних ситуаціях – під час зустрічі зі знайомими, обіду у кафе, необхідності виступити на зборах та інших.

Агорафобія - тип фобії пов'язаний з "безпорадністю, якщо раптом стане погано". Цей вид фобії проявляється у страху подорожувати без супроводу, перебувати серед незнайомих людині людей.

Решта видів фобій класифікуються у групу про зольованих фобій. Нижче наведені приклади лише деяких із них.

Фобії тварин або комах:

- кінофобія – страх собак;

- гаптофобія - страх котів;

- арахнофобія – страх павуків;- Офідофобія - страх змій.

Фобії, пов'язані із ситуаціями:

- клаустрофобія – страх закритого простору;

- охлофобія – страх переповнених місць;

- монофобія – страх залишитися наодинці із собою;- Ксенофобія - страх перед іноземцями, сторонніми людьми.

Фобії, пов'язані з природними силами:

- акрофобія – страх висоти;

- Ніхтофобія - страх темряви, ночі;

- аквафобія – страх води;- пірофобія – страх вогню; - Таласофобія - страх моря.

Фобії, пов'язані зі здоров'ям:

- одонтофобія – страх стоматологічного лікування;

- бацилофобія – страх мікроорганізмів;

- кардіофобія – страх серцево-судинних захворювань;- гематофобія – страх виду крові.

Фобії, пов'язані зі станами та діями:

- стазібазіфобія - страх вертикального положення та ходьби;

- Стазіфобія - страх стояти;

- Лалофобія - страх говорити;

- тремофобія - страх тремтіння;

- Базилофобія - страх ходьби;

- Амаксофобія - страх їздити на транспорті.

Фобії, пов'язані з предметами:

- гіалофобія – страх скла;

- макрофобія – страх великих предметів;

- мікрофобія – страх невеликих предметів;

- комп'ютерофобія - страх комп'ютерів;

- Білонефобія - страх колючих предметів [2]

Прийнято вважати, що страх шкідливий для здоров’я і характеру людини. Та далеко не завжди це так. Адже страх – це сигнал про небезпеку. Без нього ми б щодня ризикували потрапити під авто, обпектися

окропом чи зіпсувати стосунки з усім світом. Але коли страх перетворюється з явища миттєвого, захисного у хронічний, він суттєво псує нам життя. Людина, яка довгий час чогось панічно боїться, почуває себе невпевнено, пригнічено, не здатна творчо працювати і радіти життю, часто хворіє, страждає від депресії.

Досвідчені ж люди кажуть, що коли вам лячно, треба діяти. Рухатися, навіть у неправильному напрямі, краще, ніж сидіти і жахатися. Взагалі, глибоке дихання, фізичний рух, зміна положення тіла, якісь прості механічні дії відволікають, допомагають переключитися, забути про страх. А дехто вважає, що йти назустріч тому, що лякає, краще, ніж ховатися, і в прямому, ще гумор - це чудовий варіант переключитися, посміхнутися, по-іронізувати, пожартувати над собою і своїми страхами, доведено неодноразово.

За відсутності психологічних знань у людини може скластися неправильне уявлення про сутність своїх проблем та життєвих невдач. Часто йому заважають страхи за своє здоров'я, сім'ю, кар'єру і, як наслідок, створення міфів про причини успіху чи не успіху в житті. На сьогоднішній день поширені такі міфи:

1. Біоенергетичний міф: всі мої хвороби та невдачі через те, що якийсь «вампір» висмоктує мою життєву енергію.

2. Магічний міф: мої невдачі відбуваються через те, що мені "зроблено", на мене "навели псування".

3. Сакральний міф: всі мої нещастя через мої гріхи.

4. Кармічний міф: всі мої страждання та нещастя через мої гріхи в минулих життях або через гріхи моїх предків.

5. Астрологічний міф: мої хвороби та невдачі через те, що я народився під нещасливою зіркою, що «невдало розташувалися зірки».

6. Психоаналітичні міфи.

