Урок – подорож з використанням STEM технологій в освітньому процесі « Лісові пригоди» за творами В.О.Сухомлинського (3 клас)
Мета: Вчити дітей бачити красу навколо себе, словами та емоціями передавати свій настрій, ставлення до побаченого. Вчити правильно висловлювати та обґрунтовувати свою думку. Розширити знання та творчість В.О.Сухомлинського. Розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення. Виховувати в учнів відповідальність за оточуючу природу, відчуваючи себе її частинкою.
Місце проведення: Осінній ліс.
Обладнання: Твори В.О.Сухомлинського, оточуюча природа та її елементи.
Попередня робота: Урок позакласного читання за творами В.О. Сухомлинського.
Хід уроку
А придивіться, будь ласка,
У лісі всюди казка.
Вона блукає лісом.
Прислухайтесь, будь ласка,
У лісі всюди казка.
(Учні розглядають, спостерігають, милуються, задумуються).
Давайте пригадаємо, що ви знаєте про цю Людину з великої літери.
(Повідомлення учнів. Підсумок учителя).
Озирніться навколо себе. Ліс – дійсно чарівний, і містить для нас багато таємниць. Що ви помітили незвичного, чаруючого?
(Діти притихли, в очах у кожного заіскрилось щось нове, незвідане і своє).
(Висловлювання дітей:)
Вчитель:
Підходить осінь.
І тумани нам сірії вона несе,
Красить кущі, дерева, трави,
Від нас ховає геть усе.
Діти. На узліссі сидить під дубом Дід Осінник і тихо-тихо завива.
Вчитель: Давайте спробуємо «подути» на осінній ліс так сильно, як той вітер. (імітація учнів).
Що з ними відбувається?
Діти: Вони дрижать, тремтять, ворушаться.
-Діти, це ніби вітер. В першому випадку він – сильний, могутній, а в другому – лагідний і пестливий. В якому творі говориться про такі вітри? («Ласкавий і холодний вітер» В.О.Сухомлинського).
Вчитель: Ось бачите, можна бути пестливий вітерець, може подути і вітрюган, а дерева в лісі стоять такі беззахісні, туляться одне до одного, тягнуться до сонечка, простягають свої віти, хиляться, шепочуть, ніби допомоги просять. Ось прислухайтесь, про що їхня розмова.
В народі говорять: гарне слово – лікує рани. Давайте й ми доберемо гарні слова до мешканців цієї галявини.
(Діти добирають слова до слова «дерева», підводиться підсумок, яка група набрала більше слів).
(Гіллястики, зелені друзі, різнобарвний купол і т.д.)
Вчитель: А зараз згадаємо ще одне оповідання, а потім ви скажете, хто його автор.
(Розповідь учителем оповідання «Соромно перед соловейком». Бесіда за його змістом).
Фізкультхвилинка
Лапки в боки,вгору вушка,
Скачуть білочки-подружки.
Раз,два,три,чотири,п’ять-
По гілках вони летять.
Кожен ранок на галяві
Спритно роблять вільні вправи.
Раз,два,три,чотири,п’ять-
Люблять білочки стрибать.
Вчитель: Чи знаєте ви, діти, що твори В.О.Сухомлинського любить не лише малеча? Його твори зацікавлюють дорослих, тому за казками його складають навіть пісні. І сьогодні ми познайомимось з музичним твором Л.Б.Барашкіної за твором В.Сухомлинського.
На галявині у лісі
Відпочивали дві лисиці.
Вони їли шоколад
І солодкий мармелад.
Соловейко «Тьох» співав,
Всіх навколо звеселяв.
Так було чудово,
Чудово та казково. (2 рази)
Соловей скінчив співати, Треба лискам вирушати.
Одна зібрала папірці
І поклала під кущі.
Друга каже: «Все збери
Та у кошик поклади!
Щоб про нас гарненька думка
Склалась у соловейка». (2 рази)
(Діти закривають оченята, мріють, уявляють, фантазують: там десь крадеться лисиця, ліс готується до сну, сонячні промені фарбують лісові листочки...)
Вчитель:
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить,
Ясень листя осипає,
Дуб насуплений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче золота.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта…
(Н.Приходько)
- Діти, погляньте, як у берізки розвиваються золоті коси, як виблискує на сонці її біле вбрання. Які почуття у вас вона викликає? (Ніжності, доброти, сором’язливості…)
- Підійдіть до неї, прихиліться, обійміть і скажіть їй по-секрету чарівні слова.
(Діти стають кругом дерева, висловлюють свої думки).
Вчитель: А що то виблискує на листочках? (Краплинки)
У лісі на пралісі
Висить сукня червона.
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті.
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
У зеленім кожушку,
Костяній сорочці,
Я росту собі в ліску, -
Всім зірвати хочеться. (Горіх)
Два столи, два човни, п’ята чашечка. (Жолудь)
Стоїть хлопчик під пеньком,
Накрив голову брильком. (Гриб)
(Учитель промовляє початок приказки, учні продовжують).
Говорить, наче пташка…(щебече)
Говорить, наче соловей…(співає)
Ростуть, як гриби…(після дощу)
Діти, чудовий, казковий, замріяний осінній ліс. Багато в ньому нерозгаданих таємниць, багато незвіданого і цікавого. Але, щоб все це пізнати, як говорив В.О.Сухомлинський, треба бути уважним, любити менші за себе живі створіння – рослини і тварини, тобто бути природі другом. Я думаю, що сьогодні у вас, у ваших душах та серцях залишилась часточка добра й любові до оточуючої краси. А лісу ми не кажемо: «Прощавай!». А кажемо: «До побачення!».