29 травня о 18:00Вебінар: Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM

Вплив якості корму на несучість перепілок породи Англійська біла та Фенікс золотистий

Про матеріал

Дослідження впливу якості корму на несучість перепілок

породи Англійська біла та Фенікс золотистий

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Вплив якості корму на несучість перепілок

породи Англійська біла та Фенікс золотистий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність. Батьківщиною перепілок вважають Японію та Китай. В Україну перепелів завезли з Болгарії. Людей, які займаються перепільництвом, стає дедалі більше. Моя родина  вже чотири роки  розводить перепелів. Справа в тому, що перепілки вимагають особливого догляду. Яйця перепелів вважаються більш корисними, ніж курячі. Вони містять  безліч вітамінів і поживних речовин, необхідних людині. В літературі зустрічається інформація про те, що яйця і м'ясо перепелів використовувалися в китайській народній медицині. Не секрет, що і в наш час перепелині яйця використовують для лікування багатьох захворювань. Тому і я, допомагаючи батькові і мамі вирішила дослідити вплив якості корму на несучість перепілок  породи Англійська біла та Фенікс золотистий.

Об’єкт: домашня птахоферма перепелів.

Предмет: перепілки.

Мета: дослідити вплив якості корму на несучість перепілок  породи Англійська біла та Фенікс золотистий

Завдання:

  • Опрацювати теоретичний матеріал з теми.
  • Вивчити вплив тепла, освітлення та якості вентиляції в інкубаторі.
  • Визначити найбільш сприятливі умови  в інкубаторі  для виведення перепілок.

Людина приручила тварин з метою отримання продуктів харчування, одягу. Одомашнення багатьох тварин привело до подальшого розвитку виробництва і взагалі підняло людину на новий рівень розвитку.

Таким чином, розведення перепелів домашніх нітрохи не складніше вирощування курей або іншої домашньої птиці.

Головне — дотримуватися найпростіших умови утримання, підтримувати чистоту в приміщенні, а також правильно і вчасно годувати та напувати птицю. У цьому випадку забезпечення власного раціону свіжими яйцями і м’ясом перепелів гарантовано!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….....5

РОЗДІЛ І.  ВІДОМОСТІ  ПРО ПЕРЕПІЛОК ТА ЇХ РОЗВЕДЕННЯ…….………………………………………………………..….....8

1.1 .Перепілка - представник ряду куроподібних……………………………...9

1.2. Перепільництво -  галузь птахівництва…………………………………....11

РОЗДІЛ ІІ.  УМОВИ ВИВЕДЕННЯ ПТАШЕНЯТ ……………...…….............12

2.1. Вплив температурного  режиму, освітлення  та вологості  на процес виведення перепілок………………………………………………………….….12

2.2. Облаштування приміщень (мікроклімат, санітарний режим, годівниці, поїльниці)……………………………………………………………………..….14

РОЗДІЛIII. ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРЕПЕЛІВ

3.1 Розмноження перепілок у домашніх умовах ……………….……..………17

3.2 Вплив харчування на несучість перепелів …………………………..………...21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...25

Список використаної літератури.........................................................................26

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..…28

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Перепелами називають деякі види невеликих птахів, що належать до двох підродин: куріпчастих та зубчатоклювих куріпок. Обидві ці підродини відносяться до відріддя куроподібні. Живляться перепели переважно рослинною їжею, яку розшукують на землі. Тваринні корми є додатковими, однак у кормовому раціоні молодняку вони займають значне місце. Перепели належать до птахів, які мають змішаний тип годівлі. У класифікацію за родом використання входять: яєчні, м’ясні, бійцівські, декоративні породи і одомашнені види перепелів. В Україні частіше розводять перепелів чи то яйценосних, чи м’ясних порід. У Європі вирощують також ще й спеціалізовані м’ясні кроси.

Несучість самок японських перепелів перебільшує показник багатьох породистих курей і становить у середньому майже 290 яєць на рік від кожної самки. У порівнянні з іншими видами промислової птиці, у перепелів найбільше співвідношення маси яйця до маси тіла. Недовгий термін інкубації перепелиних яєць дозволяє рідше здійснювати її помилки.

Дуже смачне і поживне м’ясо перепелів, перші відомості про користь якого дійшли до наших днів ще з давнього Єгипту, часів правління фараонів. Є відомості, що розведенням перепелів займалися римляни ще у першому столітті нової ери. За смаковими якостями м’яса, стійкості до захворювань, відсотку виводу молодняку та деяким іншим показникам перепели перевершують більшість видів іншої домашньої птиці. Завдяки дрібним порам їх шкаралупи до перепелиних яєць рідше проникають мікроби. Перепели у меншій мірі схильні до захворювання пташиним грипом, так як утримують їх найчастіше у закритих, добре ізольованих приміщеннях. До колишнього Радянського Союзу японські  перепели були завезені з Югославії у 1964 році. Крім цього, у 1967 році з Японії, на теплоході «Росія» таємно були вивезені 400 перепелів для Сочинської експериментальної перепелиної ферми «Приморська». У США японських перепелів завезли раніше – у 1870 році. Ще у минулому столітті, починаючи з 1990 року, перепели неодноразово побували у космосі.

