ВСТУП. ФУНКЦІОНАЛЬНА СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

ЗАНЯТТЯ №

ВСТУП

ФУНКЦІОНАЛЬНА СТИЛІСТИКА

І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

(І. Вступ. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і мовлення комунікативно доцільне (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність). ІІ. Функціональна стилістика і культура мовлення. Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Стилі мовлення)

Мета заняття:
          Дидактична  -  Навчити студента розрізняти мовлення правильне і комунікативно доцільне, норми української літературної мови; визначати нормативне і ненормативне використання мовних засобів у текстах різних стилів мовлення; знаходить стилістичні помилки і виправляти їх.
         Виховна  -    Подати інформацію про звучання української мови; формувати відчуття причетності до світового українства і переконаність у тому, що доля української мови та становлення і зміцнення української державності є нерозривно пов'язаними
         Розвиваюча  -    розвивати інтерес до слова не тільки як засобу пізнання й мислення;  розвивати логічне мислення, пам'ять.

Внутрішньопредметні зв’язки:

        Стилістика: поняття мова та мовлення; стилі мови.

        Синтаксис (текст): синтаксичну будову мови, форму і зміст  синтаксичних одиниць; текст.      

        Культура мовлення: мовні норми.

       Лексикологія: словниковий склад мови.

       Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Міжпредметні зв’язки:   

          Українська та світова література:  виразне читання поетичного тексту.

         Іноземна мова(російська, англійська, німецька): мовні норми та якості мови.

         Історія (історія України, історія мовознавства): розвиток України  та становлення сучасної літературної мови.

Культурологія: поняття «культура».

Вид заняття:    лекція, вивчення нового

матеріалу

Вид лекції:    вступна лекція

Форма проведення заняття:    лекція з елементами бесіди
 

Методичне забезпечення:    презентація, опорні схеми, пам’ятки, картки з дидактичним матеріалом

Технічні засоби навчання:     комп’ютер, мультимедійний проектор

Література: 

          Обов’язкова:    

1. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.
2. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995
3. Український правопис.-К.,1994.           

          
Додаткова:    

1. Збірник диктантів.-Д.,1999.
2. Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998.
3. Орфографічний словник української мови. - К., 1999. 

                    Х І Д      З А Н Я Т Т Я

І. Організаційна частина

Привітання студентів. Перекличка.

Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності та форми одягу студентів.

II.   Повідомлення теми, мети заняття ( слайд №1,2 )

       Мотивація навчальної діяльності

       Оголошення епіграфа ( слайд №3 )

"О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це - мова моя,
Це - мова моєї Вкраїни."
                          Володимир Сосюра

Створення психоемоційного настрою ( слайд № 4)

Прочитайте вислови. Що їх об’єднує.

1. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

2. Слухай тисячу разів, а говори один раз.

3. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).

4. Птаха пізнають по пір’ю, а людину по мові (Українське прислів’я).

Які б ще вислови Ви сюди б додали.

ІІ.  Актуалізація опорних знань ( слайд № 5)

Проблемна бесіда за запитаннями

1. Що вам відомо  про стилістику з попередніх класів?
2. Які стилі мовлення ви знаєте?
3. З якою метою використовують різні стилі мовлення?
4. Навести приклади використання кожного стилю мовлення.

IV. Вивчення нового матеріалу

Виклад лекційного матеріалу

МОВА є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємо-зумовлених елементів. Якщо із системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе функціонувати або її функціонування буде недостатньо ефективним. Уявіть собі, що з нашої мови зник звук [б]. У такому випадку слова, які мають цей звук, довелося б вимовляти без нього або замість нього вживати найближчий за звучанням до нього звук [ті], що призвело б до непорозумінь.

             ( слайд № 6)

         Мовні рівні не є автономними, незалежними. Морфемний рівень виражає найзагальніші елементи змісту і готує матеріал для побудови слів. На лексичному рівні формуються конкретні елементи змісту, але це ще не сам зміст. На рівні словосполучення актуалізуються, уточнюються потрібні для вираження змісту значення слів. Зміст виражається через речення, яке є основним знаком мовлення. На рівні тексту змісти окремих речень зливаються, взаємодоповнюються і таким чином передають не ізольовані деталі дійсності чи окремі думки, а цілісну картину в її динаміці й розвитку.

          Така логічна схема більш-менш однакова для всіх мов. Але чим глибше ми проникаємо в структуру мови, тим більше виявляється її своєрідність.
           КУЛЬТУРА МОВИ — це наука про вимоги до правильного мовлення, яка встановлює правила вимови, наголошування, формотворення, слововживання, побудови словосполучень і речень.

           Культура мови включає також власне стилістичний аспект, оскільки унормоване  мовлення повинно мати такі комунікативно-стилістичні якості, як точність, логічність, чистота, багатство, виразність, доречність.

             На відміну від культури мови, яка встановлює норми правильного літературного мовлення, СТИЛІСТИКА вчить мистецтва мовлення, уміння домагатися його дієвості та виразності.

          Стилістика вивчає виражальні засоби мови: точність, логічність, образність, доречність. Це вищий ступінь культури мови.

           Досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності свідчить про високий рівень культури мовлення особистості.  ( слайд № 7)

Зверніть увагу! ( слайд № 8)

Закони писемної мови зібрані в «Українському правописі в (редакція 1993 року). У цьому документі відтворено основні правила граматики, орфоепії, графіки. Усе, що суперечить цим правилам, є порушенням норми. Ілюстрації до наведених правил ви знайдете в словниках.

Види норм

        Норми української літературної мови поділяються на орфоепічні, лексичні, граматичні (морфологічні, синтаксичні), стилістичні, орфографічні, пунктуаційні.             ( слайд № 9)

Сфера застосування норм

              Мовні норми різняться сферою застосування. Наприклад, орфографічні і пунктуаційні норми стосуються лише письма, а орфоепічні реалізуються тільки в усному мовленні. Частина норм є актуальною як для письма, так і для усного мовлення. Такими є норми, що стосуються лексичного складу мови або утворення форми слова чи побудови речення згідно з граматичними правилами.
Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизникам культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.

               Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистос­ті. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літератур­ну мову як акумулятор людських знань.

                  Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духов­них вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються вираз­ні ознаки бездуховності...

Мовна неграмотність, невміння писати елементарний текст, пе­рекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь пе­рестали сприйматись як плями на службовому мундирі.

               Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності, думки розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.          ( слайд № 10)

        Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вжи­вання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

        Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелек­ту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культу­ри мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлен­ня –  це стереотипи мислення.

            Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій.

           Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспіль­ства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

     Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Робота в парах ( слайд № 11)

Прочитайте. Про порушення яких мовних норм ідеться в кожному реченні?

1. Коли журналіст пише «дуель між шістьма спортсменами» або «діалог ведуть чотири представники різних галузей науки», це означає, що для нього виділені слова втратили свій первісний зміст.

2. Яскравий рекламний плакат запрошує «відвідати страви в ресторані». Певно, стравам доведеться довго чекати на гостей…

 3. Коли вже працівники «навчальних закладів» звикнуть до того, що працюють вони якраз у навчальних закладах?

4. Дивнувато сприймається фразеологізм у реченні «Залізничники зробили все можливе, щоб доставити цінний вантаж за тридев’ять земель у точно призначений час» (З журналу «Український тиждень»).

Дослідження-аналіз( слайд № 12)

Прочитати текст. До якого стилю він належить? Як впливають на стиль тексту виділені слова? Дібрати до виділених слів нейтральні синоніми й записати їх (літопис-хроніка; зворушувати-хвилювати, торкатися; найсвятіші-святі; почування-почуття; мальовничі-гарні, красиві; войовничий-хоробрий; пророкування-передбачення).

З якого твору взятий цей уривок? («Євшан-зілля»)

В давніх літописах наших

Єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці

Найсвятіші почування.

Не блищить воно красою

Слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв

Та їх вчинків войовничих.

Ні, про інше щось говорить

Те старе оповідання.

Між рядками слів таїться

В нім якесь пророкування.

І воно живить надію.

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали…

                                     (М.Вороний)

Ситуативно-творчі завдання (на вибір) ( слайд № 13)

1. Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: «Гей, ти!» Як ви до цього поставитеся? Напишіть твір-роздум, скориставшись порадою: «Найкраще виховання — власний приклад».

2. Уявіть ситуацію: під час прогулянки містом вам довелося звернутися до незнайомої людини. Яким буде ваше звертання, якщо це перехожий, підліток, продавець? Складіть усний діалог, додержуючись правил спілкування. 3. Уявіть ситуацію: ви стали учасником бесіди з кореспондентом молодіжної радіопрограми з теми «Що є ознакою культурної людини». Напишіть твір-роздум, аргументуючи свою думку.

VІ. Рефлексія на рівні розуміння ( слайд № 14 )

Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягається емоційна виразність?

1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить.  10. Дурний язик – голові не приятель.

Конструктивне завдання ( слайд № 15)

Прочитати текст. Визначити, до якого стилю він належить. Виписати емоційно забарвлені слова.

МАМИНІ КАЗКИ

         Я любив довгі зимові вечори. За вікном завивала хур­товина, мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло.

Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки.

        І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв'язки.

        Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в'язниці, як би міцно не кували її в залізні кайдани!

       Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за те людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі, Мати.

 (За О. Бердником)

VІI. Підсумок заняття ( слайд № 16)

Проблемна бесіда за запитаннями

1. Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення?

2. Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного?

3. Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії?

4. Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль?

VIІI. Домашнє завдання  ( слайд № 17 )

1. Доведіть або спростуйте методом дискусії тезу: "Людина, байдужа до рідної мови, — дикун".
2. Напишіть твір на тему: "Якби я втратив рідну мову...".

Бершадський медичний коледж

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТА (план)

ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №

Мета заняття:

Внутрішньо предметні зв’язки:

Міжпредметні зв’язки:

Методичне забезпечення та оснащення заняття:

Література:

       Організаційна структура та зміст заняття

Викладач:______Цісар А. М.___________________