Всеукраїнський конкурс «Парки – легені міст і сіл»

КЗ  Рудківська філія

«Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів»

Китайгородської сільської ради

Дніпровської  області

 

 

 

 

 

Всеукраїнський конкурс

 

«Парки – легені міст і сіл»

 

             Підготували:

 Учениця 5 класу Рудківської філії Мартинець Влада

                                                      Учениця 6 класу Рудківської філії Продан Вікторія

                                                         Учениця 7 класу Рудківської філії Рижко Анастасія

 

Керівник:

вчитель факультативних курсів

                                                  «Урок з охорони довкілля»

                                            та «Аптека природи»

                                        Рижко Юлія Петрівна

                                  Керівник- консультант:

                                                   керівник гуртків філіїї «Шафран»

                                                Василенко Валентина Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2021рік

 

Мета акції:

•      Виховання ціннісного ставлення до

     оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень, благоустрою парків, садів, скверів, бульварів;

 

•      Охорона та створення нових парків, лісопарків, скверів та інш. об’єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог ландшафтної  архітектури та садово – паркового мистецтва;

 

•      Розвиток гуманного ставлення та створення ,

     мотивація до їх створення та охорони.

 

Завдання акції:

• Вивчення кращого досвіду створення та утримання зелених насаджень; вирощування посадкового матеріалу плодово-декоративних дерев,кущів,квітів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План :

 

1.Вступ

2.Вирощування саджанців

2.1. Правила посадки саджанців плодових дерев навесні

       2.2.Догляд за саджанцями

3.Деревні породи, що використовувалися для озеленення

 4. Осінні роботи в шкільному саду

5.Сучасний стан проекту (Фотозвіт).

6.Висновок.

7.Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Всеукраїнському конкурсі «Парки – легені міст і сіл» на тему: «Дослідження видової різноманітності дендрофлори, упорядкування та озеленення парків нашого КЗ»

Благоустрій та озеленення населених місць – це комплекс робіт щодо створення і використання зелених насаджень у населених пунктах. У містобудуванні благоустрій та озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів по плануванню, забудови населених місць. Воно має величезне значення в житті людини, має великий вплив на навколишнє середовище. Особливо цей вплив помітно проявляється у містах.

Зелені насадження є основними елементами художнього оформлення населених пунктів. Об’єктами озеленення називають земельну ділянку, на якій складові ландшафту (рельєф, водойми, рослини) і будівельні споруди взаємопов’язані і призначені для задоволення потреб у відпочинку на відкритому повітрі.

Мета:

- дослідити та проаналізувати видовий склад дендрофлори парка Рудківської філії;

-здійснити систематичний аналіз дендрофлори парків нашої території ;

-скласти список  робіт в осінньо -зимовий період;

- розкрити цінність парку для людини (естетичну, практичну, оздоровчу), творчі здібності;

-виховувати почуття відповідальності та дбайливе ставлення до природи, бажання охороняти та примножувати паркові насадження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Вирощування саджанців деревних порід для озеленення

Технологія вирощування саджанців дерев Найбільш поширеними і затребуваними залишаються звичні всім яблуні, груші, вишні та інші. Саджанці цих культур прищеплюють. З пророщеного насіння спочатку проростають дички, вони виступають в якості підщеп. Перед прищепленням таких рослин має пройти два роки. Наприклад, яблуня. Її зрілі насіння збирають, просушують, вже восени або навесні їх можна висаджувати в підготовлений ґрунт. Для висаджування насіння у весняний період, на зиму їх необхідно помістити в ящик з тирсою. Ящик, близько тижня повинен знаходиться при температурі від 0 до 5 градусів тепла, потім тирсу поливають, і ящик можна прибирати на зберігання в приміщення з температурою близькою до нуля, наприклад підвал. Ранньою весною насіння дістають і висаджують в землю. Після появи сходів, молоді рослини підживлюють і поливають. Для саджанців оптимальним буде відстань в один метр один від одного. З настанням осінніх холодів, вже підрослі саджанці знову підгодовують і утеплюють тирсою на зиму. Низькі температури не повинні зашкодити ще не зміцнілу, молоду кору. Вирощування саджанців плодових культур вимагає досвіду, знань і великої кількості часу Вже на другий рік саджанці плодових дерев готові до прищеплення. При цьому верхня частина саджанця підрізується на висоті близько 5-7 сантиметрів від кореня, а на її місце поміщається прищеплювальний матеріал. У цей час рослині потрібен особливий догляд. Прищеплену рослина потрібно оберігати від шкідників, і навіть від вітру. Якщо саджанці добре перенесли щеплення, зміцніли і підросли, то вже до осені їх можна виставляти на продаж. Реалізація саджанців дерев ціна на яблуні та груші починається від 100 гривень (залежно від сорту), на абрикоси і черешню – від 150 гривень, сливу і вишню – від 50 гривень.

2.1. Правила посадки плодових дерев навесні

Садити садові і плодові дерева у нас починають досить рано. Серед найбільш популярних плодових і садових дерев - яблуня, слива, груша, вишня, черешня, абрикос.

Посадка плодових дерев - це дуже відповідальний процес. Найважливішим нюансом, який завжди потрібно дотримуватися, є відстань між деревами.

Плодові дерева поділяються на слаборослі і сильнорослі. Перший вид слід садити на відстані 2 метри один від одного, а другий - на відстані 3 метри.

Якщо у вас вже куплені саджанці, то слід викопати ями для посадки. Глибина і ширина посадкової ями залежить від того, якого віку саджанець ви будете садити. Після того, як яма викопана, обов'язково внесіть перегній. Він повинен повністю покривати дно посадкової ями і складати 15-сантиметровий шар. Після цього обов'язково зробіть в ямі горбик з родючої землі. На нього слід встановити саджанець і розправити його коріння з усіх сторін.