Трохи історії. Перепели у космосі.

Перший, пробний «перепелиний запуск» був здійснений у 1978 році. Тоді на борту біосупутника «Космос-1129» перепелині яйця вперше були доставлені на орбіту Землі. Правда, той перший експеримент закінчився не зовсім вдало, так як приземлення вийшло занадто жорстким і майже всі яйця, побувавши у космосі, розбилися. Але тим не менш до рук учених потрапили ембріони перепелів, які дали однозначну відповідь: зародження у космосі можливо.

Космічним кораблем «Союз-34» на станцію «Салют-6» були доставлені одинадцять перепелиних яєць. Вони були розміщені до спеціального інкубатору-термостату, де була успішно здійснена їх інкубація. У 1999 році експеримент повторили. На орбіту були відправлені 60 яєць, вилупилися 37 пташенят, 3 з яких повернутися на Землю живими.

Вчені розглядають перепелів і як продукт харчування космонавтів у майбутніх далеких космічних подорожах.

Актуальність. Батьківщиною перепілок вважають Японію та Китай. В Україну перепелів  завезли з Болгарії. Людей, які займаються перепільництвом, стає дедалі більше. Моя родина  вже чотири роки  розводить перепелів. Справа в тому, що перепілки вимагають особливого догляду [2.C. 65].

Яйця перепелів вважаються більш корисними, ніж курячі. Вони містять безліч вітамінів і поживних речовин, необхідних людині. В літературі зустрічається інформація про те, що яйця і м'ясо перепелів використовувалися в китайській народній медицині. Не секрет, що і в наш час перепелині яйця використовують для лікування багатьох захворювань. Тому і я, допомагаючи батькові і мамі вирішила дослідити оптимальні умови для виведення перепілок.

Об’єкт:домашня птахоферма перепелів.

Предмет: перепілки.

Мета: дослідити вплив якості корму на несучість перепілок  породи Англійська біла та Фенікс золотистий.

Завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал з теми.

2. Вивчити вплив тепла, освітлення та якості вентиляції в інкубаторі.

3. Визначити найбільш сприятливі умови  в інкубаторі  для виведення перепілок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ВІДОМОСТІ  ПРО ПЕРЕПІЛОК ТА ЇХ РОЗВЕДЕННЯ.

У сільському господарстві вирощують переважно японських перепелів (Coturnix Coturnix japonica), дикі форми яких поширені в Забайкаллі, Примор'ї, Кореї, Північному Китаї і Японії.

На думку багатьох дослідників, одомашнені були перепели в ХІ ст. у Японії. Перепелов тут довго розводили як декоративну птицю і лише на початку ХХ століття їх почали використовувати у виробництві яєць і м'яса. З Японії перепелів вивозили до інших країн Азіатського континенту, до Європи.

Зовні під впливом одомашнення перепели змінилися значно менше, ніж кури, але вони мають велику живу масу чуток і більш виражені м'ясні форми, ніж їх дикі предки. Головні зміни, викликані доместикацией і багаторічної спрямованої селекцією, припадають на їх яєчну продуктивність.

Перепела - найдрібніші представники загону курячих серед сільськогосподарської птахи. Жива маса самців трохи менше, ніж самок. Так, самці японських перепелів важать близько 120, самки 150 р.

Половий диморфізм у перепелів виражений як відмінності у живій вазі. По оперенню їхнє співчуття також можна розділити підлогою.

У порід, які мають дикої забарвленням, пера на грудях самців коричневі, без точок, самок — з «чорними цяточками». З іншого боку, у статевозрілих самців є яскраво виражена клоака рожевого кольору та як невеликого потовщення, розташованого над клоакою, при надавливании її у виділяється пінистий секрет, «точне призначення якої полягає доки з'ясовано».   Встановлено, що успішний розвиток клоакальної залози прямо пропорційно пов'язано із розвитком сім'яників. У самок клоакальна залоза  відсутня. Клюв перепелів він може слугувати для визначення їхньої  статі — у самців він темніший, ніж в самок [4.C. 23].

Один із особливостей перепелів - температура їх тіла на 2 градуси вище, ніж в інших напрямів сільськогосподарської птахи. Але на думку деяких авторів, у зв'язку з цим перепели несприйнятливі до багатьох хвороб, до яких схильні решта видів птахи. Висока температура тіла перепелів пов'язана з інтенсивним обміном речовин.

