Вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве порівняння двох добутків і двох часток. Проект «Походження назви нашого міста»

Про матеріал

Подана розробка уроку є вдалим поєднанням математики і краєзнавства і спрямована на виконання вправ і задач на засвоєння таблиці ділення на 8, ознайомленння учнів з думками щодо походження назви міста,стимулює пізнавальну активність учнів, забезпечує співробітництво між однокласниками, вчить переробляти інформацію для отримання певного продукту, забезпує і розширює кругозіру та підвищує культурний рівень учнів, вчить презентувати свій продукт, виховує гордість за своє місто, за його історію.

Перегляд файлу

Проектні технології

 

Математика, 3 клас

 

Тема: Вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве

           порівняння двох добутків і двох часток.

           Проект «Походження назви нашого міста»

Мета:*в процесі виконання вправ і задач на засвоєння таблиці ділення на 8 і                                    розв’язування задач на різницеве порівняння двох добутків і двох часток,

            ознайомити учнів з думками щодо походження назви нашого міста; 

           *стимулювати  пізнавальну активність учнів; (СК)

           *забезпечити співробітництво; (СК)

           *вчити  переробляти інформацію для отримання певного продукту; (СК)

           *забезпечити  розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів;     (ПК)

           *вчити  презентувати свій продукт; (КК)    

           *вчити школярів  правильно оформлювати одержану інформацію; (ІК)

           *розвивати усні обчислювальні  навички;

           *виховувати гордість за своє місто, за його історію.(ПК)

Обладнання: супроводжуючі малюнки, «Шифрувальна таблиця», « Картки з                                                                                                         каліграфічного письма цифр», набори різнокольорових відрізків, картка для запису одержаної інформації.

 

Примітка:

СК - соціальна компетентність

ПК - полікультурна компетентність

КК - комунікативна компетентність

ІК  - інформаційна компетентність

 

Хід уроку

 

1. Організаційний момент. Мотивація

 

Мета етапу - зосередити увагу учнів на проблемі, викликати інтерес до запропонованих завдань.

 

Вступне слово вчителя

Серед лісів і степу буйноцвіття,

Там, де Десни цілюще джерело,

Вже двісті з лишком літ заклали місто,

В нім народились ми і живемо.

А звідки ж, місто, ти імя узяло?

Чом саме Шосткою тебе у світі звуть?

В минуле, друже, вирушим з тобою.

Нехай у нас щаслива буде путь.

2.Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.

  Мета етапу – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності.

 

   Шостка. Назва нашого міста не менш загадкова, ніж, скажімо, "Київ". Вона огорнута легендами.

   Отже, сьогодні на уроці, виконуючі  вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8 і  розв’язуючи задачі на різницеве порівняння двох добутків і двох часток, ми ознайомимось з думками щодо походження назви нашого міста;                                     з історичними фактами, які допоможуть дізнатися нам історію походження слова «Шостка».

    Всю одержану інформацію ми будемо заносити на роздані картки і наприкінці уроку прочитаємо, що ж ми знаємо про походження назви нашого міста.

 

3. Робота над темою уроку «Вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве порівняння двох добутків і двох часток».

 

 3.1 «Математичні ланцюжки»

 Багато хто з дослідників вважає, що своє ім'я поселення взяло від річки Шостка. Звідки походить назва самої річки - питання  до цього часу невирішене.

 Пенсіонер П.Бондаренко закликає шукати коріння розгадки назви нашого міста в народі: "Мені добре запам'яталось слово «Шустка», почуте від жителів села Гамаліївка про наше місто. Як це влучно, якщо його віднести до назви нашого міста "Шустка" (з наголосом на "а") - швидка і в той же час місцями спокійна річка. Слово, що не загубилось у мові сільського населення українського походження. Пройдіть від витоків до гирла річки Шостка, і ви впевнитесь у цьому."

 

Тож давайте і ми так «шустко», тобто «швидко», як тече наша річка, розвяжемо запропоновані «Математичні ланцюжки».

 

                                                                        Виконання №259          

                                                                         8х5+8х3=64

                                              (36-4) :8=4

                                                                         8х2-8:2=12

                                                                         56:8+64:8=15

                                                                         36 -16:8 =34

 

 

3.2 Хвилинка каліграфії

 А ще говорять, що триста-чотириста років тому, у наші,  колись заболочені та лісові місця, нічим іншим не можна було дібратися, крім "шісткою".«Шістка» - це «ялик», тобто «лодка, шлюпка о шести вёслах».

З назвою якого числа співзвучне слово «шістка»? (шість)

 

Хвилинка каліграфії

6  6  6…

 

3.3 Робота з геометричним матеріалом

 Місцевість довкола міста була  непрохідною. Щоб подолати її або пропливти на човні по вузькій, мілководній, зарослій річці, звичайно ж, потрібен був найзвичайнісінький шест, тобто довга і тонка жердина. Але корінні мешканці це слово вимовляють з буквою "о", а не "е". Таким чином, перше слово із словосполучення  Шостка - "шост".

