Вправи для дикції вихованців театрального гуртка

Зроби своє мовлення виразним та чітким.

Дикція

           Кожне слово актор (вихованець театрального гуртка) повен вимовляти  чітко. Тому актор повинен перш за все уникати неясність, нечіткість, нерозбірливість, швидкість та помилки свого мовлення.

Дикцiя - це чiтка вимова i правильна артикуляцiя кожного звука (фонеми). Процес словотворення вiдбувається рефлекторно: мовнi звуки створює мовний апарат, який складається з органiв дихання (легенi та дихальне горло), голосових (гортань з голосовими зв’язками) та надгортанних порожнин (горло, порожнина рота i носа). Для удосконалення  дикцiї, необхідно навчитися користуватися свідомо своїм мовним апаратом, вiльно володiти ним.

Вирішальну роль у створеннi чiткої дикцiї має артикуляцiя кожної фонеми, яка утворюється завдяки різним положенням язика, губ, м'якого пiднебiння. Перед тим, як опрацьовувати артикуляцію звукiв, необхідно оволодіти артикуляційною гімнастикою, яка допоможе розвинути м'язи мовного апарату.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА.

Вправи для губ.

1. Розкривання рота.

Нижня щелепа вiльно падає вниз (приблизно на два пальцi, покладених один на другий, мiж зубами). Язик лежить плоско, корiнь язика опущений, м'яке пiднебiння (маленький язичок) пiдняте. Спокiйно закрити рот. Рух губ, щелеп пiд час вiдкривання i закривання рота мусить бути м'яким.

2. Відкриття верхнiх зубiв.

 Пiдтягнути верхню губу i розтягнути її горизонтально, нiби «на посмiшку», але так, щоб не було видно ясен, а тiльки переднi верхнi зуби. Вправа робиться легко, пластично. М'язи обличчя повиннi бути спокiйнi, зуби не стиснутi.

З. Вiдкриття нижнiх зубiв.

Нижня губа опускається донизу i розтягується горизонтально, так щоб були виднi переднi нижнi зуби. Нижня щелепа в цей час нерухома, рот трохи розкритий.

4. Чергування рухiв верхньої i нижньої губ.

а) пiдняти верхню губу - опустити її;

б) пiдняти нижню губу - опустити її.

5. Рух зiмкнутих випнутих губ вперед, наліво, направо, вгору, вниз (утворюючи коло):

-  зiмкнутi губи вперед, налiво, знову на середину;

-  зiмкнутi губи вперед, направо, знову на середину;

-  зiмкнутi губи вперед , вгору, знову на середину;

- зiмкнутi губи вперед, вниз, знову на середину;

- рухом зiмкнутих губ вперед, направо, вгору, налiво вниз утворити коло. Зуби стиснутi щелепи нерухомi. Вправи проробляються повiльно. Вправи для губ надають м'язам пружностi, гнучкостi i виробляють хорошу рухливiсть рота.

6. Вправи для нижньої щелепи.

 - вiдкрити рот на два пальцi;

 - вiдкрити рот. Щелепа посувається налiво i направо;

 - щелепа рухається направо, вгору, налiво, вниз (тобто утворює коло) Вправи робити легко, без поштовхiв.

Вправи для язика

1. Вихiдне положення: рот широко вiдкритий, язик лежить плоско, не горбиться, кiнчиком торкається нижнiх переднiх зубiв. Корiнь язика опущений, як в момент позiхання. Висунути язик якомога бiльше з рота, а потiм втягнути так, щоб утворилася лише м'язова грудка, а кiнчик язика став непомiтним. Пiсля цього язик повертається у вихiдне положення.

2. Вихiдне положення теж саме. Нижня щелепа нерухома. Кiнчик язика пiднiмається до коренiв верхнiх переднiх зубiв i опускаться до коренiв нижнiх переднiх зубiв.

З. Вихiдне положення теж саме. Язик рухається направо i налiво до внутрiшнього боку щiк.

4. Вихiдне положення, в основному, теж саме, але рот напiввiдкритий. Язик висувається назовнi «лопатою», тобто має плоску широку форму. Своїми краями вiн мав торкатися куточкiв рота. Пiсля цього повернути язик у вихiдне положення.

5. Вихiдне положення, як у вправi № 4. Язик висуваеться назовнi «жалом», тобто мае бiльш загострену форму. Пiсля цього повернути язик у вихiдне положення.

6. Язик висувається то «лопатою», то «жалом».

          7. Рот напiввiдкритий. Язик з вихiдного положення загинається до пiднебiння i повертається у вихiдне положення.

Цi вправи регулюють рухи язика, змiцнюють його м'язи i тренують уздечку. Пiд час цих вправ для самоконтролю необхiдно використовувати дзеркало.