Я досліджую світ
Проєкт «Наче вулик, наша школа»
Характеристика проєкту:
за діяльністю – інформаційний, теоретичний;
за кількістю предметів: міжпредметний;
за кількістю учасників: груповий;
за характером контактів: короткотривалий;
за характером партнерських взаємодій: кооперативний.
Мета та завдання:
- дослідити історію школи та розуміти її значення у житті людини;
- залучити учнів до набуття нових знань на основі життєвої практики;
- учити здійснювати проєктну діяльність на основі досліджень;
- розвивати творчу уяву, здібності розв’язувати проблеми пошукового характеру;
- тренувати навички роботи в групі;
- виховувати пізнавальний інтерес, організованість, доброзичливе ставлення до оточення;
- виховувати бажання здобувати знання в стінах рідної школи, повагу до педагогів.
-
Хід проєкту
І. Організаційний момент
Навчатись я хочу, щоб нове пізнавати.
Пізнавати буду, щоб все запам’ятати.
Міркую я, замислююсь, висловлюю думки.
І всі шкільні премудрості здолаю залюбки!
ІІ. Спрямування до мети
Великий будинок у місті стоїть.
Та завжди як вулик бджолиний шумить.
Як чаша, він повний знаннями,
Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)
|
1 |
|
|
Ш |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
Л |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр та літер
Здогадались, що це діти?
Ручці він говорить . Прошу
Це шкільний учнівський… (Зошит).
Поряд з олівцем у нім.
Може цифри рахувати
І перекази писати. (Ручка)
Я уже до нього звик.
Він для мене залюбки
Носить зошити й книжки. (Портфель)
спритні хлопці – молодці,
Убрання барвисте мають,
І загострені кінці.
На папері слід лишають,
А зовуться –… (Олівці) .
В мене олівці складає.
Мабуть ти мене впізнав?
Ну, звичайно, я …(Пенал).
- Яке слово вийшло у виділеному стовпчику ?
- Чи замислювався ти коли і де з’явилися перші школи? Хто їх заснував?
- Чи завжди вони були такими як сьогодні?
- А чи знаєте, коли було побудовано вашу школу?
- Сьогодні ми поговорим про історію виникнення шкіл та, зокрема, про історію та надбання нашої школи.
ІІІ. Визначення проблеми проєкту
ІV. Визначення шляхів розв’язання проблеми
V. Формування груп для проведення дослідження
ІV. Обговорення та презентація проєкту групами
І група «Історики»
Школа - ( від грецької «відпочинок») навчальний заклад початкової або середньої освіти.
Перші школи були відкриті у ІІІ – ІІ тис. до н.е. у Єгипті, Індії, Китаї, й відтоді систематичне навчання стало важливим складником процесу виховання.
У Древньому Єгипті школи з’явилися у ІІІ тис. до н.е. разом з виникненням писемності: тут існували двірцеві школи, школи жреців, школи писарів, школи для різних службовців. У них користувалися ієрогліфічним письмом. У школі при палаці фараона заняття тривали з ранку до пізнього вечора. Тут панувала сувора дисципліна, використовували тілесні покарання. Майбутні чиновники навчались читанню, письму, лічбі, гімнастичним вправам, плаванню і гарним манерам. У школах для жреців давали і релігійну освіту, навчали астрономії і медицини. Вища знать здобувала освіту у військових школах, звідки виходили воєначальниками.
У Давній Індії (ІІІ тис. до н. е.) виховання було кастовим. Існували школи лише для двох вищих станів: жреців і військової знаті. Школу жреців очолював учитель. Навчання тривало 10-12 років, починаючи із 6 річного віку, навчаючи божої служби. А дітей знаті учили військової справи, поезії, етики , музики, верхової їзди.
В Давньому Китаї були відкриті аристократичні школи, в яких навчали ораторського мистецтва, філософії, релігійної моралі, астрономії, медицини.
У Давній Греції найоригінальніша система виховання існувала в Спарті і Афінах. Тут виховувалися діти лише знатних людей.
У Спарті виховання носило військово- фізичний характер. Його завданням було підготувати мужнього, фізично розвиненого і здорового воїна. Розумовому розвитку приділяли мало уваги.
Афінська система мала індивідуальний характер. Тут прагнули до поєднання розумового, морального, естетичного і фізичного розвитку. Метою навчання і виховання було гармонійно розвинена, досконала внутрішньо і зовнішньо особистість.
Історія розвитку освіти в Україні
В Україні школи з’явилися тисячу років тому, за князювання князя Володимира та прийняття християнства. Були вони спочатку схожими на давньогрецькі. Школи грамоти відкривали при церквах. У них навчали дітей бояр, купців, заможних ремісників. Учителями тут були служителі церкви. Церковні школи давали початкову освіту та релігійне виховання. Зміст освіти зводився до навчання дітей читання, письма, церковного співу, християнської моралі. У Києво-Печерському монастирі теж було відкрито школу. З її стін виходили видатні діячі давньоруської культури.
Першу в Європі школу для дівчаток було відкрито в Києві. Одна з найперших вихованок цієї школи, дочка Ярослава Мудрого Анна, майбутня королева Франції, була високоосвіченою людиною.
Відомий арабський мандрівник Павло Аллепський двічі побував в Україні. І у своїй книзі він згадував: «… усі вони, за винятком небагатьох, уміли читати і знають порядок церковних служб, і церковні співи». І « на землі козаків усі діти вміють читати».
Це було у 17 столітті. А тепер? Щоранку ти поспішаєш до школи. І ти не один. Нині в Україні навчається у школах, ліцеях, гімназіях, середніх спеціальних(училища, коледжі, технікуми) та вищих(інститути, університети, академії) навчальних закладах кожен десятий мешканець країни.
Для чого це сучасній державі? Сьогоденне життя – це комп’ютери, промислові роботи, супутникове телебачення, космічні апарати й кораблі. Для роботи з технікою потрібні працівники зі спеціальною освітою. Тому держава розвивається, дбає про освіту своїх громадян.
ШКОЛА
( Знання, учитель, учні, початкова, середня, ліцей, заклад, освіта, урок, дисципліна і т. д.)
ІІ група « Дослідники»
У Черкаському районі є красиве і древнє село - Руська Поляна. І живуть у ньому небайдужі люди, бо з кожним роком село набирає сучасного вигляду: про це свідчать центральна площа, вулиці, громадські заклади.
У 1911 році було збудовано приміщення Руськополянської земської двокласної школи з чотирма класними кімнатами. Поруч – будинок для вчителів. Як свідчать старожили, навчання дітей (їх, згадують, було зо 2 десятки) у селі велося й раніше – у звичайній сільській хаті, а вчителі просто грамотні люди. Збереглося й ім’я першого вчителя – отець Афанасій (в миру Афанасій Олексійович Кононенко) вчив грамоті та викладав закон Божий (у православній церкві зберігається підручник, виданий у Санкт Петербурзі в 1901 році). Уже в радянські часи ця школа сформувалася як середня № 2, а наша, земська, стала середньою №1. Першим директором школи був Євстафій Биба.
Сучасне двоповерхове приміщення школи з’явилося у 1954 році, десятирічний термін навчання введено з 1960 року. Очолювали школу після Великої Вітчизняної війни директори: Д.С. Тесля, І.В. Кононенко, О.І. Стеценко, Я.Д. Дудник, В.С. Засільська, Л.Я. Гладун, нині – В.І. Денисюк. У 2001-2002 роках у школі навчалося 737 учнів, нині – 527, проте і сьогодні вона лишається однією з найбільших у районі. Її приміщення розраховане на 350 учнів, тому для початкових класів існують окремі філії. Прикрасою школи став новий спортивний зал – мрія кількох поколінь юних руськополянців.
Звичайно, як і в кожній школі, у нас багато проблем. Та всі матеріальні негаразди не впливають на виховання та навчання школярів. Вони – активні учасники районних та обласних олімпіад, змагань, різноманітних конкурсів, навіть на всеукраїнському рівні. А вчителі, яких налічується 47 осіб, активно впроваджують педагогічні інновації, серед них – чимало мають вищу категорію кваліфікації, є кілька відмінників освіти. Нині в школі 25 класів, діє 29 гуртків за інтересами.
100-річчя Руськополянської школи – подія знакова. Та гордість її – не поважний вік, а життєві дороги вихованців. Для прикладу – хоча б кілька імен:
ІІІ група «Декламатори»
ШКОЛА
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш ,
Як на світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки – на квіти,
Дітоньки – до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед у полі бджоли. (Марійка Підгірянка)
МОЯ ШКОЛА
Моя школа – рідне коло
Вчителів і друзів.
Я не спізнююсь ніколи
Й на відмінно вчуся.
Я люблю усі предмети,
навіть математику.
Особливо з інтернетом
Я люблю займатися.
Є гуртки і кабінети,
Ще й розваги різні.
Як же можна не любити
Свою школу рідну? (Карина Мельничук)
НАЧЕ ВУЛИК, НАША ШКОЛА
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій,
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій,
Бігають, сміються діти,
Та – лиш дзвоник задзвенить –
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли в мить. (Дмитро Павличко)
ШКОЛА
Школа – велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
Відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити учились ми в ній
Школу кінчили та линимо знову
В дзвінкоголосий і радісний рій,
В школі так щиро сміятися вміли,
Рішення легко приймалися в нас
Впевнено всі ми до мрії летіли
А повернутись не сила й не час. (Надія Красоткіна)
Іван не буде знать.
Вік живи тому що воно не може бути ні в краденим ,
ні забутим, ні знищеним.
Щоб других учити, вік учись.
Знання – дерево, а діло плоди.
З усіх скарбів знання треба самому вміти.
найцінніше,
ІV група «Мовознавці»
Кожна дитина мріє про школу майбутнього. В кожному класі сенсорні дошки. До школи можна приходити в тому одязі, в якому ти забажаєш. В їдальні є лише тістечка та солодощі, більше не має надокучливих супів та каш. Діти будуть пити лимонад, гарячий шоколад, чай та смачні соки. Більше не буде зошитів, підручників та щоденників. А лише персональні комп’ютери для кожного учня окремо. Перерви повинні бути довші за урок. Домашні завдання вчителі ніколи не задають.
Інтер’єр класу веселий та цікавий. Форма школи буде у вигляді якоїсь тваринки. На подвір’ї буде багато квітів та красиві фонтани. У школі буде великий басейн, сауна, солярій.
Але поки що мені подобається і наша весела і дружелюбна школа.
V група «Художники»
.
ШКОЛА
Школа (яка?)… (нова, світла, велика, улюблена, найкраща)
VІІ. Підсумок проєкту