Засипте дерево у ямі, тільки не дуже заглубляйте його. Так звана коренева шийка повинна бути зверху, інакше дерево буде рости, та ще й може загинути. Зверніть увагу, дерево має бути встановлено в посадковій ямі строго посередині. І ще один важливий момент - після посадки, навколо місця посадки зробіть чашоподібну лунку, щоб дерево було зручно поливати і розпушувати грунт. Ось така нехитра процедура дуже скоро дасть свої плоди, і ваші саджанці почнуть рости, а потім і плодоносити.

2.2.Догляд за  саджанцями

Перші 2-3 роки для забезпечення гарної приживлюваності рослин необхідний  ретельний догляд за ними. Не менше одного повного вегетаційного періоду після посадки догляд здійснюють силами і засобами здобувачів освіти, яка робила озеленення і повинна відповідати за стан посадок і зобов'язана заміняти рослини, які не прижилися. Догляд за саджанцями складається з наступних заходів: полив (режим поливу визначається залежно від ґрунтових і кліматичних умов, виду посадок); розпушування ґрунту; видалення бур'янів; удобрювальні підгодівлі; догляд за кронами, за стовбурами, скошування газонів, обрізка рослин (у квітниках), зміна зав'ялих рослин.

Створення і догляд за квітниками

Слід приділяти увагу первинній підготовці території і створенню повноцінного поживного шару ґрунту, якщо є потреба в необхідності заміни місцевого ґрунту, який забруднений будівельним сміттям, токсичними речовинами та ін. Для цього на ділянці посадки котлован глибиною 30-40 см заповнюють підготовленою родючою земельною сумішшю, після чого додають органічні добрива.

Посівний матеріал характеризується двома показниками: сортовими й посівними кондиціями. Кондиції на посівний матеріал - це умови, норми, стандарти, згідно з якими посадковий матеріал вирощують в розсадниках. Для посадки і посіву в квітниках слід використовувати матеріал першої категорії.

Велике значення в підвищенні декоративності й стійкості насаджень має оптимальна щільність посадки рослин і схема їхньої посадки.

Для посилення живописності створених груп багатолітники й крупно кущові дволітники розташовують вільно на площі на рівній відстані один від одного. Схема посадки багатолітників повинна забезпечити створення щільних груп різних розмірів з вільним обрисом контурів.

Важливим у системі догляду за квітниками є проведення сортових прочисток, видалення хворих і пошкоджених рослин, посадка недостатніх рослин. Необхідна для ремонту кількість розсади складає 5-10% від загальної кількості, передбачається в робочому плані господарства.

Багаторічники поділяються на малодовговічні, середньо довговічні, довговічні. Малодовговічні через 2-3 роки повністю заміняють, середньодовговічним починаючи з 3-4 року, проводять омолоджування, видаляючи засохлі ділянки в центрі куща чи частину кущів, які сильно розрослися; через 5-6 років старі рослини видаляють і заміняють молодими сіянцями. Довговічним проводять омолоджування з 3-4 року, через 5-6 років старі кущі викопують, кращі розділяють на малі частини і використовують для посадочного матеріалу в розсадниках.

У догляді за квітниками важливу роль відіграють регулярне внесення мінеральних добрив, профілактика і захист від хвороб і шкідників.

Для зниження негативного впливу міського середовища треба квітники регулярно поливати.

 3.1.Деревні породи, що використовувалися для озеленення

22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.  В нашій школі ініціатором саме такого заходу став вчитель біологій Кравчук Ю.М., яким власноруч було закуплено матеріал для висадки паркової зони на територій сміттєзвалища. Долучилися до цієї гарної справи трудовий, педагогічний та учнівський  колективи. Територія паркової зони займає 500м ² землі.

Схема посадки паркової зони:

1ряд -калина 2 шт,

2ряд -береза -6шт

3 ряд- смерека-1шт, липа-2шт

4 ряд –груша-1 шт,  береза-1шт, горобина-1шт

кількість  саджанців 16шт

№1 КАЛИНА ЗВИЧАЙНА

Латинська назва

Viburnum opulus L.

Рід

Калина Viburnum L.

Родина

Жимолостеві Caprifoliaceae Vent.

Походження

Поширений майже по всій Європа (крім Крайньої Півночі), Кавказ, Західний Сибір, Середня Азія, Північна Африка, Мала Азія.

Опис

Листопадний кущ (або невелике деревце) висотою до 4 м. Пагони голі, гладкі, іноді ребристі, сірувато-білі, іноді з червонуватим відтінком; кора старих гілок і стовбурців сірувато-бура, тріщинувата. Бруньки червонувато-зелені, з двома лусочками, яйцеподібної форми, трохи загострені.

Квітка

Квітки білі, запашні, дрібні, двостатеві, зібрані у великі округлі зонтикоподібні волоті. Віночок зрослопелюстковий, п’ятироздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з коротким порівняно великим плоским віночком, з неоднаковими лопатями; віночок внутрішніх плідних квіток правильний, короткодзвониковидний.

Плід

Плоди – ягодоподібні соковиті кістянки, червоні, кулястої форми, з плоскими кісточками (насінинами), зрілі – їстівні (особливо після морозів).

Previous

Листок

Листки розташовані супротивно, широкояйцеподібні, 3–5-лопатеві, з яйцеподібними вищербленозубчастими гострими лопатями, зверху голі, зісподу – бархатисто-опушені, 5–10 см завдовжки, 5–8 см завширшки; черешки листків довгі, з булавчастими залозками при основі.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні. Плодоношення у серпні-вересні.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Досить довговічна, доживає до 50 і більше років. Розмножується насінням і вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща і живцями). Росте швидко. Тіневитривала, вологолюбна, надає перевагу вологому, родючому ґрунту, але може рости на доволі сухих суглинистих ґрунтах.

