Вправи на сумісні дії. Знаходження значень виразів на всі арифметичні дії. Задачі на зустрічний рух. 4 клас

Дата: _____________          Клас: ________________

Урок: Математика

Тема: Вправи на сумісні дії. Знаходження значень виразів на всі арифметичні дії. Задачі на зустрічний рух.

Мета: закріплювати вміння учнів ділити багатоцифрові числа на одноцифрові; удосконалювати навички обчислення виразів на сумісні дії; вчити розв’язувати задачі на зустрічний рух; вдосконалювати навички лічби; розвивати логічне мислення, пам'ять виховувати пізнавальний інтерес до вивчення математики, самостійність,відповідальність.

Обладнання: підручник з математики М.В. Богданович, Г.П. Лишенко 4 клас, презентація,  карта півкуль, картки із завданнями для подорожі, матеріал для само оцінювання.

ПЛАН УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Актуалізація опорних знань

1.Усні обчислення. «Мозковий штурм»

2. Каліграфічна хвилинка

V.  Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Первинне сприйняття та усвідомлення матеріалу

1. Робота в групах

2. Інтерактивна гра «Морський бій»

3. Фізкультхвилинка

VІІ. Закріплення та осмислення знань

1. Продовження роботи за підручником

2. Розв’язування задачі на кмітливість.

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання результатів уроку.

1. Метод «Самооцінювання»

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

― Для початку, перевіримо виконання домашнього завдання. Ви виконували завдання 721 по групах, виправте допущені помилки:

1-ша група (І спосіб)	24:4=6 (га)- скосять 2 косарки за 1 год;
	6:2=3 (га)- скосить 1 косарка за 1 год;
	138:3=46 (год)
2-га група (ІІ спосіб)	24:2=12 (га)- скосить 1 косарка за 4 год;
	6:2=3 (га)- скосить 1 косарка за 1 год;
	138:3=46 (год)
Відповідь: за 46 годин скосять 138 га

― Молодці, ви добре справились із завданням.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

― Що ви очікуєте від уроку?

― Ми будемо оцінювати себе протягом уроку самостійно, скільки всього завдань ми виконаємо? (5)

― Кожне пройдене завдання будемо позначати відповідним кольором:

 

	мені потрібно краще працювати;
	я молодець, а все ж таки працював не на повну силу;
	я супер, наступного разу буду ще краще

 

― Ви зрозуміли, що урок у нас сьогодні незвичайний, а урок-подорож.

― Що ви зараз бачите перед собою? (Карту світу)

― Що на ній зображено? (Материки)

― Скільки їх? (6 материків)

― Назвіть материки від найбільшого до найменшого? (1- Євразія, 2-Африка, 3-Північна Америка, 4-Південна Америка, 5-Антарктида, 6-Австралія)

― Уявімо собі, що ми з вами не просто учні,ми МАТЕМАТИЧНІ-ТУРИСТИ, і для того щоб розпочати нашу мандрівку, ми повинні дізнатися з якого саме материка розпочати подорож. А допоможе Вам  в цьому інформація, яка підкаже наше місце знаходження.

(Відеоролик з інформацією про материк Австралія,завдання дітей впізнати материк)

ІV. Актуалізація опорних знань

― Ну що, впізнали материк? (Австралія)

― Так! І нашу подорож ми розпочинаємо з материка Австралія.

― Кожен турист під час подорожі повинен мати дуже багато важливих речей для подорожі, про які це я речі веду мову? (Карта, компас,транспорт і т.д)

― І розпочати нашу подорож ми зможемо тільки тоді, коли отримаємо карту, яка вкаже нам правильний шлях. Ви зможете її отримати тільки тоді, коли правильно дасте відповіді за усні задачі.

1.Усні обчислення. «Мозковий штурм»

• Висота кенгуру руді становить 280 см, а висота страуса ему – 180 см. На скільки см кенгуру  вищий? (280-180=100 см, або 1 м)
• Яка довжина рідкісного місцевого хижака Австралії - тасманійського диявола , якщо 5 частина його довжини становить 16 см? (16 · 5 = 80 см)
• Знайди висоту карликового кенгуру,якщо висота кенгуру руді становить 280 см, а карликова у 8 разів менша? (280 : 8 = 35 см)
• Птах лір – вважають справжньою окрасою Австралії. Визнач, яка довжина тіла птаха разом з хвостом, якщо 10 частина становить 13 см. (13 · 10 = 130 см, або 1 м 30 см)
• Швидкість найбільшого крокодила, який мешкає в північній Австралії, коли пливе – 40 км/год, бігають повільніше – 10 км/год. У скільки разів швидкість крокодила на суші менша, ніж у воді? (40 : 10 = 4, у 4 рази менша)
• Один стрибок рудого кенгуру може сягати 9 м = 900 см, а висота великого нелітаючого птаха – казуар у 6 разів менша. Яка висота стрибку казуара? (900 : 6 = 150 см)

― Молодці, для нашої подорожі Ви отримуєте карту із завданнями. І з сміливістю можна позначити пройдений перший материк - Австралія.

