Впровадження методу проектів у процесі вивчення української мови та літератури

Клюєва Оксана Миколаївна

Сумська гімназія №1

 Впровадження методу проектів у процесі вивчення

української мови та літератури

 Сучасні умови вимагають нових підходів у навчанні та вихованні, передбачають реформування в напрямку впровадження в освітній процес особистісно орієнтованого навчання. Розв’язати цю проблему можна лише за умови спрямування навчально – виховного процесу в школі на активність школярів, їх самостійність, творчу активність, адже ця проблема пов’язана з вирішенням питання підвищення якості навчального процесу в цілому.

 Саме тому, на нас – учителів, покладена відповідальність за виховання всебічно розвинутої особистості перед батьками, перед державою, адже випускник сучасної школи повинен володіти не тільки необхідними знаннями, а й грамотно опрацьовувати інформацію, самостійно приймати рішення, дбати про розвиток свого інтелекту, культурного і морального рівня, бути комунікабельним, контактувати у різних сферах життя; уміти критично мислити; помічати труднощі та шукати шляхи їх подолання.

 Останнім часом широкого розповсюдження в педагогічній практиці набули інтерактивні технології навчання, сутність яких полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учасників[2]. Однією з таких технологій є проектна робота, яка передбачає створення проекту одним, двома чи групою виконавців.

 На сучасному етапі реформування шкільної освіти виникла проблема відродження методу проектів у вітчизняній практиці, враховуючи його незаперечну цінність, що співвідноситься з діяльнісним підходом у сучасній дидактичній системі. Учителі-словесники намагаються використовувати в роботі як вітчизняні, так і зарубіжні інноваційні методи, спрямовані на розвиток у школярів найкращих духовних цінностей.
          Ще В. Сухомлинський переконував, що «справжня школа — це багатогранне духовне життя учнівського колективу, в якому учитель і діти об'єднані багатьма інтересами і захопленнями».
 Проектна технологія дає можливість учителеві за­стосувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль авторитарного транслятора готових ідей на натхненни­ка інтелектуального та творчого потенціалу учня. Май­бутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему "учень — технологія — учитель", за якої педагог пере­творюється на технолога, а учень стає активним учас­ником процесу навчання. Педагогічна майстерність су­часного вчителя має розвиватись "не через забезпе­чення його великою кількістю рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розро­бок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтов­на дидактична компетентність"

 Проектування — це особливий тип інтелектуаль­ної діяльності, характерною особливістю якої є пер­спективна орієнтація, дослідження, яке має практичне спрямування [1]. Таким чином, робота над проектом, по-перше, — це практика особистісно зорієнтованого навчання, що враховує у процесі навчання конкретного учня, його вільний вибір та особисті інтереси (тому цей учень ро­зуміє, навіщо йому знання і де їх застосувати); по-дру­ге, навчальне проектування орієнтоване насамперед на самостійну роботу — індивідуальну, парну або гру­пову, яку учні виконують упродовж визначеного часу; по-третє, проектна технологія передбачає викорис­тання педагогом сукупності дослідницьких, пошуко­вих, творчих методів, прийомів, засобів.

Досліджуючи проектну діяльність, потрібно акцентувати увагу на важливості підготовчих її ланок, тому в структурі методу проектів виділяю такі етапи:

1. Обґрунтування проекту.
2. Налаштування (готовність учнів виконати проект).
3. Вибір теми проекту.
4. Встановлення цілей.
5. Планування роботи й організація учнів.
6. Виконання проекту.

Оскільки застосування методу проектів з української мови та літератури вимагає витрати досить великої кількості часу, серйозної, ґрунтовної підготовки, технологія проектування асоціюється з формами позакласної роботи [5]. Підбиття підсумків проекту та всього процесу його реалізації є невід’ємним виховним та навчальним етапом, під час якого дуже важливо належним чином акцентувати успіхи та недоліки проведеного дослідження. Необхідно заохотити учнів до продовження участі в проектах різного типу. Презентація й захист проектів – невід’ємна й обов’язкова складова застосування методу проектів.             

Групові проекти відрізняються від індивідуальних та парних більшою змістовністю та оригінальністю ху­дожнього оформлення[7]. Крім того, участь у проекті на­дає дітям змогу здійснити свої ідеї, норми, моде­лі поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір, працюють в атмосфері співпраці, бо успіх кожного — це успіх усіх.

Організація живої взаємодії між учителем і учнем можлива через різноманітні форми та методи, новий матеріал засвоюється завдяки діяльності учнів. Саме цьому і сприяє проектна технологія, яка враховує вибір методичних прийомів, здатних виявити та роз­винути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільш цікаві.

Метод проектів є прекрасним засобом мотивації останнім часом все ширше входить у навчальний процес. Він привернув увагу багатьох творчих учителів України, зокрема, Міхальцової Т. В., Кущенко С. В., Гаврилюк О. В., Данилової О. Г, Дубок Т. В., Малько О. А., Ліпіної М. М., Мисько О. М. та інших .