1.1. Перепілка - представник ряду куроподібних

Перепі́лка — збірна назва кількох родів родини фазанових. Назва «перепілка» застосовується до деяких представників зубчастодзьбих Нового Світу. Це зазвичай невеликі пухкі сухопутні птахи, харчуються насінням, але інколи полюють на комах та подібних дрібних тварин. Гніздяться на землі та зазвичай здатні лише до нетривалого польоту, проте деякі види, такі як звичайна та японська перепілки, перелітні, здатні долати великі відстані. Багато видів вирощуються людиною, особливо японська перепілка, здатна відкладати велику кількість яєць. Галузь птахівництва, що займається вирощуванням перепілок, називається перепільництвом. Загалом перепілки — одні з найменших представників ряду куроподібних, їх маса становить 90-130 г, довжина тіла — 16-20 см.

Спосіб життя. Дика перепілка веде винятково наземний спосіб життя і майже ніколи не піднімається на крило, віддаючи перевагу швидкій втечі від ворогів чи переховуванню від них в густій і високій рослинності. Трав'янистий покрив для перепілок — надійний захист від пернатих хижаків. Вони намагаються не залишати ці місця навіть на короткий час. Літає перепілка дуже швидко і низько над землею, часто махаючи крилами та плануючи перед посадкою. При добуванні корму порпається в землі, розкидаючи й розгрібаючи її дзьобом і ногами, охоче купається в пилюці. На дерева перепілка не сідає.

Забарвлення. Життя перепілок у густому трав'янистому покриві наклало відбиток на зовнішність й звички цих птахів. Верх у перепілки жовтувато-бурий зі світлими й темними цятками, черевце — жовтувато-біле. Забарвлення перепілки явно маскувальне — помітити її на землі майже неможливо.  Самець має подовжені коричневі пера на шиї і темно-бурі груди. У самок пера на шиї світліші, а груди сірі з чорними плямами. Крім того, у дорослих самців дзьоб темніший, ніж у самок, а над клоакою добре проглядається залоза рожевого кольору.

Парування та гніздування. Перепели не утворюють постійних пар, і самці спаровуються з будь-якою самкою. У цей час нерідко поміж самцями відбуваються жорстокі бійки за володіння самкою. -[7.C. 65].

Ареал. Розповсюдження дикої перепілки дуже широке — майже вся територія Євразії, Північна та Південна Африка. Перепілка — єдиний справжній перелітний вид серед наших курячих. Лише в Південній Африці та на Мадагаскарі вона веде осідлий спосіб життя. Навесні перепілка прилітає на місця гніздування в числі останніх перелітних птахів — у квітні-травні, а на півночі ареалу навіть у червні.

1.2. Перепільництво -  галузь птахівництва

Перепільни́цтво — галузь птахівництва, що займається вирощуванням перепілок та деяких схожих видів птахів, наприклад зубчастодзьобих куріпок. Одомашнені перепілки були в Японії в ХІ столітті, де їх розводили як декоративного птаха і тільки після XVI століття перепілок стали розводити для виробництва яєць і м'яса. Під час Другої світової війни перепільництво в Японії дуже скоротилося і лише в 50-х роках ХХ століття знову широко розповсюдилося і зараз займає в птахівництві Японії друге місце після розведення курей. В наш час розведення перепілок досить широко розповсюджене в США, Великобританії та інших країнах. Зовні під впливом одомашнення перепілки змінилися значно менше, ніж кури, але домашні перепілки мають більшу живу масу та більш виражені м'ясні форми, аніж їх дикі предки. Головні зміни, викликані одомашненням, відбулися в яєчній продуктивності перепілок. Вага домашньої японської перепілки на 30 % перевищує вагу дикої, а її яйце важче на 46 %.

Також домашні перепілки втратили здатність до перельотів, у них майже зникли інстинкти гніздування, насиджування і турботи про пташенят, вони не мають зимової паузи статевої діяльності, не збираються після гніздування в зграї. З усіх біологічних циклів в домашньої перепілки залишився лише той, що повязаний зі спарюванням, яке може відбуватися в будь-який час року. Домашні перепілки — найдрібніші представники загону куриних середсільсько-господарської птиці. В той же час у промірах тіла значних розходжень між самками і самцями немає.

Білий англійськийОдна з особливостей перепілок як домашньої, так і дикої — найвища серед свійської птиці температура тіла. Висока температура тіла перепілок (38 °C) пов'язана з інтенсивним обміном речовин.

