«Я – дослідник (Робота зі здібними та обдарованими вихованцями. Представлення проєктів дослідницької роботи. Участь у Восьмій обласній історико - краєзнавчій конференції учнів-член

Відкрите заняття гуртка

Дата: 20.10.2021 рік.

Тема: «Я – дослідник (Робота зі здібними та обдарованими вихованцями. Представлення проєктів дослідницької роботи. Участь у Восьмій обласній історико - краєзнавчій конференції учнів-членів МАН  України)».

Мета: навчити гуртківців  представляти, висвітлювати проєкти своїх досліджень малої академії наук; формувати досвід публічного виступу;  розвивати мовлення, творчі здібності, інноваційне мислення;  уміння спостерігати, добирати цінну інформацію, комунікувати з однолітками в платформі ZOOM;  виховувати інтерес до дослідницької роботи.

Міжпредметні зв’язки: історія нового періоду, українська та зарубіжна література, інформатика.

Вид  заняття: нетрадиційне заняття - конференція.

Предмет дослідження: заняття – конференція як нестандартна форма освітнього процесу в роботі з обдарованими гуртківцями.

Обладнання: ноутбук, екран, проєктор, колонки, презентації, трибуна, мікрофон, лист науковця, флешки (носії інформації).

Форми роботи: індивідуальна та групова.

Перебіг заняття:

І. Організаційний момент (до 6 хв).

Керівник гуртка. Доброго дня, діти. Сьогодні особливий день. Заняття буде відкритим надзвичайно змістовним.

 Тема заняття: «Я – дослідник (Робота зі здібними та обдарованими вихованцями. Представлення проєктів дослідницької роботи. Участь у Восьмій обласній історико - краєзнавчій конференції учнів-членів МАН  України)».

Ми з Вами не просто узагальнимо вивчене та підведемо підсумки нашої дослідницької роботи, а сміливі, обдаровані вихованці гуртка «Юні музеєзнавці – патріоти»: Підлісна Анастасія, Макієвський Артем та Лялька Анна спробують свої наукові проєкти представити на загал через програму ZOOM.

Керівник гуртка. Погляньмо на екран. Для Вас я підготувала гасла про знання: « Хто знання має, той мур зламає»», «Гарно того вчити, хто хоче все знати».

• З’ясуймо їх лексичне значення (Висловлення власних суджень…).
• Що спільного мають поняття: знання та наука?

 Сьогодні у нас не просто заняття, а  конференція. Давайте разом доберемо синоніми  до слова конференція. Прошу власні варіанти синонімів записувати на переносній міні – дошці ( збори, нарада, науковий симпозіум, прес – конференція, колоквіум, семінар, симпозіум, віче).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Застосування інтерактивних методів з метою створення атмосфери співпраці.

Керівник гуртка(1 хв). Маючи життєвий досвід. Пораджу всім нам сьогодні спробувати , по можливості, бажаючим виступати за трибуною, адже у нас заняття – конференція. А вчитися виступати за трибуною ніколи не пізно. Вважаю, що саме виступ за трибуною людині, підлітку додає впевненості в собі, допомагає набути ораторських здібностей.

Перейдемо до інтерв’ю між гуртківцями.

Вправа «Мікрофон». Завдання «Закінчи речення» (до 6 хв) :

• Мені подобається вчитися вчитись і досягати результатів, бо...(наприклад, хочу стати конкурентноспроможним випускником, наслідувати династію науковців, тощо).
• Я намагаюся використовувати етапи дослідження…(складання плану послідовних дій, прогнозування, пошук інформації, фото та відео матеріалів – робота з джерелами, опитування, спостереження, аналіз, виведення наукової новизни, оформлення записів тощо).
• Респонденти – це… (знавці справи, яких опитують).
• Мені доводилося не раз давати інтерв’ю, бо …(я відкрита людина, багато читаю).
• Спостережлива людина має бути… (уважною, допитливою, оптимістично налаштованою…).
• Ми мріємо стати науковцями, бо….(знання за плечима не носити).

