Введення елементів йоги в заняття з фізичної культури у спеціальні медичні

Введення елементів йоги в заняття з фізичної культури у спеціальні медичні групи

Кузьменко І. І., викладач

Харківський обласний медичний коледж

Підвищення ефективності процесу фізичного виховання, мотивації до занять фізичними вправами, потребує використання нових нетрадиційних оздоровчих систем. Таким нетрадиційним підходам присвячено багато робіт [1-3]. Теоретично підтверджено застосування оздоровчих технологій як одного з ефективних методів оздоровлення студентів спеціальних медичних груп ВНЗ. Розроблена методика оздоровчої фітнес-йоги для студентів спеціальних медичних груп ВНЗ з урахуванням індивідуальних особливостей. Експериментально доведено ефективність впливу методики оздоровчої фітнес-йоги на підвищення рівня здоров'я, функціональних можливостей організму, фізичної працездатності та позитивної мотивації до фізкультурної діяльності студентів спеціальних медичних груп. Але для нас актуальні тільки практично обґрунтовані дослідження, які дозволяють здійснювати ефективний вплив на педагогічний процес і цим самим реалізовувати освітні, оздоровчі та виховні завдання щодо здобувачів вищої освіти. Дослідження деяких науковців [4] демонструють, що в практику фізичного виховання поступово впроваджують заняття з елементами оздоровчого характеру, які в свою чергу, сприяють розширенню діапазону впливу і досягненню оздоровчого результату. Введення в процес фізичного виховання вищих навчальних закладів нетрадиційних видів рухової активності є необхідним заходом для подальшого розвитку у сфері фізичної культури, але при цьому необхідно враховувати специфіку вітчизняної системи фізичного виховання [5].

Фізичне виховання в навчально-виховній сфері залежить від соціально-економічних умов в Україні. Економічні труднощі, значне зниження рівня життя більшої частини населення, гіподинамія, скорочення державної та суспільної системи спортивних установ для молоді, втрата традицій що склалися, скорочення матеріально-технічної бази спорту, не могли не вплинути на фізичне виховання, розвиток спорту та стан здоров’я населення, у тому числі й молоді.

Проблема стану здоров’я студентів ставиться в цей час до числа найбільш вагомих. Щорічно у ВНЗ країни надходить певний відсоток студентів, які мають відхилення в стані здоров’я. За нашими даними та даними ряду авторів [2], значна частина студентської молоді має ті чи інші відхилення у стані здоров'я, низький рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості, а також недостатній розвиток адаптаційних можливостей серцево-судинної та дихальної систем. І кількість студентів, що мають хронічні захворювання зростає з року в рік. Частою причиною цього є перенесені захворювання та зниження фізичної активності. Певною мірою це позначається і на рівні підготовки молодого фахівця в умовах вищого навчального закладу. Недостатня фізична підготовленість майбутнього фахівця часто проявляється в обмеженні використання таких випускників або їх недостатньою «віддачі» в професійній діяльності.

Аналіз даних фізичного розвитку та стану здоров’я юнаків і дівчат показав, що у 2018 році із загального числа здобувачів вищої освіти, які зараховані на перший курс Харківського обласного медичного коледжу, кількість, що займається в спеціальній медичній групі склала 28 %. Оцінюючи ці показники, стає зрозуміло, що кожен четвертий студент має відхилення в стані здоров’я.

У процесі аналізу даних по захворюваннях виявлено, одне з перших місць у списку найпоширеніших форм патологій займають порушення постави, опорно-рухового апарата, які відзначені в 44 %, що займаються в спеціальній медичній групі, у 29 % студентів цієї групи виявлені порушення серцево-судинної системи. Також найпоширенішими є захворювання органів зору, патології пов’язані з дихальної, шлунково-кишкової та сечостатевими системами.

У наш час існує безліч засобів і методів, які можна застосовувати на заняттях фізичного виховання у вищих навчальних закладах для профілактики захворювань та залучення студентів до здоровішого способу життя. Одним з методів може бути йоготерапія.

Йога - прадавня філософія життя, яка склалася в Індії близько 4 тисяч років тому, завдання якої є пізнання й самопізнання фізичного стану людини.

Послідовники йоги вважають, що використовуючи її приписання, дієтичні обмеження та систему фізичних вправ, можна об’єднати розум, тіло й дух.

