Тема: Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки». Сторінками улюбленого твору.
Мета: викликати інтерес до самостійного читання художніх творів; формувати навички свідомого вибору книг для читання, аналізу їхнього змісту, виділення моральних настанов, які вони містять; виховувати оптимістичний світогляд, позитивні якості характеру, любов до читання; розвивати критичність мислення, самостійність, увагу, уяву, зв’язне мовлення, акторські здібності учнів.
Тип уроку: урок узагальнення матеріалу.
Методи і прийоми: метод проекту, розгадування кросворда, рольова гра, дискусія.
Обладнання: підручник, текст повісті, кросворд, портрет В.Нестайка, учнівська публікація, анкети, діаграми, таблиці взаємооцінки роботи учнів у групі.
Міжпредметні зв’язки: мистецтво, етика, природознавчі науки, українська мова, зарубіжна література.
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя.
Сьогодні урок з вивчення повісті В.Нестайка «Тореадори з Васюківки» є для нас завершальним. Нам треба підсумувати: чого ми навчилися, які висновки для себе зробили. А головне дати відповідь на ключове питання, поставлене на початку роботи з твором: «Чи може пригодницький твір навчити чогось корисного?» (На дошці)
ІІ. Мотивація вивчення матеріалу.
Попередньо серед учнів класу проводилось опитування, про результати якого повідомить нам соціолог…….
Учень-соціолог. В анкеті було запропоновано три питання:
1) Чи любите ви читати пригодницькі твори?
2) Чим вони вас приваблюють?
а) цікавими подіями; б) веселими героями; в) розумними думками; г) повчальними ситуаціями.
3) Як на вашу думку, пригодницькі твори мають розважати чи навчати?
Як ви бачите,за результатами анкетування 95% учнів люблять читати пригодницькі твори. 13(тринадцятеро) учнів вважає привабливим цікаві події; 3(троє) - веселі герої; 1(один) - розумні думки; 3(троє) - повчальні ситуації. Більшість (55%) вважає, що пригодницький твір має розважати.
Упродовж пояснень учень-соціолог демонструє діаграми, складені за результатами опитування.
ІІІ. Основна частина уроку. Узагальнення матеріалу.
1.Узагальнення теоретичних понять.
Учитель. Дякую за повідомлення. Виходячи з результатів анкетування, бачимо, що розваги – це перше, що приваблює нас у авантюрних творах. Це невипадково, бо що таке пригодницький твір?
Учень. Це твір, у якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки, що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки тощо і часто пов’язані з ризиком.
Учитель. Так. Пригодницький твір має розважати, і саме цю думку покликана була підтвердити група журналістів. Це………………………………………………………… Вони добирали найцікавіші дані з приводу шкідливості поведінки головних героїв повісті.
Слово надається їх головному редактору…………………………………….
2.Узагальнення змісту твору.
Учень-головний редактор. Ми презентуємо номер нашого періодичного видання «Велика шкода». У цьому випуску ми підібрали найяскравіші моменти з життя Павлуші Завгорднього та його друга Яви Реня, які характеризують цих героїв як безвідповідальних та негідних уваги хлопців.
Учитель. Ми просимо вас ознайомити з цими фактами. До того ж у нас є група адвокатів……………………………………………………………, які, я сподіваюся, знайдуть гідну відповідь на захист героїв, та група експертів………………………………………, які зможуть зробити правильні висновки із запропонованих ситуацій.
А також під час дискусії роль секретаря буде виконувати………………………………..
Для ознайомлення з фактами слово надається першому журналістові.
2.1. Дискусія.
Учениця –журналіст 1. Я пропоную вам ознайомитись зі статтею «Так навіть фашисти не роблять». Чи можна брати приклад з цих великих шкідників? Вони ж не думають ні про кого, лише про власне задоволення. Чи думали вони про тяжку людську працю, коли крали кавуни? Ні. Красти – то взагалі смертний гріх. А коли грали тими кавунами у футбол чи у «війну»? Теж ні. Самі ж потім казали, що це свинство. Так навіть фашисти не роблять.
Учень-адвокат 1. Так, красти – то великий гріх, і псувати у такий спосіб продукти не можна. Але ж вони усвідомили свою провину, коли побачили результат своїх діянь, і більше такого робити не будуть.
