Вступ. Розвиток української мови.

Урок № 1

Тема: Вступ. Розвиток української мови.

Мета: ознайомити з тенденціями розвитку української мови, зокрема її лексичного складу, в наші дні; виховувати любов і повагу до української мови як мови  державної та мови материнської, виховувати патріотизм; розвивати увагу, логічне й образне мислення, формувати навички роботи з підручником, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, прокоментувати їх зміст.

 Ти велична і проста, ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! (І.Багряний.) Мова – золото-пшениця, слів – як зерен на току. Не вмістити цю скарбницю в товстелезнім словнику. (С.Коваль.) Мова – великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди. (К.Крапива.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.  Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу, поданого у тексті вправи 1.

 Колективне виконання вправи  1 (ІІІ, 1).

* Доповнення вчителя.

      Система мови  чутлива до суспільно-політичного життя її носіїв.  Зміни безперервно відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі. 

Найбільш рухливою є лексика. Вчені стверджують, що протягом  десятиріччя  словниковий склад  мови  змінюється приблизно на 25 відсотків.

Сучасне українське суспільство прагне до відкритості. Ми повертаємося до  національних традицій християнства, тому відновлюється конфесійний (церковний) стиль української мови. Правове утвердження статусу державності української мови (Закон про мови 1989 р, Конституція України 1996 р.) та розширення сфер офіційного використання  української мови  спричинило розвиток офіційно-ділового стилю.

З відходом у небуття радянського способу життя з активного вжитку вийшло чимало слів: колгосп, партком, соцзмагання тощо. Натомість  відродилися слова, які в радянський період були  рідковживаними: гривня, оберіг, гетьман, довкілля, осоння, часопис. Відновлюються слова, які  за радянської доби  здавалися недоречними й архаїчними, це звертання  (пан, пані, добродій),  етикетні формули (Моє шанування!  Як Ваша ласка...  Слава Ісусу Христу! Бог в поміч! З Богом!)

Реальність породжує потребу у виникненні нових слів  для називання  нових об’єктів – предметів, понять, ознак, явищ, відношень. Відповідно до  властивих українській мові словотворчих моделей утворилися й відразу увійшли до активного вживання нові слова: бюджетник, державник, мобільник, приватизація, департизація, роздержавлення тощо. Завдяки відкритості українського суспільства, розвитку економічних і культурних зв’язків України з державами світу  лексика збагатилася  запозиченням іншомовних слів (мер, спікер, менеджер, кліп, піцца, факс, хіт та ін.).  Значно оновилася  термінологічна система  багатьох  галузей наук (бакалавр, магістр, тестування, рейтингова система освіти, ліцей, гімназія, дефолт, ремісія,  пролонгація,  транш).  Цікаво, що чимало професійних слів  з мовлення спеціалістів  перейшло  до  активного вжитку:  бартер, аудит, дистриб’ютор, інфляція, субсидія,  ліцензія, суборенда).

У мовній ситуації, що склалася в Україні,  має зростати  вживання української мови  в усіх без винятку сферах життя.

За Л.Мацько^[1].

ІV. Виконання  вправ на закріплення.

*Попереджувальний диктант. Пояснити лексичне значення виділених слів. Які з них повернулися до активного вжитку відносно недавно? Які з цих слів є власне українськими? У чому полягає причина активізації  вживання  цих слів у сучасному мовленні?

Наш герб – тризуб! Навіки! Не треба нам опіки. (В.Самійленко.) Ні, зовсім це не ностальгія, не забаганка, ні, це мрія – пить воду з отчої криниці. (Н.Білокриницька.) Дивовижна краса! Справді неба грайлива яса, мов дівоче убрання святкове. (П.Воронько.) Почуте літепла влило в душі струмок, жвавішав сам, жвавішав плин думок. (М.Самійленко.)

Словник.  Яса –  тут: світло, сяйво.  Літепло -  тепла вода;  тепло,  теплота. Ностальгія - болісна туга за батьківщиною.

*Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження. Пояснити лексичне значення  виписаних запозичених слів, за потреби звернувшись до словника. Розкрити переносне значення слова смог у словосполученні словесний смог.

Ой вересню – елегіє душі! Пиши свою мелодію, пиши. (К.Бальоха.) Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем. (М.Рильський.) Чи воскреснемо, чи не воскреснемо, - очищаймось від смогу словесного! (В.Вербич.) Етимологія дива словесні в чудесних словниках нам розкрива. (Д.Білоус.)

Словник.   Елегія -  музичний твір задумливого, ліричного характеру; вірш, в якому виражено журливі настрої.  Смог -  густий туман, змішаний з димом, кіптявою, вихлопними газами, що скупчується над  великими містами та промисловими центрами. Етимологія -  розділ науки про мову, що вивчає походження слів.  

* Розподільний диктант.  Застарілі слова та нові слова (неологізми) записати в дві колонки. Які з-поміж  записаних слів є запозиченими?

Інтернет-сторінка, перст, ратай, кліпмейкер, піїт, кондиціонер, корогва, топ-модель, ладо, віче, брифінг.

Словник. Інтернет-сторінка - власна територія установи або особи в Інтернеті. Кліпмейкер – спеціаліст зі створення кліпів. Кондиціонер – прилад для оброблення повітря  в закритих  приміщеннях для надання йому потрібної температури та вологості. Брифінг – коротка прес-конференція з актуальних питань.

* Пояснювальний диктант.

І. Мова росте разом із душею народу. (І.Франко.) Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові. (Н.Гуменюк.) Мова наша – більше, аніж мова. Щось хотіла висловить природа нашою появою на світ. (В.Базилевський.) Гарантією успішного розвитку української літературної мови  може бути тільки справжня державність українського народу. (Л.Мацько.) Коли мовиш, як належить, слово чисте, мов роса. І від тебе теж залежить мови рідної краса. (Д.Білоус.)

ІІ. І назло всім підступним, пихатим, український словник розквітав – як з маленької глинянки-хати той будинок міцнів, виростав. (Г.Гуржій.) Мова, наша мова – літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість. (Ю.Рибчинський.) У слова свої закони вічно мінливого руху, слово – клітина мислі, артерія сили духу. (П.Воронько.) І кожна думка, слово, звук  національним скарбом стануть. (Б.Дегтярьов.)

ІІІ. Оті слова – одвічне царство мови, що вижила й узориться тепер. Вона звучить магічно, як Бетховен, в устах братів по крові і сестер. У ній усе: діброви й верболози, Дніпра і Ворскли витканий атлас, козацька доблесть і кріпацькі сльози, ще й дума та, що вистраждав Тарас. І ти – моя сподвижниця і слава, мечі і струни, правда і терни від київського князя Ярослава до нашої стрімкої бистрини.

Д.Луценко.

Словник.  Сподвижник – соратник; той хто  разом із кимось бере участь у важливій і  відповідальній справі.

* Навчальний диктант. Пояснити лексичне значення виділених слів.

Українська мова – це море, в якого немає дна і берегів, яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі в її пізнанні. Словниковий запас її незміренний. На її основі гарно творяться неологізми, бо вона не бажає носити на собі мундира канонічності, отже, має найбільшу перспективу розвитку в часі. Вона з’єднує в собі пласти  архаїчні й модерні, вбирає слова інтернаціональні, а водночас не втрачає  й слів питомих. З нею просто й надійно, бо вона – душа моєї нації. (За В.Шевчуком; 77 сл.)

Словник.  Неологізм – нове слово, яке  ще не стало звичним для мовців. Канонічність –  узаконеність, визнання чогось обов’язковим, незмінним. Перспектива –  вид у далечінь; перен.- майбутнє Архаїчний –  застарілий. Модерний – новітній, осучаснений.  Питомий – рідний.

V.  Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 1 (І).

^[1] Див.: Мацько Л. З якою  лексикою вступаємо в ХХІ століття? // Урок української,  № 8, 2000 р.