На жаль, подібні міфи сьогодні активно культивуються ЗМІ, різноманітними цілителями-віщунами, а також численними лжепсихологами. Не маючи нічого спільного з реальною дійсністю, вони можуть сильно впливати на життя людини і його сприйняття світу. Переконавши себе, що з його життям

«щось не так», людина тим самим і програмує свої власні невдачі. [10]

Коли людина вірить у те, що вона народилася під нещасливою зіркою або що на неї навели «псування», вона починає бачити навколо себе тільки те, що відповідає її переконанню. Він дивиться та бачить власні страхи. Через деякий час здоров'я і успіх залишають його. "Подібне притягує подібне" - цей психологічний закон відкрили ще давні мудреці. Відчуваючи страх і тривогу, людина насправді починає притягувати до себе нещастя. Він діє і потрапляє у ситуації, спровоковані власними страхами. Так страхи, як дзеркало, відображають те, що знаходиться всередині людини, створюючи ілюзію, ніби світ злий, несправедливий і сповнений ворогів.

Якщо, йдучи на поводу у своїх страхів, людина має в своєму розпорядженні причину своїх переживань, причину своїх проблем зовні, а не всередині себе, тим самим стає в позицію жертви. Ні, це хтось інший – батьки, вчителі, друзі, чоловік, дружина, держава – постійно господарюють у житті людини, а вона сама до цих подій не має жодного стосунку – це і є позиція жертви. На жаль, сьогодні дуже багатьом людям так жити зручно. І вигідно. Адже позиція жертви завжди дає безліч сумнівних переваг. Вона дозволяє нічого не робити самому, переклавши відповідальність за своє життя на інших. Вона допомагає маніпулювати почуттям провини тих, кого ви звинувачуєте у своїх невдачах. Людина отримує владу над тими, кого змушує відчути винними за її страждання. От тільки вона не стає від цього щасливою! Чи пішли проблеми та нещастя з її життя? Чи процвітаєте людина? Дуже сумнівно.

Іноді люди переконані, що позбавити їх усіх нещасть зможе тільки бабуся-ворожка, яка «виливає на віск» і «викачує яйцем» — справи погані. Але це не є ефективний спосіб «психологічної допомоги». Зрештою людині завжди може допомогти те, у що вона свято вірить. Плацебо-ефект – потужний засіб психологічного впливу. Просто перекладаючи відповідальність за своє життя на іншу людину, людина вручає іншій ключі від власної душі. Ключі, якими вона/він може розпорядитись на свій розсуд. І не обов'язково для її блага.

Набагато частіше для власної вигоди.

Коли ми віримо, що хтось інший здатний принести в наше життя успіх і процвітання — бог, диявол, астролог, — будь хто, тільки не ми самі — це теж позиція жертви. Нами стає дуже легко керувати. Адже той, хто вкрадливим голосом обіцяє зробити нас щасливими, завжди насправді хоче лише двох речей: 1) влади, 2) грошей. Хоче для себе, а не для нас…

В принципі, позиція жертви анітрохи не гірша за інші ролі, які всі ми граємо в житті. Але у ній є одна особливість. Вона завжди породжує всередині нас відчуття нікчемності, безсилля і, як наслідок, ненависть і заздрість до оточуючих людей. До тих, хто сильніший, успішніший, кращий за нас. Безсилля завжди породжує заздрість, ненависть та жорстокість. Усвідомлювати ці почуття в собі дуже неприємно і боляче, але іноді немає іншого виходу, крім того, щоб зізнатися собі в їх наявності. Тому зробити це необхідно просто зараз, не відкладаючи. А потім люди починають чесно переживати їх, поступово

відпускаючи від себе. І тоді безсилля почне трансформуватись у силу. [12]

В 21-у столітті страхів стає набагато більше з кожним днем. Щодня зростає кількість інформації про катастрофи війни, терористичні акти, пандемію на «ковід 19», тому сьогодні страх це домінуюча емоція, він керує поведінкою людини припиняє її розвиток, як особистості. Постійна тривога супроводжується тривалим напруженням і спричиняє хронічний стрес. Особливо важливо, що для підлітків та юнаків, які закінчують школу і котрі починають усвідомлювати себе на новому рівні, замислюватися над смислом життя, планувати своє майбутнє. Страх буває настільки сильний, що людина знаходиться в поганому стані і під впливом поганих емоцій чинить погано, не думаючи про наслідки. Саме в підлітковому віці і юнацькому емоції негативно впливають на загальний психологічний настрій особистості, на її навчальну та комунікативну діяльність, в окремих випадках, можуть стати причиною тривалої соціальної дезадаптації підростаючої людини.