Широко вирощують її на присадибних ділянках, але придатна і для озеленення міських територій, зокрема у парках для створення окремих груп і живоплотів. Для лікарських потреб заготовляють кору, плоди і квітки. Кору разом з квітками і плодами використовують у ветеринарії для лікування великої рогатої худоби. Ціниться також як порода, що̀ приваблює корисних птахів. Крім того, плоди калини дають червону, кора – чорно-зелену фарби, придатні для фарбування вовни. Плоди, завдяки високому вмісту пектинів, використовують для виготовлення мармеладу, кондитерських виробів, їх консервують, вживають як чай.

№2 БЕРЕЗА ПОВИСЛА (Б. ПЛАКУЧА, БОРОДАВЧАТА)

Латинська назва

Betula pendula Roth. (B. verrucosa Ehrh.)

Рід

Береза Betula L.

Родина

Березові Betulaceae C.A.Agardh.

ПоходженняЄвропа, Мала Азія, Кавказ, Північна Персія.

Опис

Листопадне швидкоростуче дерево висотою до 20–25 м з ажурною, неправильно-яйцеподібною або обернено-яйцеподібною кроною і, зазвичай, пониклими гілками. Молоді пагони голі, усаджені маленькими бородавочками. Кора стовбура і основних гілок крони у молодих дерев біла, шарувата; у старих дерев біля основи стовбура вона змінюється чорною глибоко-тріщинуватою кіркою, яка поступово поширюється все вище, інколи до самої крони.

Квітка

Сережки зелено-жовті, довжиною до 5 см.

Previous

ПлідПлід – горішок продовгувато-еліптичний, крильця в 2–3 рази ширші, ніж

горішок.

Листок

Листки трикутно- або ромбічно-яйцеподібні, довжиною 3–7 см; на вершині листок загострений, біля основи широко клиноподібний або майже прямо зрізаний, по краю двояко-гострозубчастий, листок з обох сторін голий; молоді листочки смолисті липкі; черешки листків тонкі, довжиною 2–3 см.

Основні дані фенологічного розвитку:Цвітіння в квітні-травні, сережки з плодами дозрівають в червні, після дозрівання розсипаються.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

 

№3 ЯЛИНА ЗВИЧАЙНА, АБО Я. ЄВРОПЕЙСЬКА

Латинська назва

Picea abies (L.) Karst.

Рід

Ялина Picea A. Dietr.

Родина

Соснові Pinaceae Lindl.

Походження

Північна, Центральна і Східна Європа.

Опис

Струнке дерево висотою 25-­30 м з округлим прямим стовбуром, що поступово тоншає до вершини дерева. Крона конусоподібна, утворена мутовчато-горизонтальними або слабо понилими боковими гілками, кінці яких дещо при підняті. Круглий стовбур покритий нетовстою червонувато-бурою або сірою корою, в молодості вона гладка, а пізніше відшаровується тонкими лусковидними пластинками. Коренева система поверхнева.

Квітка

Жіночі квіти вертикальні, доволі крупні, яскраво-пурпурові, чоловічі квіти червоні, в стадії пилку жовті.

Плід

Шишки висячі, циліндричні, 10-­15 см довжиною, 3­-4 см діаметром. Незрілі шишки світло-зелені або темно-фіолетові, зрілі – світло-бурі або червонувато-бурі. Зрілі шишки звисають вниз.

Листок

Хвоя чотирьохгранна, гостра, довжиною 1­2,5 см, товщиною 0,1 см, блискуча, темно-зелена.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвіте в квітні-травні. Дозрівають шишки в рік цвітіння, але насіння розсипається переважно в кінці наступної зими.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Світлолюбна, витримує напівтінь. Надає перевагу холодним місцям з вологим повітрям. Погано переносить періоди засухи і жари; не достатньо вітростійка; не переносить дим, гази і побутові викиди, може дожити до 200­-600 років.

№4ЛИПА СЕРЦЕЛИСТА

Латинська назва

Tilia cordata Mill.

Рід

Липа Tilia L.

Родина

Липові Tiliaceae Juss.

Походження

Крим, Кавказ, Європа, Західний Сибір.

До роду Липи входить майже 50 видів. Українська назва «липа» походить від давньослов'янського «липати» – липнути. У дерева липкі бруньки, листки і внутрішня поверхня кори.

Опис

Дерево до 30 м заввишки з шатроподібною кроною, стовбур до 0,8 м діаметром (у старих дерев). Кора на старих деревах тріщинувата, на молодих гладенька, темно-сіра, а на гілках жовтувато-зелена. Бруньки косояйцеподібної форми, до 8 мм довжиною і 2,5 мм довжиною, голі, жовто-бурі.

Квітка

Квітки правильні, двостатеві, жовтувато-білі, духмяні, дрібні, з подвійною п’ятироздільною оцвітиною. У квіточок маленькі чашолистики і трохи довші пелюстки, від величезної кількості тичинок квітки здаються пухнастими. Зав'язь маточки містить 5 насінних зачатків, проте запліднюється лише один. Квітки зібрані в щиткоподібні суцвіття по 5–7 (10) штук. Над кожною квіткою формується довгий крилоподібний шкірястий, світло-зелений приквітник, який нагадує вузький сухий листочок. Влітку він прикриває квітку від дощу, а після достигання плодів відіграє роль парашюта.

Плід

Плід – тонкостінний, тонко повстисто-опушений, одно- або двонасінний горішок кулястої або овальної форми, сірого кольору, до 7 мм діаметром, опушені.