        2.Ознайомлення зі змістом листа невідомого автора (до 2 хв).

 (На першому столі лежить лист із зазначеним підписом: «Науковець» в якому занотована навчальна піраміда). Гуртківець  виходить за трибуну, читає зміст листа.

«Юні музеєзнавці – патріоти» дозвольте Вас ознайомити з навчальною пірамідою  про пам’ять . Маючи досвід науковця, розкрию Вам секрет. Люди запам’ятовують:

• 5% - лекції;
• 10% - того, що читають;
• 20 % -того, що бачать власні очі;
• 50 % - того, що чують і бачать на власні очі;
• 80% - того, що роблять власноруч;
• 90 % - того, що роблять і обговорюють одночасно;
• 95 % - того, чому навчають інших.

З повагою до Вас науковець малої академії наук.

Керівник гуртка (до 2 хв).

Отже, ми з Вами за порадою одного з науковців, який не побажав розкрити своє ім’я, спробуємо: спостерігати за проробленою роботою наших друзів -юних науковців, тобто чути й бачити на власні очі, пізнавати нове, запам’ятовувати якомога більше, бути уважними, долучатися  до дослідницької роботи, застосовувати знання.

3. Словникова робота (Висвітлено на екрані).

Наукова робота – це самостійно виконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру та науковість.

ІІІ. Закріплення знань.

Керівник гуртка (до 1 хв). Діти, ми з Вами намагаємося крокувати з часом в ногу, вміємо працювати в ZOOM.Це вимога до зареєстрованих учасників на участь у Восьмій обласній (Чернігівській)історико - краєзнавчій конференції учнів-членів МАН  України в умовах пандемії. Дозволю собі нагадати Вам, що виходячи на коридор, ми маємо одягати маски. Дбайте про власне здоров’я!

За гідне представлення проєктів наші науковці отримають сертифікати від малої академії наук Чернігівської області, які зможуть додати до документів при вступі до ВУЗУ.

Метод «Займи позицію(до 21хв).

Представлення наукових проєктів :

«Євген Лоскот – ГЕРОЙ України – людина незламної волі» (доповідь та презентація) – Підлісна Анастасія.

«Стилістичним засобам при створенні образу Різдва в українській

та зарубіжній літературі(на прикладі творів Б.-І. Антонича «Різдво»,

Ч. Діккенса «Різдвяна пісня», О. Генрі «Дари волхвів»,  М. Гоголя «Ніч перед Різдвом»)- (доповідь та презентація)- Макієвський Артем.

«Роль музею Героям АТО/ООС у національно-патріотичному вихованні  дітей та молоді Деснянської громади» (доповідь та презентація) – Ляльки Анни.

ІV. Етап узагальнення та систематизації (4 хв).

Складемо сенкан за темою: «Я – науковець», який допоможе нам узагальнити інформацію про людей – світил та наших маленьких науковців, котрі представляли онлайн свої наукові проєкти.

Науковець

Розумний, допитливий.

Спостерігаю, вивчаю, досліджую.

Я служу нашій науці.

Вчений.

V. Підведення підсумків. Обмін враженнями. Похвала учасників конференції (до 3 хв).

Керівник гуртка.

І так, давайте підведемо підсумок роботи.

Що ж дає гуртківцям участь у конференції та роботі малої академії наук?

Гуртківець. (Орієнтовна відповідь).

Я гадаю, що перш за все – це формування власної активної громадянської позиції; в даному випадку - вивчення історії новітнього періоду, літературних шедеврів; історичних об’єктів, а також до науково  дослідницької роботи.

Керівник гуртка.

Велике значення має надання допомоги у професійному самовизначенні відповідно до інтересів та здібностей; та головне – це особлива увага належить просвітницькій діяльності.