Аналізуючи методики різних оздоровчих систем ми дійшли висновку, що оптимальними для здобувачів вищої освіти будуть вправи з йоги для нормалізації дихальної функції організму. Згідно з принципами, йога не несе в собі змагального характеру. Основною метою йоги є оздоровлення організму в цілому, усунення проблем із зайвою вагою, розкриття можливостей тіла, духовного розвитку. Ще одна перевага – доступність йоги для людей практично всіх вікових категорій, статевої приналежності, оскільки основою будь-якого комплексу вправ являється продуманість, безпека і всебічна розвиненість [1].

Одним з найпоширеніших напрямків є Хатха-йога - унікальна система оздоровлення, яка поєднує три типи вправ: фізичні, дихальні та медитація. Усі три типи вправ спрямовані на поліпшення як фізичного, так і психічного стану. Переважна частина поз у Хатха-йогу статичні, вони виявляють силову мускульну дію. Виконання статичних вправ не супроводжується кисневою недостатністю, так званою гіпоксією. У йогу ці стани досягаються трохи штучно, шляхом тренування затримки подиху.

Для поз у йогу характерний вплив на м’язову систему через силове скорочення м’язів, а також через розтягування м’язів, сухожиль і в’язок. Жодна гімнастика не має такої системи розтягання, як йога, у якій використовується фізіологічна пристосовність тіла до вправ у комбінації з певним видом подиху для вдосконалювання основних функціональних систем організму.

Оздоровчий ефект визначають не тільки фізичні пози, але й дихальні вправи, завдяки яким відбувається максимальне використання альвеолярного повітря, що є одним із кращих засобів профілактики бронхіальної астми й інших респіраторних захворювань. Характерною рисою техніки дихання при заняттях йогою є виражений рух діафрагми, напруга й розслаблення м’язів живота. Слід зазначити, що концентрація уваги на дихальному акті, його контроль, тренування є кращим засобом захисту проти негативних впливів стресу, з яким сполучено життя студента. Медитація в рамках занять йогою служить тим же цілям, відбувається поступовий процес розслаблення тіла й умиротворення мозку, що виявляє величезний оздоровчий ефект. У цілому, ці вправи допомагають організму студента, що займається, стать сильніше, підвищити імунітет. Для кращого результату вправи потрібно виконувати починаючи з декількох хвилин глибокого подиху, щоб наситити організм киснем і заспокоїти його, після загальної розминки, приступитися до виконання основних поз, які необхідно виконувати повільно й легко. Головна умова - жодна поза не повинна викликати біль, перенапругу.

Висновки:

Йога є альтернативою занять спортом для всіх, та можуть бути рекомендовані для використання під час занять з фізичного виховання студентів різного віку. Впровадження програми з елементами йоги дозволяє підвищити: фізичну підготовленість; рівень знань з основ фізичної культури та спорту; рефлексивне ставлення до спортивно-оздоровчих занять; рівень зацікавленості та мотивації до занять фізичними вправами.

На підставі викладених даних можна порекомендувати використання йоги як одного із засобів і методів фізичного виховання на заняттях як з основний, так і зі спеціальною медичною групою студентів. Доцільно рекомендувати застосування комплексів йоги для самостійних регулярних занять як ранкової зарядки або у вільний час протягом дня.

Література

1. Бердников І.Г., Моглеваный А.В., Максимова В.Н. Масова фізична культура у ВУЗЕ: Учеб. посібник за редакцією / В.А. Маслякова, В.С. Матяжова. - М.: Высш. шк., 1991. - С.240.

2. Дюков В.М. Применение фитнес-йоги для повышения эффективности занятий по физической культуре в вузе / В.М. Дюков, Н.В. Скурихина // Современные наукоемкие технологии. – 2010. – № 10 – С. 107–111.

3. Конішевський С.М. Фізичне виховання у ВНЗ України як засіб професійної підготовки майбутніх фахівців / С.М. Конішевський, М.О. Третьяков // Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції; Університет В.О. Сухомлинського: Миколаїв 16–17 грудня 2011 р. – С. 54–55.

4. Панцова Л.В. Нетрадиционные физические упражнения в системе физического воспитания студентов в высшей школе / Л.В. Панцова // «Физическая культура и личность»: тез.докл. Всерос. науч.-практ.конф. 28–29 октября 2004 г. – Оренбург: Изд-во ОГПУ, 2004. – С. 114–117.

5. Соверда І.Ю. Застосування елементів йоги на заняттях з навчальної дисципліни «фізичне виховання» зі студентською молодью// Слобожанський науково-спортивний вiсник: [наук.-теор. журн.].– Харків: ХДАФК, 2013 №5 – С. 140-145.