Вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве порівняння двох добутків і двох часток. Проект «Походження назви нашого міста»
Подана розробка уроку є вдалим поєднанням математики і краєзнавства і спрямована на виконання вправ і задач на засвоєння таблиці ділення на 8, ознайомленння учнів з думками щодо походження назви міста,стимулює пізнавальну активність учнів, забезпечує співробітництво між однокласниками, вчить переробляти інформацію для отримання певного продукту, забезпує і розширює кругозіру та підвищує культурний рівень учнів, вчить презентувати свій продукт, виховує гордість за своє місто, за його історію.
Проектні технології
Математика, 3 клас
Тема: Вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве
порівняння двох добутків і двох часток.
Проект «Походження назви нашого міста»
Мета:*в процесі виконання вправ і задач на засвоєння таблиці ділення на 8 і розв’язування задач на різницеве порівняння двох добутків і двох часток,
ознайомити учнів з думками щодо походження назви нашого міста;
*стимулювати пізнавальну активність учнів; (СК)
*забезпечити співробітництво; (СК)
*вчити переробляти інформацію для отримання певного продукту; (СК)
*забезпечити розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів; (ПК)
*вчити презентувати свій продукт; (КК)
*вчити школярів правильно оформлювати одержану інформацію; (ІК)
*розвивати усні обчислювальні навички;
*виховувати гордість за своє місто, за його історію.(ПК)
Обладнання: супроводжуючі малюнки, «Шифрувальна таблиця», « Картки з каліграфічного письма цифр», набори різнокольорових відрізків, картка для запису одержаної інформації.
Примітка:
СК - соціальна компетентність
ПК - полікультурна компетентність
КК - комунікативна компетентність
ІК - інформаційна компетентність
Хід уроку
1. Організаційний момент. Мотивація
Мета етапу - зосередити увагу учнів на проблемі, викликати інтерес до запропонованих завдань.
Вступне слово вчителя
Серед лісів і степу буйноцвіття,
Там, де Десни цілюще джерело,
Вже двісті з лишком літ заклали місто,
В нім народились ми і живемо.
А звідки ж, місто, ти ім’я узяло?
Чом саме Шосткою тебе у світі звуть?
В минуле, друже, вирушим з тобою.
Нехай у нас щаслива буде путь.
2.Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.
Мета етапу – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності.
Шостка. Назва нашого міста не менш загадкова, ніж, скажімо, "Київ". Вона огорнута легендами.
Отже, сьогодні на уроці, виконуючі вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8 і розв’язуючи задачі на різницеве порівняння двох добутків і двох часток, ми ознайомимось з думками щодо походження назви нашого міста; з історичними фактами, які допоможуть дізнатися нам історію походження слова «Шостка».
Всю одержану інформацію ми будемо заносити на роздані картки і наприкінці уроку прочитаємо, що ж ми знаємо про походження назви нашого міста.
3. Робота над темою уроку «Вправи і задачі на засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве порівняння двох добутків і двох часток».
3.1 «Математичні ланцюжки»
Багато хто з дослідників вважає, що своє ім'я поселення взяло від річки Шостка. Звідки походить назва самої річки - питання до цього часу невирішене.
Пенсіонер П.Бондаренко закликає шукати коріння розгадки назви нашого міста в народі: "Мені добре запам'яталось слово «Шустка», почуте від жителів села Гамаліївка про наше місто. Як це влучно, якщо його віднести до назви нашого міста "Шустка" (з наголосом на "а") - швидка і в той же час місцями спокійна річка. Слово, що не загубилось у мові сільського населення українського походження. Пройдіть від витоків до гирла річки Шостка, і ви впевнитесь у цьому."
Тож давайте і ми так «шустко», тобто «швидко», як тече наша річка, розв’яжемо запропоновані «Математичні ланцюжки».
Виконання №259
8х5+8х3=64
(36-4) :8=4
8х2-8:2=12
56:8+64:8=15
36 -16:8 =34
3.2 Хвилинка каліграфії
А ще говорять, що триста-чотириста років тому, у наші, колись заболочені та лісові місця, нічим іншим не можна було дібратися, крім "шісткою".«Шістка» - це «ялик», тобто «лодка, шлюпка о шести вёслах».
З назвою якого числа співзвучне слово «шістка»? (шість)
Хвилинка каліграфії
6 6 6…
3.3 Робота з геометричним матеріалом
Місцевість довкола міста була непрохідною. Щоб подолати її або пропливти на човні по вузькій, мілководній, зарослій річці, звичайно ж, потрібен був найзвичайнісінький шест, тобто довга і тонка жердина. Але корінні мешканці це слово вимовляють з буквою "о", а не "е". Таким чином, перше слово із словосполучення Шостка - "шост".
Другим, звичайно, було "кинь". Ось і утворилось сполучення двох слів "Шост-кинь". Скоріш за все, люди, змучені тяжким шляхом, побачивши величезний лісний острів суходолу і не відчуваючи більше необхідності у шесті, вигукували: "Шост кинь!". Це місце і називали жартівливо "Шосткинь", а потім це слово змінилось і стало "Шостки", а потім вже й "Шостка".