Англійські білі - м'ясо-яєчна порода перепелів, отримана в Англії в результаті мутації. Метою селекції було досягнення білого кольору оперення. Екстер'єр птахів цієї породи практично нічим не відрізняється від перепела японського, за винятком більших розмірів і білого забарвлення з одиничними темними плямами на пір'яному покриві верхньої частини тіла. Колір очей сіро-чорний. Жива маса самців становить 115 г, к самок 130 г. Кладка яєць починається у віці 45-50 днів. Продуктивність - 280 яєць на рік середньою масою 10-11 г. Недоліками породи є низька життєздатність молодняку і гостра чутливість до раціону, зокрема вмісту в ньому вітаміну D. При недостатньому надходженні вітаміну D з кормом у пташенят розвивається гостра форма рахіту, а у дорослих птахів - остеопорозу. Порода чутлива також і до інбредного розведення. Крім того, аж до початку яйцекладки у птахів цієї породи неможливо визначити стать, а відповідно - розбілити за експлуатаційними групами для відгодівлі або вибракування. Вказана обставина і визначає підвищену витрату виробничих ресурсів. З геном, що відповідальним за білий колір оперення птахів, успадковується схильність до погіршення зору за рахунок більш раннього вікового помутніння кришталика. Все це призводить до соціальної дезадаптації особин та частіших ієрархічних перерозподілів всередині групи перепілок. Птахи цієї породи відрізняються підвищеною агресивністю і схильністю до канібалізму. Єдиною перевагою породи є білий колір оперення, що забезпечує відмінний товарний вигляд тушок.

Золотистий фенікс

З маньчжурський феніксом ріднить красиве світло-жовте пір’я, при певному освітленні виробляє враження золотого, але важить фенікс 400г і є бройлерної породою. Як у будь бройлерної породи птахів, у золотистого фенікса м’ясиста грудна частина і потужні лапи. Самки на 50 – 150 г крупніше самців. Хоча до повних розмірів перепела виростають через два місяці після вилуплення, самки починають нестися через півтора місяці. Середня вага звичайного яйця у цієї породи 15 грам, але за відгуками власників даних перепелів, якщо годувати птахів кормом для бройлерів, то яйця виходять більше 20 р. Такий розмір яєць не дуже добре впливає на здоров’я самок і виробництво молодняку, але все залежить від цілей: продаж яєць або розведення перепелів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. УМОВИ ВИВЕДЕННЯ ПТАШЕНЯТ ПЕРЕПІЛОК

2.1. Вплив температурного режиму, освітлення  та вологості  на процес виведення перепілок.

Головні зміни, викликані одомашненням, відбулися в яєчній продуктивності перепілок. Вага домашньої японської перепілки на 30 % перевищує вагу дикої, а її яйце важче на 46 % [7.C.12].

Дуже важливо підтримувати на належному рівні температуру і вологість повітря в приміщенні. Тому ще перед покупкою перепілок  потрібно відрегулювати ці параметри. При цьому треба стежити за тим, щоб повітря в приміщенні не пересушує. Але і надмірна вологість птахам не потрібна. Важливо налагодити на своїй домашній птахофермі хорошу циркуляцію повітря. Система вентиляції повинна бути налаштована таким чином, щоб нормальний повітрообмін супроводжувався відсутністю протягів. Моя родина молодняк перепела отримує  за допомогою інкубаторів, тому ця птиця не висиджує яйця. Для цього беремо  запліднені яйця однакової форми і поміщаємо  в інкубатор на 17 діб.

До закладки в інкубатор, необхідно зберігати яйця в сухому приміщенні з вентиляцією, при температурі 9 - 15°C і вологості повітря 80%. Оптимальну виводимість мають яйця, які зберігаються не більше 7 днів. В лотки інкубатора яйця укладаються у вертикальному положенні гострим кінцем вниз. Після укладання рекомендується їх продезінфікувати. Для цього можна використовувати ультрафіолетовий випромінювач протягом 6-7 хвилин, на відстані 400-450 мм. Инкубаційнний час яєць перепілок зазвичай становить 17-18 днів. Перші 15 діб температура в інкубаторі повинна бути в межах 37,5 - 37,7°C, на 16 і 17 день до надкльову і в період виведення - 37,2 - 37,4°C.

