НОВОМИРГОРОДСЬКА РАЙОННА РАДА КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КАПІТАНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ
Всеукраїнська трудова акція
“ Юннатівський зеленбуд”
Презентація досвіду роботи
Координатори: Фінів Юрій Іванович,
вчитель трудового навчання,
Фініва Світлана Владиславівна,
педагог-організатор
смт. Капітанівка
Мета та основні завдання акції:
- формування творчої працелюбної особистості;
- ознайомлення учнів з видам плодоягідних культур та їх особливостями;
- формування знань про хвороби рослин і способи боротьби з ними;
- забезпечення умов для формування вмінь готувати ґрунт, висаджувати та доглядати за живцями;
- виховання культури праці;
- розвиток уваги та спостережливості;
- оволодіння сучасними технологіями вирощування господарського матеріалу;
- ознайомлення учнів з умовами праці садівника;
- залучення учнів до озеленення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень.
Господарське значення рослин визначається насамперед цінністю ягід і плодів у харчуванні людини. Вони мають властивості, підвищують стійкість організму проти опромінення, виводять шкідливі речовини, поліпшують обмін речовин, посилюють апетит людини, роблять її стійкою проти різних хвороб і витривалою до несприятливих умов. З плодів і ягід виготовляють компоти, соки, джеми, желе, мармелад тощо. Їх використовують у кондитерській, фармацевтичній промисловості.
Зважаючи на велике господарське значення плодових і ягідних культур, зумовлео виникнення такої галузі сільськогосподарського виробництва, як плодівництво.
На території сучасної України плодівництво розвивалось, як свідчать давні літописи, починаючи ще з VII—VI ст. до н.е. Починаючи з IX—X ст. плодові і ягідні насадження Київської Русі в монастирських і княжих землях вже займали значні площі. Найбільш відомим у той час був Києво-Печерський сад. У ньому вирощували більшість відомих плодових дерев.
В період татаро-монгольської навали розвиток садівництва припинився і став відроджуватися наприкінці XVI — початку XVII ст. На цей час садівники вміли вирощувати саджанці, обрізувати та підживлювати рослини, використовували дерева для декоративного оздоблення.
Розвиток плодівництва як науки передбачає вивчення закономірностей росту, розвитну, плодоношення і розмноження культур. Оскільки ці рослини відіграють важливу роль у життєзабезпеченні людини.
Навчальний проект
«Сама ефективна малина»
Малина з пришкільної навчально-дослідницької ділянки
Лат. – Rubus idaeus , англ. – Raspberry-cane
Родина Розовi – Rosaceae
Опис малини
Малина – напiвчагарник з тонкими шипами, до 2 м заввишки.
Листки малини черговоперистi, зверху зеленi, зiсподу волохатi, товстозубчастi.
Квiтки малини зiбранi по кiлька на верхiвцi стебла, бiлi, з п'ятироздiльною чашечкою, п'ятипелюстковим вiночком, численними тичинками. Плiд червоний, збiрний, кожний окремий плодик вкритий волосками i має одну нaciнину. Збiрний плiд легко вiдокремлюється вiд квiтколожа. Рослина цвiте у тpaвнi.
Поширення малини
Малина росте у рiдких лiсах, чагарниках, на скелястих гіpських схилах.
Сировина малини
Листя малини – Folia Rubi idaei.
Листя малини збирають пiд час цвiтiння (червень–липень). Сушать у затiнку чи в сушарцi при температypi до 45 С. Висушене листя зелено-бiлувате, слабогiрке на смак, без запаху. Зберiгають у темному, сухому i провiтрюваному мicцi. Допустимий вміст вологи – не бiльше 16%.
Дiя i застосування малини
Листя малини мають антипiретичну i потогiнну дiю при простудних захворюваннях таких як ангіна, грип та iн. Протизапальна дiя їх використовується при шлунково-кишкових катарах. Квiтки, листки i плоди малини приписують при гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi та як вiтамiнний засiб.
У народнiй медицинi листки малини використовують i при пiдвищенiй кислотностi шлунку, шлункових кровотечах, кровохарканні, кишкових розладах, менорагії, головному болю, пораненнях шкiри, захворюваннях дихальних opганів.
Спосiб застосування малини
При захворюваннях шкiри застосовують листя малини у виглядi вiдвару. 2 ст.л. сухого подрiбненого листя заливають 400 г окропу i варять протягом 3 хв. Вiдвар настоюють 30 хв i процiджують. Приймають тричi на день по 120 г до їди.
Підготовка грунту для висаджування молодих саджанців
Життя нічого не дає без праці
Пришкільні навчально-дослідницькі ділянки підготовлені до висаджування молодих живців малини і вже чекають своїх дбайливих господарів
Працювати разом, добре постаратись, щоб урожай
гарний восени зібрати
Що посієш, те й пожнеш
Кожен клас нашої школи прикладає максимум зусиль
для того, щоб їх малинник був найкращий
Працьовитість - душа будь-якої справи і запорука добробуту
Розумна людина іноді поспішає, але нічого не робить поспіхом
Як справжні господарі учні дбайливо впорядкують
свою зону трудової дії
Результат плідної спільної праці смачна малина вирощена власними руками, яку можна буде поласувати у шкільній їдальні
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова.
Праця – це те, що нас годує, це наша впевненість у завтрашньому дні, це наш пліт, що тримає на воді та не дає піти вниз, під воду, у безлад та неспокій. Завжди шанувалася людина, яка любить працю та підбадьорює інших стати до ремесла. Не обов’язково мати високу посаду, щоб межи людьми мати добру славу, а обов’язково треба працювати на повну силу, аби мати на наступний день чогось на обід. Нехай у наш час не дуже сильно і звертають увагу на те, хто ти: хлібороб чи вугільник, комбайнер чи простий пастух, але той, хто вкладає у свою справу життя, той ніколи не втратить людського доброго слова та пошани.
Праця несе в дім добробут, затишок та злагоду і тому ми вчителі повинні прищеплювати учням любов та повагу до праці з шкільних років.