У нас в позашкіллі вже працює своя система оцінювання знань, тому сьогодні учасники онлайн конференції: Підлісна Анастасія, Макієвський Артем, Лялька Анна за пророблену дослідницьку роботу та представлення проєктів за якими писатимуть роботи МАН заслуговують на найвищий бал та похвалу. Так тримати. Йти вперед до нових висот і не оглядатися, бо віднині невпевненості місця у вашому серці немає.

VІ. Фотосесія юних науковців, учасників конференції для висвітлення події на сторінці закладу «Фейсбук».

Очікувані результати: гуртківці повинні

- знати: етапи дослідницько – пошукової роботи; термінологію щодо обраної теми; правила поведінки при спілкуванні з респондентами;

- вміти: висвітлювати проблему, працювати з документами, відбирати головне; брати інтерв’ю; долати психологічний бар’єр; представляти власні наукові проєкти.

ДО ДНЯ УТВОРЕННЯ ДЕСНИ!

ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЯ ДЕСНА?  КОМУ МИ МАЄМО ЗАВДЯЧУВАТИ?

    (ВІД ПОВІТРЯНО-ДЕСАНТНОЇ ДИВІЗІЇ ДО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

ІМЕНІ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО)

Історія появи 169-го Навчального центру Збройних Сил України бере свій відлік 1 листопада 1959 року, коли до села Виповзів передислокували з Білої Церкви 112-ту гвардійську стрілецьку Звенигородську Червонопрапорна ордена Суворова дивізію Київського військового округу. Її витоки сягають часів Другої світової війни, власне, 8 грудня 1942 року на базі декількох повітрянодесантних частин була сформована 5-та повітряно-десантна дивізія на території Московського військового округу у м. Киржач Іванівської області.

Протягом грудня – січня 1942-1943 років відбувалося формування та бойове структурування підрозділів і частин, обов’язки першого командира дивізії виконував Микола Гаврилович Травніков. Враховуючи швидке формування і відмінну бойову підготовку, Постановою державного Комітету Оборони № 2197 від 8 грудня 1942 року дивізії присвоїли звання Гвардійської.

3 лютого 1944 року Верховний Головнокомандуючий оголосив у своєму наказі усім військам подяку і, за відмінні бойові дії та героїзм, проявлений особовим складом гвардійської дивізії при визволенні м. Звенигородки, наказом Верховного Головнокомандуючого № 030 від 13 лютого 1944 року дивізії присвоєно звання «Звенигородської».

За відмінне виконання завдання при форсуванні р. Дністер, і вихід на державний кордон, проявлені при цьому мужність і героїзм, Указом Президії Верховної ради СРСР від 8 квітня 1944 року Звенигородську дивізію нагородили орденом Суворова ІІ ступеня.

За мужність та героїзм, продемонстровані під час розгрому будапештського угрупування, Звенигородська дивізія була нагороджена орденом Бойового Червоного Прапора.

По завершенню війни, із Центральної групи військ Звенигородську дивізію передислокували до Київського військового округу, у м. Полтаву. 1 липня 1946 року вона отримала назву 12-ї окремої гвардійської стрілецької Звенигородської, ордена Суворова бригади. 25 березня 1947 року була переведена до м. Білої Церкви Київського військового округу, з 1 листопада 1953 року переформована у 112-ту Звенигородську, Червонопрапорну, ордена Суворова стрілецьку дивізію, а з 1 листопада 1959 року, як вказувалося вище, прибула у село Виповзів.

Поруч із с. Виповзів збудували військове містечко «Десна» та житлові будинки для офіцерського складу, сержантів і старшин надстрокової служби. 1960 р. військове містечко «Десна» отримало статус селища міського типу. 1 квітня 1964 року гвардійська стрілецька дивізія стала учбово-танковою.

5 грудня 2020 року Президент України присвоїв бригаді почесне звання «169-й Навчальний центр імені князя Ярослава Мудрого».

169-й Навчальний центр «Десна» (з грудня 2020 року – 169-й Навчальний центр імені князя Ярослава Мудрого).

Незмінними зосталися гідність, вірність складеній присязі та повсякчасна готовність сумлінно виконати бойове завдання.