У якості нагрівача наша родина  використовує звичайні лампи розжарювання підходящої потужності 35-60 Вт.  Використання більшої кількості ламп меншої потужності дозволить домогтися більш рівномірного нагріву. Крім того лампи меншої потужності (25-60 Вт), як правило, служать довше, ніж лампи потужністю 100 і більше Вт. Температуру в інкубаторі мати перевіряє за допомогою точного медичного термометра. Постійно стикаємося  з таким явищем, як різниця температур на верхньому і нижньому лотку. Це відбувається тому, що більш тепле повітря піднімається вгору, а більш холодне опускається вниз. Для зменшення цього ефекту всередині інкубатора ми поставили вентилятор. Але навіть  присутність вентилятора не гарантує рівномірного нагрівання, тому, перед використанням інкубатора необхідно здійснити контроль температури на нижньому і верхньому лотку. Ще одна необхідна умова успішної інкубації - періодичний переворот яєць. Добре, якщо інкубатор здійснює автоматичний переворот яєць , інакше доведеться це робити вручну 6-8 разів на добу , але не менше 4 разів. Інакше розвиток пташеня в яйці порушується, і надалі він не зможе вилупитися і загине.  В інкубаторі необхідно підтримувати певну вологість . Для контролю вологості використовують психрометр. Вологість перші 15 діб необхідно підтримувати на рівні 53-59%, на 16-17 день - 47-49%, в період виведення - 67-92%. У нашому інкубаторі встановлені два звичайних побутових термометра: «сухий » і « вологий. Щоб зволоження було постійним, інший кінець марлі опускають в невелику ємність з водою. За рахунок випаровування води з поверхні марлі, відбувається охолодження, температура на «вологому» термометрі падає. Різниця показань таких термометрів тим більше, чим менше вологість і, навпаки, при вологості 100 % показання обох термометрів однакові. Достатньо на дно інкубатора встановити лотки або яку-небудь інший посуд з водою. На 15-й день яйця перекладаємо у виводкові лотки робочого інкубатора, де яйця вже розташовуються лежачи і не так щільно. З цього моменту застосовуємо  більш інтенсивне зволоження , обприскуємо яйця з розпилювача для квітів. Обрискування проводиться 2 рази на добу - вранці і ввечері, при цьому, поєднуючи його з охолодженням яєць, коли просто відкривається дверцята інкубатора на 10-12 хвилин. Охолодження яєць сприяє розм'якшенню шкаралупи, яку легше проклюнути перепелятам і в результаті підвищується виводимість. Якщо не було суттєвих відхилень від оптимальних режимів, на 17 день починається вилуплення пташенят і закінчується через 4-6 годин. Після чого пташенят залишаємо в інкубаторі ще на 4-6 годин , щоб вони добре обсохнули. Після появи пташенят матуся  їх поміщає  в коробку і підтримує  в ній температуру в межах 32 градусів. Після двотижневого віку цю температуру ми  поступово знижуємо  і доводимо до кімнатної. Пташенята з самого народження здатні харчуватися самостійно. Вони швидко і активно ростуть, тому їм необхідна їжа, багата на протеїни, вітаміни і мінерали (яйця, сир, зелень).

2.2. Облаштування приміщень (мікроклімат, санітарний режим, годівниці, поїльниці).

Приміщення

Приміщення, у якому планується утримувати перепелів, має добре вентилюватися та опалюватися. Повітрообмін потрібно підтримувати в розрахунку на 1 кілограм живої маси птиці не менше 1,5 м3/годину в холодну пору року та 5 м3/годину в теплу. Такі показники зумовлені інтенсивним обміном речовин, притаманним перепелам. Однак доступ до свіжого повітря не повинен супроводжуватися протягами, оскільки перепела дуже чутливі до дії холодного вітру. Ознакою наявності в приміщенні протягів стає інтенсивне випадіння пір'я, зниження яйценосності та підвищення падежу.

Світловий режим

Приміщення для утримання перепелів можуть бути як з вікнами, так і без них, однак останні є більш бажаними, позаяк дають можливість повністю контролювати інтенсивність світла та тривалість світлового дня за рахунок використання штучних джерел освітлення. Слід зауважити, що для штучного освітлення у приміщеннях для утримання перепелів використовують лампи накалювання або люмінесцентні, потужністю 40-65 Вт. З таким розрахунком інтенсивність освітлення має бути помірною у межах 20 лк на рівні годівниць, або ж близько 4 Вт на м2. Освітлення не повинно бути надто яскравим, оскільки при сильному освітленні птиця виказує сильне занепокоєння, виникають бійки, перепели негативно реагують на перегруповування та через надмірну збудженість і агресивність можуть розпочинати розкльовування. При виробництві харчових яєць, з метою отримання максимальної яйценосності, тривалість світлового дня має сягати 20 год., у режимі 18 год. світла - 2 год. темряви - 2 години світла - 2 години темряви. При отриманні ж племінного яйця, слід намагатися, щоб тривалість світлового дня не перевищувала 17 год. на добу. Доведено, що максимально високі інкубаційні якості були отримані при використанні перервного режиму освітлення (3 год. світла - 2 год. темряви).

Температурний режим

Шляхом тривалих спостережень встановлено, що для дорослої птиці оптимальною вважається температура у межах 20-22С, оскільки вже при 16С значно знижується яйценосність, а при нижче 10С самки можуть припиняти яйцекладку. Слід зауважити, що перепела дуже чутливі до різких перепадів температури, протягів та холоду. При виникненні холоду птиці інтенсивно скупчуються, спричиняючи задавлювання і загибель. Вологість у приміщеннях, де утримуються дорослі перепела, не повинна бути нижчою за 55%. Оскільки при нижчих показниках перепела починають більш інтенсивно споживати воду і значно менше від норми корми. Якщо низька вологість спостерігається тривалий час, птиця знижує яйценосність, виглядає скуйовдженою, оперення стає ламким. Небажаним є і підвищення вологості вище показника у 75%. Оптимальний показник вологості в приміщенні становить 60-70%.

Щільність посадки, годівля та напування

Незалежно від конструкції клітки слід суворо дотримуватися зоотехнічних параметрів утримання птиці. На 1 м2 клітки можна утримувати 80-120 голів птиці (приблизно 85 см2 на птицю). При виробництві інкубаційних яєць - не більш, ніж 70 голів (125 см2 на птицю). Однак в одній клітці не повинно бути більше, ніж 25-30 перепелів. Слід уникати зайвого шуму і різких рухів. Надмірна щільність посадки призводить до бійок, травматизму та канібалізму. Формування продуктивних груп проводять з молодняку в 4-6 тижневому віці, більш пізні перегрупування не бажані, оскільки характеризуються підвищенням падежу. Догляд і утримання організовують таким чином, щоб птиця завжди знаходилася у чистоті і була ситою.

Годівля

Годівля є одним із найважливіших елементів в утриманні перепелів. У перший раз молодняк годують не пізніше, ніж через 12 годин після виводки, оскільки більш пізнє згодовування призводить до зниження життєздатності та інтенсивності росту молодняку. Зважаючи на дуже швидкий ріст і розвиток, навіть короткочасна невідповідність раціону нагальним потребам організму може спровокувати незворотні порушення у розвитку молодняку та навіть загибелі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III. ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРЕПЕЛІВ

3.1 Розмноження перепілок у домашніх умовах

У перепелів інтенсивний метаболізм і висока продуктивність. Перепілка з вагою 120 г кладе щорічно понад 300 яєць, і яєчна маса більше ваги самки в 20-24 рази. Вони перевершують курячі за поживністю, в них не має холестерину. Вживаються і в сирому вигляді, оскільки перепела не хворіють на сальмонельоз. П’ять штук перепелиних, рівні за вагою курячому, перевершують його за змістом:

- калію (у п’ять разів);

- заліза (у чотири з половиною рази);

- вітамінів В1, В2, А;

- фосфору, кобальту, нікотинової кислоти;

- протеїну (60% проти 55,8% у курячому), антиоксидантів.

Забарвлення шкаралупи – від темно - рябої до білої, шкаралупа тендітна і становить 7,2% від загальної ваги (у інших домашніх видів – 10%). За допомогою цього продукту лікується ряд хвороб (внутрішніх органів, шкіри), виводяться з організму наслідки радіації. Він не викликає алергічної реакції, навпаки – овомукоїд, який там міститься, її пригнічує. Рекомендована лікарська доза: для дорослого – від 4 до 6 штук, для дитини від 2 до 3 щоденно. М’ясо характеризується як дієтичне, в ньому високий вміст вітаміну В, мінералів, амінокислот. Воно не псується і не втрачає корисних якостей від тривалого зберігання. Рекомендується при розладах шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, цукровому діабеті та інших хворобах. Перепелині яйця — цінний дієтичний продукт

 

 

Розмноження

Перепілки несуться і без самця. Але якщо ваша мета – розведення, то знадобляться представники обох статей. Для цього краще купувати молодняк (вік – місяць чи півтора). Молоді перепела легше переносять стрес від поїздок і нового місця проживання. Купуючи поголів’я, уважно огляньте його. У здорових перепелів:

 - чисте пір’я навколо клоаки;

 - середній вагу (не виснажені і не перегодовані);

 - сухий, без деформацій дзьоб;

 - чисте по звуку дихання;

 - гладке, чисте пір’я без фрагментів бруду або екскрементів.

Для розмноження вибирайте самочок 3-8 місяців від роду, перепелів-самців 3-6. Схрещуйте екземпляри однієї породи, уникайте близькоспорідненого спарювання. Перепілки в процесі селекції втратили інстинкт квочок. Для розведення з нуля і отримання молодняку використовуйте інкубатори. Краще застосовуйте моделі, в яких яйця перевертаються автоматично або напівавтоматично. Яйця для виведення пташенят відбираються від самок 2-10 місяців від роду, запліднені, не старше тижні, вагою 9-11 р.

Можете зібрати інкубатор і власноруч (при утриманні та розведенні в квартирі):

- в картонній коробці розмістіть м’яку підстилку;

- встановіть медичний термометр;

- зверху зафіксуйте лампу 40 ватт;

- регулюючи її висоту, добийтеся температури 37,5-38,5 градусів;

- поруч поставте блюдце з водою (для підтримки вологості );

- на дно покладіть сітку;

- розкладіть на підстилці не більше 20 яєць однакового розміру і перевертайте їх 3-5 разів протягом доби.

Молодняк вилупиться через 17 днів. Вони з’являються одночасно, протягом п’яти або шести годин.

Курча перепели

 

Потомство

Пташенята важать 6-8 м, вони активні з перших годин життя. Їх покриває коричневий пух, на спинці дві світлі смуги. Якщо не стежити за ними, то молодняк забивається в щілини і задихається, тоне в блюдце з водою. Проявіть пильність і, коли пташенята обсохнуть, пересадите в брудер – приміщення, затягнуте комірчастою сіткою, яке поміститься і в квартирі. Розміри брудера визначаються за кількістю здорових перепелят.