Листок

Листки зверху темно-зелені, зісподу сизуваті з борідками рудих волосків в кутах жилок; до 9 см діаметром, прості, округлої форми і серцеподібні при основі, нерівнобічні, на довгих тонких черешках, дрібно зубчасті, з витягнутою загостреною верхівкою; розташування чергове, молоді листки з прилистками, які пізніше відпадають Восени листки набувають світло-жовтого забарвлення.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння в червні, тривалість 7–15 днів. Плоди достигають у кінці серпня – на початку вересня і зберігаються на деревах майже до весни. Плодоносить щорічно, починаючи з 20-річного віку.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується насінням, живцюванням, відсадками і кореневими паростками, причому паросткову здатність зберігає до глибокої старості.

Дуже тіневитривала, морозостійка, до ґрунту середньовибаглива. Відзначається довголіттям – середня тривалість життя до 300–400 років, окремі дерева доживають до 1200–1300 років. Має помірну швидкість росту, придатна для формування крони.

Медоносна, деревинна, харчова, лікарська, ефіроолійна, волокниста, кормова, декоративна й фітомеліоративна рослина. Липовий мед світло-жовтого кольору, часом зеленкуватий, з ніжним запахом липового цвіту, найкращий серед багатьох сортів, дуже смачний, корисний для здоров'я людини й ціниться вище інших сортів меду. Славиться липа і високою якістю деревини. Вона білого кольору, дуже легка, надзвичайно м'яка, добре обробляється, разом з тим міцна, не жолобиться і не тріскається, краще ніж більшість інших деревних порід фарбується і полірується, дуже легко колеться. Споконвіку виготовляли з неї скрині, вулики, шевські колодки, діжечки для меду і домашній посуд, іграшки і сувеніри. З неї виготовляли хохломський розписний посуд, який за своєю красою не поступається перед срібним і навіть золотим. З липової деревини можна вирізати високохудожні вироби і прикраси, зробити чудове мереживо для оздоблення будинків. В музеях можна побачити чудові позолочені рами для картин, карнізи, прикрашені меблі з липи. І зараз використовується для виробництва меблів, протезів, токарних і різьбярських виробів. Липова фанера використовується в авіації.

Плоди липи їстівні, за смаком подібні до горіхів. Молоді бруньок і листочки придатні для використання у весняних вітамінних салатах. Липовий цвіт використовується як лікарська сировина. Липова олія, виготовлена з плодів, вважається доброю харчовою олією, а макуха придатна для використання в кондитерській справі та на корм худобі.

Майже по всій Україні зустрічається в широколистяних лісах, по чагарниках. Як декоративну рослину висаджують у парках, садах, скверах, на алеях, в озелененні вулиць, на присадибних ділянках. На вулицях міст і селищ ця порода з величними і густими кронами дає багато тіні, покращує тепловий режим, поглинає шум, вбирає пилове забруднення з повітря завдяки липкому покриттю на листках, виділяє велику кількість фітонцидів, оздоровлюючи середовище.

№5ГОРОБИНА ЗВИЧАЙНА

Латинська назва

Sorbus aucuparia L.

Рід

Горобина Sorbus L.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Ареал роду дуже широкий і охоплює практично всі помірні області Північної півкулі: Північну Америку, Європу, Малу Азію, Кавказ, Північну Африку.

Опис

Флора налічує до 100 різновидів горобини. Зазвичай це невелике дерево (до 10 м висотою) або великий кущ (до 15 м) з ажурною кроною. Гілки опушені або голі, кора сірого кольору. Бруньки повстяні, чорнувато-фіолетового кольору, конусоподібної форми.

Квітка

Квітки білі (рідше блідо-жовті), дрібні – до 1,0 см в діаметрі; пелюсток у квітці 5, тичинок багато, маточка — 1. Квітки численні, з сильним запахом, зібрані в густі складні щиткоподібні суцвіття діаметром 10–15 см.

Плід

Плід – ягода, кулястої форми, яскраво-червона або світло-жовта, дрібна – 0,8–1,0 см в діаметром, соковита, гірка або терпка на смак; на гілках зберігатись може до зими і після заморожування ягоди стають приємного гіркувато-кислого смаку. Насіння серпоподібної форми з червонуватим відтінком.

Previous

Листок

Листки чергові, опушені, непарноперисті, які складаються з 9–15 ланцетних або видовжених, зубчастих по краю листочків, завдовжки до 5 см.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння в травні-червні. Плодоношення розпочинається наприкінці серпня і триває впродовж вересня. Плодоношення починається досить-таки пізно – через 5–7 років від посадки. Найбільш рясні врожаї у 30-річних дерев і старших, при цьому в сприятливі роки можна зібрати до 100 кг ягід з одного дорослого дерева. Рясний урожай буває не щороку, а повторюється через 1–2 роки.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

У молодому віці горобина росте досить швидко – річний приріст становить до 40 см у висоту і 30 см в ширину. У порівнянні з іншими листяними деревами ця рослина не вважається довгожителем – середній вік 80–100 років, у сприятливих умовах до 150, а інколи й до 200 років. Розмножується насінням, саджанцями, живцями або кореневими відростками.

Досить морозостійка, світлолюбна, витримує напівтінь, але в дуже затінених місцях не цвіте і має пригнічений вигляд. До ґрунту мало вимоглива, але краще росте на вологому нещільному ґрунті за винятком дуже заболочених ділянок.

Горобина має ядрову дрібнопористу червонувату деревину, з якої виготовляють токарні вироби і меблі. Кора через високий вміст танінів застосується для обробки (дублення) шкіри. Плоди є чудовим кормом для диких птахів і звірів. З лікувальною метою використовують плоди і листки горобини. Вона є чудовим медоносом, бджоли збирають з неї багато нектару і пилку. Гектар угідь з досить щільними заростями горобини дає 30–40 кг червонуватого духмяного меду.

Високодекоративна рослина через ефектний вигляд ажурної крони, стабільне рясне цвітіння у весняний період та яскраве осіннє забарвлення листків і плодів з довготривалим зберіганням останніх на рослинах в осінньо-зимовий період. Рекомендується для групових і поодиноких насаджень, алей у парках, для озеленення вулиць.

№7 ШИПШИНА ЗМОРШКУВАТА (РОЗА ЗМОРШКУВАТА)

Латинська назва

Rosa rugosa Thunb.

Рід

Шипшина Rosa L.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Далекий Схід, Корея, Північний Китай, Японія.

Опис

Компактний кущ висотою до 2 м, з численними прямостоячими товстими (до 4 см) пагонами, тонші гілки зігнуті до низу, вкриті блискучою червоно-коричневою корою. Квітконосні пагони, як і основні, густо вкриті різнотипними опушеними шипами: міцними, з широкою основою, трохи серповидно зігнутими або прямими та дрібними голчастими. Квітконосні пагони, крім того, вкриті волосками і дрібними залозистими щетинками.

Квітка

Квітки правильні, двостатеві, дуже крупні (діаметром 4-6, іноді до 12 см), розташовані поодиноко, рідше у малоквіткових щиткоподібних суцвіттях (по 3-6 квіток), з п’ятьма темно-червоними, карміново-червоними або рожевими, рідше білими пелюстками, духмяні. Чашолистики великі (2,5-3 см завдовжки), з листовидним розширенням на верхівці, зісподу усіяні волосками з домішкою залозок, рідше без них, після цвітіння спрямовані вгору й залишаються при стиглих плодах.

ПлідПлід – гіпантій, кулястої або кулясто- яйцеподібної форми; поверхня гладка, блискуча, вкрита яскраво-червоною або оранжево-червоною оболонкою. Плоди крупні, до 3-4 см в діаметрі, м’ясисті. М’якоть соковита, кисло-солодка, зсередини вкрита великою кількістю гострих дрібних волосків. Вага одного плоду може досягати 8-12 грамів; плід містить багато насіння. Зморшкувата троянда є найбільш врожайною з усіх форм шипшини, урожай плодів з куща може досягати 3 кг і більше. Плоди зберігаються на кущі до пізньої осені, представляючи цінну знахідку, як для птахів, так і людей.

Листок

Листки (довжиною 5-22 см) спіральні, непарноперисті, з широкими трав'янистими прилистками, що зрослися з головним стриженьком листка; листочки (їх 7, рідше 5 або 9, завдовжки 2,5-6 см) від круглясто-еліптичних до видовжено-еліптичних за формою, зверху виразно зморшкуваті, голі, злегка блискучі, зісподу сіро-зелені, рясно опушені, нерідко майже сіроповстисті, з домішкою залозок, по краю простозубчасті. Листки розпускаються рано весною і не опадають до глибокої осені, а іноді залишаються до кінця грудня.

Основні дані фенологічного розвитку:

Листки розпускаються рано весною і не опадають до глибокої осені, а іноді залишаються до кінця грудня. Цвітіння триває з червня по вересень включно. Тривалість життя куща 20-25 років. Розмножується зеленими живцями або відводками.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Особливо цінною шипшина зморшкувата є завдяки високій морозо- і зимостійкості, посухостійкості, невибагливості до ґрунту та умов зовнішнього середовища. Добре переносить міські умови, відрізняється високою газостійкістю.

На території України здавна її культивують як декоративну й лікарську рослину. Якщо плоди очистити від насіння і волосків, то можна приготувати з них ароматне, вітамінне варення, повидло, джем або компот. Квітки також мають не лише декоративні, але й лікувальні властивості – з сушених пелюсток можна заварювати корисний запашний чай, а настоянку використовувати для догляду за шкірою обличчя.

В декоративному садівництві рослина використовується в одиночних посадках, невеликих групах, на узліссях. Одна з переваг її кращих декоративних форм – великий розмір куща, при цьому колючі, товсті гілки не потребують опори і успішно створюють декоративну живу огорожу. Часто зустрічаються здичавілі зарості.

 

22 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день Матері-Землі. У 2020році за ініцативи адміністрації закладу, було продовжено захід «Висадити хоча б одне дерево».  Вихованці закладу підтримали ідею та продовжили висадку дерев. І у цьому  році вони віддячили гарним ароматом  квітучих дерев. Згодом фруктовий сад почастує всих, хто долучився до справи.

Територія фруктового саду займає 200м²

Схема посадки дерев:

Дерева 1ряд – яблуня – 5 шт

2ряд – яблука 4шт

3ряд- Шовковиця- 1шт, слива4шт

4ряді – 1 черешня, вишня 1 шт

Тож, нехай ростуть дерева і буде мир на всій Землі!

№1№2 Ряд ЯБЛУНЯ НЕДЗВЕЦЬКОГО

Латинська назва

Malus niedzwetzkyana Dieck ex Koehne (Malus Niedzwetzkyana Dieck.)

Рід

Яблуня Malus Mill.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Середня Азія.

Опис

Дерево до 2-6 (8) м висотою. Крона широко розлога, округла або шатроподібна. Багаторічні гілки і стовбури молодих дерев темно-пурпурові або червонувато-бурі; річні пагони товстуваті, темно-пурпурові або майже чорні. Кора на стовбурах старих дерев слабо зморшкувата, буро-сіра.

Квітка

Квітки в бутонах темно-пурпурові, при розпусканні – інтенсивно-рожеві або пурпурові, на довгих тонких, біло-повстяних квітконіжках; чашолистики ланцетні, з обох сторін білоповстисті, діаметром квітки до 3-4 (4,5) см, вони зібрані в зонтикоподібні китиці. Цвітіння у травні після появи листя.

Плід

Плоди одиночні, дрібні або середньої величини до 2 см, на довгих черешках, кулясті або злегка видовжені за формою, фіолетово-пурпурові з сильним восковим нальотом і рожево-пурпуровою м’якоттю. Насіння клиноподібної або овальної форми, темно-коричневе, гладке, здебільшого тьмяне.

Листок

Листки обернено-яйцеподібної, еліптичної або продовгуватої форми, до 8 см завдовжки і 3-4 см шириною, при основі округлі або клиноподібні, дрібнозубчаті по краю, товстуваті, злегка шкірясті. Листки в період розпускання опушені з обох сторін, сильніше з нижньої сторони, майже пурпурові або темно-зеленого кольору з червонуватим відтінком, іноді фіолетово-червоні; черешки удвічі коротші за пластики, доволі товсті, опушені. В дорослому стані інтенсивно забарвленими залишаються тільки черешки, верхня поверхня листка набуває темно-зеленого забарвлення, а знизу поверхня пурпурова, опушена, що робить забарвлення крони дуже своєрідним.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвіте у травні після появи листя.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується яблуня Недзвецького насінням або вегетативно. Починають активно рости яблуні через три роки після посадки. Потребують родючого і свіжого ґрунту і сонячних ділянок. Рослина доволі морозостійка, посухостійка, стійка до шкідників і хвороб.

Рекомендується для широкого використання, на тлі різноманітних рослин із зеленим листям це дерево завжди буде знаходиться в центрі уваги; особливо гарна в барвистих композиціях. Яблуню Недзвецького вирощують в різних цілях, однак найчастіше в декоративних - самотнє дерево красиво виглядає на тлі газону. Навіть восени, коли яблуня Недзвецького усипана глянцевими плодами, вона виблискує своєю красою. Л. Тіллі (французький садівник) вважав, що її ідеально використовувати в декоративному плані - їй немає рівних серед інших садових культур в Європі.

ЯБЛУНЯ СЛИВОЛИСТА (Я. КИТАЙСЬКА)

Латинська назва

Malus prunifolia (Willd.) Borkh.

Рід

Яблуня Malus Mill.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Північний Китай.

Опис

Дерево до 10 м висотою з висхідними гілками, світло-коричневими або червонуватими гілками з розсіяними білими сочевичками і опушеними пагонами, іноді росте кущеподібно.

Квітка

Квіти в 5-8 (10)-квіткових зонтиковидних суцвіттях на опушених квітконіжках 3-7 см довжиною, з білим рідше ззовні рожевим віночком, близько 3 см в діаметрі; пелюстки яйцевидні, розсіяно війчасті; чашолистики відігнуті, ланцетні, довші гіпантія, з внутрішньої сторони повстисто опушені, ззовні так же як гіпантій, голі або слабо опушені, при плодах не опадають, але зростаються при основі в коротку трубку.

Плід

Плоди кулясті або коротко еліпсоїдальні, на вершині з горбистими виростами, оточуючими чашечку, без поглиблення, біля плодоніжки лиш злегка вдавлені, 1,5-2 см в діаметрі, жовті або червоні, кислуваті, їстівні.

Листок

Листки яйцевидні або еліптичні, в нижній частині пагонів нерідко округлі або округло-яйцевидні, 5-10 см довжиною і 3-5,5 см шириною, з коротко загостреною вершиною і заокругленою або більш-менш широко клиновидною основою, рівномірно гостропильчате, молоде – розсіяно опушене, пізніше голе або опушене лиш знизу по жилкам; черешок 1,5-3 см довжиною, волосисті у основи червонуватий.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвіте у травні. Плоди дозрівають у вересні.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Цілком зимостійка, посухостійка. До ґрунту мало вибаглива, але росте краще на родючому, свіжому ґрунті. Стійка до міських умов, імунна до грибних захворювань. Добре переносить обрізку.

№3 ряд Абрикос+Слива

СЛИВА РОЗЛОГА Ф. ТЕМНО-ПУРПУРОВА (СЛИВА ПІССАРДА)

Латинська назва

Prunus divaricata Ledeb. f. atropurpurea Jaeq. (Prunus Pissardi Carr.)

Рід

Слива Prunus Mill.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Кавказ, Середня та Західна Азія.

Опис

Форма сливи розлогої (Prunus divaricata Led.) з темно-пурпуровим протягом усього вегетаційного періоду листям, більш крупними, ніж у типової форми, рожевими квітками і темно-вишнево-червоними плодами. Названа на честь ботаніка, який вперше завіз її у Європу з Ірану, де вона культивується здавна.

Деревце висотою до 8 м або високий кущ із широко-розкидистою кроною, із тонкими гілками з колючками.

Квітка

Квітки зазвичай світло-рожеві чи білі, з яскравою малинового забарвлення серединкою і тичинками; до завершення цвітіння стають темнішими – аж до червоного забарвлення; діаметр квіток до 2,5 см; розташовані на тонких квітконіжках світло-рожевого кольору.

Previous

Плід

Плід – соковита кістянка, темно-вишнево-червоного кольору; плодоношення рясне, завершується наприкінці літа.

Листок

Листки відрізняються червонувато-бурим відтінком, який не змінюється аж до осені, мають металевий відблиск; прості, голі, еліптично-яйцеподібної форми, довжиною 3–4 см, широко-трикутні або округлі при основі, зверху загострені.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у квітні-травні, до розпускання листя або одночасно з ним; цвітіння тривале. Плоди зберігаються на дереві до середини осені.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмноження вегетативне – відводками, живцями, окуліровкою чи прививкою.Швидкоростуча порода (20–25 см в рік), середній вік приблизно 30 років, але є відомості про окремих 100-річних «старожилів». Ранній медонос.

Досить посухостійка та морозостійка форма, невибаглива до ґрунту, витримує засолення; в міських насадженнях успішно приживається, швидко росте і відрізняється стійкістю до негативного впливу факторів оточуючого середовища (дим, пил). Добре переносить обрізку, тому використовується у вигляді стриженого живоплоту чи бордюрних ділянок. Вигідно виділяється в поодиноких посадках на газоні і любить простір; широко використовується при створенні крупних колористичних композицій; придатна для оформлення алей.

№4 Вишня Шовковиця

ШОВКОВИЦЯ БІЛА (ТУТ, ШОВКУН) Ф. ПЛАКУЧА

Латинська назва

Morus alba L. f. pendula Dipp.

Рід

Шовковиця Morus L.

Родина

Тутові Moraceae Lindl.

Походження

Японія, Китай, Індія, Мала Азія; росте в гірських лісах.

Опис

Форма шовковиці білої (Morus alba L.) з довгими тонкими звисаючими гілками і овально-лопатевими листками. Дерево висотою 4-5 м. Молоді гілки сірувато-бурі, опушені; сочевички блідо-рижі.

Квітка

Квітки роздільностатеві. Чоловічі суцвіття діаметром 1-4 см, тобто довші своїх квітконіжок, жіночі – майже однакової довжини з квітконіжками, краї оцвітини і рильця голі або трохи війчасті.

Плід

Плід – несправжня складна соковита кістянка від 1 до 3см довжиною. Стиглі супліддя 1-2,5 см довжиною, білі, зеленувато-білі або пурпурово-чорні, не дуже соковиті, надзвичайно солодкі. Насіння – горішки кулястої форми, світло-бурі, завдовжки 2 мм. Плоди дозрівають у червні-липні.

Листок

Листки темно-зелені, гладенькі або шершаві від бородавчастих горбиків, біля основи серцеподібні, округлі або зрізані, на верхівці гострі, по краю – крупно-городчасто-зубчасті; розташування листків – чергове; черешок голий або трохи опушений, зверху жолобчастий, 2-4 см завдовжки.

 

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвіте одночасно з розпусканням листя – в квітні-травні. Плоди дозрівають у червні-липні.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Світлолюбна, доволі морозостійка рослина; до ґрунту не вибаглива, відрізняється високою посухостійкістю, стійка до міських умов.

Шовковиця біла в дикому стані не відома. Ще три тисячі років тому шовковиця була відома в Китаї. На Україну вона потрапила більше п’ятисот років тому, її розмножували в садах Київських монастирів. На тери­торії України, переважно в лі­состепових і степових районах, її культивують в садах і парках. Сучасні фітотерапевти рекомендують настій листя шовковиці при авітамінозах і як засіб для зміцнення здоров’я.

4. Осінні роботи в шкільному саду

Зима  для  дерев та квітників— це велике випробування. Тому учні роблять все для отримання гарних врожаїв та якісної продукції з будь- якої плодової культури - це кропітка та постійна робота. Для доброї перезимівлі дерева потребують ретельного догляду в осінньо-зимовий період.

Восени особливу увагу слід звернути на стан і захист стовбура та скелетних гілок. Обрізування дерев і знищення уражених гілок сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, зменшенню кількості зимуючих стадій шкідників і збудників хвороб, зокрема жука яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шовкопрядів, листовійок, попелиць, гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, червиці в'їдливої, збудників борошнистої роси, парші та інших, що зимують у тріщинах штамбів або під корою.

Рихлення грунту в пристовбурних колах краще проводити при настанні середньодобової температуру нижче 80С це сприятиме загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневої мухи, яблуневих плодожерки та плодового пильщика.

У районах, де утворюється малий сніговий покрив, за вже сталих низьких температур може вимерзати коріння дерев. Тому вберегти коріння від вимерзання допоможе мульчування пристовбурного кола шаром 10-15 см. Як мульчу використовують листя, тирсу, лушпиння соняшнику, торф, перегній. У практиці саме для нашого степового садівництва відомо багато випадків підмерзання коренів через осінньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, в садах проводять пізньоосіннє  вологозарядковий полив.

Сади є звичайним місцем перезимівлі гризунів, що знаходять тут стабільні умови для годівлі й укриття. Особливо приваблює мишей товста соковита кора молодих дерев у нижній частині стовбура, біля самої землі. Дуже часто гризуни об'їдають кору навколо всього стовбура кільцем, унаслідок чого порушується переміщення поживних речовин у рослині, і дерево дуже швидко гине. Видалення з саду рослинних решток і сміття - важливий захід боротьби з гризунами, який зменшить їм кормову базу й захистить дерева. Ефективний засіб боротьби з гризунами - застосування отруєних принад. У спеціалізованих магазинах можна придбати готові препарати для боротьби з мишами.

Велику небезпеку садам завдають, зайці, обгризаючи кору на стовбурах і гілках, обкусуючи молоді пагони плодових дерев. Для відлякування зайців під деревами рекомендується розсипати попіл, торф'яні крихти або тирсу, змочені 5-10%-ним креоліном. Ефективним є вапнування стовбура та скелетних гілок відлякувальною сумішшю до передбачуваного рівня снігу: глина (3-4 кг), коров'як (3-4 кг) із додаванням 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти (на 10 л суміші). До суміші додають воду й розмішують її до стану густої сметани. Така суміш ефективна й проти мишоподібних гризунів. На присадибних ділянках та у молодих садах  для уникнення пошкоджень дерев сонячними опіками, морозобійними тріщинами, мишами та зайцями штамби й основи скелетних гілок обв'язують різними матеріалами (сухими стеблами осоки, очерету, кукурудзи, соняшнику,  хвойне гілля, тощо).Сподіваємось, що наші рекомендації стануть вам у пригоді.

План робіт

Очистити дерева. Перш за все, необхідно звільнити дерева і плодові кущі від плодів. Хороші зібрати і відправити на зберігання, а підгнилі та гнилі - видалити в обов'язковому порядку. Не всі знають, що зіпсовані плоди, які залишаються на садових деревах, є розсадниками хвороб для рослини і тому від них варто завжди позбавлятися.

• Провести вологозарядний полив. В кінці місяця необхідно провести повноцінний передзимовий полив, особливо якщо вересень у Вашій місцевості видався спекотним і щедрим на сонячні дні. Оптимально такий полив проводити за допомогою поливального шланга, можна в кілька етапів. Кожному дереву і кущу необхідний свій обсяг води, який рекомендується помістити в пристовбурне коло. Зверніть увагу, що проводити такий вологозарядний полив необхідно в незалежності від опадів (як справжніх, так і планованих). Так як основне завдання передзимового поливу - наситити коріння рослин живильною вологою і промочити землю до 2 метрів.
• Скоротити звичайний полив. Якщо у Вас на ділянці є рослини, які вимагають продовження регулярного поливу і в жовтні, необхідно знизити кількість води. У цей період рослини вже мало випаровують вологи, а значить і менше вологи потребують, тому при поливі дуже важливо, щоб коренева система не загнила.
• Подумати про мульчування пристовбурних кіл. Для мульчування підійде будь-який матеріал - компост, торф, солома, хвоя тощо. Бажано, щоб шар мульчі становив не менше 5 см. Такий шар допоможе максимально зберегти вологу після передзимового поливу і захистити кореневу систему рослин від сильних морозів.
• Підготувати укриття для декоративних кущів. Підійде звичайний каркас з підручних матеріалів, який з часом можна буде накрити агроволокном або іншим теплоізоляційним матеріалом.
• Забезпечити захист стовбурів дерев від гризунів. Це легко зробити за допомогою будь-якого ізолюючого матеріалу.
• Провести санітарну обрізку саду. Проводити повну обрізку всіх рослин в саду восени не рекомендується, так як невідомо наскільки холодною буде майбутня зима і як сильно кожне конкретне дерево постраждає від морозів. Однак в жовтні можна і треба проводити санітарну обрізку дерев і кущів - обрізати всі поламані та пошкоджені гілки. Саме в жовтні необхідно не забути обрізати плодові кущі, такі як малина, смородина, аґрус.
• Пересадити дерева і посадити саджанці нових. Якщо з якихось причин необхідно змінити місце розташування дерев в саду, то оптимально це проводити саме в жовтні. Основна умова - все листя з дерева повинно самостійно обсипатися. Те саме стосується і покупних саджанців з відкритою кореневою системою - жовтень найкращий час для посадки саджанців в грунт.
• Зібрати насіння. Жовтень - відмінний час для збору насіння зі своїх рослин в саду і на городі на посадку в наступному сезоні. При цьому, багато з них можна відразу посадити в грунт. Наприклад, насіння однорічних квітучих рослин, таких як нагідки.
• Приділити увагу квітам. На трояндах необхідно обрізати всі відцвілі суцвіття, а довгі пагони підв'язати і зафіксувати, щоб взимку під снігом вони не зламались. У квітучих багаторічних рослин необхідно також видалити відцвілі суцвіття і обрізати всі сухі частини, щоб продовжити період цвітіння. Після того, як всі рослини повністю відцвітуть, можна їх розсадити - такий розподіл багаторічних рослин йде їм на користь. Зверніть увагу, що викопувати цибулини на зиму краще не раніше, ніж через місяць після закінчення цвітіння.
• Підготувати нове місце під компост. Після санітарної обрізки саду і догляду за багаторічними квітами знадобиться нове місце для збору свіжого компосту.

5.Сучасний стан проекту (Фотозвіт).

Оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень, благоустрою парків, садів, скверів, бульварів

  

 

 

Створення нових парків, лісопарків, скверів та інших об’єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва.

Досвіт роботи Рудківської філії в екологічному напрямкові

Вивчення історії зеленого будівництва і садово-паркового мистецтва в Україні, традицій природокористування, сучасних напрямів паркобудівництва

 

6.Висновок.

Під час проведення всеукраїнськлої акції «Парки – легені міст і сіл» , ми:

• Проаналізували екологічні фактори, які впливають на оздоровлення довкілля .
• Дослідили, існуючі зелені насаджень, благоустрій паркової зони, саду та клумб
• Оволодівали навичками спостереження.
• Працювали над плануванням, аналізом та написанням звітів спостережень.
• Поглиблювали знання з природничих дисциплін.
• Організували та провели конкурси малюнків, творів,фото; ряд позакласних виховних заходів.

Маємо надію, що вогник доброти у дітей нашої школи до оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень не згасне, а буде розгорятися з новою силою, тому що Земля – не рабиня наша, а мати, Сонце – не вітчим наш, а рідний батько. Ліси – наші брати, річки – сестри. Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями. А ми на своїй планеті – не тимчасові мешканці, а мудрі господарі!!!

Дослідженням даного питання займалися:

Учениця 5 кл. Мартинець Влада - фотокореспондент -  редагувала та здійснювала  фотосети.

Учениця 6 кл  Продан  Вікторія - Науковець – опрацьовувала літературу.

 Учениця 7 кл. Рижко Анастасія – Дослідник – збирали інформацію.

7 Використані джерела

 1. https://homebiznes.in.ua/vyroschuvannya-ta-realizatsiya-sadzhantsiv-derev-vid-hobi-do-biznesu/ Домашній бізнес: 1000+1 ідея для власного бізнесу в Україні. © Homebiznes.in.ua             

                     2. Садово-паркове мистецтво. Коротка історія розвитку та методи створення художніх садів: Навч. посіб. для вузів / В.І. Білоус; Акад. наук вищ. шк. України, Лісівн. акад. наук України, Уман. держ. аграр. акад. — К.: Наук. світ, 2001. — 299 с. — Бібліогр.: с. 297-299. — укp.

                     3. https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/34637/u-dnipri-zatverdili-pravila-povodzhennya-iz-zelenimi-nasadzhennyami