Давайте уявимо, що долаючи непрохідне болото, кілька шестів різної довжини розламалися на частини, по 8 см кожна.
Скільки уламків від цих шестів утворилося?
Робота в групах
І ряд 72см 72:8=9(ч.)
ІІ ряд 64см 64:8=8(ч.)
ІІІ ряд 56см 56:8=7(ч.)
3.4 Робота з задачею.
Багато дослідників пов'язують назву річки з запорізькими козаками. Козацькі загони вирушали в пошуках начиння - пороху для своїх рушниць і пістолей. Не обминули вони й місцевості, де була шоста притока Десни. Саме тут добували й виробляли чорний порох - "крупець".
Задача
На перший човен козаки навантажили 5 ящиків з порохом, по 8 кг у кожному, а на другий - 7 ящиків, по 6 кг у кожному. На якому човні більше пороху і на скільки?
Розв’язання
1) 8х5=40(кг )- на першому човні;
2) 6х7=42(кг) - на другому човні;
3)42-40=2(кг) - на стільки більше пороху на ІІ човні.
Відповідь: на 2 кг.
На якому човні більше пороху і на скільки?
3.5 Фізкультхвилинка
3.6 Робота над задачею
Існує легенда про те, що в далекі часи, коли на місці нашої Шостки був ліс, який перетинався шляхом-просікою Новгород-Сіверський - Глухів, жив собі
у шостій вежі славетний воїн Шостак. Він охороняв і маленьке поселення, і сторожову вежу близько дороги. Дехто з утомлених мандрівників лишався у Шостака перепочити (поселення знаходилось на півдорозі між містами), дехто знаходив тут їжу і захист То ж давайте розв’яжемо задачу про гостинного господаря.
Задача
У вересні місяці у славетного воїна Шостака зупинялось на ночівлю 72 перехожих, по 8 чоловік кожного разу, а у жовтні - 42 чоловіка, по 6 чоловік щоразу.
У якому місяці частіше зупинялися перехожі і на скільки днів більше?
Розв’язання
1)72:8=9(дн.) - зупинялись у вересні;
2)42:6=7(дн.) - зупинялись ужовтні;
3)9-7=2(дн.)- на стільки більше у вересні.
Відповідь: на 2 дні більше у вересні.
3.7 Логічні задачі
Мабуть, ця вежа стояла дуже довго, тому й назва закріпилась навіки. Ще раз нагадаю, що знаходилась вона посередині шляху від Новгорода-Сіверського до Глухова, відстань між якими 60 км.
Логічні задачі
1.На якій відстані між Глуховом і Новгород-Сіверським знаходилась ця вежа, якщо відомо, що стояла вона посередині шляху? (дібрати шляхом підбору)
? ?
Глухів_____________╧╧______________Новгород – Сіверський
60 км
30+30=60(км)
2.Знайди відстані між вежами, якщо відомо, що вони однакові. (шляхом підбору)
╩ ▌ ▌ ▌ ▌ ▌ ▌
______________________________
Глухів 30 км Шоста вежа ( нині-Шостка)
5+5+5+5+5+5=30
4.Перевірка сформованості обчислювальних навичок
А, можливо, назву нашому місту дала чарівна квітка?
У давнину Придеснянський край, вся територія Шосткинщини - ліси, які стояли ближче до річки, були всіяні цілими плантаціями цих красунь. У 17 столітті польська шляхта й магнати при освоєнні нашого краю могли видозмінити її назву на «шустця», «шустка», і назвати річку ім’ям квітки.
Що ж це за квітка?
Гра «Шифрувальник»
|
1 |
А |
|
2 |
Б |
|
3 |
В |
|
41 |
Г |
|
55 |
Г |
|
63 |
Д |
|
74 |
Е |
|
80 |
Є |
|
9 |
Ж |
|
100 |
З |
|
11 |
и |
|
21 |
І |
|
38 |
Ї |
|
60 |
Й |
|
59 |
К |
|
61 |
Л |
|
78 |
М |
|
81 |
Н |
|
99 |
О |
|
20 |
П |
|
10 |
Р |
|
25 |
С |
|
23 |
Т |
|
24 |
У |
|
70 |
Ф |
|
64 |
Х |
|
27 |
Ц |
|
82 |
Ч |
|
45 |
Ш |
|
30 |
Щ |
|
31 |
ь |
|
75 |
Ю |
|
33 |
Я |
72:8+50=59 К
35+15+7х7=99 О
84-24:8=81 Н
54:8-32:8=3 В
7х7-8х6 =1 А
27+34=61 Л
З8-38 +21=21 І
6х5+15:5=33мм1Я
Можливо, і назвали на честь конвалії річку, яка текла серед ароматів цієї квітки. А річка дала назву місцевості, де і виникло місто Шостка.
5. Підсумок уроку.
Учні зачитують інформацію, яку протягом уроку заносили до роздаткової картки.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку