Вступ до історії України та громадянська освіта. Тема: Пам`ятки історії рідного краю.

Пам’ятки історіїрідного краю

Мета: познайомити учнів з окремими історичними об’єктами пам’яток міста;розвивати спостережливість, аналітичне мислення, уміння висувати гіпотези, узагальнювати вивчений матеріал; виховувати почуття любові та поваги до історії свого міста і своєї Батьківщини, бережливого ставлення до історичних пам’яток культури.

План уроку: Києво-Печерська Лавра. Заснування Києво-Печерської Лаври. Життя та побут монастиря. Музеї та печери монастиря. Мапа Києво-Печерської лаври. Місто Чернігів. Герб Чернігова.Історичні пам’ятки міста Чернігів.

Протягом багатьох століть височить на дніпровських схилах дивовижний архітектурний ансамбль однієї з найвизначніших святинь православного світу – Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Непохитно здіймається у височінь Велика лаврська дзвіниця, золотом виграють на сонці маківки церков, милують серце стародавні храми та монастирські будови. А глибоко під землею знаходяться таємничілаврські печери, осяяні славою та святістю подвижників печерських. Києво-Печерська Лавра

Заснування Києво-Печерської Лаври Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. 

Назва лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Частими відвідувачами печерного монастиря були князь Ізяслав, син Київського князя Ярослава Мудрого та київська знать, яка жертвувала кошти на будівництво наземного храму та келій.князь Ізяслав Ярославович. Києво-Печерська лавра

У Печерському монастирі в ХІ ст. розвивалось і образотворче мистецтво, у монастирі переписували книги, створювали літописи, церковні та світські літературні твори, перекладали з інших мов богослужбові книги. Печерська обитель вважається також центром медицини Київської Русі. Найвідомішим лікарем монастиря був Агапіт. Також відомі імена лікарів Аліпія, Даміана, Григорія і інш. В монастир по медичну допомогу зверталися навіть великі князі. Тут на початку ХІІ ст. на кошти правнука Ярослава Мудрого чернігівського князя Святослава Давидовича була заснована перша лікарня Київської Русі. Життя та побут монастиря

У 1073 р. в урочистій обстановці було закладено кам'яний Успенський собор. На кінець 80-х років ХІ ст., коли було завершено його будівництво, авторитет Печерського монастиря був досить великим. Духовний вплив обителі поширювався далеко за межі Києва. Печерський монастир став ще й центром підготовки православного духівництва. Багато печерських ченців ставали місіонерами й вирушали проповідувати християнство у ті землі, де сповідували язичество. Хрещення Київської Русі

У 1240 р. місто Київ було зруйноване й пограбоване полчищами степових кочовиків. Церкви і монастирі, як і вся Київська Русь, зазнали багато лиха від загарбників.

Києво-Печерська лавра – один із найбільших монастирів світу. На 22 гектарах, подарованих монастирю Великим Київським князем Ізяславом Ярославичем, розташувалося більше сотні різноманітних споруд, з яких 14 храмів, 3 дзвіниці, чотири фортечні башти, лікарня, друкарня, десятки келійних корпусів. Музеї та печери монастиря

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників. Музей книги. Музей історичних коштовностей

В глибинах лаврських пагорбів розмістилася розгалужена мережа печер, в яких зберігаються мощі більше сотні святих отців Русі-України, серед яких засновники монастиря Антоній та Феодосій, великий руський літописець Нестор та інші.

Згідно з давньоруських билин,   в печерах Лаври лежить і тіло воїна Іллі Муромця. Цей факт не згадується в   “Києво-Печерському Патерику”, але відображений у ряді інших письмових джерел. Зріст подвижника становив 177 см. На його тілі виявлено бойові рани, одна з яких і стала, мабуть, смертельною. Печери Ілля Муромець

Місто Чернігів Черні́гів — місто на півночі України, що знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна.

За однією з легенд місто отримало назву «Чернігів» на честь першого місцевого князя – Чорного, проте є думка, що назву міста треба шукати в імені або прізвиську Черниг - першого поселенця або старійшини роду, який жив на території сучасного міста.

Герб Чернігова: "Одноголовий чорний увінчаний золотою короною орел, який тримає у лівому кігті позолочений хрест, у срібному полі". Герб Чернігова

Історичні пам’ятки міста Чернігів Найдавнішою укріпленою частиною міста був дитинець - центральна адміністративна частина (тепер - територія сучасного парку на Валу). Розбудова дитинця тісно пов'язана з першим літописним чернігівським князем - Мстиславом Володимировичем, який став княжити у Чернігові після перемоги над братом Ярославом Мудрим у Лиственській битві.

За тих часів були зведені: Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.), який був усипальницею чернігівських князів, де поховано князя Ігоря Святославича, оспіваного в «Слові о полку Ігоревім»Спасо-Преображенський собор

Борисоглібський собор У 1115 р. чернігівський князь Давид Святославич брав участь у перенесенні мощів святих Бориса та Гліба у храм, збудований його батьком у місті Вишгороді. Мощі переносили зі старої дерев'яної у щойно побудовану кам'яну церкву. У 1120 р. Давид втрачає свого сина Ростислава і на пам'ять про нього фундує будівництво собору на честь перших руських святих Бориса та Гліба у місті Чернігові. Також, князь наказує спорудити усипальницю для себе, де у 1123 р. буде похований.

Катерининська церква споруджена на честь героїзму казаків Чернігівського полку, проявленого під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням чернігівського полковника, наказного гетьмана Якова Лизогуба. Катерининська церква

П'ятницька церква П'ятницька (св. Параскеви) церква в Чернігові — православний храм, побудована в кінці 12 — на початку 13 ст. на чернігівському посаді біля торгу на кошти купців. Названа на честь Святої Параскеви-П'ятниці, котра була покровителькою торгівлі та купців.

Успенський собор Єлецького монастиря Єлецький Успенський монастир заснований був у11столітт ічернігівським (пізніше Великим Київським князем) Святославом Ярославичем. Із заснуванням пов’язана легенда, про знахідку на ялині ікони Божої Матері. Легенда каже, що ікону знайшов сам князь, ну і на честь цієї знахідки заснував монастир.

На західній околиці Болдиної гори над неозорою заплавою р. Десни в оточенні давніх слов´янських курганів підноситься величезний ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря. Троїцько-Іллінський монастир

Біля підніжжя гори знаходиться маленька Іллінська церква, яка є найдавнішою пам´яткою цього монастирського ансамблю.Іллінська церква

Антонієві печери Антонієві печери Троїцького монастиря в Чернігові - пам'ятка підземної культової архітектури XI - XIX століть.

Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби - прп. Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у місті Любечі. Згідно з літописом, монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері). Літописець стверджує, що Антоній прибув до Чернігова, рятуючись від гніву князя київського Ізяслава. Він полюбив Болдині гори, викопав печеру і з того часу до наших днів на Болдиних горах існує монастир.

Пам’ятки культури та архітектури належать до історичної спадщини нашої країни. З давніх часів у багатьох містах України існують християнські собори та храми. Вони грають у житті українців велику роль. У кожного храму, церкви та собору є своя цікава історія, яка бере свій початок з давніх часів. Ці храми та собори і досі вражають своєю величчю і красою, та розповідають нам про стародавні часи нашої рідної країни.