Впровадження комунікативного методу навчання на уроках англійської мови згідно вікових особливостей та потреб учнів.

Впровадження комунікативного методу навчання на уроках англійської мови згідно вікових особливостей та потреб учнів

 Результативність роботи вчителя іноземної мови значною мірою залежить від урахування ним вікових психологічних особливостей учнів. Оскільки зараз іноземну мову вивчають з першого класу, учнів можна зарахувати до складу молодшої, середньої та старшої категорії учнів.

 До основних вікових особливостей молодших школярів варто зарахувати різку зміну оцінки свого соціального статусу, переакцентування переважаючої ігрової діяльності на навчання, доволі швидкий розвиток вольових якостей (посидючості, здатності до зосередження уваги), ріст інтелектуальних можливостей.

Навчальна мотивація молодших школярів, їхній емоційний стан значною мірою залежать від наявності в них інтересу до процесу навчання у школі. Пам’ятаючи про це, намагаюся постійно змінювати види навчальної діяльності, на кожному уроці використовую мультимедійні диски, мовні зразки,Часто допомагають ситуативні малюнки, підстановки таблиці та опорні плакати. Робота з ними допомагає виробленню сталих мовних умінь і навичок, полегшує процес навчання, підвищує інтерес до вивчення мови. Щодо мовленнєвого розвитку, на цій стадії учні потребують швидкого накопичення лексики. Тому застосовую «картки - запам’яталки», яскраві малюнки, іграшки , пісні, плакати з ілюстрованими рисівками. Для розвитку діалогічного мовлення допомагають вірші – діалоги , вміщенні у підручнику (О. Карп’юк) та мультимедійні диски.

   Учні розповідають вірш за ролями:

                           Hi, Ted! Nice to meet you!

                           Hi, Bill! Nice to meet you!

                           Hello,Sue! How are you?

                           I am fine. Thank you!

                           And how are you?

 Трансформуємо цей віршик у реальну ситуацію спілкування «Вітання. Знайомство».

Вчитель: Two little boys meet in the street.

Учень 1: Hi, Vlad! Nice to meet you!

Учень 2: Hello, Dima! Nice to meet you! How are you?

Учень1: I am fine, thank you. And how are you?

   При вивченні теми  « Кольори», пропоную учням вивчити віршик:

 Green, yellow, red, blue,

 What’s your name? How old are you?

Black, orange, brown, grey,

 My name is Bill. I am nine today.

 Трансформуємо вірш в учнівський діалог. Таким чином, учні з легкістю запам’ятовують кольори, знайомляться та питають один одного про вік.

 Широкі можливості для спілкування англійською мовою в початкових класах дає використання гри. Для дітей гра завжди захоплююча, у грі всі рівні. Більш того, слабший за знаннями , але кмітливіший, може стати переможцем. Винахідливість у цій справі виявляється важливішою за знання. Почуття рівності, атмосфера захопленості та радості, дає можливість дітям перемогти невпевненість, яка інколи заважає учням поза грою. Дитяча гра – це невеличка ситуація, яка нагадує драматичний твір з його власним сюжетом та дійовими особами. Водночас, гра – це ситуація реального життя. Реальність її визначається головною умовою гри –змаганням. Незважаючи на чіткі умови і обмеженість мовного матеріалу, в ній завжди присутній елемент несподіваності. Тому, для гри характерна спонтанність мови.

 Мовленнєве спілкування має чітку спрямованість ( Я хочу виграти). Таким чином, гра – це ситуативна вправа, яка має всі ознаки мовного спілкування: емоційність,спонтанність, спрямованість.

   Наведу приклади ігор, які я використовую у роботі з молодшими школярами.

1. What’s missing?

Мета: закріпити назви кольорів.

Вказівки до гри: Учитель розкладає на столі олівці різних кольорів, прохає учнів перелічити їх та назвати кольори. Після цього діти на хвилинку заплющують очі, вчитель ховає один олівець, учні мають сказати , якого олівця не вистачає.

Зразок діалогу:

Вчитель: Children, look at the table. What colour are the pencils?

Діти: Red, blue, yellow, green, black, brown.

Вчитель: Cunt the pencils, please.

Діти: one, two…six.

Вчитель: Please, shut your eyes and don’t peep. Now look again at the table. Say what pencil is missing?

Діти: Yellow.

   Цю гру можна використовувати при вивченні різних тем:( « Шкільні речі», «Іграшки.», «Тварини» та інших).

2.”Look and remember”.

Мета: Закріплення структури I can see та назв шкільного приладдя.

Вказівки до гри: на столі розкладені різноманітні шкільні речі, учні називають, що вони бачать. Потім вчитель закриває речі і пропонує назвати їх по пам’яті. Виграє той, хто називає більшу предметів.

Зразок діалогу:

Вчитель: What can you see on the table?