Учень-експерт 1. З цієї ситуації виходить декілька висновків: 1) не можна красти; 2) продукти не для гри; 3)відповідай за свої вчинки.
Учитель. Важко не погодитись з такими думками, тому слід відзначити це повчання твору.
Учень-секретар записує на дошці повчання, всі учні – в зошитах.
(Не можна красти. Продукти не для гри. Відповідай за свої вчинки.)
Учень-журналіст 2. А як герої повісті ставляться до школи? Про це свідчить назва нашої другої статті «Школа, шкільний дзвінок, переекзаменовка». Для дитини найголовнішим заняттям має бути навчання. Шкільний вік для того і призначений. Треба ловити кожну мить, щоб дізнатись про щось нове, а не залишатися на тому ж первісному рівні. А Яві і Павлуші навчання набридло. Їм аби пригоди. Хто б міг пропустити екзамен задля того, щоб стежити за шпигуном? Ява. Хто образився на вчительку і повісив шкільний дзвінок на шию Собакевичу? Ява і Павлуша. Чому ж дивуватися, що ці бешкетники отримали своє: переекзаменовку восени.
Учень-адвокат 2. Вони просто через власну цікавість не могли пропустити жодних подій і шпигунів у тому числі. Якщо пам’ятаєте, вони все ж таки вивели Книша і Бурмила на чисту воду, і у васюківському клубі пройшов товариський суд.
Учень-експерт 2. На цьому суді можна було почути багато цікавих повчань. Їх треба пам’ятати:
Учень-секретар записує на дошці повчання, всі учні – в зошитах.
(Не забувай про совість)
Учень-адвокат 2.А тепер щодо шкільного дзвінка і Собакевича. Так, безглузда витівка, проте скажіть, де взявся той Собакевич?
Учениця. Хлопці витягли його з колодязя.
Учень-адвокат 2.Уявіть, яку слід мати сміливість, щоб влізти в колодязь і врятувати цуценя! А якби Павлуша не витримав Яву із Собакевичем? Це ж справжній героїзм!
Учень-експерт 2. Отже, твір вчить допомагати іншим (зокрема, «братам нашим меншим»).
Учитель. Шановні адвокати, і ще одне було звинувачення щодо навчання та переекзаменовки.
Учень-адвокат 1.Так.Хлопці не лише шпигунів ловили, але й граматику вчили влітку. Та переекзаменовку склали добре: у Яви лише дві помилки в диктанті, а у Павлуші – три. Це зовсім непогано.
Учень-журналіст 3. Невже нам з цих героїв приклад брати? Є ж люди як люди. От хоч би Антон Фарадейович, сільський бібліотекар. Універсальний винахідник: і механік, і електрик, і радіолюбитель – просто не злічити всього. Скільки користі людина робить! Справжній homo sapiens! А ці безшкетники? Тільки старі дідові підштаники на телевізійну антену вміють вивішувати!
Учитель. Що на це скажете?
Учень-адвокат 3. Так, неосвічені герої. Їм ще вчитися і вчитися. Та треба їм гарного розумного наставника. Наприклад, Антона Фарадейовича. Він пробачив шкідливість хлопців,так вони потім так працювали, що аж вода кипіла від їхньої роботи.
Учень-експерт 1. Можна сказати, що повість вчить вчитися і працювати на благо людям.
Учень-секретар записує на дошці повчання, всі учні – в зошитах.
(Працюйте на благо людям)
Учень-адвокат 1. Та й все, що робили Ява з Павлушею мало позитивну мету: вони бажали щось винайти цікаве; організувати у Васюківці театр; змайструвати підводного човна; повернути власнику годинника; знайти свою майбутню професію.
2.2. Інсценування.
Учитель. А Зараз про пошуки майбутньої професії вам розповідатимуть самі герої.
Ява. Ти знаєш, Павлушо, все-таки нема в світі краще, як бути міліціонером. Борешся з усякими бандитами та хуліганами,усі тебе поважають, а коли треба, й бояться. Не життя, а суцільне кіно . Я, мабуть, таки стану міліціонером. А ти?
Павлуша. А я льотчиком. Ти ж знаєш!
Ява. Як хочеш.
Павлуша. Ява міняв професії, як циган коні. Сьогодні він моряк, капітан далекого плавання. Завтра він геолог. Післязавтра директор кондитерської фабрики (бо каже,що «по три кілограми цукерок «Тузика» на день можна їсти»). А сьогодні вже міліціонер.
Ява. Ні, Павлушо, я вирішив: я, мабуть, коли виросту, в артисти піду.
Павлуша. А хто ж шпигунів буде ловити, якщо усі міліціонери в артисти підуть? Розведеться тих злодіїв, як комашні. Що ти собі думаєш!
Ява. Нічого, і без мене знайдеться кому ловити.
Павлуша. Але ж згадай, що ти нещодавно говорив!
Ява. Ех! Життя міняється…
Павлуша. Так щоб стати артистом, кажуть, треба мати до цього талант…
Ява. Що-що, а таланти в нас з тобою є. Знаєш, яким би ти був артистом!? Всі аж плакали б!
Павлуша. Плакали б точно. Бо грошей було б жалко платити за квитки.
Ява. Дурний! Ти себе просто не знаєш. Думаєш, дарма нас у селі «артистами» називають?
Павлуша. Доведеться погодитись.
Уч и т е л ь. Ми щойно побачили героїв твору, а зараз всьому класу я пропоную дати характеристику Яві та Павлуші.
Відповіді свої будуйте так: Назвіть рису характеру.
1. Поясніть, чому ви так думаєте. Наведіть приклади-аргументи з тексту. :
Підсумуйте сказане.
Слайд (На дошку проектується слайд «Обгрунтуй думку»).
1. Я вважаю, що Ява і Павлуша були...
2. Тому що...
3. Наприклад,...
4. Отже,...
Отже, Ви охарактеризували героїв позитивно, тому що їхні пригоди сподобалися
вам, адже вони ваші ровесники.
2.3.Бліц-опитування.
Учень-журналіст 1. Перепрошую!Наша рубрика «Коротко про головне» також містить коротку характеристику героїв. Якщо маєте що заперечити, зробіть це одним реченням.
Захист………………
Штовхнули дядька на ескалаторі в київському метро. Добре, хоч політ пройшов нормально.
Захист: Таке може трапитись з кожним, вони не навмисно, це трапилось випадково.
Замість того, щоб вчити слова з п’єси «Ревізор» для постановки на сцені сільського клубу, вони виганяли з нори лисицю і потім провалили свої ролі.
Захист: Зате вони зрозуміли, що для того, щоб досягти успіху, треба довго і наполегливо трудитися.
Учень-секретар записує на дошці останнє повчання, всі учні – в зошитах.
(Вчення й труд все перетруть)
2.4. Розгадування кросворда
Учитель. Отже, наша дискусія показує, що пригодницький твір не лише розважає, але й навчає. Чого ж найбільше хотів навчити Всеволод Нестайко нас своєю повістю? Щоб дізнатися про це, розгадаємо кросворд.
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5. Зв'язок із світовою літературою.
Учитель. Отже,чи може пригодницький твір навчити чогось корисного?
Так, пригодницька література покликана навчати, розважаючи. І це довів нам не лише Всеволод Нестайко, бо ще до нього, набагато раніше, такі твори писав, наприклад, Марк Твен, Жюль Верн, роман якого «П’ятнадцятирічний капітан» ви вивчаєте зараз. Тож учіться читати уважно!
IV. Підсумок уроку.
Дякую всім за плідну роботу.
V. Домашнє завдання
Ява: — Давай влаштуємо бій биків.
Павлуша: — Давай?
Ява: — Ти пам'ятаєш, ми в клубі закордонне кіно дивилися "Тореадор"?
Павлуша: — Ага... То й що?
Ява: — Пам'ятаєш, на арені розлючений бик, а тут дядько у капелюсі перед ним танцює.
Павлуша: — Так-так-так...
Ява: — А потім — рраз! Бик — беркиць! І оплески!
Павлуша: — Тоді кращої кандидатури, ніж ваша Контрибуція, і не придумаєш. Ява: — А чому Контрибуція? Чому не ваша Манька?
Павлуша: — Бо в нашої Маньки теля і один ріг зламаний. Ти хочеш, щоб з нас сміялися? Тореадори з однорогою коровою! Карикатура!
Ява: — Можна, звичайно, і Контрибуцію. Але вона трохи психічна.
Павлуша: — Що значить "психічна"! Скажи краще, що ти просто мами боїшся. Ява: — Я...? — боюсь? От я зараз дам тобі у вухо, і ти побачиш, як я боюсь. Ану забери свої слова назад!