Завдання 1. Визначте частини складного речення, вкажіть кількість цифрою, тип речення (літерою), вид підрядної частини (якщо вона в наявності) . Побудуйте до нього схему.
Тип речення:
а) складносурядне;
б) складнопідрядне;
в) безсполучникове;
г) складне речення із сурядним і підрядним зв'язком;
ґ) складне речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком;
д) складне речення із підрядним і безсполучниковим зв'язком;
е) складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком;
є) просте речення.
1. Весільний хліб, коровай, шишки треба скоро з'їсти, щоб не засохли, бо в молодих "життя всохне"._______________________________________________
____________________________________________________________________
2. Гаснуть вранішні зорі, і пливуть хвилі вітру в достиглому житі.____________
____________________________________________________________________
3. Золотими хлібами дзвенить українська земля, молодими садами квітує широке роздолля._____________________________________________________
____________________________________________________________________
4. Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушнику._________
____________________________________________________________________
5. Пахощі зрілого хліба особливо відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтікалося селом, а гарячий вітер з рідного поля сповіщав: пора косити._________________________________________________
____________________________________________________________________
6. А світ мені невпізнано-широкий: десь даленіє дідів оборіг і дріботять мої маленькі кроки, і небо шовком стелиться до ніг (Н. Данилюк)._______________
____________________________________________________________________
7. Чекаєш Різдва, а воно промайне, що й не встигнути набутись в родинному колі, в теплі, між близьких… (Н. Данилюк)._______________________________
____________________________________________________________________
8. А вітер дмухав на вітрила з легкої диво-органзи, і я віршами говорила, виймала слово зі сльози і лікувала наболіле, допоки дощ оцей не вщух (Н. Данилюк).___________________________________________________________
____________________________________________________________________
9. Люблю вночі на небеса дивитись, коли зірки, немов бджолиний рій, поблискують крильми, і повен мрій виходить місяць, як прадавній витязь (Д. Павличко).___________________________________________________________
____________________________________________________________________
10. Пішов дощ, і дерево поспішно причепурилось хоч на короткий час, поки краплі не перетворяться на крижини, схожі з несправжніми перлами (Н. Янушевич).__________________________________________________________
____________________________________________________________________
11.Світ здригався тривожно, чорнів, душі всім розтинало журбою, провели в путь останню синів, що живими не вийшли із бою (В. Пилипець).____________
____________________________________________________________________
12. Бентежить душу батьківська земля, співають зорі у небесній млі, і ніжне сонце небо притуля, щоб трави квітли на святій землі (Ю. Григорук)._________
____________________________________________________________________
13. Де кат пройшов, там жито не росте, лиш під ногами багряніють маки…(Н. Бойко).______________________________________________________________
____________________________________________________________________
14. І знов рясний посипався сніжок: біліє все, куди не кинеш зором, і ніч зимова чорним лабрадором вляглася на пухкенький килимок (Н. Данилюк). __________
____________________________________________________________________
15. Ще цілують морози лелекам натомлені крила, обпікають легким первоцвітам тонкі пелюстки́, так невчасно зима оксамитовий гай побілила, та в повітрі вчувається шлейф, солодкаво-терпкий (Н. Данилюк).________________
____________________________________________________________________
16. Кликала когось жалібно сива горлиця, добував із золотих небес сот золоті меди соловейко, розливав їх по землі, та не було кому пити той неземний нектар (К. Мотрич).___________________________________________________
____________________________________________________________________