Тому коли у віці 16-17 років діти закінчують школу і вперше мають приймати серйозні рішення і де далі продовжити навчання, чи вірно вони вибирають спеціальність і т.п.. І велика кількість страхів атакує підлітків: де навчатись? а чи зможу я? а чи вірне це направлення? а чи виправдаю очікування батьків? а що про мене подумають інші? та інші. Тому для запобігання тривалих психологічних розладів, батькам, вчителям, психологам, варто більше уваги приділяти учням цього віку.

Тому проблема прийняття життєвих рішень у цей період є актуальною і важливою. Цей період вважається 1-ю сходинкою у доросле життя та пробуджується самосвідомість та прагнення до визначення власної життєвої позиції.

Наступає стадія обміркування та Зважування різних доходів «за та проти». Наступає боротьба, виникає внутрішній конфлікт між бажанням та прагненнями та силою волі.

Обговорення і боротьба мотивів закінчується прийняттям рішення, що означає остаточно постановку свідомою мети. Але не завжди відбувається перехід до дій. Наші страхи нас зупиняють і не дають доводити діло до кінця.

[16]

РОЗДІЛ 2

ЗНАЧУЩІ СТРАХИ ТА ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ В ЖИТТІ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ

2.1 Вплив страхів на поведінку підлітків.

“Деякі страхи заважають нам більше, ніж інші. Найгірші з них - немов гамівні сорочки, які обмежують наші здібності, роблячи наші мрії нездійсненними. Щоб досягти успіху нам необхідно зустріти їх віч-на -віч!”Деніел Еллі, письменник.

Підлітковий вік, як завершення дитинства і початку "виростання" з нього, супроводжується бурхливими переживаннями, страхами щодо пошуку свого місця в суспільстві. Змінюються стосунки з дорослими і товаришами. Яскраво проявляється прагнення до самостійності та властивих дорослим форм поведінки, що супроводжується конфліктами, і на цій основі, можливими тривогою та страхами.

Період дорослішання, який триває у дівчат з 13 до 19 років, а в хлопців з 14 до 22 років, - це стадія духовного розвитку. Головні новоутворення цього віку відкриття “Я” розвиток рефлексії, усвідомлення своєї індивідуальності та її якості, поява життєвих планів, настановлень на свідоме планування власного життя, поступове зростання в різні сфери суспільного життя. Це може створювати умови для розвитку страху. [14]

Серед найпоширеніших страхів виділяють такі страхи, як: cтрах перед критикою, страх бідності, страх старості, страх програти, страх образити інших, страх виглядати безглуздо, страх успіху та інші.

Страх тісно пов’язаний з особистим розвитком юнаків тому, що деякі з цих страхів змушують учнів вести себе так, як вони насправді не хочуть, може бути так, що страх перед невідомим може призвести до того, що вони відмовляються від навчання, від своїх мрій, які їм подобаються тому що вони просто не знають що робити або налякані.

Страх невдач — це страх, який найбільш впливає на особисті та трудові розробки людини. Наприклад учням потрібно зробити якийсь проект, а вони мають мало інформації і виникає страх, що вони не впораються і тому цей страх перед невідомим заважає їм візуалізувати майбутню роботу і діти просто не беруться за діло. Коли ми боїмося, що нам відмовлять, наприклад коли ми шукаємо нових друзів або у роботі ми шукаємо колег з якими ми б мали гарні відносини але страх відштовхує нас від людей.

А також в житті присутній страх самотності, коли підліткам настільки важко уявити собі, що вони можуть залишитися самі, то і шукають будь-яких людей навколо себе. Заводячи з ними дружбу, відмовляються від своїх власних потреб, інтересів тільки, щоб не бути самотнім, тому іноді поряд з ними не ті друзі, які мають бути.

Також зустрічається страх критики, учні бояться, що їх будуть критикувати, що люди навколо них не схвалять їх ідей і це дуже руйнує їх бажання досягти успіху і тому коли люди юнаки мають справжній потенціал, насправді його не розвивають, тому що бояться, що їх будуть критикувати.

І звичайно зустрічається страх виступу, який з’являється у підлітків через нестачу знань та низьку самооцінку. Він заважає висловлювати і відстоювати свою думку навіть серед невеликої кількості людей! Страх відповідальності або бути успішним, теж лякають багатьох юнаків, вони можуть ставити цілі, але так і не досягати їх. Тому, коли перед нами виклики, нові цілі, нам перш за все треба вийти із зони комфорту і продовжувати йти до своєї мети, а для деяких це дуже важко!

Страх зробити помилку - дуже потужний страх у підлітковому та юнацькому віці. Дослідники стверджують, що учні, які гірше навчаються, мають нестабільну самооцінку, несформовану саморегуляцію. Вони не впевнені у собі і стають ліниві. Тому за лінь не треба наказувати, а треба дорослим знайти час і допомогти подолати труднощі. [7]

Не можна не сказати про те, що на шляху до успіху діти зіштовхуються з прокрастинацією. Схильність відкладати справи на потім, тією чи іншою мірою властива кожному. Коли вона стає звичкою, страждають фінансовий стан, кар'єра, взаємини і навіть здоров'я. Тому підлітки потребують помочі дорослих постійно. А дорослим слід завжди ставити щастя своїх дітей на перше місце. Тоді майбутнє покоління виростає впевненим, щасливим, успішним. І ми будемо їми пишатись!

2.2 Аналіз практичної роботи.

Процес виникнення тривожності і страху залежить від виховання підростаючого покоління в сім'ї, в соціумі, чинить вплив на специфіку перебігу цього утворення, як в підлітковому так і в юнацькому віці. Зростання незалежності, жадоба волі, прагнення позбутися зовнішнього контролю створює умови для виникнення страхів. Важливим фактором виникнення страхів у ці вікові періоди є не стабільна самооцінка. [7]

Дитячі страхи, різних вікових категорій, засновані на інформації, яку діти отримують від найближчих дорослих і пропускають крізь призму своєї яскравої фантазії та багатої уяви. Вони відчувають страхи інакше ніж дорослі і їм потрібна постійна підтримка найчастіше те, що лякає дітей дорослому може здаватися дрібницею, але ж почуття страху змушує їх переживати по-справжньому сильні емоції, які моментально можуть заволодіти всім їх внутрішнім світом. Ці страхи пов’язані з реальними подіями і батькам необхідно знати де це природа реакція організму, а де це відхилення від норми в якій момент треба починати бити тривогу і звертатися до лікаря почати перебудовувати взаємовідносини в сім’ї.

Зважаючи на ці більш найпоширеніші страхи, були підібрані питання і був створений опитувальник для старшокласників. Участь приймали учні 11-х класів, хлопці та дівчата. Також був створений опитувальник для дорослих віком 30-45 років з метою порівняння результатів. Не використовували емпіричні методи дослідження, тому мета роботи була прослідити присутність страхів у старшокласників і порівняти їх результати між собою, а також порівняти з результатами опитування дорослих. Нижче у таблиці 2.1 представлені результати опитування дорослих та дітей, на наявність стрів у їх житті. Рівень відсотків свідчить про те наскільки вони від 0-100% виражені у житті опитувальних.

Таблиця 2.1

Запитання:	ДІТИ	ДОРОСЛІ
Страх виступати перед аудиторією	46,80%	43,30%
Страх змін	33,80%	45,90%
Страх бідності	81,80%	64,90%
Страх нового	8,10%	11,80%
Страх відповідальності	74,00%	21,00%
Cтрах відстоювати свою точку зору	65,10%	60,00%
Страх бути щирим	10,00%	21,60%
Cтрах що вам відмовляють	35,00%	43,20%
Страх бути обманутим	55,80%	43,20%
Страх зробити помилку	41,60%	21,60%
Cтрах що про вас скажуть	59,70%	45,90%
Страх критики	62,30%	35,00%
Страх старості	58,00%	27,00%
Cтрах виглядати безглуздо	70,10%	29,00%

Аналізуючи отримані результати ми бачимо, що старшокласники мають страхи, їх високий рівень страхів є більшим, ніж у дорослих. Високий рівень (59% – 81.8%) результатів свідчить про те, що ці страхи дуже хвилюють, середній рівень (30%–50%) результатів говорить про те, що страхи вже меньше хвилюють, але все ще впливають на життя і низький рівень результатів говорить про незначні емоційні хвилювання.