                                Автор: директор ЦТДЮ Миронова Л.М. та  вихованці гуртка «Юні музеєзнавці – патріоти».

Добрий день, шановні присутні.

Я, Лялька Анна, вихованка гуртка «Юні музеєзнавці – патріоти».

Вашій увазі пропонується доповідь, присвячена діяльності музею Героям АТО/ООС Деснянської громади та його ролі у національно-патріотичному вихованні сучасної молоді (слайд 1).

Значимим чинником успішності держави у різних царина життєдіяльності є національно-патріотичний рівень її громадян (слайд 2). З особливою силою це відчувається у складні періоди, як то виборювання незалежності або відстоювання територіальної цілісності. У нинішніх умовах гібридної війни на Донбасі актуальність патріотичного виховання усвідомилася по-новому й стала засадничим напрямом у роботі усіх рівнів владної вертикалі.

Виразним свідченням цього став Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» від 18 травня 2019 р., у якому наголошено, що «в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості». Реалізація принципів Стратегії покроково була деталізована у постанові Кабінету міністрів України «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки від 9 жовтня 2020 р. Зокрема, у пункті №14 прописано «сприяти організації реекспозицій у музеях України та музеях краєзнавчого, етнографічного та історичного профілю при закладах освіти з метою висвітлення героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, українського визвольного руху XX століття, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил на сході України, волонтерів, громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності держави».

Зважаючи на це, музеї переформатовують та оновлюють експозиції, опановують інноваційні форми і методи роботи, залучають та презентують нові історичні джерела, речового, письмового, візуального та аудіо-характеру. За підтримки місцевих громад засновуються й утримуються музеї, націлені на вшанування пам’яті воїнів, загиблих га Сході України. Одним із таких є музей Героям АТО/ООС, розташований у смт. Десна. Відкрили його з ініціативи директорки Деснянського позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва» Деснянської громади Миронової Лідії Миколаївни 15 березня 2018 р. на честь загиблих випускників Деснянської школи, учасників бойових дій у зоні АТО/ООС (слайд 3). Упродовж 2014-2020 рр. не повернулися живими дев’ятеро уродженців смт. Десна: старшина Грановський Андрій Олександрович, солдат резерву Тищенко Андрій Іванович, старші сержанти Музика Роман Петрови та Титок Дмитро Миколайович, прапорщик Женжеруха Володимир Михайлович, Герой України, майор Лоскот Євгеній Володимирович, рядовий Приходько Дмитро Валентинович, полковники Рвачов Володимир Ігорович і Соснюк Віктор Володимирович (слайд 4).

Аби зберегти пам’ять про них та їхній подвиг, виховати у молодого покоління національно-патріотичні почуття, популяризувати серед населення ідею цілісності та недоторканності території нашої держави, у діяльності музею Героям АТО/ООС передбачені різноманітні напрями (слайд 5).

По-перше, вагома увага націлена на дослідницьку роботу. Задля цього при музеї організовано пошуковий загін «Патріот», учасники якого знаходять інформацію про героїв музею, вивчають їхній життєвий і бойовий шлях, записують усні свідчення рідних і знайомих загиблих, нинішніх учасників АТО/ООС (слайд 6). На основі зібраних матеріалів здійснюється інший напрям у роботі музею – формуються тематичні експозиції та пишеться Книга пам’яті (слайди 7-9). Без сумніву, ключовим сегментом національно-патріотичного виховання молоді через музей є організація навчальних і тематичних екскурсій (слайди 10-11). Постійними відвідувачами музею є учні місцевої Деснянської школи, для яких проводяться виховні години патріотичного спрямування, уроки з новітньої історії України (тематика періоду Революції Гідності та бойових дій у зоні АТО/ООС) (слайди 12-14). З аналогічною метою музейні заходи відбуваються для молодих військовослужбовців 169-го Навчального центру імені князя Ярослава Мудрого, офіційних делегацій до смт. Десна.

Музейна інформація стає джерелом і, водночас, поглиблюється та розширюється через написання учнівських наукових досліджень, здійснюваних вихованцями гуртка «Юні музеєзнавці-патріоти», що діє при Деснянському позашкільному навчальному закладі «Центр творчості дітей та юнацтва». Упродовж 2007-2017-2021 рр. під керівництвом його директорки Лідії Миронової вихованці вибороли 38 призових місць в обласних та загальноукраїнських конкурсах («За нашу свободу» (написання власних патріотичних віршів, есе), «Моя Батьківщина – Україна», МАНівському конкурсі, Всеукраїнській еколого-патріотичні              й грі «Паросток» та інших) (слайди 15-19). Тематичні національно-патріотичні заходи музею, його здобутки у цілому активно популяризуються у засобах масової інформації, передусім, на сторінках місцевої періодики (газета «Новини Придесення», сторінка у «Фейсбуці») (слайд 20).

Важливим напрямом у роботі музею Героям АТО/ООС є ініціювання та проведення масових національно-патріотичних заходів до Дня захисника, Дня кіборга, Дня добровольця, Дня розвідника, Дня Гідності і Свободи, Дня перемоги та примирення тощо (слайди 21-22). Відбуваються вони у тому числі й завдяки іншому вектору у роботі музею – співпраця із 169-м Навчальним центром імені князя Ярослава Мудрого. Спільними зусиллями організовуються масові мітинги національно-патріотичного спрямування, відбуваються зустрічі з бійцями Навчального центру-побратимами загиблих Героїв музею, командування надає необхідну інформацію у процесі популяризації тематики самовідданого захисту бійцями територіальної цілісності України (слайд 23-24).

Музей налагодив і постійно підтримує комунікування з ветеранами та учасниками бойових дій на Сході України, їхніми родинами. За їхньої участі відбуваються зустрічі з молоддю у стінах музею та під час загально масових заходів на патріотичну тематику (слайд 25).

Очевидним підтвердженням результативності роботи музею Героям АТО/ООС у національно-патріотичному виховання молоді Деснянської громади є активна участь школярів у різноманітних волонтерських акціях, ініційованих безпосередньо музеєм: «Милосердя», «Добро починається з тебе», «Твоя допомога необхідна військовим» та багато інших, під час яких діти виготовляють й відправляють на Донбас для мирного населення й українських військових у зоні АТО/ООС малюнки, листи, сувеніри, речі першої необхідності, продукти харчування, надають матеріальну допомогу родинам військовослужбовців, загиблих на Сході України (слайди 26-31).

Заповзятість, з якою молодь долучаються до волонтерського руху, і є безпосереднім віддзеркаленням значимості системної та цілеспрямованої роботи музею задля формування національної свідомості підростаючого покоління.

І ще одним важливим напрямом у діяльності музею Героям АТО/ООС є організація екскурсій до військових музеїв України. Відбуваються вони з метою удосконалення власної роботи, оновлення діючих експозицій і, що властиво, запрошуються до них й відвідувачі музею Героям АТО/ООС, молодь смт. Десна, яка отримує змогу побачити приклади героїзму і мужності українського народу в інші складні періоди його історії (слайд 32).

Ми схиляємо голови перед захисниками нашої незалежної держави. І доки люди пам’ятатимуть ГЕРОЇВ, доти вони житимуть і в наших серцях. Їх високий патріотизм, професіоналізм, почуття обов’язку, відданість своїй країні є взірцевим прикладом для нас.

Дякую за увагу.

Добрий день, шановні присутні.

Вашій увазі пропонується доповідь, присвячена стилістичним засобам при створенні образу Різдва в українській

та зарубіжній літературі(на прикладі творів Б.-І. Антонича «Різдво»,     Ч. Діккенса «Різдвяна пісня», О. Генрі «Дари волхвів»,

           М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом»)

 Історія святкування Різдва Христового сягає  перших віків християнства. Нам відомо, що від покоління до покоління передавалися традиції відзначення свята.

