Участь в всеукраїнській акції «ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ - 2019»Кошалковська Лариса Іванівна. Учитель початкових класів та біологіїКатеринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Мар'їнської районної ради Донецької області Екологічна акція «Збережемо першоцвіти» щорічно проводиться навесні, з метою посилення державного і громадського контролю за охороною та збереження рідкісних ранньоквітучих видів рослин.
Завдання природоохоронної акції – привернути увагу суспільства до проблеми охорони ранньоквітучих рослин і спрямувати зусилля учнів, молоді, пересічних громадян на практичні дії щодо захисту первоцвітів. Мета акції навчити молоде покоління відчувати та оберігати цю надзвичайну красу та формувати природоохоронні навички, прищепити елементарні поняття екологічної культури. ВРЯТУЙМО ПЕРВОЦВІТИ!
ВРЯТУЙМО ПЕРВОЦВІТИ!А я весна! Прийшла вже в Україну,Несу проміння сонечка у світ. Теплом і квітами я радую людину,Несу й дарую щедро — первоцвіт. У квітах є і загадка, і диво. Цілющі ліки, і легенди є. Вивчайте квіти і живіть щасливо,Любіть довкілля і життя своє. Зі мною тут є найдивніші квіти,Які прийшли після зими у світ,Щоб ви їх вчились берегти й любити,Вивчати й розуміти з ранніх літ.
ВРЯТУЙМО ПЕРВОЦВІТИ!Вже квіти зацвіли чудові,А вранці всі вони — в росі. Уся земля в п’янкій обнові,В бентежній, трепетній красі. То ж зупинися на хвилину,Поглянь на небо голубе,На дивний світ у цю годину,Хай зачарує він тебе.І хай краса не відпускає,А будить світлі почуття. Нехай душа твоя співаєУсе життя, усе життя. Які ж ці квіти пречудові,Весняні вісники малі. Сміливі, світлі, загадкові…Ці квіти — усмішка землі!
ПІДСНІЖНИКИ!Недавно ще зима була,Летів сніжок чудовий…Пора підсніжників прийшла. У край мій світанковий. Ще ввечері мороз сичавІ стужа лютувала,Ще й вітер по лісах гулявІ зірка нудьгувала…А раннє сонечко зійшло —Всю землю освітило. Послало радість і тепло,Усмішку ніжну й милу. На пагорбах сніги зійшли,Струмочки задзвеніли…І перші квіти зацвіли,Пелюсточки розкрили. Весна красу нам принесла. Ще й пахощів та світла. Пора підсніжників прийшлаІ вся земля розквітла!
МАТИ-Й-МАЧУХА!У лісі ще сніжок лежить,Осів, ущільнився він дуже,Та вже під ним життя кипить,Підбіл росте й йому байдуже,Що холодно, кругом сніги,Він поробив собі віконця.І вже жовтіють береги —На них маленькі жовті сонця. Підбіл цвіте, палахкотить,Приваблює життя до себе І перша бджілонька летить,Бо їй пилок узяти треба. В підбілу листячко смішне: Згори блискуче й холодненьке. А знизу, наче хутряне,М’яке, пухнасте і тепленьке. Як мати-й-мачуха, таке. Його народ так й називає. Здається зіллячко просте,А скільки чарів дивних має!
ПЕРВОЦВІТ!Хоч ще не тепло так, як літом,А де-не-де сніги лежать. Земля всміхнулась первоцвітом. А з гір дзвінкі струмки біжать. Ці квіточки усіх чарують,Їх звуть ще — золоті ключі. Вони здоров’я нам дарують І закриваються вночі,Та сплять так солодко, як діти. Щоб диво-сили набирать. А вранці віченька відкритиІ людям щастя дарувать.Їх «божі ручки» називають,Бо квіти ці добро несуть,Зцілитись людям помагають,Для цього в світі і живуть.
ШАФРАН!Вже сніг зійшов, але земля ще чорна.І раптом диво-квітка із землі!Жовтенька або біла та проворна. Чи фіолетова на темнім тлі.І так чарівно, ніби сонце, сяє!То ж дивовижно на душі стає. Дивує квітка, настрій піднімає…Прекрасно, що шафран у світі є. Шафран чи крокус квіточка ця зветься,Стебло відсутнє — лише листя й цвіт. Та кращої нема, мені здається,Бо квітка ця несе любов у світ.І стільки щастя й радості дарує,Наснаги й сили людям додає. У світі тепло, вже весна квітує. Спасибі, крокус, що у нас ти є!