Аналізуючи цю таблицю зрозуміло, що для підлітків головними страхами є страх відповідальності та страх бідності.

Страх відповідальності у всіх нас з дитинства. Ми боїмося приймати рішення і боїмося зробити помилку і в пам’яті залишається спогад з дитинства, що ми боїмося невдач. І коли діти дорослішають, в них формується репутація ледаря, а в дорослому житті, людина застрягне на нецікавий, низькооплачуваний роботі.

Страх бідності, говорить про те, що юнаків тривожить майбутнє. Але можно припустити, що бідність оцінюється, як те що можно погано жити, погано виглядати, не мати дороге авто або сучасне житло. Це ще раз доводить про те, що підлітки ще не знають, що таке справжнє самостійне життя.

Страх виглядати безглуздо — це також страх невпевненості у собі. Він дуже пов’язан зі страхом критики, що про тебе скажуть, це страх, який пригнічує самооцінку і дуже заважає підліткам рухатись уперед до своєї мрії. За цим слідує страх відстоювати свою точку зору, він має достатньо високий відсоток. Це свідчить про низьку самооцінку дитини теж. В комплексі з іншими страхами самооцінка значно падає. Також низька самооцінка є основою у дітей для з’явлення страху, що про вас скажуть. Підлітки та старшокласники постійно прислухаються до чужої думку, повністю залежні від зовнішньої оцінки та порад і рідко мають свою власну думку і дуже підвладні впливу оточення.

Діти віку 13-19 років бояться бути обманутим бо ще знаходяться в дитячому віці і дуже довірливі.

Страх бути обманутим і обманути, що значить стати зрадником, достатньо хвилює дітей, хоча бути довірливим – це хороша якість, треба лише знайти правильний баланс, довіри до інших, але це відбувається в більш дорослішому віці, але діти дуже вразливі, тому все ж таки бояться бути обманутим.

Страх критики, чужої думки має також достатньо високий рівень відсотків. Він дуже зупиняє, уповільнює дітей іти до своєї мети. Вони бояться здійснювати свої мрії, оскільки побоюються того, що подумають чи скажуть інші люди, це велика помилка, краще думати, що люди скажуть, коли ви станете успішним. Нас з дитинства критикують за помилки, нас не навчають пишатися собою, своїми перемогами і кажуть: “Так чинять тільки хвальки, будь скромним!”.

Також з дитинства ми не маємо достатньо любові, уваги, тому маємо багато критики, замість того, щоб ставити цілі і йти до них, ми повсюди шукаємо можливість наповнитись від батьків любов'ю.

Аналізуючи страхи в таблиці, які мають середній відсоток - це страх виступати перед аудиторією виникає через комплекс страхів набутих у дитинстві: це і виглядати безглуздо і зробити помилку і почути критику та інші. І цей страх переслідує нас все життя.

В таблиці ми бачимо, що діти бояться змін, але це скоріше зміни друзів, школи та інше. Тому цей страх не дуже лякає і засмучує. Підлітки та старшокласники знаходять нових друзів легко.

Страх, що вам відмовлять має не дуже високий відсоток, що теж свідчить про те, що діти можуть швидко знайти інших друзів та не дуже зациклюватись над цією проблемою.

Цікаво те, що менш всього учні, бояться чогось нового та бути щирим. Навпаки вони відкриті до того, про що не знають, тому-що нас лякає те, де ми вже наробили помилок і здобули негативний досвід. Хоча невідоме теж може лякати, наприклад недостатня кількість знань в різних напрямках на шляху до успіху.

Діаграма 2.1

У порівнянні з дорослими, ми бачимо, що відсотки деяких страхів зменшились і майже щезли, а деякі залишились і навіть стали більше. Більш всього хочеться зазначити, що такі страхи, як страх бідності, відповідальності, бути обманутим, зробити помилку, страх, що про вас скажуть, страх критики, виглядати безглуздо і звичайно страх старості, зменшились вдвічі. Це зрозуміло, бо дорослі набули впевненості, здобули багато нового досвіду, стали хоробрими, відповідальними і вже не бояться нового. Їм маловажлива чиясь думка, критика і вони не бояться робити помилки. Страх бідності, їх не дуже лякає, бо вони мають досвід, роботу. Мова йде про дорослих віком 30-45 років і вони вважаються ще молодими, повними сил, здоров’я, амбіцій, людьми.

Окремим питанням в опитувальнику було питання, якого страху ви би хотіли позбутися і діти більш всього прагнуть позбутися страху невпевненості, критики та зробити помилку, це свідчить про те, що самі ці страхи хвилюють їх більш всього і це логічно, на цьому етапі життя, це їх більше всього бентежить, а дорослим треба до цього прислухатись і допомогти подолати страхи.

Що стосовно страхів у дорослих, то їх єдиним бажанням є позбутися страху невпевненості. Всі інші страхи вони в деякій мірі навчилися долати, пристосуватись до них, але все ж таки, скрізь роки, дорослим не вистачає впевненості, і їм також потрібно піднімати самооцінку, визнання, допомога, увага і любов! [5]

Дорослі – це звичайні люди, які продовжують робити помилки, все своє життя вчаться, долають труднощі і борються зі страхами дорослого життя. Так, страхи мають деструктивну силу, або навпаки підштовхують робити крок вперед. Соціальні страхи перед іншою людиною та її думкою, страх зробити щось погане, іноді змушує людей залишатись на той самій роботі і нічого не змінювати в своєму житті. Буває так, що дорослим недостатньо пошани, уваги, визнання і вони прагнуть довести собі та оточуючим, що вони дійсно молодці, вони беруться за будь-яку роботу і називають себе трудоголіками, вони не вміють дотримуватися відповідної дистанції до роботи. Трудоголізм – це каламутне джерело, такі люди рідко бувають успішні. Вони дуже зайняті, але досягають небагато.

У дорослому житті страхи дитинства можуть у деякій мірі щезнути, а на їх місце прийдуть страхи пов’язані з дорослим життям. Дитячі страхи дорослі навчилися приборкувати, дивитися на них по-іншому, натомість дорослі страхи – тривога за дітей, роботу, війну, іноді заморожують, захльостують панікою, або провокують спалахи агресії, тому людина знаходиться у постійній боротьбі зі страхами. Часто, дорослі, переглядаючи складний фільм, або мультфільм і з “тіні дорослих” вистрибує їх дитяча частина – те, що було не проговорено, несвідомо, не прожито, не відіграно, не дозволено та не вивільнено в їх дитинстві ”. Тому для того, щоб вижити, потрібно перебувати в постійній мобілізації, або

відключитися, заморозити почуття, щоб витримати напругу. [1]

Відомо чимало прийомів, що сприяють самореалізації. Всі вони нерозривно пов'язані з натхненням, завдяки якому людина починає діяти. Для того щоб його отримати, можна задіяти такі методи: Мудрі вислови. Історії успішних людей. Мотиваційні поради. Мислення в позитивному ключі. Візуальне уявлення цілей. Афірмації. Оточення з видатних друзів і знайомих. [6]

Чудово розвивати в собі таку якість, як цілеспрямованість, давати собі установки на перемогу. В інтернеті існує багато варіантів цитат в картинках, які відмінно допоможуть зарядитись позитивною енергією і корисно провести день, роблячи ще один крок до успіху. “Зроби крок і дорога з’явиться сама собою!” Стів Джобс.

Варто приймати власні невдачі як життєві уроки, після яких купуються нові знання і навички.

Діти дозволяють собі відкрито боятися, можуть говорити, про те, що поруч з батьками їм безпечніше і поруч з батьками, страхи можуть вивільнитися, тому батьки допомагаючи дітям, допомагають і собі. [4]

ВИСНОВКИ

В результаті теоретично-практичної роботи було ще раз доведено, що страхи існують і вони впливають на людину, на її поведінку, а саме головне на прагнення бути успішним. Серед чинників проявів тривоги страху учня, вагома роль належить соціальним ситуація та умовам його розвитку в освітньому процесі, тобто найпершим навчальним виховним закладом та сім’ї на деструктивні прояви станів тривоги страху впливають особливості спілкування педагогів та батьків з дітьми, стилі ставлення до них – мікроклімат створений педагогами у закладі освіти та інше.

Таким чином, для досягнення психічного здоров’я підлітка необхідно навчити його аутотренінгу, релаксаційним вправам, що сприяють корекції нервової напруги, регулюванню стосунків в колективі і соціумі. Якщо ж учень не зможе владнати свої психічні емоційні переживання, поведінку, стосунки, то це може призвести до виникнення неврозу.

Багато в чому мотивація до успіху залежить від настрою, оточення, коли рідні та близькі підтримують, цікавляться станом своїх дітей, допомагають та вірять в них. Багато технік, методів існують для корекції страхів, наприклад техніки критичного мислення, вони допомагають боротися зі страхами. Коли люди бояться, відкладають страхи, вони залишаються на тому самому рівні.

Знання - це свобода, це безпека!

Звичайно треба боротися зі страхами, признавати їх і вірити в себе, оточувати себе людьми, хто в цьому житті успішний, той хто знає чим можна порадити та не слухати людей, які нічого не зробили зі своїм життям. Не потрібно боятись втратити друзів, якщо вони не підтримують вас! На жаль, далеко не кожна людина прагне стати кращою. Тому потрібно виходити з зони комфорту, працювати над собою і тоді вітер буде дути не в обличчя, а в спину!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г. С. Практична психологія: / Проект 2001. - 480 с.

2. Адлер А. Зрозуміти природу людини / «Академічний проект» 1997. – 256 с.

3. Анан’єв В. А. Практикум із психології здоров'я./ Мова 2007. – 320 c.

4. Астапов В.М. Тривога у дітей. / ПЕР СЭ 2008. – 160 с.

5. Бороздіна Л. В. Самооцінка в різних вікових групах: від підлітків до людей похилого віку / Л. В. Бороздіна, О. Н. Молчанова. «Проект – Ф», 2001. –

204 с.

6. Бороздіна Л. В. Що таке самооцінка? / Л. В. Бороздіна //Психологічний журнал. – 1992. – T. 13. – No4. – C. 99 – 100.

7. Васильєв І. А. Емоції та мислення: Монографія / І. А. Васильєв, В. Л.

Поплужний, О. К. Тихомиров. - Київ 1980. - 192 с.

8. Ільїн Е.П. Психологія страху / Київ 2015 – c 384.

9. Ізард К. Психологія емоцій / К Ізард. Київ 2016 – с 273

10.Карварський Б. Д. КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: ПІДРУЧНИК ДЛЯ ВНЗ.

4-те вид. / 2013 – 864 c.

11.Лемак М.В, Психологу до роботи. / Збірник В.Ю. Петрище. Ужгород 2011 р. 616 с.

12.Матійків І. М. Емоційна компетентність як глибинна характеристика культури та реального успіху особистості / Культура та розвиток особистості: цікавий страх успіху. 2012 р. 112 с.

13.Риман Ф. Основні форми страху / Алетейа 1999. -336с.

14.Скрипченко О. В., Долинська Л.В. Вікова психологія: Навч. посіб. /

Просвіта 2001 р. – 416 с.

15.Фрейд З. Введення до психоаналізу / Видавництво М.Г. Ярошевський 1989 р. – 448 c.

16.Чому страхи і сумніви являються головною перешкодою на шляху до успіху у коханні, справах і роботі [http://ukrmedia/ psihologiya/417645] / 2020 р.

17.Щербатих Ю.В. Психофізіологічні та клінічні аспекти страху, тривоги та фобій / Ю.В. Щербатих, Є.І. Івлєва. – Воронеж, 1998. – 282 с.

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Гаджиєва Юлія Володимирівна

Пов’язані теми