Різдво вважають святом Миру, душевного спокою та сім’ї  й традиційно святкують у родинному колі. Можна сказати, що це період приготування до Різдва – це Богом  благословенний час для того, щоб забути старі образи, перепросити тих, кого ми з Вами могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто  був поруч із нами в тяжкі та радісні миті, підтримував нас протягом цілого року.

    Вибір теми зумовила особиста цікавість з’ясувати, яким чином образ Різдва сприяв висвітленню особистісних та загальнолюдських проблем і пошуку їх вирішення у творах українських та зарубіжних поетів та письменників - Б.-І. Антонича, Ч. Діккенса, О. Генрі ,

           М.В. Гоголя.

Об’єктом дослідження даної роботи є віршові та прозові твори Б.-І. Антонича «Різдво», Ч. Діккенса «Різдвяна пісня», О. Генрі «Дари волхвів»,

           М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом».

Предметом дослідження є стилістичні засоби створення образу Різдва в українській поезії та зарубіжній прозі; традиції його відзначення; дії, що відбуваються у Святвечір.

Мета роботи: віднайти загальні символічні риси, які надаються образу Різдва поетами та письменниками, визначити особливі стилістичні засоби , якими користується кожен із літераторів, зокрема і з якою метою вони це роблять.

Завдання дослідження:  формування літературного образу Різдва – релігійну (язичницьку та християнську), історію появи цього свята; прослідкувати еволюцію образу Різдва, розрізнити традиційну та авторську символіку цього свята, виявити, що нового відтворив кожен автор у створенні образу Різдва й які стилістичні засоби при цьому були використані; розглянути та вивчити місце й роль образу Різдва в структурі обраних творів.

Методи дослідження: теоретичний, герменевтичний (тлумачення), емпіричний аналіз художньої літератури, метод порівняння.

Різдво – це одне з особливих свят, на яке очікують малеча та дорослі й відзначають у родинному колі.

У ході дослідницької роботи зрозуміли, що при створенні образа Різдва, митці передали святкову атмосферу; розкрили проблеми, що на їх думку, потребують виправлення.

Різдво поєднує  дві традиції – християнська та язичницька. Перша  відтворює універсальне прагнення людини до спасіння від тих життєвих обставин, що ушкоджують її, й має християнське походження. Друга – давніша, - відображає етнічні язичницькі традиції, середовище, у якому воно асоціюється із радістю щодо започаткування нового річного життєвого циклу. Для християнського символізму цього свята притаманні сподівання та надії людей, а для язичницького – природи та людини, бути підтвердженням, відродження самого життя.

Тож в образі Різдва видатні поети та письменники могли зобразити і ті проблеми, які стосуються окремої  особистості та цілого людства, показати середовище, яке провокує ці проблеми або сприяє їх вирішенню.

Різдво  пов’язане з народженням  Ісуса Христа. Тому багато є символів та образів співвідносяться з цією подією. Ці символи вказують на глибокий  духовно – релігійний зміст, приховування людських сподівань. З іншого боку, за язичницьким  символічним рядом це свято переповнене  наближеними до людини силами, духами, що тим чи іншим чином позитивно, чи негативно допомагають або шкодять людям. Всі вірили, що в ці дні станеться чудо.

З часом до християнського  та язичницького  тлумачення додалося світське, пов’язане з традицією святкування Різдва у сімейному колі, де панують любов, підтримка, єдність, порозуміння, де вміють вибачати один одному, мріють  про диво.

Підсумовуючи  роботу,  проаналізували, яким чином у кожному із вибраних творів зображено Різдво, визначили, якими стилістичними засобами користувався кожен митець для створення образу Різдва. Потім порівняли створені ними образи й використані стилістичні засоби. Це й дало змогу отримати наступні висновки до роботи:

1.Образ Різдва сприймається неоднозначно через те, що в символіці саме цього свята занотовані світські та релігійні цінності, що походять із різних культурних епох й зорієнтовані на формування відмінних уявлень.