ЛЕГЕНДИ ПРО КВІТИ ВЕСНИО! Перші квіти — вісники надії,Народжені в полях і у лісах…Вони несуть з собою чисті мрії,Оспівані у думах і піснях. Дарують людям і красу, і ласку,І радістю наповнюють серця. Ведуть в чарівну, неповторну казку,І супроводжують людину до кінця. А скільки є легенд про диво-квіти!Казок і віршів, загадок, пісень…Вивчайте світ і кожну квітку, діти,Знання свої примножуйте щодень. А зараз ми розкажемо вам диво,Що у легендах люди зберегли. Бо кожній квітці щось своє властиво,Вони ж до нас із давнини прийшли.
ПІДСНІЖНИКИ!Якось Зима з Морозом та Вітрами. Задумали усе захолодить. Ясну Весну із травами й квітками. На землю не хотіли допустить. Вітри холодні дули, завивали,Мороз від люті аж скрипів, тріщав. В снігах маленькі квіти замерзали. Підсніжник якось не стерпів і встав. Проліз крізь сніг, пробив собі віконце,І відігнав нудні й холодні сни. Й побачив білий світ, яскраве сонце. Й проклав у світ дорогу для весни. Весна зраділа, що знайшла дорогу,І за підсніжниками в білий світ пішла. Зима втекла від нашого порогу. Ну, а земля щасливо зацвіла.
МАТИ-Й-МАЧУХА!Матуся доню серцем всім любила,Їй дарувала ласку і пісні. Та якось дуже тяжко захворіла. Й померла. Стали дні сумні. З’явилась в домі мачуха сердита,Дитину не злюбила, просто жах. Була сирітка часто нею бита,В душі дитини поселився страх. Дитина плакала і мачуху боялась,А сум за мамою сердечко розривав. Вона від мачухи над річкою ховалась.Її тепер ніхто не жалкував. Та якось раз з’явилась гарна квітка,Як сонечко жовтенькою була. Над нею нахилилася сирітка. Й сльозинка болю на листок стекла.І став листок холодним, непривітним,Мов мачуха із серцем льодяним…А знизу теплим, лагідним, тендітним —То серце мами рідної під ним. То ж квітку мати-й-мачуха назвали,Щоб люди не носили в серці зло. Любили всіх і завжди пам’ятали,Що треба в світ нести своє тепло.
ПЕРВОЦВІТ!І впали в ґрунт та глибоко прониклиІ враз квітками жовто зацвіли. Перетворились в квіти, а не зникли,І на Землі покликання знайшли. Тепер весні ворота відчиняють,Притягують від сонечка тепло.І золотом щорічно зацвітають,Щоб людям гарно, як в раю, було. Петро Апостол вартував ворота,Які в Небесне Царство всіх вели. Хтось крикнув, широко відкривши рота,Що в Рай якісь невігласи зайшли. Петро здригнувся від такого крику,А з рук упали золоті ключі. Вони зробили подорож велику,Від Зірки аж на Землю летючи.
ПРОЛІСКИ!Жили Сніжинка-мама й доня Квітка,Їх розлучив холодний Чародій. Росла без мами донечка-сирітка,Без доні мама хрест несла тяжкий. Сніжинка відлітала ще зимою. На Північ, в білий дім краси. А Квітка квітла теплою весною,Як вже пташок дзвеніли голоси.І так, вони ніколи не стрічались,Було їм важко, дні були сумні. Ні разу за життя не обнімались. Й дороги дуже в них були трудні. Та це почула добра ЧарівницяІ вирішила їм допомогти.«Не плачте, любі, це така дрібниця. Я знаю, як шляхи знайти!»То ж рано-рано, ще сніги лежали,Яскраво синьо Квіти зацвіли. Сніжинка й Квітка стрілись і впізнали…Щасливі мама й донечка були.
АНЕМОНА!Були Адам і Єва вигнані із Раю,Дув вітер, а на плечі падав сніг.І Єва плакала від холоду, я знаю,Сніг білим килимом на землю ліг.І стало бідну Єву шкода Богу. Він сніг на квіточки перетворив. Пелюсточками білими дорогу,Він щедро-щедро для людей покрив. Під вітром анемона тріпотіла,Покрила ніжно, білопінно світ. Чарівним цвітом ліс заполонила. Й не розбереш відразу: сніг чи цвіт?
ШАФРАН!Колись давно, в часи чудес. Змагались Крок і бог Гермес. Метали диск, як і тепер. Диск влучив в Крока, той помер. Де кров хлопчини пролилась,Там диво-квітка узялась. І, наче сонце, зацвіла,Усім про це розповіла. Розсіялись по всій земліЧарівні Крокуси малі. Ніщо не йде у небуття,Тепер у квіточці життя.
