Вплив вікових особливостей на освітній процес

Вплив вікових особливостей на освітній процес

Основний процес навчання починається приблизно з 6-7 років. Це початок шкільного життя. У 1-4 класах особливо важливо враховувати вікові особливості, адже для дітей це один з найсерйозніших періодів в їх житті.

Нервова система в цей час вдосконалюється, а мозок – інтенсивно розвивається. Діти в початковій школі легко збудливі, рухливі, вони мають досить різку реакцію на зовнішні подразники. В результаті необхідне бережне відношення до їхньої психічної сфери, а також часта зміна діяльності. Природно, що молодші школярі вдосконалюють свою нервово-психічну діяльність безпосередньо в процесі навчання. Л. С. Виготський вважав, що провідна (основна) діяльність дітей в початковій школі – навчання і виховання. Ця концепція вкоренилася в педагогіці. Саме тому педагоги повинні комплексно враховувати вікові характеристики учнів. Вони повинні організовувати роботу, яка спрямована на інтенсивний інтелектуальний розвиток. Для розвитку інтелекту дітей в 1-4 класах має значення коректна організація діяльності, направлена на розвиток пізнавальних інтересів. Необхідно уважно ставитись до вдосконалення психічних процесів, які мають безпосередній зв'язок з дослідженням навколишнього середовища.

Наступний етап – підлітковий або перехідний вік. У цьому віці особистість робить перехід від дитинства до юності. Учні-підлітки характеризуються сумішшю якостей як дитячого періоду, так і юнацького періоду. Останні ще формуються та удосконалюються. Саме тому часто школярів підліткового віку називають «напівдитина» або «напівдорослий».

Від дорослого вони отримали стрімкий фізичний розвиток і зростання внутрішніх потреб. Але водночас, вони мають лімітовані можливості й недостатньо досвіду, для задоволення всіх потреб та запитів – це ще риси дитини. Це і формує суперечливий підлітковий характер. А отже, освіта в цей період має деякі труднощі.

Розумова та пізнавальна діяльності переживають значні зрушення. Підлітків не влаштовує тільки зовнішнє сприйняття явищ та предметів, які вони вивчають. Мета підлітків – зрозуміти суть предметів, а також причини й зв'язки, які в них є. Освітній процес повинен будуватись на вивченні причин явищ, адже підлітків зазвичай цікавлять різні аспекти невідомого матеріалу. Тим самим вони провокують педагога аргументувати та доводити. Це є базою формування логічної пам'яті й абстрактного мислення. Підлітків необхідно стимулювати узагальнювати теорію, шукати й правильно формулювати проблеми. Все це можна реалізувати за допомогою проблемного навчання.

Також завданнями освіти підлітків є:

- формування навичок працювати самостійно;

- формування творчого підходу до виконання завдань;

- розвиток пізнавальних потреб, інтересів і мотивів навчання на відповідному рівні.

 Підлітки прагнуть до особистої гідності та престижу серед однолітків. Зробити це вони можуть за допомогою навчання на належному рівні, активності у суспільному житті, розвитку здібностей у певній діяльності, особистої чарівності й т. д. Отже, педагогам необхідно ретельно досліджувати особисті відносини підлітків і надавати необхідну допомогу в становленні престижу.

Старший шкільний вік збігається з ранньою юністю. Це час зрілості як психічної, так і фізичної. Хоча особистісне становлення в цьому віці не суцільно гладке, а характеризується своїми протиріччями та складністю. Саме від цих протиріч безпосередньо й залежить навчання та виховання.

У старшому шкільному віці більшість учнів мають стійкі пізнавальні інтереси, особливо це відноситься до добре встигаючих учнів. Науково-технічний прогрес також наклав свій відбиток на підлітків. Вони більше уваги приділяють точним наукам, залишаючи гуманітарні поза зоною своєї уваги. Педагогам необхідно не тільки проводити такі уроки на вищому рівні, а й підігрівати інтерес до гуманітарних дисциплін за допомогою позакласної діяльності. Багато зі слабо і середньо встигаючих учнів не мають чітко виражених пізнавальних інтересів. А також є ті, які навчаються взагалі без необхідного бажання. Це можна пояснити труднощами та відсутністю результатів у отриманні знань, що відповідно має негативний вплив на емоційну і мотиваційну сфери. І в результаті це призводить до зниження тонусу навчальної роботи. Педагоги можуть подолати цей недолік за умови надання підліткам дієвої та, головне, своєчасної допомоги в процесі навчання.