2. Смислова неоднозначність сприйняття Різдва не просто відображається в аналізованих творах, а й активно використовується їх авторами для досягнення своїх цілей – утвердження головної думки.

3. Богдан – Ігор Антонич на прикладі біблійної легенди, що послужила усвідомленню  нами возвеличення  таїнства  народження Христа. У поезії «Різдво» прослідковуються переплетені мотиви християнські та язичницькі. Ідея переосмислення подій відзначення Різдва, що відбуваються в кожному населеному куточку України.

Система віршування: силабо – тонічна.

Автор продукує новий погляд на світ, поезію, де поєднуються християнська міфологія із традиційними  національними фольклорними ідеями та образами.

4. Ч. Діккенс фактично створює традиційний для англомовного середовища образ Різдва як свята сімейного затишку, співчуття, любові, взаємодопомоги, щирості, радощів і взаємотурботи.

Чарівна сила Різдва  - Духи Різдва -  напередодні свята допомогли головному героєві  - Скруджу – людині, що потрапила під владу грошей, все переосмислити й по – іншому поглянути на життя; позбавитися черствості та відособленості. Завдяки метаморфозам стати чуйною людиною, чого бракує сьогодні багатьом людям.

5. О. Генрі застосовує  притаманні йому стилістичні засоби для створення цілісності поєднання традиційного образу свята  Різдва, несприятливих життєвих обставин та окриленого настрою церемонії різдвяних цінностей у людських стосунках.

6.  М. Гоголь – неперевершений митець, зачинатель традиції екзотичного фольклорно – фантастичного твору на основі легенд зміг показати  в повісті «Ніч перед Різдвом» поряд із реальними героями фантастичні; давні обряди українського народу.

Особливістю є процес душевної трансформації героїв, відмова від фальшивих цінностей в ім’я цінностей істинних, гуманістичних, вічних.

8. Проаналізувавши всі твори, ми прийшли до висновку, що традиційний для літератури образ Різдва переживає в них свою істинну еволюцію.

Проведена  робота сприяє не лише поглибленню знань  теорії, але й формуванню практичних навичок аналітичної роботи з текстами, усвідомленню  особливостей світосприйняття літературних героїв.

(Слайд № 1)

Добрий день, шановні присутні.

Вашій увазі пропонується доповідь, присвячена Герою України Євгену Лоскоту, який загинув у зоні бойових дій на Сході України.

(слайд 2).Актуальність теми зумовлена нинішніми подіями на Сході України, що стали своєрідним лакмусовим папірцем для перевірки нашого патріотизму, здатності самопожертви в ім’я Батьківщини. У такий час, як ніколи, випадає нагода здійснити справжній вчинок, ставши Людиною з великої літери, взірцем для наступних поколінь. Одним із таких Героїв є Євген Лоскот, уродженець смт Десна Чернігівської області, бойовий офіцер, який загинув на Донеччині, вибравши смерть замість принизливого полону 

На жаль, подібний випадок не виняток, відтак, актуалізація таких героїчних подвигів необхідна, по-перше, для пам’яті, для патріотичного виховання підростаючого покоління, по-друге, для написання правдивої історії України новітнього періоду, оскільки свідчення очевидців, дозволять згодом усебічно та об’єктивно досліджувати воєнні події у зоні АТО (ООС), простежити їхню кореляцію з офіційною інформацією у ЗМІ.(слайд № 3).

Життєпис та героїчний вчинок Євгена Лоскота наразі не мають історіографічної бази, окрім поодиноких згадок на сторінках місцевої преси. Отож, основою нашої розвідки стали усні свідчення знайомих, рідних і військових побратимів Євгена Лоскота. Нами використано метод «усної історії» (Oral History), задля встановлення достовірності фактів здійснювалося опитування декількох респондентів, повторно зверталася увага на ключові події.