Повна технологія утримання перепелят проста. Вони харчуються самостійно. Складіть їм раціон з білкового корму. У перші дні давайте дрібно нарізаний варений білок і жовток 5 разів на день. З третього-четвертого дня додайте сир, комбінований корм для курячого молодняку (типу «Старт», після обробки в кавомолці). На сьомий день давайте подрібнену зелень. На 21-28 день годуєте як дорослих перепелів.

Пташенята при інтенсивному, збалансованому харчуванні збільшують вагу в 20 разів протягом перших двох місяців. Для водопою використовуйте вакуумні або ніпельні поїлки, щоб молодняк не потонув. Воду давайте кип’ячену, теплу. Для профілактики поїть перепелят левоміцетином в розчині. У перші 14 днів застосовуйте брудері освітлення 24 години, потім скоротіть до 17. Молодняк потребує сухому і теплому (35-38 градусів) приміщенні з вентиляцією. Якщо пташенятам холодно, то вони збиваються в купу і пищать (в такому випадку опустіть лампу нижче). Якщо вони стоять по периметру, відкривши дзьобики, підніміть джерело тепла. Через тиждень знизьте обігрів до 34 градусів, через 2 – до 30 і до кінця четвертого тижня встановіть на 22-х.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Вплив харчування на несучість перепелів.

Дослід 1. Вплив харчування зерновими кормами на несучість та зміну ваги  перепілок

Методика постановки досліду

Дорослі самки повинні щодня харчуватися кормом, на 25% складається із сирого протеїну. Відхилення від норми в будь-яку сторону негативно позначиться на її несучості. При недоліку білка знижується кількість знесених яєць, які стають дрібними, їх часто роздзьобують самі птахи. Надлишок протеїну провокує появу двухжелтковых яєць, які непридатні для інкубації. Якщо перепілки харчуються не комбікормом, а зерносумішшю, то білкових інгредієнтів має бути по 12 г на птицю яєчної породи.

Зерновими кормами самок краще не перегодовувати, не давати їм «зажиріть», щоб добре неслися. Добову дозу можна засипати в бункерну годівницю. А ось продуктів, багатих вітамінами, можна давати в необмежених кількостях. Але не залишати недоїденою суміші в годівниці, щоб не зіпсувалася.

Спостереження за приростом ваги молодняка проводились на протязі трьох місяців з квітня по червень включно. Фіксували зміну ваги молодняка щотижня. Проте яйценосність поступово зменшувалась. Результати представлені у Таблиці 1.

Таблиці 1

Час спостереження

Породи

Англійська біла

Англійська

біла

 

 

Квітень

контроль, шт

дослід, шт

різниця, шт

19

12

7

Травень

16

10

6

Червень

14

8

6

 

 

 

 

Час спостереження

Породи

Фенікс золотистий

 

Фенікс золотистий

 

 

 

Квітень

контроль, шт

дослід, шт

різниця, шт

25

22

3

Травень

20

16

4

Червень

18

16

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослід 2. Вплив повноцінного харчування на несучість та зміну ваги  перепілок

 

 

У складі корму для перепілок обов’язково повинні бути присутніми:

 - зерно, зерновідходи, зернобобові і насіння трав (боби, вика, горох, конопляне насіння, кукурудза, гречана крупа, мак, овес, перловка, просо, пшенична крупа, пшоно, рис, насіння бур’янів, сорго і чумиза, соя, сочевиця, ячмінь, макуха, шроти, висівки);

- добавки тваринного походження (жир, перепелина кров або кров’яне борошно, риба і риб’ячий жир, рибне борошно, кисле молоко, сир, мотиль, борошняний черв’як, м’ясо-кісткове борошно, дощові черв’яки, опариші, яйця);

 - вітаміни А, D, е, С, PP групи B (варену картоплю, кульбаби, капуста, кропива конюшина, люцерна, трав’яне борошно, зелений лук, морква, буряк, гарбуз, кабачки, хвоя і хвойна мука, часник);

 - мінерали (гравій, кісткове борошно, крейду, кухонна сіль, черепашки, яєчна шкаралупа). При недостатньо повноцінному і різноманітному харчуванні в раціон перепелів можуть бути включені: премікси, білкова і вітамінна добавки, дріжджі і чіктонік.

Раціон самок

При годівлі перепілок звичайними пташиними кормами, типу ПК-1, їх потрібно додатково збагачувати протеїновими продуктами з розрахунку 2 г на 1 голову. Це можуть бути сир, варена риба, соя.

Годувати перепілок потрібно суворо дотримуючись дозування, без надмірностей. Щорічно кожна перепілка з’їдає в середньому 9 кг комбікорму. Збільшення витрат може бути пов’язано з тривалістю світлового дня, низькою температурою приміщення або помилкою при складанні раціону. Щоб краще орієнтуватися в необхідному обсязі корми для кожної птиці, уявіть собі розмір її зобу і збільшити в 2-3 рази. Результати представлені у таблиці 2.