СОН ТРАВА!А він перетворився в страхопудаІ скорчився, а потім знову встав. На дівчину найшла якась облуда —Це Лісовик її зачаклував. Вона заснула, впала і пропала,Душа у синє небо попливла. На тому місці квітка проростала,Й красива, наче дівчина, була. Назвали дивну квітку сон-травою,Вона дарує людям дивні сни. Дівчаток зачаровує порою,А землю повертає до весни. Колись йшла лісом дівчина красива. Збирала квіти й вийшла в чагарник. Вона була принадна і вродлива.Її уже давно помітив Лісовик. Й за нею крався, бо хотів забрати. То ж сам зробився красенем ясним.І дівчину почав він умовляти,Щоб та навіки залишилась з ним. А дівчина пручалась, не хотіла,Додому намагалася втекти. Тоді якусь гілляку ухопила. Й хотіла нею хлопця упекти,
Коли хтось хоче зірвати квітку, то, звичайно ж, обирає найкращу і найбільшу, а значить — здорову. Суцвіття, що залишилися, нездатні сформувати недеформоване, стійке до хвороб і шкідників насіння. Крім того, зривання квітки пошкоджує цибулину і насіння: у рослинки утворюється своєрідна «ранка», і в неї можуть потрапити бактерії. Поживні речовини рослинка отримує завдяки фотосинтезу, що проходить у листочках. Якщо зірвати їх, цибулина вже не зможе отримати запас сил до наступного року. ЩО БУДЕ, ЯКЩО ЗРИВАТИ ПЕРВОЦВІТИ?
ЩО БУДЕ, ЯКЩО ЗРИВАТИ ПЕРВОЦВІТИ?Ти, мабуть, не раз помічав, як на початку весни люди починають продавати невеличкі букетики із ранніх весняних квітів. Чи ж можемо ми уявити, що одного теплого весняного дня люди не побачать на ринку жодного такого букетика? Гайнуть у ліс — а там теж квітів немає. А все тому, що чимало видів первоцвітів занесені в Червону книгу України. І як би не прикро було це визнавати, але ці тендітні рослинки на межі зникнення.
БЕРЕЖІТЬ ПРИРОДУ!Не зривайте квітку, любі діти. Хай милує серце ніжний цвіт. Цій красі ви будете радіти. Й добрими ітимете у світ. В квітці стільки радості і світла,Та краси, що душу полонить. Бо вона під сонечком розквітлаІ прийшла, щоб в цьому світі жить. Щоб нектаром бджілку напоїтиІ комашку від дощу укрить. Навіть просто світові радіти,Пташечці сердечко звеселить…Ароматом простір напоїти. Хай по всьому світу він летить!З квіткою і людям легше жити,То ж милуйтеся, але її не рвіть…
БЕРЕЖІТЬ ПРИРОДУ!Раз я жучка чарівного впіймавІ ненароком лапку відламав. Скалічити його я не хотів,Та він уже й хвилинки не прожив…Дзвіночок білоцвіту в лісі ріс,Додому я якось його приніс. А він у вазі довго не стояв…Зігнувся, почорнів увесь, пропав. Торкнувсь руками білих пелюстокІ потримав в руці лише чуток. А на пелюстках плями залишив,Та я цього ніколи ж не хотів…Бо я люблю, люблю наш дивосвіт,Жучка і пташку і квітковий цвіт…
БЕРЕЖІТЬ ПРИРОДУ!Якщо ти любиш, то руками не займай,Красу довкілля серденьком приймай. Учись очима бачити красу,Жучка і квітку, і дзвінку росу. З довкіллям у гармонії живи,Ніколи ніжну квіточку не рви. Тонкі у світу грані, він крихкий,Казковий, дивовижний і живий. Не рви квіток і гілку не ламай. Красу природи — серденьком приймай. Весна прийшла у гори й на поля,Покрилась первоцвітами земля. Відкрився на Землі квітковий рай…А ти дивись на нього і вивчай.
ДЖЕРЕЛА:http://nltu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=937:2016-03-02-16-03-53&catid=13:2009-12-10-10-49-15&Itemid=244https://vidviday.ua/blog/top-5_vesnyanyh_pershocvitiv/ http://stylezhinki.ru/suspilstvo/9284-goricvit-vesnjanij-korisni-vlastivosti-goricvit.htmlhttp://krasotkina.com/content/свята/Первоцвіти%20 України.htmlhttp://nltu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=937:2016-03-02-16-03-53&catid=13:2009-12-10-10-49-15&Itemid=244https://vidviday.ua/blog/top-5_vesnyanyh_pershocvitiv/ http://stylezhinki.ru/suspilstvo/9284-goricvit-vesnjanij-korisni-vlastivosti-goricvit.htmlhttps://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/botany/pervotsvity-ukrainy