(слайд 4), Респондентами стали 7 осіб, поміж яких родичі та знайомі Героя, жителі смт Десна – Ксенія Лоскот , Максим Лоскот , Валентина Костюкевич , Ніна Литвяк, Гаєва Весняна , Людмила Конишева і протоієрей, отець Ярослав (Малетич). Зі слів матері Євгена Лоскота занотували спогади військових побратимів її сина – Євген Бондаренка та Костянтина Фортушного.

(слайд 5), Народився Євген Лоскот у військовому селищі міського типу Десна, у родині військовослужбовця та виховательки. Із дитячих років жив в атмосфері розповідей батька-офіцера, його знайомих; на власні очі бачив повсякдення особового складу 169-го Навчального центру сухопутних військ, тому цілком усвідомленим виявився вибір майбутньої професії – професії офіцера.

До своєї мрії Євген Лоскот йшов практично зі шкільної лави, загартовуючись фізично, системно тренуючись, духовно і морально. Став наполегливим у досягненні мети, здатним на відчайдушний вчинок, мав твердість характеру, внутрішній стержень. Очевидними були його лідерські задатки, мужність, готовність прийти на допомогу, підтримати у потрібний момент.

Закінчивши школу на «відмінно» і «добре», Євген подав документи на вступ до Одеського інституту сухопутних військ, але не пройшов за конкурсом. Аби не втратити фізичну підготовку, служив у 101 бригаді охорони у м. Києві й не втрачав надії стати курсантом вибраного вузу. Справдилися сподівання лише з третьої спроби, що зайвий раз підтверджує цілеспрямованість й наполегливість хлопця.

(слайд 6)Завершивши навчання, Євген поїхав працювати до рідного смт Десна, отримав посаду командира взводу у військовій частині № 1048, у 169-му Навчальному центрі сухопутних військ «Десна». Одружився, у молодої родини з’явився первісток – син… .

Події Революції Гідності та антитерористична операція на Сході України не залишили Євгена Лоскота байдужим. Він з перших днів долучився до Майдану, повсякчас ризикуючи життям під прицілом снайперських гвинтівок. Потому поїхав добровольцем на Донбас.

На війні виконував різноманітні обов’язки: охорона блокпоста, розвідник, коригувальник, навідник; мав позивні «БАХА», «ЛОКОТЬ»,«ДАМБА-22» (слайди 9).

Прибувши у короткотривалу відпустку, намагався бути й там корисним – організував збір коштів для закупівлі приладів для нічного бачення – тепловізори (оптико-електронні прилади); власним коштом допоміг лікуванню одному з поранених офіцерів.

Із вересня 2014 року Євген Лоскот повернувся у зону АТО, боронив Луганське летовище. За виявлену мужність отримав дострокове звання майора, утім, не встиг змінити розпізнавальні знаки на формі військовослужбовця.

Євген Лоскот брав участь в обороні населених пунктів Лутугине, Жовте, Раївка, Собовка, Новосвітлівка, Щастя. Коли війські частини Збройних Силу України мусили відступати, з огляду на відчутні втрати особового складу, Євген відмовився. Він залишився з трьома бійцями 22-го Харківського батальйону тероборони.

Вчотирьох вони відремонтували зламану БМП (бойова машина піхоти), знищили сепаратистський командний пункт, відбивали атаки ворога, дозволивши вийти з оточення 50 українським бійцям. БМП загорілася, Євген дав можливість трьом побратимам вибратися з неї, сам повів її далі й підірвав, аби не дісталася ворогам. Згодом вийшов на зв’язок із загоном «Айдар», домовилися, що його заберуть на переправі через Сіверський Донець. Однак, Євгена вистежив снайпер і поранив. Офіцер Лоскот відстрілювався до останнього набою на закинутій фермі, поблизу села Весела Гора Слов’яносербського району. При наближенні ворогів підірвав себе гранатом, вибравши смерть, а не полон. Відповідно до указу Президента України був нагороджений Орденом «Золота Зірка» Героя України посмертно (слайди 10-11).

Дякую за увагу.