 Другим, звичайно, було "кинь". Ось і утворилось сполучення двох слів "Шост-кинь". Скоріш за все, люди, змучені тяжким шляхом, побачивши величезний лісний острів суходолу і не відчуваючи більше необхідності у шесті, вигукували: "Шост кинь!". Це місце і називали жартівливо "Шосткинь", а потім це слово змінилось і стало "Шостки", а потім вже й "Шостка".

 Давайте уявимо, що долаючи непрохідне болото, кілька  шестів різної довжини розламалися на  частини, по 8 см кожна.

Скільки уламків від цих шестів утворилося?

 Робота в групах

І   ряд          72см        72:8=9(ч.)

ІІ  ряд          64см        64:8=8(ч.)

ІІІ ряд         56см        56:8=7(ч.)

 

3.4 Робота з задачею.

 Багато дослідників пов'язують назву річки   з запорізькими козаками. Козацькі загони вирушали в пошуках начиння - пороху для своїх рушниць і пістолей. Не обминули вони й місцевості, де була шоста притока Десни. Саме тут добували й виробляли чорний порох - "крупець".

Задача

  На перший човен козаки навантажили 5 ящиків з порохом, по 8 кг у кожному, а на другий - 7 ящиків, по 6 кг у кожному. На якому човні більше пороху і на скільки?

Розвязання

1) 8х5=40(кг )- на першому човні;

2) 6х7=42(кг) - на другому човні;

3)42-40=2(кг) - на стільки більше пороху на ІІ човні.

Відповідь: на 2 кг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     На якому човні більше пороху і на скільки?

 

3.5 Фізкультхвилинка

3.6 Робота над  задачею

 

 

Існує легенда про те, що в далекі часи, коли на місці нашої Шостки був ліс, який перетинався шляхом-просікою Новгород-Сіверський - Глухів, жив собі

у шостій вежі славетний воїн Шостак. Він охороняв і маленьке поселення, і сторожову вежу близько дороги. Дехто з утомлених мандрівників лишався у Шостака перепочити (поселення знаходилось на півдорозі між містами), дехто знаходив тут їжу і захист То ж давайте розв’яжемо задачу про гостинного господаря.

 

 

Задача

 У вересні місяці у  славетного воїна Шостака зупинялось на ночівлю 72 перехожих, по 8 чоловік кожного разу, а у жовтні - 42 чоловіка, по 6 чоловік щоразу.

        У якому місяці частіше зупинялися перехожі і на скільки днів більше?

 

Розв’язання

1)72:8=9(дн.) - зупинялись у вересні;

2)42:6=7(дн.) - зупинялись ужовтні;

3)9-7=2(дн.)- на стільки більше у вересні.

Відповідь: на 2 дні більше у вересні.

 

3.7 Логічні задачі

 Мабуть, ця вежа стояла дуже довго, тому й назва закріпилась навіки. Ще раз нагадаю, що знаходилась вона посередині  шляху від Новгорода-Сіверського до Глухова, відстань між якими 60 км.

 

Логічні  задачі

1.На якій відстані між Глуховом і Новгород-Сіверським  знаходилась ця вежа, якщо відомо, що стояла вона посередині шляху? (дібрати шляхом підбору)

                   ?                                         ?

Глухів_____________╧╧______________Новгород –    Сіверський

 

                                 60 км

30+30=60(км)

 

2.Знайди відстані між вежами, якщо відомо, що вони  однакові. (шляхом підбору)

 

 

                                              

    ______________________________

Глухів                30 км                            Шоста вежа ( нині-Шостка)

 

5+5+5+5+5+5=30

 

4.Перевірка сформованості обчислювальних навичок

   А, можливо, назву нашому місту дала чарівна квітка?

   У давнину Придеснянський край, вся територія Шосткинщини - ліси, які стояли ближче до річки, були всіяні цілими плантаціями цих красунь.  У 17 столітті польська шляхта й магнати при освоєнні нашого краю могли видозмінити її назву на «шустця», «шустка», і назвати річку ім’ям квітки.

Що ж це за квітка?

 

Гра  «Шифрувальник»

1

А

 2

Б

 3

В

41

Г

55

Г

63

Д

74

Е

80

Є

  9

Ж

100

З

11

и

21

І

38

Ї

60

Й

59

К

61

Л

78

М

81

Н

99

О

20

П

10

Р

25

С

23

Т

24

У

70

Ф

64

Х

27

Ц

82

Ч

45

Ш

30

Щ

31

ь

75

Ю

33

Я

72:8+50=59         К

35+15+7х7=99    О

84-24:8=81          Н

54:8-32:8=3         В

7х7-8х6 =1          А

27+34=61            Л

З8-38 +21=21       І  

6х5+15:5=33мм1Я

 

 Можливо, і назвали на честь конвалії річку, яка текла серед ароматів цієї квітки. А річка дала назву місцевості, де і виникло місто Шостка.

 

 

 

 

 

5. Підсумок уроку.

Учні зачитують інформацію, яку протягом уроку заносили до  роздаткової картки.

 

 

 

 

 

 

 


 

doc
Пов’язані теми
Математика, 3 клас, Розробки уроків
НУШ
Додано
7 січня 2018
Переглядів
999
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку