Я творю свій урок 

Розвиток компетентності спілкування іноземними мовами в умовах Нової української школи                                                   

 

                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

      Укладачі:  Безсмертна Катерина  Іванівна , Луцишина  Антоніна Анатоліївна  -  вчителі німецької мови Дашковецького ліцею Старосинявської селишної ради Хмельницького району Хмельницької області. 

 

 

 

      В  посібнику  зібрані зразки  виховних заходів   та методичні  рекомендації до проведення уроків  з розвитку  ключових компетентностей  учнів  в умовах Нової української школи . Метою посібника є різнобічний розвиток , виховання і соціалізація особистості .

      Методичний посібник розрахований на учителів німецької мови загальноосвітніх шкіл та як допоміжний навчальний матеріал для учнів .

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1.     Розвиток компетенції спілкування іноземними мовами в умовах 

    Нової української школи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

2.     Якими я бачу своїх учнів ? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

3.     Правила добрі для учителя .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

4.     Я творю свій урок.  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

5.     Урок-дискусія — ефективне спілкування.  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

6.     Позакласна робота з іноземної мови.  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Розвиток компетенції спілкування іноземними мовами в умовах 

Нової української школи

     Нова українська школа мала на меті формувати об’ємну тривимірну модель учня. Це – особистість, громадянин та фахівець. Це не просто особистість, а цілісна особистість, патріот, інноватор.  Мають на увазі три осі координат при формуванні освіти НУШ: індивідуально-психологічна, суспільно-політична та соціально-економічна. В навчально-виховному процесі враховують інтереси учня та його батьків, держави, ринку праці.      Освітній процес спрямований на досягнення результату, що

                відображається                             ключовими                             компонентами.

     Спілкування іноземними мовами, уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно та письмово висловити і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

    Друга у списку компетенції НУШ передбачає спілкування іноземними мовами. В умовах Євроінтеграції це має важливе значення для соціалізації сучасних дітей з раннього віку і підготовки їх до спілкуванні на міжнародному  рівні.

    Другий Саміт Ради Європи проголосив підготовку до життя у демократичному суспільстві пріоритетною освітньою метою, надаючи додаткового значення мети освітніх проектів, зокрема: запроваджувати методи викладання сучасних мов, які стимулюють  незалежність думки, судження та дії у зв’язку з соціальними вміннями та відповідальністю.      Нещодавно популярне слово «білінгвальний» витісняється сьогодні «плюрилінгвальний» та «плюри культурний». Середня школа пропонує широкі можливості для розвитку всіх 10 компетентносте й НУШ на уроках іноземної мови. Це можуть бути як цілі уроки, цикли уроків, так і окремі прийоми та методи. Будуть широко використовуватись методи викладання , засновані на співпраці (ігри, проекти, експерименти, групові завдання). Учні залучатимуться до соціальної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та даватиме змогу успішніше опановувати суспільний досвід.

 

 

     Викладання мови набуло прикладного характеру, а, отже, і значно змінилася функція педагога в навчальному процесі. Вчитель-ментор, вчитель-диктор,  поступився місцем учителю-коучу, учителю-фаселітатору,  модератору в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Користуючись мовою інноваційних технологій, справедливо буде сказати, що вчитель є менеджером освіти ХХІ століття. Особистість викладача на перший погляд ніби відходить на другий план. Насправді ж вона набуває вагомішого значення. Світ, у якому ми живемо, змінюється значно швидше, ніж наші школи. І справді, до школи приходять покоління молоді, які живуть в інформаційному суспільстві, в цифровому середовищі. Зараз – це так зване покоління Y, або «діти тисячоліття», народжені між 1990 та 2000 роками. Робота, навчання та відпочинок для них не мають чіткого розмежування. Все це повинно гармоніювати: заробляння коштів, самовдосконалення, гра та розваги. На підході покоління Z.

Маючи за плечима тривалий досвід педагогічної роботи, розумію, що власний процес навчання продовжує зоставатись досить інтенсивним не через те, що «вчитись ніколи не пізно», а саме через те, що не можна дозволяти собі відставати від своїх учнів, які в сучасному просторі високих інформаційних технологій почуваються як риба у воді, чого не можуть сказати про себе. Просто знання іноземних мов не є достатньою для того, щоб навчати дітей на належному рівні, що постійно спонукає дітей до освоєння нових технологій викладання і переосмислення  ролі вчителя у процесі    навчання.

-                      Українська школа буде успішна, якщо неї прийде успішний вчитель.  - Учитель, який не просто проведе 45 хвилин уроку, але учитель, який реалізує урок у тісній співпраці разом зі своїми учнями.

-                      Учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований та компетентісний підхід, управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо.

 

 

 

 

 

Якими я бачу своїх учнів ?

   Чим живуть наші діти сьогодні? Ви можете собі уявити – вони навіть не знають про наші білі та чорні фартушки і дбайливо випрасувані і вплетені в косички бантики, про  пальці в чорнилах і передачу «В гостях у казки». Здається , що навіть зими у них не такі пухнасті і сніжні, як були в нашому дитинстві. А осінні ліси не горять отим золотисто-багряним сяйвом…

     Вони стали більш прозаїчними, занадто «за комп’ютеризовані» за клонованими святкуваннями Нового року, Різдва, великодніми радощами…

      Вони               для               них               перестали               бути               чудом…

   Чим же вони живуть? 

 

   Навколо них вирують політичні пристрасті, а вони зможуть зрозуміти це лише через багато років. Батьки не мають змоги надавати дітям достатньо необхідної уваги, часто вони навіть не до кінця уявляють, якою повинна бути ця увага. Це модна електронна іграшка чи вечеря усією сім’єю? Це розказана мамою казка чи нова комп’ютерна гра?

   Але вони все одно з вдячністю ставляться до всього що отримують, тому що вони:

•      Об’єктивні;

•      Слухняні;

•      Сильні;

•      Добрі;

•      Вміють відчувати нічне небо, дощ, пухнасту хмаринку на бездонному літньому небі і перевтілюватись в це небо, цей дощ і цю хмаринку;

•      Співчутливі;

•      Неповторні;

•      Творчі;

•      Талановиті;

•      Природні;

•      Прагнуть пізнати себе і світ навколо;

•      Найкращі

 

 

 

Правила добрі для учителя:

 

Нехай він буде ніжним,

Нехай він буде суворим, Нехай він буде пристрасним,

Нехай він буде милосердним,

Нехай він буде справедливим, Нехай він буде терплячим,

Нехай він буде наполегливим,

Нехай він ненавидить брехню,

Нехай не пам’ятає зла,

Нехай не забуває добро.

«Мудрість Кармака»  (ірландська казка)

 

Прийде хто-небудь і скаже:

-   Можу стати вчителем.

Запитайте:

-   Гарчати і кусати вмієте?

Якщо скаже: «Так!»   –  Проженіть він не наш.

Якщо скаже: «Ні, але можу навчитися!»  - Проженіть, він не наш.

Якщо скаже: «Так, але можу відучитись!» -  Беріть на випробування.

Якщо скаже: «Вибачте, я помилився адресою!» -  Доженіть його на вулиці, поверніть. Він наш. 

Адже саме за цими якостями і впізнають справжніх учителів!

 

Ми давно не спускались в тишу!

Лоскотати лякливу тишу,

Ми давно не шукали в небі

Місяця лункий ріжок

І у слід за стареньким лисом

Ми давно не ходили лісом,

Прислухатись час від часу

До мовчазних його стежок.

Того лиса я вчора бачив,

Він, здається, нам все пробачив.

Тільки час, йому лапу спік… Він такий, як колись, затятий, Не хотів ні про що питати. Лише просив завертати в гості,

Хоч би раз на наш довгий вік.

 

                             Роман Скиба

Сатья Саї Баба каже:

 - Існує три типи вчителів:

•      Ті, які пояснюють;

•      Ті, які жаліють;

•      Ті, які надихають.

Нехай кожен з нас визначить для себе, до якого типу вчителів він себе відносить.

 

« Щоб дарувати Дитині іскорку знань , 

Учителю потрібно  ввібрати море Світла .»

                                                   Шалва Олександр Амонашвілі

 

 

 

               « В глибинах людської душі  зло породжується тоді , коли дорослі забувають світлі мрії та чисті помисли дитинства .»

                                                                                           Ч . Діккенс

 

       «Будьте тими , хто виконує слова ,не слухачами тільки, які обманюють самих себе .»

                                                                                             Біблія

Я творю урок

     Інтерес – це головна рушійна сила пізнавальної діяльності учнів на уроці: головні принципи, яким повинен керуватись кожен педагог нової сучасної української школи під час підготовки до уроку, щоб йому самому було цікаво. Учитель не просто пише план уроку, а повинен творити його, як творить режисер спектакль, а улюблені актори – це наші учні. Ми з ними – друзі-однодумці. Спілкування, співпраця – ось основа успішного уроку і запорука розвитку дитини як особистості.

 

       

   Багато на уроці, безумовно, залежить від учителя. Наскільки добре він вміє спілкуватись з учнями, настільки успішно буде здійснюватись процес навчання і виховання. Адже спілкування – необхідна умова формування і розвитку особистості. 

   Як може починатися урок

      В класі звучить тихо класична музика. На її фоні учитель  спокійним і доброзичливим голосом пропонує дітям: L. : Motiviert euch , Kinder !

      Wie hast du dich motiviert, Anja ?

A. : Wenn ich heute fehlerlos und aus drukksvoll lesen werde , lobt mich meine Deutschlehrerin , und ich freue mich darauf . Motiviere dich ,Witja !

W.: Wenn ich heute in der Deutschstunde aufmerksam hören werden , so bekomme  ich eine gute Note , und meine Eltern freuen sich darauf .Motivierte dich ,Olga!

O.: Wenn ich in der Deutschstunde erfolgreich lernen werden ,so bekommen ich gute Kenntnisse , und meine Deutschlehrerin freut sich darauf.

    Складні для вимови і запам’ятовування слова ( fehlerlos ,aufmerksam, erfolgreich ) можна тренувати трикратним повторенням ( leise , halblaut , laut ) і використовувати інші прийоми , що сприяють кращому мимовільному запам’ятовуванню. Всі фрази можна проспівувати на мотиви популярних українських народних або естрадних пісень.

     Продовжуючи урок , можна запропонувати учням :“Um gut zu lernen , wollen wir die Massage machen. Und gut zu sehen …“  Діти прижимають вказівні пальці до основи брів і масажують точки круговими рухами вперед (10 разів )  і назад (10 разів ) , рахуючи при цьому по-німецьки . Діти роблять масаж з великим задоволенням . ( Він займає 1-2 хвилини ).

   Потім учитель зменшує звучання класичної музики  і співає : „ GutenTa-a-aa-g , Kinder ! „ Одночасно  , рухом руки по горизонталі , показує , що голосний звук  „ a“  в слові„ Tag“ довгий . Дівчатка роблять реверанс.

Хлопчики нахиляють голову вітаючись, і всі разом співають у відповідь :„ Guten Tag , Antonina Anatolijiwna !“ Музика вимикається і учитель та учні радіють ,що знову разом  , посміхаючись один одному і співаючи пісенькупривітання . Пісня супроводжується рухами .

Guten Tag!                  ( три нахили головою вперед )

Wir sind die Kinder ,      ( нахили головою вправо вліво )

Die gut deutsche Lieder singen. ( нахили рук до плечей та в сторони )

Wir sind leißig             ( руки над головою ,зжимаємо і розжимаємо пальці )

Und nicht dumm.( хлопки над головою  )

Tanzen wir im Kreis herum.( крутимося ).

 

 

 

Перевіряємо підготовку учнів до урок

     Позуємо учням яскраві картинки  звірів і запитуємо , зображаючи голосом і жестами  , який сильний і гордий лев : „ Kinder , kommt heute zu uns ein

Löwe?“  Учні дуже виразно перепитують , жестикулюючи : „ Ein Löwe ?  

Nein !“

     Учитель показує наступну картинку , на якій зображений слон . Міняючи інтонацію ( наприклад пошепки , показуючи рухами , який великий слон, запитуємо :“….Ein Elefant ?“ 

     Учні виразно перепитують , імітуючи жест вчителя : „ Ein Elefant ?! Nein !“ Таким чином обігріється  кілька картинок . Потім учитель запитує : „ Wer kommt heute ?“  Учні радісно відповідають пісенькою , компонуючи собі брязкальцями , які лежать на краю парт і пританцьовуючи : Heute kommt Hampelmann – 3 p .  Heute kommt Hampelmann – 3 p.

 Zu uns , in unseres  Kreis ! 

 Oh, du, mein Hampelmann. – 3 p.

Mein Hampel man ist da !

З останніми словами пісеньки на середину класу виходить будь –який учень , которий’’ Хампельманить ‘’

Schüler : Ich habe in die Schule  Bonbons mitgenommen .Was hast du , Anja, in die Schule mitgenommen ?

Was habt ihr , Mädchen, in die Schule mitgenommen ?

Дівчата хором відповідають :

Wir haben in die Schule die Lehrbücher, die Tagebücher, die Hefte die Buntstiefte mitgenommen . 

Schüler : Danke schön , Mädchen ! Setzt euch !Ich habe  in die Schule Luftballons mitgebracht. Was habt ihr , Jungen, in die Schule mitgebracht ?

Хлопчики відповідають хором :

Wir haben in die Schule unsere Lehrbücher ,unsere Tagebücher, unsere Kugelschreiber mitgebracht.

Schüler : Danke, Jungen ! Setzt euch !

Lehrer : Danke schön, Hampelmann !Setzt dich !

 

Розігруємо діалоги 

      Діалоги і полілоги  ми часто розігруємо у формі телефонних розмов. Наступний діалог може передувати оголошенню плану роботи на уроці.

Учитель умовно телефонує одному з учнів:

Ich :Hallo , Anja ! Hier Antonina Anatolijiwna !

Anja: Hallo, Antonina  Anatolijiwna !Hier Anja !

Ich : Ich möchte wissen , wie geht es dir Anja ?

Anja: Danke , Antonina Anatolijiwna ! Es geht mir gut , denn und ich fühle mich wohl .Ich habe keine Kopfschmerzen und keine Halsschmerzen .

Ich: Freut mich !

Anja: Und wie geht es Ihnen , Antonina Anatolijiwna ?

Ich : Danke ,Anja ! Nicht schlecht .

Anja: Seine Sie so gut , sagen Sie bitte, Antonina Anatolijiwna , was haben wir heute vor ?

Я повідомляю учням , що ми сьогодні будемо вивчати на уроці. При цьому продовжую перервану розмову. Ich : Anja ,rufe Nadja an !

Anja : Hallo ,Nadja ! Hier Anja !

Nadja: Hallo, Anja ! Hier Nadja!

Anja : Sag mal , Nadja, der wievielte ist heute .

Nadja : Heute ist der 12. November .

Anja : Was du nicht sagst ! Danke !Tschüss !

 

Працюємо над датою

     Для того ,щоб  добитися правильної вимови будь-якої дати ( наприклад, “der zwölfte November“) можна організувати наступний міні-театер. З таємничим виглядом і пошепки учитель каже : „ Kinder, es geht das Gerücht die Stadt… Heute ist 12.November!“ З великим задоволенням і зацікавленістю  Учні приєднуються до цієї гри . Учитель нахиляється до одного із учнів і піднесенням голосом повідомляє ще раз :“ Heute ist der 12. November !“

Ланцюжком , на вушко діти нашіптують один одному цю фразу. За умовами гри інтонація повинна змінюватися. Один учень повідомляє про це з розчаруванням у голосі , другий – з відчаєм , третій – з ніжністю ,четвертий – з роздратуванням і т. д  .

     При цьому кожен учень ілюструє свої почуття мімікою і жестами розводить руками , у відчаї хапається за голову ,або за живіт  зі сміху . 

Можна також хором заспівати пісеньку .

 

Der 12 . November  на даху живе ,

Der 12. November  цукерки жує , Der 12. November нудьгувати не звик , Der 12. November великий жартівник .

Після цієї пісеньки в учнів чудовий настрій .  Кожен ,в основному , назвуть дату.

 

 

 

Переходимо від діалогу до полілогу

     Уявимо собі ситуацію ,коли кілька  учнів розмовляють , наприклад , про наступне :

Schüler 1: Hallo, Anja ! Hier Wanja!

Schüler 2: Hallo, Wanja ! Hier Anja !

Schüler 1 : Ich interessiere mich ,welcher Wochentag ist heute .

Schüler 2 : Heute ist Mittwoch . Am Mittwoch haben wir 5 Stunden: Englisch ,Literatur ,Deutsch , Mathematik , und Malen .Ich habe Deutsch gern. Welches Fach hast du gern ?

Schüler 1 : Ich habe Deutsch und Mathematik gern . Welches Fach hast du gern ?

Sag mal , Olga .

Schüler 3 : Ich habe Englisch und Deutsch gern .Wofür interessierst du dich ,    Lilja ?

Schüler 4 : Ich interessiere mich für Sport und für Fremdsprachen . Ich möchte wissen , wofür interessierst du dich , Nadja ?

Schüler 5 : Ich interessiere mich für Musik , für Gymnastik und für Malen .

Lehrer : Warum denn ? 

Alle Schülern: Malen ist interessant !

 

 

 

Вивчити напам’ять важкий вірш ? Легко !

     Вивчати вірші напам’ять німецькою мовою непросто ,тому слід підбирати такі , щоб містити розв’язання якихось моральних ,етичних ,особистих проблем, які на даний час є актуальними та сучасними з дитячим віком та їх інтересами.

     Цікавим є вірш „ Hallo ,Kinder !“von Ben Lenhardt .

Він написаний у формі листа хлопчика Клауса до своєї однокласниці Керстін. У цьому вірші  шкільна тематика і не тільки … Можна зробити свій переклад  ,зберігаючи специфіку мови підлітків . Почувши переклад вірша , діти погодились вивчити його , а на додачу ще й переклад .  Hallo , Kerstin !

 Du bist meine  Freundin nicht mehr . Du hast mich nicht abschreiben lassen .

  Du hast dein Heft vor mir versteckt und gesagt , ich soll selbst aufpassen .   Silke gab mir sofort ihr Heft und sogar ihren Füller dazu und außerdem ist Silke   Auch noch zehnmal hübscher als Du ! 

  Und darum ist es zwischen uns aus .

  Viele Grüße !

  Klaus 

 

 

      Урок закінчений !

Урок можна закінчувати  ,як і починати  ,пісенькою , і на самій мажорній ноті .

Jetzt ist die Schule aus !

Jetzt gehen wir nach Haus !

Wir gehen ,wir gehen , Wir gehen , wir gehen , gehen !

Auf Wiedersehen !

Ми посміхаємося один одному ,махаємо руками на прощання,

Обмінюємося компліментами : « Як цікаво нам було разом і як добре чудово , що ми знову зустрінемося.» Урок закінчується звучання класичної музики .  Такі невеличкі «методичні хитрощі» створюють на уроці атмосферу творчого спілкування . І це надзвичайно важливо ! Адже будь-яке виховання та навчання можливе лише в спілкуванні .Діти почувають себе на уроці вільно і комфортно . Вони емоційні ,щирі і безпосередні як в сприйнятті навчального матеріалу ,так і правил хорошої поведінки ,культури спілкування. Спостерігаючи з яким захопленням учитель творить урок , вони планують бути поряд , бути разом , співпрацювати .

  Творчість породжує творчість . Творчість учителя спонукає учнів з інтересом вивчати німецьку мову . А джерелом для натхнення кожного вчителя є діти , їх успіхи, їх бажання іти на урок !

 

 

 

 

Урок –дискусія ефективне спілкування.

   Урок-дискусію ми включаємо в загальний цикл уроків і закінчуємо роботу над темою. Попередньо проводимо велику підготовчу роботу , включаючи її в план наступних уроків. Тривалість її залежить від рівня мовленнєвої підготовки учнів та їх загального розвитку.

  В даній статті покажемо зміст уроку-дискусій,а токож вправи і додаткову лексику,яка допоможе учням вести дискусію.

Grundbegriffe der Diskussion und Diskussion regeln Der Begriff „Diskussion“ bedeutet lateinisch Meinungsaustausch. Die Diskussion beruht auf dem Prinzip der gleichen Bedingungen für alle. Jeder Teilnehmer (Diskutierter ) hat gleiche Recht zu fragen und behaupten. Die Diskussion unterscheidet sich von den anderen Gesprächsformen. Sie wird geplant, geregelt und läuft zielgerichtet ab. Während der Diskussion erfolgt:

_ Informationsaustausch Zeischen allen Teilnehmern der Diskussion zu einem

Thema/ Problem;

__Klärung der Einzelmeinungen zu einem Thema/Problem; __Bildung einer Mehrheitsmeinung.

Die Diskutieren kann nicht immer die Lösung des Problems erzielen, manchmal bleiben  Meinungsunterschiеde. Aber sie kann die Standpunkte Während der

Diskutierter annähern. Während der Diskussion sagen alle Teilnehmer ihre Meinungen. Aber nicht jede Meinung ist ein Argument. 

     Das Argument besteht aus der Behauptung und der Begründung, z.B.: Es ist schon 10 Uhr. Du gehst jetzt ins Bett( Behauptung).Du hast morgen eine Prüfung (Begründung).

     Also ,das Argument ist eine begründete Behauptung/Meinung. Als Argumente dienen :Fakten/Daten, wissenschaftliche Gesetze, entmisch-ästhetische Normen, Lebenserfahrungen, z.B.:

__Sprich bitte leise.(Behauptung) Der Vater schläft schon(Begründung_ ethische Norm).

_Zuviel Kosmetik für junge Mädchen macht nicht schön.(Behauptung). Die beste Schönheit ist die Jugend selbst.(Begründung_ Lebenserfahrung).

_Alkohol ist besonders schädlich für junge Leute .(Behauptung).Davon zeugen statistische Daten. (Begründung _Fakten/Daten).

__Man verkauft jetzt viele Krimis. (Behauptung).Der Bedarf erfordert das Angebot. ( Begründung _Gesetz).

   Die Argumentation ist ein System von Argumenten. Es gibt auch falsche Argumente sind:

__ Lügen, Ausreden, Vorurteile;

__Drohungen und Versprechungen;

__Beleidigungen und Hinweis auf die eigene Macht/Kraft; __unpassende Vergleiche/Analogien.

Es gibt auch bestimmte Diskussion regeln, die alle Teilnehmer beachten sollen.

Man kann sie so formulieren:

__sich gut vorbereiten;

__verständlich und logisch sprechen;

__seine Argumente mit Überzeugung begründen;

__seine Argumente ruhig und sachlich äußern;

__nicht vom Thema abweichen;

__nicht zu lange reden; 

__den anderen zuhören;

__den anderen nicht unter brechen; __den anderen nicht beleidigen.

  In der Diskussion kann man einen Diskussionsleiter wählen .Er hat viele Aufgaben sind folgende:

__die Diskussion eröffnen(in das Thema einführen); 

__das Wort geben;

__Argumente „dafür“ und „dagegen“ sammeln; 

__bei Abweichen vom Thema „zur Sache“ bitten;

__Ideen/Gedanken für ein Gespräch geben;

__ objektiv sein;

__Schlussfolgerungen ziehen.

 

 

 

Übungen

I. Verstehen Sie gut die Diskussionsregeln ?

1. Dann sagen Sie ,welche  Diskussionsregeln man in diesen Sätzen verletzt:

a ) Man muss mit der Hausaufgabe strafen. Nur die, die in der Stunde stören, sоölen Hausaufgaben bekommen.

Quatsch!

b) Ich habe  Nein gesagt und damit Schluss!

C ) Schüler : Wir besprechen diese Frage schon  drei Stunden hintereinander. Wir reden und reden und kommen zu nichts. Es ist schon spät, die Mutter wird böse sein und fragt wiederum: Wo steckst du denn?..

Diskussionsleiter: Bitte, zur  Sache!

 

II. Kennen Sie gut alle Aufgaben des Diskussionsleiters?

Beantworten Sie  die folgenden Fragen: 

1)  Wie beginnt die  Diskussion?

2)  Wan sagt der Diskussionsleiter „ bitte, zur Sache“ ?

3)  Wie kann er die Diskussion stimulieren ?

4)  Was macht er am Ende der Diskussion?

5)  Wie muss er während der Diskussion sein?

6)  Kann jeder Diskussionsleiter  sein?

III .Suchen Sie Argumente im Text!

Bestimmen Sie ,was sie sind! ( Fakten/Daten , Gesetze , ethisch-_ästhetische

Normen, Lebenserfahrungen)

Ben fragte Mutter: „Darf ich morgen bei Anna essen?“

„Nein. Die Leute haben doch kaum was zum Essen, “sagte Mutter.

„Aber Annas Eltern wollen es!“ rief er.

„Na gut. Man sagt ja auch, dass die Polen gastfreieеendlich sind“, sagte Mutter.

IV. Analysieren Sie diese Argumente!

Was meinen Sie ,gibt es auch Gegenargumente dazu? 

1)  Du willst ein guter Hockeyspieler werden.

Dann darfst du nicht rauchen.

2)  Du willst gut deutsch sprechen.

Dann musst du an der Sprache systematisch arbeiten.

3)  Du findest die klassische Musik langweilig.

Aber du kennst sie ja schlecht!

V.   Formulieren Sie Argumente für/gegen diesen Standpunkt!

Du brauchst unbedingt 9 Stunden Schlafen.

VI.             Lesen Sie die Aussagen! Können diese Argumente Sie  überzeugen? Sagen Sie warum?

1)  Du machst ja deine Hausaufgaben nicht.

Hausaufgaben ? Danke! Ich habe in der Schule genug gelernt.

2)  Du bist wieder zu spät nach Hause gekommen.

Warte mal, ich sage es dem Vater! 

3)  Lerne besser!

Dann kaufe ich dir ein Motorrad.

4)  Du musst mir den Ball geben .Sonst kannst du was erleben !

VII.      Untersuchen Sie, ob diese Meinungen Argumente sind!

„Bohr nicht in der Nase, du benimmst dich wie ein Indianer“, sagt Mutter. Das sagt sie immer.

„Ich habe noch nie eine Geschichte gelesen, in der ein Indianer in der Nase bohrt“, antwortet Ben.

„Außerdem soll einer, der bald 10 Jahre wird, nicht mehr in der Nase bohren“ ,sagt Mutter weiter.

„Ich kenne sogar Fünfzigjährige, die das tun“, antwortet Ben.

„Ach, lass das!“ sagt Mutter.

„Der Onkel Gerhard!“ sagt Ben.

Mutter geht, und Ben wies , dass sie lacht.

VIII.   Suchen Sie im Text richtige/falsche Argumente!

„Wo wohnst du denn, Anna?“fragt Ben.

„In den Barackenwohnungen. Papa arbeitet noch nicht. Aber er verdient bald wieder“, antwortet Anna.

„Hat er nicht immer verdient?“fragt Ben.

„In Polenschon nicht mehr , weil wir nach Deutschland wollten .Und in Deutschland nicht ,weil wir aus Polen gekommen sind “,antwortet Anna-

“Das ist aber dumm von den Leuten!“ ruft Ben.

„Papa sagt immer: Mit uns Kleinen kann man es ja machen“, sagt Anna traurig.

IX.         Sammeln Sie Argumente für Katjas und Bernhards Standpunkte !

Mit wem sind Sie einverstanden? Warum ?

In die Klasse kam ein neues Mädchen .Sie hießt Anna .Sie kam aus Polen. Katja fand Anna komisch. „ Sie stinkt. Und  mit 10 Jahre kann sie nicht richtig deutsch schreiben“, meinte Katja. Bernhard sagte : „Sie kann vielleicht polnisch schreiben.“

„Sie ist überhaupt eine Polin und keine Deutsche“ ,sagte Katja.

„Wahrscheinlich  durfte sie in Polen nicht bleiben“, meinte Bernhard.

„Wegen Stinken“, sagte Katja.

X.            Gibt es im Text Argumente, die Sie nicht  überzeugen?

    Wenn ja, dann sagen Sie warum?

 

 

Liebe Anna!

Du warst heute gemein ,du hast gelacht. Ich kann nicht so gut Fußball  spielen wie Dietе r  .Aber Dieter kann nicht so gut schwimmen wie ich .Ich bitte dich ,das nicht mehr zu tun .Denn du gefällst mir sehr.

                                                                                                                 Dein Ben

 

XI.         Suchen Sie  im Text Argumentation des Lehrers! Sind Sie mit allen Argumenten des Lehrers einverstanden? Warum? 

  Herr Selbmann ,de r Klasselehrer, sagte:

„Das ist eure neun Mitschülerin . Sie heißt Anna Mitschke. Sie ist erst seit einem halben Jahr  in Deutschland. Vorher lebte sie mit ihren Eltern in Polen.“

Nicht alle Schüler hörten dem Lehrer zu. Einige begannen sogar  zu lachen. Ben fand Anna komisch und . Katja fand Anna dumm. „Es kann jedem von euch passieren ,dass er in eine andere Stadt und andere Schule  kommt .Und jeder von euch ist erst fremd. Bei Anna ist das noch  viel schlimmer. Sie ist in einem anderen Land , in Polen , aufgewachsen und zur Schule gegangen. Dort , in der Schule ,hat sie nur polnisch gesprochen. Zuhause deutsch und polnisch. Ihre Eltern haben in Polen gelebt, aber sie sind jetzt Deutsche .Sie sind in die Bundesrepublik  umgezogen. Nun sind sie da .Sie wollen endlich zuhause sein . Anna auch . Ihr macht es ihr schwer . Seid nett zu ihr , helft ihr.“

 

XII.      Proben Sie eine Diskussion im Rollenspiel! Diskutieren Sie zum Thema :

Hausaufgaben. Sind sie für alle nötig? Oder kann man sie freiwillig machen?

 

Diskussionsleiter: Ich möchte unsere Diskussion eröffnen. Das Thema ist bekannt :

„Hausaufgaben“ . Das Problem der Diskussion ist : Sind sie für alle nötig? Oder kann man  sie freiwillig machen ?

1. Schüler : Was gibt’s hier zu diskutieren ? Klarer Fall! Natürlich für alle ! 2. Schüler: Was heißt hier klarer Fall? Warum denn für alle? Ich meine ,die Hausaufgaben bekommen nur die , die in der  Stunde nicht mitkommen.

3. Schüler: Ich finde es auch gut . Wenigstens wird es gerecht sein : kommst du im Unterricht nicht  mit ,dann, bitte schön, bekommst du auch Hausaufgaben.

Diskussionsleiter: Und was ist gerecht? Wie meinst du es? 

3.   Schüler: Nun ,ich meine bloß ,alle Schüler bekommen dann gleich viel zum  Lernen, also müssen gleich viel lernen.

Diskussionsleiter: Du hast eben den Kopf geschüttelt. Welche Meinung hast du zu dieser  Frage?

4.   Schüler : Finde  das unvernünftig. 

3.   Schüler : Wieso nicht  vernünftig ?

4.   Schüler : Ist das dein Ernst : einer tut im Unterricht nichts , wo ein Lehrer  da ist und aufpasst. Und du glaubst , der wird zu Hause allein  über  den Hausaufgaben sitzen? Wo denkst du hin? 

5.   Schüler: Eine gute Idee! Ich vertrete  dieselbe  Meinung . Einige Schüler: Ja, es stimmt! Richtig so! 

6.   Schüler : Ich bin genau anderer Meinung. Was heißt, „wir müssen gleich viel arbeiten“ ? Ich mag  z. B. die Mathe und kann über den Mathe aufgaben bis in die Nacht hinein sitzen. 

7.   Schüler: Was? Macht dir das Spaß? Quatsch!

8.   Schüler: Quatsch?  Ich kann ihm nur  zustimmen!

9.   Schüler: Na ja, du hast es gut ,du bist der Klassenbeste in der Mathe. Dein Lebensprinzip ist __ je mehr Mathe aufgaben, desto besser. Aber das Leben ist nicht nur Mathe.

10.             Schüler : Ein triftiges Argument ,meine ich. Man hat auch Hobbys und dafür braucht man auch Zeit.

Diskussionsleiter : Mach mal einen Vorschlag !

10. Schüler: Ich glaube  bloß , die Hausaufgaben müssen nicht zu groß und zu schwer sein. Dann hat  man mehr Freizeit.

Diskussionsleiter: Ein guter Vorschlag. Aber zurück  zur Diskussion. Sid die Hausaufgaben für alle nötig oder nicht?

10.   Schüler: Na, ja. Ich glaube für alle.

11.   Schüler: Und ich bin einerseits dafür und andererseits dagegen.

Diskussionsleiter: Wieso?

11. Schüler: Manchmal möchte ich freiwillig wählen ,was ich tun soll und was nicht.

6. Schüler: Soll das etwa bedeuten, du willst nur die Hausaufgaben machen, die du magst oder…

11. Schüler : Man weiß doch, manchmal gibt es schwere Situationen ; man ist zu müde , oder die Aufgabe ist zu schwer und die Eltern können dabei nicht helfen.

7. Schüler : Sehr richtig ! Man stört einen manchmal ,mich z. B. stört immer mein kleiner Bruder. Der ist oft zu laut.

Diskussionsleiter: Das ist ein anderes Problem .Wir besprechen objektive Gründe .

„Freiwillig „ ist aber etwas anderes : nur das, was von dir abhängt ,also etwas subjektives . Also , wir kommen zu unserer Diskussion zurück : Sind die Hausaufgaben für alle nötig oder man macht sie ,wenn man will? 

11. Schüler: Na ja , meinetwegen müssen sie für alle sein, aber sie müssen nicht zu schwer und nicht zu groß sein .

Diskussionsleiter : Es hat geklingelt. Wir haben leider keine Zeit mehr . Wir haben das Thema behandelt und ihr seht ,es gibt noch Meinungsverschiedenheit . Das ist aber Nebensache . Hauptsache ist , wir haben  auch unsere Meinungen und Stadtpunkte angenähert. Hausaufgaben sind keine leichte Sache , aber sie sind für alle nötig.

 

 

Wörter und  Redewendungen Das  Diskussionsgespräch:

Das  Argument, - e

Das  Gegenargument,- e

Die Behauptung, -en

Die Begründung ,-en

Die  Argumentation, -en

Der Begriff, -e

Der Diskutier er,  - Der Standpunkt ,  -e

Einen  Standpunkt behaupten/aufgeben

Die  Standpunkte annähern

Hauptsache ist , dass … Das  ist Nebensache.

Die Einigung erreichen

(nicht) vom Thema abweichen

Theoretisch….praktisch

In Wirklichkeit aber…...

Abschließend

Die Diskussion eröffnen

Jmdm.  Ins Wort  fallen   In das Thema einführen  ein Thema  gründlich behandeln so war es nicht gemeint  Schlussfolgerungen ziehen

Die Meinung  

Der Meinungsaustausch

Meiner  Meinung nach 

Ich bin der Meinung …

Seine Meinung begründen

Das  Vorunterteil ,-e 

Die Meinungsverschiedenheit  Einverstanden _ nicht einverstanden Ich kann nur zustimmen.

Sie haben mich missverstanden.

Im Gegensatz zu dir … Wiedersprechen ( Dat.)

Das finde ich gut/schlecht /falsch/überflüssig

Ich bin dafür /dagegen

 

Die Repliken Richtig !

Klarer Fall!

Ja, finde ich auch.

Bitte, zur Sache !

Meinetwegen.

Ist mir egal.

Ja, und ?

Wieso ?

Ja ,gute  Idee!

Ein triftiges Argument !

Macht mal Vorschläge !

Noch andere Vorschläge ?

Gibt es auch Gegenmeinungen ?

Wie findet ihr das ?

Quatsch !                                           _

Diskussions  Тhemen  und  Problem fragen

1.        Hausaufgaben.

Sind sie für alle nötig ? Oder kann man sie freiwillig machen ?

2.        Atomenergie. Was brauchen wir : grüne Bäume und Blumen.

3.        Taschengeld.

Wie können die Schüler ihr Taschengeld verdienen ?

4.        Flohmarkt. 

Brauchen die Schüler das ?

5.        Werbung für Alkohol und Tabakwaren. 

Wie ist Ihre Stellung zur Werbung für Alkohol und Tabakwaren ?

6.        Schulschwänzen .

Soll Schulschwänzen  bestraft werden ? Wie?

7.Brutalität .

Gibt es Brutalität unter  den Schülern ?

7.        Jugendarbeitslosigkeit . Ist dieses     Problem für  die Jugendliche unseres  Landes  aktuell ?

8.        Jugendarbeitslosigkeit . 

 Ist dieses Problem für  die Jugendlichen unseres Landes aktuell ?

9.        Elternversammlung .

     Darf man die Schüler  dazu einladen ? 

10.   Jugendmode.

Sind Sie immer mit der Jugendmode einverstanden ?

Позакласна робота з іноземної мови

 Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчальновиховного процесу. 

 

Позакласну роботу з іноземної мови можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньовиховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм. Позакласна робота з ЇМ вирішує такізавдання: - удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках ІМ;

-   розширення світогляду учнів;

-   розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;

-   виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.

Важливим фактором успішного виконання цих завдань є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання ІМ на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМ. 

На початковому ступені (2-5 класи) учням притаманні такі риси як прагнення до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, | також допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою.

Більш розвинена механічна пам'ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню віршів, пісень тощо.

На середньому ступені (6-9 класи) підлітки виявляють більшу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей,

прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам’ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам'ятовування набуває цілеспрямованого характеру мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї самостійності з боку дорослих.

На старшому ступені (10-12 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується науковий світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними, а самооцінка своїх здібностей знижується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі своїми однолітками. Спілкування для них - невід'ємна частина їх життя, канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування індивідуального стилю поведінки старшокласників.

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з ЇМ необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

Принципи організації позакласної роботи з ІМ

Принципи позакласної роботи з IM - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з ІМ у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

Основнимиорганізаційними принципами позакласної роботи з ІМ є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи .

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, якими сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення ІМ, що вимагатиме від нього додаткових зусиль. 

Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах

як найбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою.

Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів 1^х власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи |уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з ІМ.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках ІМ, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. 

Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів за принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. позакласна робота з ІМ повинна виховувати щирого громадянина, який з Звагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадян має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати .допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням |любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, |і сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, |здебільшого країнознавчого характеру. 

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати суттєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів t того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування.

Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

 

Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

 В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", пропонує розрізняти форми позакласної роботи з ІМ за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до не структурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично.

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з ІМ: 

1)   змагальні, 

2)   засоби масової інформації, 

3)   культурно-масові,  4) політико-масові. 

Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.

Заходи змагального характеру: конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші.

Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка-вікторина тощо.

Заходи культурно-масового характеру: вечір-свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечірпортрет, присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інііі¹' 

Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, пресконференція ярмарку солідарності, телеміст та інші.

До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуб веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з ЇМ, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів з зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі.

 Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів; а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти Цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з ІМ у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим (бітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, вступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки. і Процес підготовки і проведення Тижня IМ проходить у три етапи. 

І етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, також підготовку необхідних фотоматеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі ІМ, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.

ІІ етап - це проведення Тижня іноземної мови. Обов'язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

Зразок плану проведення тижня іноземної мови

День тижня	Зміст роботи	Хто відповідає
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота

 

ПІ етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організуючим центром цієї роботи є "Шкільний поштамт", який допомагає учням в листуванні, надає їм інформацію про те як правильно оформити листа (написати адресу, дату тощо), пропонує адреси зарубіжних друзів, які бажають листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:

інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних

та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

-                      комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування; ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

-                      орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів; -  емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересів  учнів до іншомовної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Der Literarisch-musikalische Salon (W.

Goethe und H. Heine).

 

 

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Die Schülerinnen, Schüler und die Lehrerin befinden sich im Schulcafe. Auf den Tischen stehen Blumen, Kerzen, es liegen Süßigkeiten zum Tee. Die Lehrerin geht zur Wand, zum Plakat „Guten Tag!" Im Saal ertönt Musik von Mozart.

 

Lehrerin :Liebe Mädchen und Jungen! Ich freue mich, dass wir heute wieder einmal alle zusammen in diesem gemütlichen Raum sind. Vielleicht sitzen in demselben Moment irgendwo in Frankreich (zeigt an der Karte), Japan Oder in Russland auch andere Schülerinnen und Schüler mit ihren Lehrern und grüßen einander mit «Bon jour», «Konsum» oder «Dobric den»

(zeigt auf dem Plakat diese Begrüßungsworte). Und wie begrüßen einander die Leute in Österreich, in der Schweiz, in Luxemburg und in Deutschland? (zeigt an der Karte)

Antwort aus dem Saal  :Guten Tag!

Lehrerin :Guten Tag, liebe Freunde! Ich glaube, wenn der Mensch einem anderen „Guten Tag!" sagt, wünscht er ihm Gesundheit und alles Gute. Dasselbe tue ich jetzt auch. Außerdem wünsche ich allen viel Spaß und gute Laune! (ein kleines Musikstück).

In unserem literarisch-musikalischen Salon sprechen wir heute über die großen deutschen Dichter J. W. Goethe und H. Heine.

(Beiderseits vom Plakat hängen Bilder von Goethe und Heine sowie gezeichnete Landkarten.)

Schüler 1(geht zur Karte, zum Goethe-Porträt):

Frankfurt am Main (zeigt an der Karte). Der 28. August 1749. In dem großen Haus einer reichen Patrizierfamilie wird J. W. Goethe geboren. Der і

kleine Junge besucht keine Schule, weil er Hauslehrer hat. Sein bester Lehrer ist aber sein Vater. Von Kindheit an interessiert sich Wolfgang für Theater und Literatur, er beschäftigt sich aber auch mit Naturwissenschaften. Mit 8 Jahren schreibt er Gedichte, mit 16 studiert er schön und der Universität: zuerst in Leipzig und dann in Straßburg (zeigt an der Karte).

Schüler 2(an Heines Bild):

Düsseldorf. Der 13. Dezember 1797. In der jüdischen Familie des Kaufmanns Samson Heine wird das erste Kind geboren. (Es hat später drei jüngere

Geschwister: Charlotte, Gustav und Maximilian). Da sein Vater Kaufmann ist und einen Nachfolger haben will, soll auch der Sohn eine kaufmännische Schule besuchen: zuerst in Hamburg, später in Frankfurt (zeigt an der Karte). Das Lernen macht Heinrich aber gar keine Freude. Statt dessen liest er viel, denn er liebt Literatur, Geschichte, Philosophie und Jura. Heinrich, will nicht Kaufmann werden. Seine Mutter versteht ihn und sorgt für seine Ausbildung. Heinrich studiert an verschiedenen Universitäten, z. B. in Bonn, Berlin, Göttingen (zeigt an der Karte). Während des Studiums schreibt er lyrische Gedichte und beginnt sie zu publizieren.

Schülerin 3(an Goethes Bild):

Hier auf diesem Bild sehen wir einen klugen wissbegierigen, stolzen Mann von etwa 60 Jahren. Er hat einen nachdenklichen, vielleicht etwas ironischen Blick. In seinen Augen finde ich sogar etwas Trauriges und Tragisches.

Schüler 4(an Heines Porträt):

Und da ist ein junger Mann mit dunklem lockigem Haar. Er hat ein nettes Gesicht, aber seine Augen sind nicht besonders lustig. Er sieht attraktiv und sympathisch aus und gefällt mir sehr. (Ein kleines Musikstück von Mozart).

Lehrerin: Ohne Zweifel waren diese Dichter vielseitig begabte Personen: sie schrieben Gedichte, Sonette, Hymnen und Lieder. Beide verfassten Prosatexte.

Schülerin.5(nimmt ein schönen Buch):

Ich habe hier ein schönes Buch. Es heißt „Das Buch der Lieder". Ich finde es sehr interessant. Und du?

Schüler 6:Ich auch! Es ist sehr schön und außerdem mit vielen Bildern illustriert. Einige Gedichte haben mich besonders beeindruckt.

Schülerin 5:Ja, du hast recht. Hier sind die besten Gedichte H. Heines gesammelt.

Schüler 7:Ich möchte eines aufsagen. Darf ich?

Schülerin  5:Natürlich  darfst  du,  bitte   schön!   (Musik  von  Liszt

„Liebestraum".) Schüler 7:

Die alle Könnens nicht wissen,

Nur eine kennt meinen Schmerz;

Sie hat ja selbst zerrissen,

Zerrissen mir mein Herz

. Schülerin 5:Vielen Dank, Alexander! Das Gedicht gefällt auch mir sehr gut! Viele Gedichte aus diesem Buch wurden vertont. Die berühmten Komponisten Schubert, Schumann und Liszt waren die besten Freunde H. Heines. Sie schufen

Lieder, die bis heute gesungen werden. Ich schlage vor, wir machen eine Musikpause. (Etwas aus der Schubertiade -Klavierspiel.)

(Ein Lied aus dieser Zeitperiode singt die Vokalgruppe „Guten Abend, gute

Nacht".)

Lehrerin: Danke! Das war ja märchenhaft schön! Schöne poetische, melodische Lieder schrieb aber nicht nur H. Heine, sondern auch J. W. Goethe.

Mir gefällt z. B. „Das Mе і lied" besonders gut. Kennt jemand den Text?

Schülerin 8:Ja, natürlich.

Schüler 9:Dann sag es bitte auf!

Schülerin 8:Aber gerne. (Musikstück von Schubert.)

Wie herrlich leuchtet mir die Natur! Wie glänzt die Sonne, wie lacht die Flur!

So liebt die Lerche Gesang und Luft Und Morgenblumen, den Himmelsduft. Wie ich dich liebe mit warmem Blut, die du mir Jugend und Freud und Mut Zu neuen Liedern und Tanzen gibst, Sei ewig glücklich, wie du mich liebst.

(Walzer von Schubert Zunächst tanzen zwei Mädchen, dann auch die übrigen.)

Lehrerin: Vielen Dank für das Gedicht und diesen zauberhaften Walzer!

9    ———————

Liebe- Freunde! Wisst ihr, unser russischer Schriftsteller Iwan Gontscharow sagte einmal: „Das Leben ist noch deswegen schön, dass man einfach reisen kann..." Bitte, einige Worte über die Reisen von Goethe und Heine.

Schüler 9:Beide Dichter reisten gern und viel. H. Heine fuhr durch Polen, England, Norditalien und natürlich durch das malerische Deutschland (zeigt an der

Karte). Auf den Reisen sammelte er das Material für seine Gedichte und Prosawerke. Er liebte und bewunderte die Natur. Unter Heines „Reisebildern" können wir poetische Gedichte über die Harzreise lesen. Schaut bitte auf dieses

Bild (zeigt) und hört zu! (Musikstück von Schumann.)

Auf den Bergen steht die Hütte, Wo der alte Bergmann wohnt,

Dorrten rauscht die grüne Tanne

Und erglänzt der goldene Mond.

Schüler 10:Mir gefallt auch dieses Büchlein! (zeigt ein Büchlein von

Heine).

Insbesondere die malerischen Harzlandschaften sind gut getroffen. Seht mal, diese ... und jene... Landschaft auf den Illustrationen! * Auf die Berge will ich steigen, wo die frommen Hütten stehen, Wo die Brust sich frei erschließet Und die freien Läfte wehen.

Auf die Berge will ich steigen,

,Wo die dunklen Tannen ragen,

Bäche rauschen, Vögel singen

Und die stolzen Wolken jagen, (zeigt ein Bild aus dem Kalender)

Beeindruckend, nicht, wie auf diesem Bild aus dem Wandkalender „Die Wege zur Natur" aus Deutschland.

Lehrerin: Danke! So sieht die Natur in Heines Gedichten aus. Jetzt bitte zu Goethes Sicht der Natur. Was bedeutet die Natur für diesen Dichter? Musste auch er reisen, um zu dichten?

Schüler 11:Und ob! Goethe dichtete auf den Reisen und nach seiner Rückkehr. Zweimal besuchte er Italien (zeigt an der Karte), dreimal die Schweiz, er fuhr den Rhein, den Neckar, den Main entlang, war im Thüringer Wald, in Weimar, Berlin...

Für ihn stellte die Natur keine „Dekoration" dar. Der Mensch ist bei ihm Teil der Natur und eng mit ihr verbunden. Die Natur atmet, schweigt, ist manchmal krank wie ein Mensch. Das belegen uns viele Gedichte. Erinnert sich noch jemand an das Gedicht „Wanderers Nachtlied", das wir in der 7. Klasse gelernt haben?

Schüler 12:Ja, natürlich! Darf ich es vortragen?

Lehrerin: Das wäre schön!

Schüler 12(ein kleines Musikstück von Mozart):

Ober allen Gipfeln ist Ruh,

In allen Wipfeln spürest du kaum einen Hauch.

Die Vöglein schweigen im Walde,

Warte nur, blade ruhest du auch.

Schüler 13:Darf ich noch einige Zitate ergänzen?

Lehrerin: Natürlich, ja.

Schüler 13:Beide Dichter beschreiben die Natur und benutzen dabei verschiedene Metaphern, Vergleiche... Wir werden dazu einige Dias zeigen (projiziert Dias).

                            —     die Berge stehen in ihren Nachtmänteln ...

                            —     das Wiesenthal blitzte wie eine Diamant gesäte Golddecke ...

                            —         Ungebeten und ungewandt nimmt die Natur einen Menschen in den

Kreislauf ihres Tanzes auf und treibt sich mit ihm fort... der frische Morgenwind  frisierte  den Tannen die  grünen

herabhängenden Haare.

Lehrerin: Tiefe menschliche Gefühle sind für die Balladen typisch. Liebe, Angst, Mitleid ...

(Dramatisierung „Der Erlkönig': Musik, Dekoration, Kostüme, Geräusche usw.)

Schülerin 14:Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?

Schüler 15:

Es ist der Vater mit seinem Kind. Er hat den Knaben wohl in dem Arm, Er fasst ihn sicher, er hält ihn warm.

Vater: Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht?

Sohn:

Siehst, Vater, du den Erlkönig nicht? Den Erlkönig mit Krone und Schweif?

Vater: Mein Sohn, es ist der Nebelstreif.

Erlkönig:

Du, liebes Kind, komm, geh mit mir!

 Gar schöne Spiele spiel ich mit dir!

 Manch bunte Blumen sind an dem Strand, Meine Mutter hat manch golden Gewand.

Sohn:

Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,  Was Erlkönig mir leise verspricht? 

Vater: Sei ruhig, bleib ruhig, mein Kind, In dürren Blättern säuselt der Wind.

Erlkönig:

Willst, feiner Knabe, du mit mir geh?

Meine Töchter sollen dich warten schön; Meine Töchter führen den nächtlichen Reihen, Und wiegen, und tanzen, und singen dich ein. Sohn :Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort, Erlkönigs Töchter am düstern Ort?

Vater:

Mein Sohn, mein Sohn, ich sehe es genau, Es scheinen die alten Weiden so grau.

Erlkönig:

Ich liebe dich, mich reizt deine schöne Gestalt,

 Und bist du nicht willig, so brauch ich Gewalt. Sohn: Mein Vater, mein Vater, jetzt fasst er mich an,  Erlkönig hat mir ein Leids getan.

Schüler 14:

Dem Vater grausest, er reitet geschwind,

 Er hält in Armen das ächzende Kind,

 Erreicht den Hof mit Mühe und Not,  In seinen Händen das Kind war tot.

(Im Saal ertönt die Musik Mozarts.)

Schuler 19:Und jetzt kommen wir zu einer Ballade von H. Heine. Ich habe hier ein Bild, das als eine schöne Illustration zum Gedicht über die Lorelei gilt. Es stammt von dem deutschen Maler Dillmann (1830), der bei uns leider recht unbekannt ist.

Seht, wie ruhig der Rhein fließt. Man fühlt buchstäblich, wie kühl die Luft ist

. (zeigt das Bild)

Die Lorelei-Sage wurde von H. Heine zur Ballade umgeformt, und dann von dem Chorleiter Friedrich Sucher aus Tübingen im Jahre 1837 vertont.

Schuler 20:Heutzutage wird dieses schöne Lied nicht nur von den Deutschen, sondern auch von Menschen in aller Welt, auch von russischen Kindern gesungen.

Ich bitte die Vokalgruppe unseres Schulchores, uns nun „Die Lorelei" vorzutragen. (Vortrag des Liedes.)

Lehrerin: Vielen Dank! Und dieses Bild aus dem Buch „Volkslieder in Deutschland" illustriert das Geschehene, den Inhalt dieser Ballade. Leider ist unsere Zeit fast um.

Schuler 21: Ich möchte aber noch eine Information ergänzen, die ich gestern in der Zeitung „Nachrichten" (Uljanowsk) gelesen habe. Die Düsseldorfer organisieren zum 200. Geburtstag H. Heines eine Ausstellung, einen LiteraturKongress und ein Festival. An den Veranstaltungen werden auch Franzosen teilnehmen, denn ihr wisst ja, dass Heine lange Zeit in Frankreich lebte.

Lehrerin: Zum Schluss möchte ich sagen, dass ich euch allen sehr dankbar bin. Zur Erinnerung an unseren Aufenthalt in unserem literarisch-musikalischen Salon schenke ich euch diese Aufkleber aus dem Goethe-Museum.

Ich wünsche euch alles Gute und freue mich schon auf das nächste Mai, wenn wir wieder einander „Guten Tag!" im literarisch-musikalischen Salon sagen können.

 

 

Тема: Quiz: Was weißt du über die deutschsprachigen Länder.

(Вікторина: Що ти знаєш про німецькомовні країни?)

Мета: сприяти поглибленню знань учнів з країнознавства німецькомовних країн, розширити їх кругозір.

 

 

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

 

1.Wir sind gute Geographen

Eine Gruppe der Jugendlichen beschloss, folgende deutschsprachige Länder und

Städte zu besuchen

. Länder

1)           Landschaftlich schönes Land mit vielen bewaldeten Bergen, blauen Seen, malerischen Städten und Dörfern; neutrales Land.

2)           Staat der „ewigen Neutralität", Sitz vieler internationalen

Organisationen, „kleiner Gigant", Gebirgsland (Alpenrepublik), Land der Berge und der Seen.

3)           Heimat, meine Trauer, Land im Dämmerschein...

                                                                   J.R.Becher

 

Städte

1)  Hansestädte, darunter die Königin der Hanse, Thälmanns Heimatstadt, Stadt der vier lustigen Musikanten.

2)  Städte des „Vaters Rhein".

3)  Die Heimatstädte weltberühmter deutscher Persönlichkeiten:

Die Heimatstädte der Begründer des wissenschaftlichen Kommunismus;

Die Heimatstädte der deutschen Klassiker Goethe, Schiller und Heine;

Die  Heimatstädte  der  deutschen  Komponisten  Bach,  Mozart und Beethoven.

 

 

4)  „Farbige" Städte: rote Stadt, goldene Stadt, graue Stadt, schwarze Stadt, blaue Stadt, weiße Stadt, bunte Stadt.

5)  „Herzen" der deutschsprachigen Länder:

Stadt des Friedens und der Völkerfreundschaft, Herz des  Staates, Spree -

Athen;

Donaustadt (Donaumetropole), Städtchen der Vereinten Nationen, Metropole der Kunst, „musikalische Hauptstadt der Welt", Schuberts Heimatstadt;

„Pfahl im Fleisch" das Deutschland, „Frontstadt";

                            Zentrum    der     „ewigen    Neutralität",    Zentrum    vieler    internationalen

Organisationen, Hauptstadt des „kleinen Giganten", Sitz vieler internationalen Konferenzen.

6)  „Tore" der deutschsprachigen Länder:  

Tor in die Welt (zur Welt);

Tor zum Erzgebirge; Tor zum Ruppiger Schweiz; Tor zum Harz:

Tor zum Norden;

Tor in den Thüringer Wald;

Tor zur Sächsischen Schweiz.

Nennen Sie diese Länder und Städte bei ihren richtigen Namen!

II .Wir haben ein Feingefühl für Kultur, Kunst und Sprache der deutschsprachigen Länder

Musik kennt keine Grenzen, denn ihre Sprache wird überall verstanden. Sind Ihnen einige Musiktraditionen deutschsprachiger Länder bekannt? Wohin müssen Sie reisen, um an folgenden Musikfesten teilzunehmen:

Richard Wagner —Woche; Bach — und Mozartwoche; Beethovenfest;

Handel — Festspiele;

Tage der Harmonika; Schumann — Wettbewerb; Fest „der Freude und des Lichtes".

2)               Welche Städte kann man Bach — Städte nennen?

3)               Welche berühmten 

Österreichischen und schweizerischen Persönlichkeiten können Sie nennen?

4)               Wo singen die Knaben besonders schön?

Wo singt jeder vierte Mensch besonders schön? Wo spielt man Harmonika besonders schön?

Literatur und Sprache sind wichtige Formen der Welterkenntnis. Sie lassen niemanden kalt, sie machen die uns umgebende Welt schöner und reicher. Sind Ihnen folgende Tatsachen bekannt?

5)               Bei H. Heine lesen wir;

Die Luft ist kühl, und es dunkelt,

Und ruhig fließt...;

Der Gipfel des Berges funkelt Im Abendsonnenschein. Welcher Fluss ist gemeint? Ich bin die

Prinzessin..., Ich wohne im...;

Komm mit nach meinem Schlosse, Wir wollen selig sein. Welche Prinzessin ist gemeint? Die Stadt..., ist berühmt durch ihre Würste und Universität. Welche Stadt ist gemeint?

6)               An wen wendet sich ein schönes Mädchen in dem folgenden Gedicht?

Was antwortet ihm der Autor des Gedichtes?

Wenn ich an deinem Hause des Morgens Vorbergehe.

So freut mich, du liebe Kleine, 

Wenn ich dich am Fenster sah

. Mit deinen schwarzbraunen Augen Siehst du mich forschend an: Wer bist du, und was fehlt dir, Du fremder, kranker Mann?

7)               Sind Sie gute Sprachkenner?

übersetzen Sie aus dem Österreichischen ins Deutsche: . Im Jänner habe ich

Österreich besucht. Am Samstag bin ich in eine Schule gegangen. Viel

Interessantes habe ich gesehen. Ich habe erfahren, dass die höchste Zensur hier der Einser ist. Zusammen haben wir ein schönes Lied gesungen und den schönen Steffi besichtigt.

8)               Wer ist M. Luther? Welche Rolle spielte er für die Entwicklung der deutschen Sprache? Nennen Sie Lutherstädte!

Die Kunst ist eine wichtige Form der Welterkenntnis. Sie widerspiegelt das Leben. Sie lehrt und erzieht. Sie zeigt dem Menschen, wie er liebt und lebt.

9)               Wo befinden sich die größten Kunstausstellungen deutschsprachiger Länder?

Der Zwinger; Alte und Neue Pinakothek; Die Albertina; das Albertina.

10)           Schauen Sie auf diese Bilder! Wer hat sie gemalt?

III. Wir lieben die uns umgebende Welt und schützen und pflegen sie.

Die Natur um uns herum ist schön und reich. Aber damit der Himmel blau und das Wasser klar ist, muss man die uns umgebende Welt schützen und pflegen.

Haben Sie für die Schönheiten der Natur ein Feingefühl?

1)  Wo werden die Blumen mit besonderem Fleiß gepflegt?

    Wo werden Flüsse und Flussarme (Kanale) mit besonderem Fleiß gepflegt? Wo            wird die Pflanzenwelt mit besonderem Fleiß gepflegt?

2)  Welche Burg und welche Stadt ist es?

Seit dem Mittelalter nimmt sie eine Sonderstellung unter den deutschen Burgen ein. Sie wurde zur Burg der deutschen Nation, zu einer Stätte hervorragender Taten und demokratischer Traditionen. Auch zu unserer Zeit ist sie eine Stätte deutscher Geschichte, ein Ort humanistischer Kultur, eine Gedenkstätte nationaler Traditionen des deutschen Volkes.

Stadt der deutschen Aufklärung und des Humanismus, „der beste und der schlechteste Ort deutscher Geschichte" (A. Seghers), Heimstätte der deutschen Klassiker und des ehemaligen faschistischen Konzentrationslagers (KZ) Buchenwald; hier wurde die Nationale Mahn- und Gedenkstätte errichtet: den Toten zur Ehre, den Lebenden zur Mahnung.

2)                 Welche italienischen, französischen, schweizerischen Sehenswürdigkeiten schützen und pflegen die Deutschen besonders?

3)                 Welsche Flüsse, die durch zwei deutschsprachige Länder fließen, bringen dem Volk besonders großen Nutzen?

4)                 Welche Städte oder Stadtteile und Landschaften der deutschsprachigen Länder stehen unter Denkmal — und Landschaftsschutz?

 

So war es richtig!

 I. Wir sind gute Geographen Länder

Österreich, 2) Schweiz, 3) Deutschland. Städte

1)  Lübeck, Hamburg, Bremen.

2)  Städte          des     «Vaters        Rhein»:       Baden—Baden,     Badenweiler, Benz,

Mannheim, Heidelberg, Worms; Frankfurt am Main, Darmstadt, Wiesbaden,

Mainz (Mittelrhein); Bingen, Bonn (der „romantische" Rhein); Köln, Essen, Düsseldorf, Wuppertal (Niederrhein).

3)'Die Heimatstädte weltberühmter deutscher Persönlichkeiten: Karl Marx — Trier; Friedrich Engels — Barmen;

Goethe — Frankfurt am Main; Schiller — Abrach; Heine — Düsseldorf; J.S. Bach — Eisenach; W.A. Mozart — Salzburg; L.V. Beethoven — Bonn.

4)   „Farbige" Städte sind:

das rote Wien, das heutige rote Chemnitz, die rote Stadt Suhl; die goldene Stadt Mainz; die graue Stadt Husum; die schwarze Stadt Schwarzburg; die blaue Stadt Meißen; die weiße Stadt Meißen Hirsch (Luftkurort, Vorort Dresdens); die bunte Stadt Wernigerode (Harz).

5)   „Herzen" der deutschsprachigen Länder sind: Berlin, Wien, Bern.

6)   „Tore" der deutschsprachigen Länder sind: Hamburg, Rostock, Karl— Marx—Stadt,

Neuruppin, Quedlinburg, Stolberg, Saßnitz, Arnstadt, Pirna.

II. Wir haben ein Feingefühl für Kultur, Kunst und Sprache der deutschsprachigen Länder

1)                       nach Bayreuth (Wagner—Woche); nach Leipzig und Zwickau

(Bach—Feste);

nach Ansbach und Würzburg (Bach- und Mozartwoche); nach Leipzig und

Zwickau

(Bach—Feste); nach Bonn (Beethovenfest); nach Halle (Händel—Festspiele); nach Klingenthal (Tage der Harmonika); nach Zwickau (Schumann— Wettbewerb); nach Schneeberg im Erzgebirge (Fest „der Freude und des Lichtes").

2)                       Bach—Städte sind: Eisenach (Geburtsstadt), Leipzig, Arnstadt, Mühlhausen, Weimar.

3)                       Die berühmten österreichischen Persönlichkeiten: Eduard Straus; Joseph Haydn; Anton Bruckner.

Die berühmten schweizerischen Persönlichkeiten: Fritz Platten; Heinrich Pestalozzi; Max. Frisch.

4)                       Besonders schön singen die Knaben des Thomaner Chors in Leipzig, und des Kreuzchors in Dresden;

Jeder vierte Mensch singt besonders schön in Wien;

Man spielt Harmonika besonders schön in Musikwinkel der BRD:

Klingenthal, Markneukirchen.

5)                       der Rhein; die Ilse, im Ilsen stein; die Stadt Göttingen.

6)                       Dieses schöne Mädchen aus dem Gedicht "Wenn ich an deinem Hause" wendet sich an den Autor Heinrich Heine. Heinrich Heine antwortet dem Mädchen:

Ich bin ein deutscher Dichter,  bekannt im deutschen Land;  nennt man die besten Namen,  so wird auch der meine genannt.

 Und was mir fehlt, du Kleine. Fehlt manchem im deutschen Land:

 nennt man die schlimmsten Schmerzen,  so wird auch der meine genannt?

7)                       Der erste deutsche Dichter, der die Große Sozialistische Oktoberrevolution besungen hat, heißt J.R. Becher.

Der erste deutsche Übersetzer von W. Majakowski heißt Hugo Huppert. Der Moskauer Dichter und Literaturhistoriker W. Neustadt hat als erster Majakowskis Gedichte ins Deutsche übersetzt.

8)                       Im Januar besuchte ich Österreich. Am Sonnabend kam ich in eine

Schule. Dort sah ich viel Interessantes. Ich habe erfahren, dass die höchste Zensur hier die Eins ist Zusammen sangen wir ein schönes Liedchen und besichtigten den schönen Stephansdom..

9)                       Martin Luther, Begründer des deutschen Protestantismus, Professor der Philosophie und Theologie. Er spielte eine sehr große Rolle für die Entwicklung der deutschen Sprache: Als erster übersetzte er die Bibel ins Deutsche. Das war ein großer Beitrag zur Entwicklung der deutschen Literatursprache.

Lutherstädte sind: Eisleben (Geburtsstadt), Wittenberg, Eisenach, Erfurt.

10)                  Der Zwinger—Dresden, die Dresdener Gemäldegalerie, BRD. Alte und Neue Pinakothek — München, BRD. Die Albertina—Wien, Österreich. Das Albertina—Dresden, BRD. 1559/63 erbaut als Zeughaus an der Britischen Terrasse einer der bedeutendsten Dresdner Barockbauten. Das Gebäude enthält heute wesentliche Teile der Staatlichen Kunstsammlungen: die Skulpturensammlung, das Grüne Gewölbe, die Gemäldegalerie Neue Meister und das Kupferstichkabinett.

11)                  Diese Bilder hat Heinrich Zille gemalt H. Zille schilderte auf seinen Bildern die Berliner Arbeiterviertel, arme, schlecht gekleidete Kinder. Die

Arbeiter nannten ihn „ Pinselheinrich".

III. Wir lieben die uns umsehende Welt und schьtzen und pflegen sie.

l) in Erfurt ; im Spreewald; in Markkleeberg bei Leipzig;

2)  Wartburg; Weimar;

3)  Die italienischen Sehenswürdigkeiten: Dresden, Elbflorenz, der Spreewald, das deutsche Venedig; Gera, das deutsche Florenz; die französischen

Sehenswürdigkeiten: Leipzig, „mein kleines Paris" (Goethe); die schweizerischen Sehenswürdigkeiten: die Sächsische Schweiz, die Märkische Schweiz (Buckow), die Ruppiger Schweiz (Neustrelitz).

4)  Die Elbe—BRD; die Donau—BRD, Österreich.

Unter Denkmalschutz stehen z. B: die Ostseestadt Stralsund, der Ostteil von Greifswald . Unter Landschaftsschutz stehen z.B.: große Teile Ostrügens von Kap Arkona bis zur Halbinsel Mönch gut; die Mecklenburgische Seenplatte; die eelandschaft um Schwerin; Hidden See; Nonnenhof (zwischen Neubrandenburg und Neustrelitz).

Тема:„Friedrich Schiller".

 

Мета: познайомити учнів з творчістю великого німецького письменника - Фрідріха Шіллера; розширити у них знання про митців німецького літературного слова; виховувати любов та повагу до світової літератури; розвивати у дітей естетичні та культурні смаки, інтелектуальні та пізнавальні здібності.

Обладнання:портрет Шиллера, книга з ілюстраціями до його творів, плакати та стенди, збірка творів письменника, музичний фрагмент опери

Россіні «Вільгельм Тель».

 

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

     Ведучими свята можуть бути 5-6 дітей та вчитель німецької мови. Діти готують під керівництвом вчителя плакати та стенди, на яких записують назви творів Шиллера, поміщають на видному місці його портрет та ілюстрації до його книг. На дошці або на плакатах приводяться цитати Шиллера , які стали «крилатими виразами»:

1.  Der brave Mann denkt an sich selbst zuletzt.

2.  Ich habe getan, was ich nicht lassen konnte.

3.  Warm wird der Retter kommen diesem Lande?

4.  Der kluge Mann baut vor.

5.  Ich bin der Letzte meines Stamms.

6.  Was da kreucht und feucht.

7.  Das ist Teils Geschoss!

8.  Rasch tritt der Tod den Menschen an, es ist ihm keine Frist gegeben.

Свято відкривають ведучі.

1.   Sprecher: Willkommen, Hebe Gäste, zu unserem frohen Feste! Man lernt

Deutsch in der ganzen Welt. Die deutsche Sprache ist eine Sprache der Kultur und der Wissenschaft. Wer kennt nicht die großen deutschen Dichter: Johann Wolfgang Goethe, Friedrich Schiller, Heinrich Heine? Ihre Werke spielt man in allen Theatern der Welt.

2.   Sprecher :Johann Christoph Friedrich Schiller wurde am 10. November 1759 in Marbach am Neckar geboren. Sein Vater war Hauptmann und Werbeoffizier im Dienste des Herzogs Karl Eugen. Über die politische und soziale Lage

Deutschlands gegen Ende des 18. Jahrhunderts schrieb der junge Friedrich Engels: "Niemand fühlte sich wohl...alles ging verkehrt im ganzen Lande... Die einzige Hoffnung auf Besserung bot die Literatur des Landes. Dieses jämmerliche politische und soziale Jahrhundert war gleichzeitig das große Jahrhundert der deutschen Literatur."

3.   Sprecher :Es war Zeit, in der auch Johann Wolfgang Goethe lebte. Die feudale

Epoche ging ihrem Ende entgegen. Schiller war 10 Jahre jünger als Goethe. In der

Kindheit war er ein begabter Junge. Mit 13 Jahren musste Friedrich Schiller auf Befehl des Herzogs in die Militärischere eintreten. In dieser von ihm verhassten Lehranstalt verbrachte Schiller 7 Jahre. Noch als Schiller der Militärischere begann er zu dichten. Schiller schrieb viele Gedichte, Balladen, Dramen. Seine Werke widmete Schiller dem Menschen, dem Glück, der Liebe.

Die Werke Schillers übersetzten in russische M. Lermontov, P.A. Wjasemskij, A. Maikow, A. Fet. Wir schlagen den Auszug aus dem Gedicht "Hoffnung" vor, das Fett nachdichtete.

Hoffnung

Es reden und träumen die Menschen viel, Von bessern künftigen Tagen.

Nach einem glücklichen, goldenen Zeile Sieht man sie rennen und jagen.

Die Welt wird alt, und wird wieder jung,

Doch der Mensch hofft immer Verbesserung.

 

 

An К

Teile mir mit, was du weißt, 

Ich werd’ es dankbar empfangen.

 Aber du gibst dich selbst;  

 »Damit verschone mich, Freund!

 

Drama die progressive Idee der Vereinigung des Landes, „von unter auf' zum Ausdruck. Das Schweizer Volk, arbeitsame, gutmütige, gerechte und freiheitsliebende Leute-Bauern, Jäger, Fischer - treten im Drama als eine große Macht auf, die die Entwicklung des Landes bestimmen kann.

Звучить фрагмент з опери Россіні «Вільгельм Тель». Під час музики ведучий продовжує розповідати про постановку драми Шиллера «Вільгельм

Тель» в нашій країні.

4.    Sprecher: In den schweren Jahren des Großen Vaterländischen Krieges wurde auf der Bühne des Großen Theaters zuerst in Kuibyschew, danach in Moskau die Oper "Wilhelm Teil" von Rossini inszeniert, nach Motiven des Dramas von Schiller. Diese Oper, in der sich das schweizerische Eindringlinge erhebt, stand mit der Zeit im Einklang. Wir kennen das Gedicht "Jägerliedchen". Es ist aus dem Drama "Wilhelm Teil".

Вчитель  завершує свято, вказуючи ще раз на великий вклад 

Ф. Шиллера в світову культуру.

Lehrer :Friedrich Schiller starb nach langer Krankheit am 9. Mai 1805 in Weimar, wo er seit 1799 lebte. Schiller ist unsterblich. In dem man seine Werke immer wieder liest, kann man sich davon überzeugen, wie modern er ist, wie er im Einklang mit unserer Zeit ist. Am. 10. November 2004 begehrte die ganze Menschheit den 245. Jahrestag von

F. Schiller, dem großen Sohn des deutschen Volkes und der ganzen Menschheit. Звучить уривок вірша «До радості».

 

An die Freunde 

 

Freunde, schöner Götterrunken,

Tochter aus Elysium,

Wir betreten feuertrunken,

Himmlische, dem Heiligtum.

Deine Zauber binden wieder, Was die Mode streng geteilt,

Alle Menschen werden Brüder, Wo dein sanfter Flügel weilt...

 

5.    Sprecher: Was bedeutete das Schaffen von Schiller für uns? Warum lieben die russischen Menschen seine Werke? Warum fand er Zugang zur russischen Seele?

6.    Sprecher: Die Dekabristen bewunderten auch Schiller. Kuchenbäcker nannte ihn "Dichter meiner Seele" und trennte sich nicht einmal in der Festung von Tools von seinen Werken. Er widmete Schiller seine Gedichte. Schillers flammender Protest gegen das Joch der herrschenden Klassen standen den Idealen Belenkis, Tschernischewskijs, Herzen, allen russischen revolutionären Demokraten nah.

7.    Sprecher Im letzten Jahrzehnt seines Lebens erreichte Schiller seine Reife als klassischer Meister des Dramas. Die Werke dieser Periode weisen eine psychologische Meisterschaft des Dichters auf. Er wendet sich den politischhistorischen Themen zu. Einen immer größeren Platz nimmt in seinen dramatischen Werken das Thema des Volkes, seiner Rolle in der Geschichte ein.

8.    Sprecher: das Drama "Wilhelm Teil" krönt das dramatische Schaffen von f.

Schiller. Eine Anregung zur Arbeit zur Thema erhielt Schiller von J.W. Goethe.

9.    Sprecher: Mit dem Kampf der Schweizer gegen die österreichische Herrschaft ist der Name des legendären Helden des Schweizer Volkes Wilhelm Teil verbunden. Historisch ist die Gestalt von Wilhelm Teil nicht verbürgt. In Sagen Volksliedern erzählte man über einen Bauern, der einen österreichischen Vogt niedergeschlossen hatte, weil dieser die Landleute seinen Hut auf einer Stange begrüßen ließ. Es wurde auch erzählt, dass Teil auf Befehl des Vogtes einen Apfel vom Kopf seines Sohnes herunterschießen musste. Schiller hat m die Ereignisse des Befreiungskampfes des Schweizer Volkes eingeführt und ihm zum Titelhelden seines Schauspiels gewählt.

10.             Sprecher :Teils Schluss auf den Vogt Geßler gibt ein Zeichen zum. Aufstand. Das Volk vereinigt sich zum Kampf gegen fremde Unterdrücker, die Schweizer kämpfen mit der i Waffe in der Hand und befreien ihre Heimat von frachten Eindringlingen.

 

 

 

Театральне  дійство „Schneewittchen"

Szene1

 

(В залі гасне світло звучить тиха музична мелодія,появляється казкар)

 

Zauberer: Guten Abend, meine Damen und Herren! Guten Abend, liebe Kinder. Herzlich willkommen in unserem Märchenland! Ich zeige euch heute ein wunderschönes Mädchen. Es heißt „Schneewittchen" («Белоснежка»). Die Brüder Grimm haben dieses Märchen einmal geschriebenes ist Winter. Die’ Schneeflocken fallen ganz dicht vom Himmel. Sie fallen auf Wälder und Felder, auf Häuser und Straßen, Paßt auf! Das Märchen beginnt! 

Насцені біжить Білосніжка.

 

Schneewittchen: Wer da ? Ach, Herr Zauberer, wie schön, daß Sie kommen.

Zauberer: Wie geht es dir, mein Kind?

Schneewittchen: Sehr schlecht, Herr Zauberer!  Sie wissen  ja,  meine  liebe Mutti  lebt * nicht mehr, und mein Vater König hat nun eine andere Frau.

Zauberer: Sie ist sehr schön!

Schneewittchen: Sie ist sehr böse! Sie liebt mich nicht. Ich habe Angst vor ihr!.

Zauberer: Mein armes Kind!

Schneewittchen: Ach, da kommt sie schon, meine böse Stiefmutter! Ich muss weg! 

Заходить Королева-мачуха з дзеркалом в руках.

Königin: Spieglein, Spieglein in der Hand, wer ist die Schönste im ganzen Land?

Sieg 1 ein:

Frau Königin, Ihr seid die Schönste hier, aber Schneewittchen ist tausendmal schöner als Ihr.

Königin:

Das kann nicht sein! Das kann nicht stimmen!

Ich bin die Schönste in der Welt!

Sieg 1 ein:

Frau Königin, Ihr seid die Schönste hier, aber Schneewittchen ist tausendmal schöner als Ihr.

Königin: Ach, so was? Na warte mal.

(Заходить  єгер)

Jäger: Ich bin hier, Frau Königin!

Königin( ласково): Ah, mein guter Jäger! Wie geht es dir?

Jäger: Danke, Frau Königin. Es geht mir gut. In Ihren Wäldern gibt es viele Tiere.

Königinnen weiß, du bist ein guter Jäger. Ich möchte dir ein Geschenk machen. 

Jäger: Mir? Frau Königin, Sie sind so gut.

Königin: Ja. Du bekommst ein neues Haus .Deine Frau bekommt ein schönes Kleid .Ich habe es selbst nur zehn Jahre getragen.

Jäger: Schönen Dank, Frau Königin.

Königin: Und deine Tochter bekommt diese schönen Spielsachen.

Jäger: Ich danke sehr, Frau Königin. Das ganze Land weiß, wie gut Sie sind.

Königin: Aber du... Du sollst mir helfen.

Jäger: Das mache ich gern, Frau Königin.

Königin: Kennst du Schneewittchen?

Jäger: Gewiss. Alle kennen und lieben die schöne Königstochter. Sie ist ja immer so hilfsbereit !

Königin :Ach, so was ? Schön und hilfsbereit! Das stimmt nicht! Paß mal auf! Du bringst sie in den Wald. Du bötest' sie. Ich will sie nicht mehr sehen!

Jäger: Was? Wie? Was haben Sie gesagt?

Königin: Du sollst die töten.

Jäger: Nein! Ich kann nicht! Sie ist ein Kind!

Königin: Und doch! Und sagst du nein— verlierst du deinen Kopf. Und deine Frau, deine Tochter — sie wissen dann, was Hunger ist und Not.

Jäger: Nein! Nun nicht das! Ich macht’s.

Königin: Du kannst gehen.

Jäger:   Frau   Königin. 

  Sie   sind . so   gut! 

Занавес.

Szene2 (Влiсi)

(Ззимовий ліс . Сніжинки танцюють разом з Білосніжкою )

Schneewittchen :Ich kann  nicht weiter gehen. Es ist so kalt hier! Und die Flocken fallen ganz dicht! Herr Jäger! Ich möchte nach Hause!

Jäger: Armes Kind! Du kommst nicht mehr nach Hause.

Schneewittchen: Wieso nicht?! Ist das möglich?

Jäger: Ja, mein liebes Mädchen. Du weißt ja, unsere Königin ist sehr böse. Sie hat gesagt, ich soll dich hier im Wald töten.

Schneewittchen: Aber warum? Was hab' ich gemacht?

Jäger: Du bist sehr schön. 

Schneewittchen: Darum wollen Sie mich töten ?

Jäger: Nein, liebes Schneewittchen. Das kann ich nicht. Aber ich muss dich hier im Wald allein lassen.

Schneewittchen: Ganz allein? Im Wald? Ich habe Angst!

Jäger: Leb wohl, Schneewittchen! Entschuldige mich! Ich kann nicht anders!

Zauberer: Schneewittchen!" Schneewittchen! Wo bist du?

Schneewittchen: Wer da?  

Za ub er er :  Weine nicht,  liebes  Kind!  Ich

helfe dir! Nicht weit von hier steht ein Haus. Dort  ist  es  warm.  Dort  kannst  du  wohnen. Nimm diese Laterne! Sie zeigt dir den Weg!

Schneewittchen: Wer sind Sie? Wie kann ihnen danken .Ich gehe mit meiner Laterne. Und meine Laterne mit mir. Dort oben leuchten die Sterne.

Und unten leuchten wir.

.

Szene3 (У гномів)

Schneewittchen: Darf ich 'rein?  Keine Antwort

Niemand ist da. Aber das Haus ist warm und gemütlich. Der Tisch ist gedeckt. Sieben Teller. Und was ist das? Brot! und in diesem Topf?

Gemüse! Und das? Milch! Ich  bin  so hungrig!  Ich  nehme davon. 

 Aber

Nur ein wenige Es "schmeckt wunderbar! Aber wem soll ich ,,danke sagen? Nun bin ich ganz allein. Wie soll ich  weiter  leben?  Naja.  Erstmalschlafen.

                     ( пісенька гномів )

Zwerg: Dort hinter jenem Berge, sim-serim-sim-sim, da sitzen sieben

Zwerge , und machen viel Klim-frim. Входят   гномы.    Не   замечая  

Белоснежку, они рассаживаются за столом. Один из стульев оказывается сдвинутым, и Гном, садясь, падает на пол.

Montag: Wer hat Aula meinem Buhl gesessen ?

Dienstag: Wer hat von meinem Teller gegessen?

Mittwoch: Wer hat von meinem Brot genommen?

.Donnerstag: Wer hat von meinem Gemüse gegessen ?

Freitag: Wer hat aus meiner Tasse getrunken?

Sonnabend(бросается к подушке и не находит под ней конфетку, плачет): Wer hat mein Bonbon aufgegessen?

S о nnta g : Brüder!  Seht her!

Alle Zwerge: Wie schön ist das Kind!

Sonnabend:  Du  hast  also  mein  Bonbon aufgegessen!

Білосніжка проснулася.

Schneewittchen: Guten Abend!

Montag: Wie heißt du?

Schneewittchen: Schneewittchen.

Dienstag:   Wie   bist   du   in   unser   Haus gekommen ?

 

 Und was kannst du machen? Kannst du aufräumen?

Schneewittchen: Natürlich!.

Donnerstag: Kannst du waschen?

Schneewittchen: Sehr sauber!

Freitag: Kannst du kochen?

Schneewittchen: Und wie!

 

Schneewittchen : Apfelkuchen und Pflaumenkuchen. Quarkkuchen und Käsekuchen.

                     Alle                Zwerge:                Hurra!              Das              passt              uns!

                 Schön! Fein!                  •

Sonntag: Liebes Schneewittchen! Du kannst bei uns bleiben. Und kannst du tanzen und singen.

Завіса

 

Королева з дзеркалом.

Königin: Spieglein, Spieglein in der Hand ,wer ist. die Schönste im  ganzen  Land? 

Spieglein:   Frau   Königin,   Ihr   seid   die hier.

aber Schneewittchen über den Bergen, bei den sieben Zwergen, ist noch tausendmal schöner als Ihr.

Königin: Schneewittchen? Es lebt noch also!  Szene 4

(В  гномів )

                        Білосніжка прибирає і співає .

Schneewittchen: Liebe Schwester, tanz mit mir, beide Hände reich ich dir. Einmal hin, einmal her, rundherum, das ist schwer-

So, nun ist alles in Ordnung. Bald kommen meine Brüder, die sieben Zwerge. Und das Mittagessen ist schon fertig.

Königin: Gute Ware, schöne Ware!

Schneewittchen: Guten Tag, liebe Frau! Was verkaufen Sie?

                       Königin:                Gute       Äpfel,              schöne       Äpfel       .

           

Schneewittchen: Ach, wie schön ist dieser Apfel! Aber ich habe kein Geld!

Königin: Macht nichts, liebes Kind! Ich schenke dir diesen Apfel! 

Schneewittchen: Schönen Dank, liebe Frau!

 

Königin: Schneewittchen ist nicht mehr!

Сміється і тікає . Через деякий час чути пісеньку гномів , і вони заходять до будинку.

 

Alle Zwerge: Guten Abend, Schneewittchen! Wie geht's? Ist das Abendbrot fertig?      

Montag(букетом) sind Blumen für dich!

Dienstag(кошиком): Hier sind Beeren

 für dich!

Mittwoch(помічає Білосніжку) Was ist los?

(Гноми підбігають до Білосніжки  і намагаються допомогти їй)  Donnerstag: Steh auf, Schneewittchen!

Freitag: Steh auf, mach die Augen auf!

Sonntag: Möchtest du Wasser?

Sonnabend :Möchtest du ein Bonbon?

Montag: Sie ist tot.

 

Dienstag: Das stimmt nicht! Sie atmet Sie lebt!

 

Поля в лісі . Гноми принесли Білосніжку та охороняють її.

Sonntag: Liebes Schneewittchen. Du kannst nicht mehr mit mir singen, du kannst nicht mehr mit mir tanzen. Ich möchte mit dir sprechen, ich möchte mit dir spielen. Wieschade, da du nicht mehr mit uns bist.

(Звучить тривожна музика . Гноми прислухаються і оглядаються. З іншої сторони підкрадається Королева переодягнута в костюм Коня .)

Königin: Dummes Mädel. Da liegst du nun also! Sag mal: Wer ist die Schönste im ganzen Land?

König i n : Wer kommt da ? Ach, ich muß weg! 

Королева ховається. На сцену виходить Принц . За ним виходить гном

.

Königssohn: Wo bin  ich? Ich habe den Weg verloren? Und

wo sind meine Freunde? Der Wald ist hier  so dunkeln !

Königssohn: Ein Wolf? Ich habe keine Angst! Und wer ist denn das? Ein Mädchen? Hier im dichten Wald? Weit von allen Menschen? Und wie schön .

Zwerg:Hal

Schneewittchen: Wo bin ich? Ich habe so lange geschlafen!

КKönig s s оh n : Steh auf, Schneewittchen

Sontag :Du bist bei uns! Hurra! Brüder! Kommt her !Unser Schneewittchen ist wieder bei uns.

Alle Zwerge: Schneewittchen !

Liebes Schneewittchen! ,Du bist wieder bei uns! Wie schön! Wunderbar!

Das ist aber fein!

Schneewittchen: Liebe Freunde! Ich bin so froh! Aber ich habe Durst. Durst! Sie hat Durst! Sie

 

Königin: Gute Ware, schöne Ware! in tag: Was hast du, liebe Frau?

Kö nigin: Kalte Limonade, frische Limonade!

Schneewittchen: Ich möchte ein Glas Li-

- nadel, bitte!

K о n i g i : Bitte, mein Kind !

Za-trb-erer: Nein! Nein! Trink nicht!

Königin:: Kinder Wer ist das?

 

Zauberer: Ist sie gut oder b.se

Königin: Nein! Das ist nicht wahr! Ich i Böses die Kinder so sehr Zauberer: Liebes Schneewittchen, gib mir dein Glas

Dienstag: Spieglein, Spieglein in der Hand, wer ist die Schönste im ganzen Land?

Spieglein: Liebe Zwerge! Es ist bekannt, Schneewittchen ist die Schönste im Land.

Alle Zwerge: Hurra!

Принц подає Білосніжці руку. Звучить пісенька гномів.  

 

Literaturverzeichnis

1.                      Вишневська Н.В. DeutschfürFrenstudenten / Вишневська Н.В., Захаров

Ю.М., Онуфрієва Л.А. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003, 224с.

2.                      Довідник з граматики німецької мови. – Тернопіль: підручники і посібники, 2010. – 256 с.

3.                      Дорофєєва Ж.В. Німецька мова. Посібник для студентів немовних спеціальностей. /Дорофєєва Ж.В., Луговська І.Б.  – Кам’янець-Подільський, 2007, 176с.

4.                      Новий німецько-український та українсько-німецький словник. –

Харків.: «ДИВ», 2008. – 576с.

5.                      Der kleine Weg: eine Zeitschrift in einfachem Deutsch. – Deutschland,

Andoverstraße 77, Goch, №5, 1997, 16 S.

6.                      Der kleine Weg: eine Zeitschrift in einfachem Deutsch. – Deutschland,

Andoverstraße 77, Goch, №21, 1997, 16 S.

7.                      Der kleine Weg: eine Zeitschrift in einfachem Deutsch. – Deutschland,

Andoverstraße 77, Goch, №7, 1998, 16 S.

8.                      Der kleine Weg: eine Zeitschrift in einfachem Deutsch. – Deutschland,

Andoverstraße 77, Goch, №24, 1998, 16 S.

9.                      Der kleine Weg: eine Zeitschrift in einfachem Deutsch. – Deutschland,

Andoverstraße 77, Goch, №25, 1999, 16 S.

10.                  Der kleine Weg: eine Zeitschrift in einfachem Deutsch. – Deutschland,

Andoverstraße 77, Goch, №28, 1999, 16 S.

11.                  Науково-методичний журнал «Німецька мова в школі» - №9 (117) вересень 2018 р.

12.                  https://www.youtube.com/watch?v=6oO-Z-gPOYc

13.                  https://www.youtube.com/watch?v=dKUnYdu_4Nc&t=4s

14.                  https://www.youtube.com/watch?v=uScRzMU40Yg&t=687s