Тема. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козацтва
Мета. Навчити учнів аналізувати образ Тараса Бульби в повісті, визначати збірний образ доблесного запорожця; розвивати навички компаративного аналізу героя, усне зв язне мовлення; виховувати патріотичні почуття, формування гуманістичної позиції.
Тип. Комбінований.
Обладнання: презентація «Тарас Бульба», аудіозапис.
Епіграф: Тарас Бульба … любив свою рідну Україну
І нічого не знав вищого і прекрза відважне козацтво, тому він відчував і те, і інше у кожній краплині своєї крові (В. Бєлінський)
Хід уроку
І. Оргмомент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Неповторна, цінна.
Урок для мене – щирість,
І щось нове, нетлінне.
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
«І між тими вісьмома полками найдобріший з усіх був один полк, і полк той очолював Тарас Бульба. Все давало йому перевагу перед іншими: і похилий вік, і досвідченість, і вміння керувати своїм військом, і найсильніша за все ненависть до ворогів… Тільки вогонь та шибеницю призначала сива голова його, і поради його на військовій раді дихали тільки самим нищенням
Відомо, яка в руській землі війна, піднята за віру: нема сили дужчої – як віра. Непоборна й грізна вона, як нерукотворна скеля серед буряного, вічно мінливого моря. З самої середини морського дна підносить вона до небес непролазні свої стіни,Ю вся створена з одного цілого, суцільного каменя. Звідусіль видно її , і дивиться вона просто у вічі біжучим хвилям. І горе кораблеві, що напливе на неї! На тріски розлітаються безсилі його снасті, тоне й трощиться вщент усе, що є на них, і жалібний крик тих, хто гине, лунає у враженому повітрі»
Такий головний герой повісті в бою. Що ж то за людина – Тарас, котрий залишив по собі слід в Україні? І який слід він залишив? Отже, у центрі нашої уваги – образ Тараса Бульби. А ключем до розуміння цього героя – стануть слова епіграфу. Заради чого жив Тарас? Як він жив? Ці питання будемо розглядати протягом уроку.
«У повісті М. Гоголь розкриває історичні умови, що сформували суворий і могутній характер Тараса з його впертістю і відвагою, з його грубою відвертістю і нездоланною ненавистю до ворогів України. Образ головного героя вийшов найбільш завері повним. Бульба – герой, Бульба – людина з залізним характером, залізною волею: в описах подвигів його кровної помсти автор підносить до ліризму і водночас стає драматиком ліричного ступеня»(В. Бєлінський.)
Тарас
Сміливий, мужній,
Навчає, захищає, віддає,
Захисник рідної землі
Патріот
ІМ. Сприйняття навчального матеріалу.
Тарас. А повернись-но, сину! Ото кумедний ти який! Що це на вас за попівські підрясники? І отак усі ходять в академії? (Сини повертиються і збираються йти).
Тарас. Стійте. Стійте. Дайте мені роздивитись вас гарненько. Які ж довгі на вас свитки! Оце свитки! Таких свиток ще на світі небуло. А побіжи котрий-небудь із вас! Я подивлюся чи не гупнеться він на землю, заплутавшись у поли.
Остап. Не смійся, не смійся, батьку!
Тарас. Дивись ти, який пишний! А чого ж би й не сміятися?
Остап. Та так, хоч ти й мені батько, а як будеш сміятися, то їй-богу одлупцюю!
Тарас. Ах ти, такий-сякий сину. Як, батька? (відступає два кроки назад).
Остап. Та хоч і батька. За кривду й не подивлюся й не поступлюся ні перед ким.
Тарас. Як же ти хочеш зо мною битися? Хіба навкулачки?
Остап. Та вже як доведеться.
Тарас. Ну давай навкулачки. (Засукавши рукава).Подивлюсь я що за людина ти в кулаці!
Мати. Дивіться, добрі люди, здурів старий! Зовсім з їхав з глузду! Діти приїхали додому,Більш
більш року їх не бачили , а він задумав не знати що: навкулачки битись!
Тарас. Та він славно б ється! Їй-богу, добре! Добрий буде козак!(Обіймаються)Ну здорово, синку, отак лупцюй кожного. (до Андрыя)А ти, бельбасе, чого стоїш і руки опустив? Чого ж ти, собачий сину не лупцюєш мене?
Мати. Ото ще вигадав що. (обіймає Андрія). І спаде ж на думку отаке, щоб дитина рідна била батька. Та чи й до того тепер?Дитя молоде, проїхало таку путь, стомилося… Йому б тепер відпочити та попоїсти чого-небудь, а він примушує його битися!
Тарас. Е, та ти мазунчик, як я бачу. Не слухай синку матері, вона баба, вона нічого не знає. Які вам пестощі! А бачиш ось цю шаблю?Ось ваша мати. То все дурниці, чим набивають голови ваші, і академія, і всі ті книжки, букварі та філософія, усе це казна-що – я плював на це все!... А от краще я вас на тому таки тижні виряджу на Запоріжжя. От де наука, то наука! Там вам школа, там тільки наберешся розуму.
- Яке враження на вас справив епізод зустрічі Тараса Бульби із синами?
- Як ви вважаєте чому саме з такої сцени розпочав твір Микола Гоголь?
- Яку науку тарас вважає найголовнішою? Чому він вирішує вирядити синів на Запорізьку Січ?
- У чому бачить сенс життя Тарас?
- З якими почуттями вимовляє «Я - козак»? Чим він пишається?
- Як змальовує його письменник? Що підкреслює в його зовнішності та вчинках?
- Знайдіть опис Тараса. Під час читання виділіть ключові слова і художні деталі, які допомагають зрозуміти характер героя.
- За яких обставин Тарас виголошує промову;
- Як ви її розумієте?
- Виділимо основні думки промови завдяки цитатній схемі.
- Чим автор поглиблює драматизм епізоду смерті Тараса?
V.Підсумок уроку.
1. Презентація учня «Тарас Бульба»
VІ. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум»Тарас – історична постать, чи домисел Гоголя?»; скласти порівняльну таблицю «Остап - Андрій»; дібрати цитатний матеріал до образів синів Тараса.