Учні ( по черзі ) I can see a book. I can see a pen. I can see…

Вчитель ( накриває предмети ) Say on memory.

Діти: I can see an album ( an eraser, a pencil, a day-book, a ruler…)

Вчитель: Vicky, you are a winner.

3.” A magic box’

Мета: тренувати постановку загальних запитань.

Вказівки до гри: у коробці цікава іграшка, діти повинні вгадати, яка саме, ставлячи запитання Is this a…?

Зразок діалогу:

Вчитель:

I have a nice toy in the box. Try to guess what is this?

Діти ( по черзі ): Is this a cat? Is this a puppy? Is this a fox? etc.

Вчитель: Liza, you are right. This is a...

 Учням початкових класів подобається відгадувати загадки, вивчати та відтворювати ( за допомогою аудіо додатків ) вірші, співати пісеньки, спілкуватися один з одним та з учителем. Молодші школярі із задоволенням наслідують іншомовні звуки, слова, повторюють їх. Всі фізіологічні структури, пов’язані із сприйняттям іншомовного мовлення , фактично заново формуються у молодших школярів у процесі тривалого, багаторазового сприйняття іншомовних звуків, слів, фраз. Тому особливу увагу приділяю формуванню іншомовного мовленнєвого слуху під час тренування учнів у різноманітних видах мовленнєвої діяльності, передусім під час аудіювання та говоріння іноземною мовою. На уроках часто використовую короткі смішні оповідання про тварин для аудіювання. Діти з цікавістю слухають оповідання і з підвищеною увагою сприймають текст. Тому, під час вивчення теми « У зоопарку» ( 2 кл.) пропоную учням прослухати оповідання.

Spot and the Chickens.

Spot is a little dog. He is black and white. He lives in a little doghouse. Spot lukes t play. He wants to have friends to play with.

He sees three little yellow chickens. He wants to play with the chickens. Shjt runs after the chickens. The chickens run away and say “Peep, peep”.

Spot runs and jumps, but the chickens don`t want to play with Sport,

Mother Hen sees Spot She runs up to Sport and pecks him on his nose. Little Spot says “Bow-wow”.

Now Spot doesn`t want to play with the chickens.

Контролюю розуміння тексту за допомогою карток з цифрами 1,2,3.

Прослухавши три речення, учні підіймають картку з номером правильного речення.

1. Spot is red.

    Spot is brown.

2. Spot wants to play with the kittens.

    Spot wants to play with the chickens.

    Spot wants to play with the puppies.

3. The chickens want to play with a cat.

    The chickens want to play with Spot.

   The chickens don`t want to play with Spot. 

4. Mother Hen plays with Spot.

    Mother Hen doesn’t peck Spot on his nose.

   Mother Hen pecks Spot on his nose.

 У учнів молодших класів розвинене переважно конкретне (образне) мислення. У 1-2 класах аналітико-синтетична діяльність рідною мовою перебуває в учнів у зародковому стані. Молодші школярі не помічають граматичної спільності слів ,їм дуже  важко зробити узагальнення. Вони не в змозі мислити поняттями,їхні уявлення пройняті образністю і пов’язаною з цим схильністю до конкретизації. Молодші школярі (1-2 клас) надають перевагу конкретним, а не абстрактним судженням. Під впливом навчання, суттєвого збільшення обсягу знань,               учні поступово переходять від пізнання зовнішньої сторони явищ до їхньої сутності. Тому учні 3-4 класів успішно засвоюють прості лексико-граматичні структури  та використовують їх в процесі діяльності.

 Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, для полегшення розуміння граматичних явищ застосовую підстановчі таблиці, ілюстровані зразки граматичних структур. Чітке запам’ятовування допомагає школярам «будувати» аналогічні фрази, користуючись іншим лексичним наповненням. Оскільки учні запам’ятовують матеріал мимовільно, таке запам’ятовування потребує обов’язкового повторення. Інколи принцип повторюваності в підручниках молодших класів реалізується погано                     (особливо при зміні авторів), що призводить до  неминучого забування засвоєного лексико-граматичного матеріалу. Тому періодично пояснюю учням необхідність повторення навчального матеріалу, привчаю учнів до регулярної роботи в зошитах із записами граматичних структур, контролюю охайне ведення цих зошитів.

 Здавалось б, здатність учнів початкових класів запам’ятовувати цілі фрази свідчить про достатній рівень розвитку їхньої оперативної пам’яті, такої необхідної для успішного сприйняття і відтворення іншомовних фраз. Але діти запам’ятовують фрази як звукове ціле, що складається з 1-2 елементів. Необхідне збільшення обсягу досягається під час тренування учнів у комунікативних вправах. Ці вправи спонукають учнів до напруженої розумової роботи, до затримки в пам’яті всіх елементів мовлення. Враховуючи це, намагаюсь постійно використовувати спеціальні вправи, вміщені в підручнику, які спрямовані на розвиток оперативної пам’яті школярів. Ці вправи потребують відтворення напам’ять письмових чи усних речень (фраз) до поступового збільшення їхніх розмірів. Такі вправи створюють лексичну основу для успішного оволодіння виученими словами та фразами в наступні роки навчання.

 У підлітковому віці відбувається процес швидкого фізіологічного дозрівання. Зміни в організмі впливають на психіку учня. Передусім, підліток починає усвідомлювати себе як особистість, стає дуже чутливим, коли недооцінюють його можливості, звертаються до нього як до дитини. На цьому ґрунті виникають численні конфлікти з дорослими. Це спонукає підлітків до налагодження стосунків зі своїми однолітками, з тим середовищем, яке краще їх розуміє. Прискорене фізичне дозрівання сприяє розширенню кола спілкування, пошуку розваг, «дружби» з представниками іншої статі, появі нових захоплень, часто не пов’язаних із навчанням. Погіршується ставлення учнів до навчальних предметів, падають показники в навчанні, тобто помітне зниження мотивації до навчання , в тому числі й іноземної мови.

 У цей період вчителям важливо вести «дорослий» стиль спілкування з учнями, обговорювати  труднощі, результати навчання. Слід уважніше й доброзичливіше ставитися до дітей, підтримувати їх, не бути байдужими до їхніх проблем. Особливо важливо створювати на заняттях умови для самовираження підлітків, виявлення притаманної їм схильності до спілкування. Незамінну роль у цьому відіграє комунікативний характер організації і проведення занять. Під час реалізації такого підходу важливо створювати ситуації, зрозумілі для підліткового віку. Їхнє обговорення іноземною мовою сприятиме корекції поглядів на поведінку школярів. Тому на уроках. пропоную учням ситуації з посиланням на реальні факти та події, наприклад, з теми «Школа».

 1.Speak about the rules you are supposed to obey at school.

 2. Write a letter to your pen-friend telling him/ her about your school and what subjects you like the best.

3. Describe the qualities of a good teacher. Which of them are the most important? Do you have your favorite teacher?

4. Share opinions: Teaching machines will replace teachers.

5. Rank in order of importance the subjects you study at school and give your reasons.

 Працюючи над такими ситуаціями, учні мають можливість аналізувати, міркувати, робити висновки, тобто процес спілкування повинен бути проблемним і активним.

 При вивченні іноземної мови велике значення має наочний образ ситуативного висловлювання, тобто необхідно створювати ситуації з наочними предметами. Наприклад, вивчаючи тему «Їжа. Продукти харчування» використовую сервірований стіл, за яким учні ведуть бесіду, хто сервірує стіл вдома, які предмети для цього необхідні, які страви вони вживають.

 Під час вивчення теми «У магазині» створюю обстановку певного відділу, де покупці «купують» продукти харчування, маючи змогу їх вибирати, запитати у продавця, скільки коштує, подякувати за покупку.

У багатьох випадках пропоную вести діалогічне мовлення без словесно описаної ситуації та спеціальної наочності. Наприклад, при вивченні тем «Класна кімната», «Розклад уроків», «На уроці англійської мови», «Спорт» учні ведуть діалог, знаючи і бачачи  те, про що говорять. Для учнів 5-6 кл. практикую телефонні розмови. Граючись, учні мимоволі запам’ятовують потрібні модельні форми та лексичні одиниці, а саме: That right. That wrong.                  I agree with you. I don’t agree with you. What about you? I am delighted, on the contrary, to my mind, I am sure, certainly, of course, etc.

Під час телефонної розмови учні витрачають більше емоцій, почувають себе вільними, адже вони можуть краще і спокійніше висловити свої думки та почуття. Крім того, активізується їх пам’ять, увага, мислення. Телефонні розмови можуть бути різноманітними й залежать від теми уроку і розвитку діалогічного мовлення. Прикладом телефонної може бути запрошення друга до відпочинку (5 кл.).

•                   Hello!
•                   Hello!
•                   What are you doing?
•                   I am watching TV.
•                   Would you like to go for a walk? The weather is not bad.
•                   I don`t agree with you. The weather is chilly, I can catch cold.
•                   Then let`s go to the cinema. They say a new adventure film is on. I like adventure films. What about you?
•                   As for me I like them too.
•                   Let`s meet at the cinema at 4.
•                   Ok.

На своїх уроках часто користуюсь прийомом, що можна назвати «переростання діалогу в дискусію». Він викликаний тим, що клас, як правило, не слухає діалог двох учнів, а продовжує відпрацьовувати свої репліки. Тому, формулюю настанови, які сприяли б заохоченню до колективної роботи: як тільки перша пара починає свій діалог, усі інші учні повинні уважно слухати, щоб бути готовими поставити запитання, доповнити, висловити незгоду. Якщо учні допускають помилки, фіксую їх, щоб проаналізувати після закінчення дискусії. Наявність помилок – логічний і неминучий процес у навчанні. Толерантне, спокійне ставлення до помилок учнів в процесі навчання стимулює учнів до подолання невпевненості, до бажання висловити своє ставлення.

Створення ситуації починається з вибору предмета розмови, який може бути пред’явлений у вигляді:

•                   Посилання на реальні факти, події;
•                   Зорового унаочнення (картини, фотографії, слайди);
•                   Тексти у графічному та звуковому вираженні;
•                   Словесний опис з опорою на досвід учнів (уявіть собі, що…).

Для презентації тем з комунікативним зарядом застосовую картини з нерозгорнутим сюжетом, де показані особи або предмети, намічені дії, але хід і дальший розвиток подій переноситься в сферу здогадки. Наприклад, на малюнку дівчинка в парадній формі йде вулицею з букетом квітів. Прошу учнів висловитись, що на їх думку передбувало епізоду і що буде далі.

Цінність ситуації полягає від її змісту та настанов учителя на творчу діяльність. Як правило, матеріал для ситуації готується заздалегідь, продумуються можливі варіанти їх проведення. Наведемо приклад театралізованої ситуації (рольової гри) у зв`язку з прослуханим текстом на тему «Подорож» (7 клас).

 

Діалог-договір

A. What about travelling to Odessa?

B. That’s a good idea! I don’t mind.

A. Shall we go by train? It’s the most convenient way of travelling.

B. Why not by ship?

A. By ship?

B. Yes, it’s the most pleasant way of travelling.

A. You are right. But it will take us two days to get there.

B. Never mind.

A. O’key. Let’s go by sea.

Діалог-розпит

 Пасажир - А, співробітник довідкового бюро - В.

A. Excuse me, when does the evening train for London leave?

B. At 10.20 a.m., platform 3.

A. Thank you. Tell me, please, how long does it take to get there?

B. About 10 hours. You’ll arrive in London at 8 p.m.

A. Thanks. Is it a passenger or a fast train?

B. It’s a fast train.

A. Thank you very much.

B. Don’t mention it.

Після прослуховування діалогів учитель проводить перевірку їхнього розуміння.

Добираючи предмет розмови, значною мірою вирішую і виховні завдання. Будь який сюжет, предмет, картина стають для учнів об’єктами

взаємодії. Тому вони не повинні бути сірими, а мають містити в собі чітко виражені виховні можливості – спонукати учнів до вираження свого ставлення, до якогось узагальнення, висновку. В наведеному вище прикладі виховне завдання – формулювати тактовність, небайдужість, співчуття.

У підлітковому віці відбуваються докорінні зміни в характері пізнавальних процесів - дедалі більше розвивається аналітико-синтетична діяльність, прагнення зрозуміти виучувані явища та довільне запам’ятовування.

Усе це дозволяє формувати в учнів 7-9 кл. загальну систему знань.       Систематизовані завдання добре зберігаються в пам’яті, учні правильно і оперативно застосовують їх у практичній мовленнєвій діяльності.

В цілому, зважаючи на психічні особливості підліткового віку, необхідно дати учням можливість аналізувати, реалізувати пошук, тобто процес засвоєння повинен бути високо інтелектуальним.

У середніх класів з’являється тенденція до зниження результативності лексико-граматичного матеріалу, яка в старшому шкільному віці перетворюється на прискорене забування знань, отриманих в попередні роки навчання. Це ускладнює процес оволодіння новим навчальним матеріалом, знижує можливість участі в навчальній діяльності, викликає негативні думки про свої можливості. Такий учнівський стан прискорює процес забування навчальної інформації.

А протидіяти цьому може тільки систематичне використання для роботи в класі і вдома раніше засвоєного лексико-граматичного матеріалу, його повторення, накопичення.

Для формування системи знань учнів постійно використовую лексико-граматичні таблиці, мовленнєві зразки, часто звертаюсь до них під час вивчення нових положень та для порівняння з вивченими раніше,підкреслюючи спільні моменти та характерні особливості.

Багато уваги приділяю формуванню в учнів навичок самостійної навчальної діяльності. Під час занять формую в учнів важливі уміння по плануванню свого часу, орієнтуванню в навчальному матеріалі, виконання роботи в певній послідовності.

Вчу учнів працювати з книгою, додатковою літературою,складати план, робити резюме. Крім того, даю відповідні рекомендації щодо організації самостійної роботи, викладені в формі пам’яток на стендах «Учись учитися». Тут учні знаходять практичні рекомендації щодо складання діалогу, робота над домашнім читанням та післятекстовими завданнями, приклади з’ясування значень слів за контекстом та інше.

В кінці кожної теми пропоную учням зробити проектну роботу з вивченої теми.