2. Каліграфічна хвилинка

― Наступна наша зупинка – материк який ще називають «ЧОРНИМ КОНТИНЕНТОМ»?

― Африка. Чому? («Чорний континент» - маючи на увазі темний колір шкіри)

― Саме цей материк дасть змогу обрати нам транспорт для нашої подорожі.

1 →	1→	1 ←	1 ←
1 ↓	3 ↓	1↓	1 ↑
1 →	3 ←	1 ←	1 ←
1 ↓	1 ↓	1 ↓	1 ↑
1 →	5 →	6 ←	4 →
1 ↓	1 ↓	1 ↑	7 ↑

― Яким транспортом ми будемо подорожувати? (Корабель)

― Це дійсно корабель, зафарбуйте свій корабель одним із кольорів цеглинок Lego.

V.  Повідомлення теми і мети уроку

― Подорожуючи, ви дізнаєтесь багато чого нового про тварин та закріпите свої знання. А головне: закріпите навички письмового ділення багатоцифрових чисел на одноцифрові та вміння розв’язувати ускладнені задачі на зустрічний рух.

VІ. Первинне сприйняття та усвідомлення матеріалу

1. Робота в групах

― Ваші кораблі неймовірні, а наступна наша зупинка – материк який ще називають

«крижаною пустелею», що це за материк? (Антарктида)

― Чому він отримав таку назву? (Тому що 98 % поверхні Антарктиди вкрито кригою)

― А як ви гадаєте, чи змогли б ми рухатися Антарктидою звичайним моторним човном або на катері? (Ні, бо більшість території мають покрив льоду, і на звичайному транспорті дібратися буде складно)

― Для того щоб проходити по льодах та долати льодові перемички в Антарктиді є спеціальний транспорт. Щоб про нього дізнатися, необхідно об’єднатися в групи за відповідним кольором вашого корабля та розставити числа в порядку зростання.

360 : 6  × 100	6000	КРИГОЛА́М — спеціальне судно, призначене для різних видів криголамних операцій. До криголамних операцій відносяться: проводка суден по льодах, подолання льодових перемичок і виконання рятувальних робіт.
2500 : 5 × 50	25 000	Криголами застосовуються для самостійної доставки вантажів у важкодоступні райони Арктики і Антарктики.
47 000 : 100 × 100	47 000	«Криголамна» форма носа дозволяє «з ходу» наповзати на кромку льоду, ламаючи його своєю вагою.

Евакуації і доставки експедицій з/на наукові станції, а також (частіше всього) для прокладки судноплавного шляху іншим суднам, що прямують за криголамом.

― Повертаємося в свої групи і продовжуємо подорож. Наступні два  материк – це Північна та Південна Америка. Але нажаль,злі пірати, таємно проникли на корабель, та забрали те, без чого ми не можемо продовжити нашу мандрівку, тому що наш корабель не можуть розпізнати. Щоб рухатись далі, нам необхідно перемогти піратів.

900-10·10=800	П
3400·100+100=340 100	Р
4800:3·4=3600	А
120:12•10 =100	П
30•30+95=995	О
(80+20)·100=10 000	Р

2. Інтерактивна гра «Морський бій»

	А	Б	В
1	900-10·10 П		120:12·10  П
2		3400·100+100 Р
3			(80+20) ·100  Р
4	4800:3·4  А	30·30+95 О

― Що ви знаєте про державні та народні символи України?

 Інформація для вчителя

Державним Прапором України з 28 січня 1992 року визнаний прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — синього, а нижня — жовтого кольорів. Ці кольори були символічними для Київської Русі ще до прийняття християнства. Після хрещення держави вони були освячені образом животворного Хреста. За добу татаро-монгольської навали ця символіка зникла. Але згодом вона відродилася в церковних оздобах та гербах українських міст. Майже всі вони були облямовані жовто-блакитними кольорами.

З XVIII ст. із блакитного полотнища виготовлялися всі полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорізького. Жовтою фарбою на них наносили хрест, зорі, зброю або постаті святих. Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був умотивований тим, що символами країни є чисте небо (синій колір) та пшенична нива (жовтий колір).

3. Фізкультхвилинка

VІІ. Закріплення та осмислення знань

1. Продовження роботи за підручником

― Ось ми і дістались до найбільшого материка, який складається з двох частин….? (Європа і Азія). І щоб нарешті дістатися додому, нам залишилось лише одне завдання.

2. Розв’язування задачі на кмітливість.

― З яким типом задач ми познайомились на минулому уроці?

•Вантажівка їхала в село. По дорозі вона зустріла 4 легкові машини. Скільки машин їхало в село?(Одна)

― Отже, ми познайомились із новим типом задачі: задача на сумісний дію. 

― Чому вона так називається? Що було сумісного? (швидкість зближення)

    Задача 724. Від двох протилежних берегів озера одночасно назустріч один одному попливли два човни. Перший човен плив зі швидкістю 7 км/год, а другий – 8 км/год. Човни зустрілися через 3 год. Знайди відстань між берегами озера.

Під час повторення змісту задачі вчитель креслить на дошці ілюстрацію:

                                                          через 3 год

               7 км/год                                                                                    8 км/год

 

         1-ий човен                                        ? км                                                   2-ий човен

 

І СПОСІБ

― Про що розповідається у задачі? (про човни)

― Про який рух йде мова у задачі? (Про зустрічний)

― Скільки човнів рухалось? (Два)

― Що сказано про 1-ий човен? (Рухався 7 км/год)

― Що сказано про 2-ий човен? (Рухався 8 км/год)

― Через скільки годин вони зустрілись? (Через 3)

― Яке запитання в задачі?

 ― Що означає: «Через 3 год вони зустрілися»? (Два човни з моменту виходу до моменту зустрічі були в дорозі 3 год)

― Яку відстань пройшов за 3 год 1-ий човен? («Від берега А до прапорця», - показує один учень біля дошки.)

― Яку відстань пройшов 2-ий човен за 3 год? (Другий учень показує на кресленні.)

― То з яких двох частин складається шукана відстань між пристанями? (З відстаней, які пройшов кожен човен за 3 год.)

― Чи можемо ми взнати відстань, яку пройшов 1-ий човен до зустрічі? (Можемо, бо відомо його швидкість і час руху до зустрічі.)

― Чи можемо взнати відстань, яку пройшов до зустрічі 2-ий човен? (Можемо.)

― А коли обидві відстані будуть відомі, про що зможемо дізнатися? (Про відстань між берегами)

― Давайте запишемо розв'язання виразом. Що знайдемо в першій дії?

― Якою дією? (Вчитель пише на дошці, а учні в зошитах: 3 • 7=21)

― Про що дізнаємося в другій дії? Якою дією? (Поруч з'являється другий запис:3 • 8=24)

  ―  Про що дізнаємося в третій дії? Якою дією? (Поруч з'являється третій запис: 24+21=45)

― Чи потрібні дужки? Учні усно обчислюють проміжні результати. Записи мають вигляд: 3 • 7+3 • 8=45 (км).

 ІІ СПОСІБ

― Ми розв'язали задачу першим способом. її можна розв'язати і по іншому. Чи можемо ми взнати, на скільки кілометрів наблизяться два човни один до одного за першу годину руху? (Так, 7 + 8 = 15 км.)

― За кожну годину вони наближаються на 15 км, а таких годин до зустрічі пройшло 3. То про що тепер можна дізнатися? (Скільки кілометрів пройшли до зустрічі човни разом.)

― А це і означає, що ми знайдемо відстань між берегами. Якою дією? Хто запише на дошці вираз? (Учень записує: (8 + 7) • 3 = 45 (км))

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання результатів уроку.

1. Метод «Самооцінювання»

― Які вміння ми удосконалювали на уроці? (Вміння виконувати дії множення, ділення, додавання та віднімання з багатоцифровими числами, розв’язувати задачі).

― Як ви оцінюєте роботу всього класу на уроці?

― Оцініть свою роботу протягом уроку. (У кожного учня на парті є три аркуша, червоний, помаранчевий та зелений, учні роблять власні човни «успіху»)

	мені потрібно краще працювати;
	я молодець, а все ж таки працював не на повну силу;
	я супер, наступного разу буду ще краще

 

2. Домашнє завдання

• Задача 730:

1 група – І спосіб

2 група – ІІ спосіб