Вже другий рік впроваджую цей метод у практику. У цьому році, наприклад, на уроках української літератури у  8 класі учні успішно презентували такі проекти: "Лірична душа Павла Тичини",  Т. Осьмача — символ прини­женого, але невмирущого народу", "Олександр Олесь — співець природи і краси", "Компаратив­ний аналіз віршів "Айстри" Олександра Олеся та "Айстри" Василя Чумака", "Т. Осьмачка. Життєвий та творчий шлях", "Основні мотиви творчості Максима Рильського", "Т. Осьмачка. Фатальна залежність митця від історичної долі його народу"; у 10 класі — "Вічний образ у поемі Івана Франка "Мойсей", «Перлини духовності в імені Леся Українка. Драма – феєрія «Лісова пісня», «Романтика в моєму житті. М.Коцюбинський «Повість забутих предків», у 11 класі – «Вижити попри все» - У.Самчук «Марія», В.Барка «Жовтий князь» . Така робота прийнятна як на уроках подачі нового матеріалу, так і на уроках узагальнення і систематизації набутих знань.

Під час захисту проектів була продемонстрована не тільки активність учнів, зростання їхнього пізнаваль­ного інтересу, а й неабияка творчість; ще були представлені листи, казки, наукові доповіді, акції пам'яті, компаративний аналіз тощо. Крім матеріалу з основних предметів, учні використовували різні види мистецтва, зокрема, живопис, музику, графіку, креслення, опрацювали додаткову літературу, а найголовніше — удосконалити не тільки знання з української літератури, а й уміння та навички самостійної роботи, навчилися разом ставити мету, завдання, до­сягати їх, робити певні висновки.

Перш ніж узятися до реалізації проекту, визначається предметна секція, обирається напрямок роботи. Назва роботи — крок дуже серйозний[4]. Тема проекту має бути цікавою, актуальною, змістовною, з обов'язковою наявністю дослідницького матеріалу, який був визначений у процесі роботи. Далі прогно­зується визначення окремих проблем та шляхи їх розв'язання, даються поради з метою моральної підтримки дитини, проводиться робота з батьками.

Окреме місце відводиться вимогам до написання роботи, її друку, збагачення ілюстративним матеріалом. Проводиться огляд попередніх контрольних робіт, даються корисні поради та рекомендації. Розв'язання проблеми, яка стоїть перед дитиною в процесі виконання проекту, забирає більшу частину часу.

Пошукова творча робота — різнопланова [3] . Спочатку учень знайомиться з науковими публікаціями, пра­цює з літературними і нормативними джерелами, аналізує, цитує їх, виготовляє таблиці, схеми, графіки, діаграми, робить попередні висновки. Відповідне місце відводиться енциклопедіям та словникам.

Активізується дослідницька робота, якщо для експерименту правильно вибраний об'єкт роботи. Отри­маний матеріал опрацьовується, фіксується, обробляється, перевіряється, систематизується. Таким чи­ном, вирішується теоретичне, наукове та практичне розв'язання проблеми.

Захист науково-дослідницького проекту відбу­вається у визначені терміни, тому учні працюють над оформленням тексту, додатків, готуються до презентації. Завершується проект аналізом результату. Він є одним із важливих етапів — дає змогу глибоко осягнути ідею проекту, а здобута перемога виводить дитину на новий виток навчально-пізнавального процесу.

Досвід організації науково-дослідницької діяль­ності учнів переконує, що вона є важливим елементом системи роботи з дітьми, сприяє розвитку творчого потенціалу дитини, її світогляду, самостійності, самоорганізації й відкриває перед нею можливості самореалізації [6] .

Таким чином, сучасні методи навчання, методи шукань, не тільки сприяють розвитку пізнавальної актив­ності учнів, а й наближають процес навчання до життя.

Учні, працюючи над проектом, краще запам'ятову­ють навчальний матеріал, мають змогу випробувати себе в різних ролях, навчаються співпрацювати, розв'язуючи певні пізнавальні завдання. Завдяки цьо­му реалізується одна з найважливіших функцій нав­чання — комунікативна.

Участь у проекті забезпечує високий рівень пізнавальної активності, до розумової діяльності залучаються емоції, нові знання здобуваються у суперечках, формуючи варіативне мислення. Отже, процес пізнання стає радісним, цікавим, тобто ефективним.

Проектний підхід у філологічній освіті формує в учнів навички проектної діяльності, здатність до прогностичного мислення, що є основою стратегічної компетентності. Таким чином, сучасні методи навчання, методи шукань, сприяють розвитку пізнавальної активності учнів та наближають процес навчання до життя.

Література

1.         Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа взаємодії вчителя та учня // Дайджест педагогічних ідей та технологій Школа – парк. – 2008. - № 3. – C. 49.
2.         Браташ Н. Метод проектів у програмі сприяння науковій творчості учнів // Завуч. – 2004. - № 34. – С. 2 – 5.
3.         Волковська Т. Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання // Освіта. – 2009. – № 40. – С. 9.
4.         Вчимося проектувати. Спецвипуск // Завуч.-2006.-№ 19.
5.         Єрмола А. Проектування соціального розвитку особистості учнів // Підручник для директора. – 2008. - № 2. – С. 2.
6.         Зозюк І. Творчі проекти: Обґрунтування необхідності //Українська мова та література. – 2009. - № 45. –C. 6.
7.         Нижник О. Особливості використання проектної технології // Українська мова та література. – 2008. - № 8. – С. 11.