Комбікорм своїми руками

Рецепт приготування комбікорму в домашніх умовах досить простий. Потрібно всього лише дотримувати наступні пропорції:

- кукурудза – 28,5%;

- пшениця – 28,5%;

- 10%-ий премікс для несучок – 8%;

- макуха соняшнику – 10%;

- соєвий шрот – 10%;

- м’ясо-кісткове борошно – 5%;

- кормові дріжджі – 5%;

- горох – 3%;

- масло рослинне – 1%;

- крейда – 1%.

Комбікорм своїми руками – це добре. Завжди знаєш з чого складається, дешевий, завжди свіже. Але не можна забувати, що він псується швидше, тому заготовити його взапас не вийде. Перепілки, які отримували повноцінне харчування мали більшу несучість.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Людина приручила тварин з метою отримання продуктів харчування, одягу. Одомашнення багатьох тварин привело до подальшого розвитку виробництва і взагалі підняло людину на новий рівень розвитку.

При виведенні пташенят в інкубаторі також треба підтримувати в ньому певну вологість.  Вода періодично стікає окремими краплями на лопаті вентилятора, який забезпечує прогін повітря в інкубаторі, в результаті чого досягається зволоження в потрібному ступені.  При проведенні дослідження ми виявили наступні результати : для здорового виводку пташенят перепілок треба дотримуватись оптимальних умов виведення,  під впливом  тепла, освітлення та  вентиляції в інкубаторі .Таким чином, розведення перепелів домашніх нітрохи не складніше, аніж  вирощування курей або іншої домашньої птиці. Розведення перепелів дуже вигідно з точки зору віддачі продукції на 1 кормову одиницю. До того ж перепела ростуть значно швидше курей і вимагають значно менше місця, а м’ясо і яйця дорожче курячих. Такі бройлерні породи, як Фенікс золотистий можуть практично повністю замінити собою курей. Головне — дотримуватися найпростіших умов утримання,  підтримувати чистоту в приміщенні, а також правильно і вчасно годувати та напувати птицю. У цьому випадку забезпечення власного раціону свіжими яйцями і м’ясом перепелів гарантовано!

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конева, Л. С. Прибуткове  розведення  куріпок.  Утримання і догляд [Текст] / Л. С. Конева, Мн.: Харвест, 2011. – 192 с.

2. Крапивный, А. П. Краткий зоологический словарь [Текст] / А. П. Крапивный, В. А. Радкевич, Н. И. Тихонова, Под ред. В. А. Радкевича, Мн.: Выш. шк., 1990. – 238 с.

3. Лебедько Є. Я. Куріпки: разведення, утримання, догляд. М.: Феникс, 2011 г.

4. Энциклопедия домашнего птицеводства [Текст]/ А.С. Пернатьев, Харьков: Клуб семейного досуга, 2010. – 352с.

5. Виведення перепілок Я-фермер.ru [Електронний курс]: ya-fermer.ru›content/vyvedenie-tsyp (дата звернення: 1.02.2012).

6. Виведення перепілок [Електронний  ресурс]: zoofermer.ru/kyry/klyshka.php (дата звернення: 1.02.2012).

7. Виведення перепілок - 22 Марта 2011 – Світ тварин і птахів  [Електронний ресурс]: rog007.do.am/news/vyvedenie_cypljat/2011-03-22-143 (дата звернення: 1.02.2012).

8. Дуденко Н.В. Основи фізіології харчування / Н.В. Дуденко. - Х.:  Торнадо, 2003. - 407 с.

9. Химический состав пищевых продуктов. Справочные таблицы содержания  основних пищевых веществ и энергетической ценности блюд и кулинарных изделий. - М.: Агрохимиздат, 1983. - 524 с.

10. Иванова Р. Н. Яичная продуктивность и мясные качества перепелов  :   авторе ф.     дис. на соискание ученой степени канд. с-х.наук: 06.02.10 «Частная зоотехния» / Р. Н. Иванова. — Чебоксары, 2012. — 22 с

11. Кучерук М. Д. Лікування та профілактика захворювань у птахів. [Електронний. ресурс] / М. Д. Кучерук, В. В. Соломонов, Д. А. Засєкін.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Температурні режими інкубації.

Період інкубації перепелиних яєць становить 17 днів.

 п/п

Період інкубації

Температура

повітря

Відносна вологість

1

з 1 по 15 день

37,6-37,7°С

50-60%

2

з 15 по 17 (до наклева)

37,2-37,4°С

48-49%
 

3

у період виведення

37,5-37,7°С

50-60%
 

4

Дні виводу

32°С

67-90

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

Додаток 3

 


 

 

Вирощування перепелів у домашніх умовах дуже вигідне, оскільки птахів можна розводити на малій території.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
19 квітня 2018
Переглядів
1069
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку