«Я вірю в силу доброти» (відкритий інтерактивний творчий захід для учнів 6 класу )

«Я вірю в силу доброти»
(відкритий інтерактивний творчий захід
для учнів 6 класу )
 

Мета:
• Ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості;
• формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любов і повагу до ближнього;
• виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;
• розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
Обладнання:

 технічні засоби , фонограми пісень та мелодій, відеоматеріали, добірка прислів’їв, малюнок сонечка.
                                             Хід заняття:

Учитель. Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
Поверніться, будь ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
Розпочинається година доброти,
Тож прошу Вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам’ятати,
Лише з добра усе бере початок!           

Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»
Але уже на протязі століть
Панує істина проста:
«Наш світ рятує доброта».

Блок «Стежиною добра»

Учень. Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина змолоком матері і на протязі усього життя дарує світу.

 Учитель.Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написане слово «доброта»). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають).
Скажіть, діти, а доброта зажди справжня? Зараз ми послухаємо невеличку розповідь, а Ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску.

Учениця.
 

Гарні слова та гарні справи

Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як з відра.
Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.
І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода».
Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!».
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.
(Обговорення прослуханого)

Учитель. Діти, скажіть, хто , на Вашу думку, проявив справжню доброту?
Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають? (Учні міркують і висловлюють свої думки)
(Підводячи підсумок) Так, дійсно, справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими.

Учень. Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.

Бо доброта - не тільки те,
Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Учениця. Нам би про душу хоч не забути,
Нам би хоч трохи добрішими бути,
Ми лише раз, так  уже повелося,
Живемо на цій грішній землі...

Хай прокинуться сплячі душі,
Що як квіти у квітнику,
Що потребують дощу і суші
На довгім життєвім шляху.

Хай романтика віри й любові,
Слова людського тепла й доброти
Нам порожнини в душах заповнить,
Куди вже війнули байдужі вітри.

Учень. Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу.
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі кращим.

Учениця.  Добра справа - це справа копітка. І тут гарними фразами не обійдешся. Потрібно діяти - в будь-який момент прийти на допомогу, вміти поступитися своїм заради чужого.  Добро-завжди дієве, воно не буває пасивним, а пасивне добро - це вже не добро.

Учень1.Найогидніші очі - порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші душі - бездушні,
Найпідліша-брехлива сльоза.

Учень2.Найпрекрасніша мати-щаслива,
Найсолодші вуста - дорогі,
Найчистіша душа-незрадлива,
Найскладніші люди – прості.

Учень3.Але правди й брехні не розмішуй, 
Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі лиш той наймудріший,

Хто найдужче любить людей і життя.

Гра «Збери слово».

Вчитель. Поруч із добром по життю йдуть його друзі, щоб познайомитись з ними нам потрібно виконати завдання(із букв скласти слово).

Чуйність - турботливе, уважне ставлення до людей.
Щирість - відкритість душі, чесне ставлення людей.
Доброзичливість - побажання людям добра, радості, готовність прийти на допомогу.
Гуманізм - чуйне, добре ставлення до людей.

Вчитель. Ставитися до  інших відкрито, по-товариськи, дружньо, з прихильністю може лише добра людина. Давайте дізнаємось на скільки товариськими є кожен з вас. Проведемо такий тест. При відповіді «так» зараховується один бал.
Тест

1. Чи звертаєш увагу, який настрій у однокласників, коли заходиш до класу?
2. Чи приємно тобі називати однокласників по імені?
3. Під час сварки ти намагаєшся образити однокласника?
4. Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?
5. Якщо однокласник попросив у чомусь допомогти йому, ти погодишся?

Ключ до тесту:

4-5 балів - ти хороший товариш.
3 бали - ще трішки придивись до себе, в тебе все вийде.
1-2 бали - все залежить тільки від тебе, хочеш бути кращим-зміни себе сам.

Учень. Як каже нам Біблія: «Тож усе чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, самі чиніть їм і ви…»

Учениця. Найкоротша відстань між людьми-це усмішка. Тож частіше усміхаймося. Будьте вищими від усяких пліток, образ. Уміймо прощати.

Стежте за своїми думками - вони стають словами.
Стежте за своїми словами - вони стають учинками.
Стежте за своїми вчинками - вони стають звичками.
Стежте за своїми звичками - вони стають характером.
Стежте за своїм характером, бо він визначає вашу долю.

Мандрівний сліпець. Я посох в руки взяв й подався в мандри,
Щоб птаху щастя віднайти,
Помилуватися красою,
Поспілкуватись з добрими людьми.
Я стільки різного побачив,
Що і не в змозі все розповісти,
Бо краса мого рідного краю
Неперевершена у всі часи:
А чи весна буяє в буйнім саді,
А чи петровські грози ллють,
А за не - морози тріскучі ріки кують

Чи осінь закружляла в листопаді,

Здавалось , Божий Рай…чого іще бажати?
А люд чомусь довкола, мов німий…
Ніде ні посмішки, ні жарту не чувати,
Не вміють і спокійно розмовляти,
Один повз одного снують.
Усі кудись біжать, спішать.
Й похмурі у всіх лиця,
Та й іскорки в очах нема…
Та й цінності сьогодні помінялись:
Збагачення лише в людських думках.
І заволав я з розпачу жахливо,
Й осліп…щоб більш не бачить зло,
Та з того часу і свіча в моїх долонях
Для того, щоб віднайти людське добро.

(Довкола сліпця крутяться темні сили)

Багатство. Ха - ха.  Безглузді всі твої слова.
Бо у багатства доброти нема.
Багата - це скупа й сліпа людина,
Та і свідомості у неї теж нема.
Ха - ха.

Сліпець. Геть мара!

Байдужість. Ха - ха. А я – людська байдужість,
Ввійшла в довіру всім, мов рідная сестра.
А ти тепер ридай, волай,
Проси про допомогу,
Ніхто не обізветься,
Так і знай! Ха - ха!

Сліпець. Взиваю вас, о Світлі Сили,
Прийдіть на допомогу,
Порятуйте нас!
Земля ридає, квилить
Під тягарем жорстокості та зла.
Гори, палай, моя свіча надії,
Ти промінь світла і моє спасіння,
Нехай від твого полум’яного горіння
Розтопляться всі збайдужілії серця.

(Танець - боротьба Світлих та Темних сил)

Птаха Щастя. Доброта й милосердя - міцні два крила,
Що тримають все людство в польоті.
В порятунок природа їх людям дала,
Через них визначається хто ти.
Доброта й милосердя єднають серця,
Зігрівають всі душі й підносять.
В них немає конкретного в світі лиця,
Вони милості й жалю не просять.

(Птаха Щастя облітає довкола Мандрівного Сліпця , крильми доторкаючись до його очей).

Прозрій же добрая людино,
Прозрій, заради щастя на землі,
І розпали свічу надії
У спраглій без добра душі.

Сліпець. Для зла й неправди планета замала!
Творіть добро, добро плекайте, люди!
Садіть сади, нехай для внуків буде
В плодах частинка вашого тепла.

Птаха Щастя. Творіть добро для тих, хто поруч йде,
Хто ділить хліб із вами чемно - навпіл,
Єдиного навчіться - віддавати,
Не бійтеся, ніщо не пропаде,
Ніщо не піде в тлін, - в траву повернеться,
Умножене стократно.
На те воно й добро, щоб проростати,
Тому й людське, що люди ним живуть.
Сліпець. Творіть, творіть  добро!
На те ми й люди, щоб добро творити!

Учитель. Із давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Подивіться уважно на екран телевізора  і спробуйте віднайти другу половинку прислів’їв.
• Доброго тримайся – поганого цурайся.
• Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся.
• Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу.
• Хто людям добра бажає, той і собі має.
• Велике діло – добре слово.
• Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Учитель. Діти, а чи підготували Ви, на моє прохання, вислови відомих людей про добро і доброту? (Діти зачитують знайдені афоризми; учитель дякує учням)
Доброта і скромність -ось дві риси, які ніколи не повинні втомлювати людину.

(С.Р. Льюїс)

Добра людина не та, котра вміє робити добро, а та яка не вміє робити зла.

(В. Й. Ключевський)

 Не стримуй себе, якщо хочеш зробити добру справу.( В. Борисов)

Неважко бути доброчесним там, де ніщо цьому не перешкоджає.( Овідій)

Доброта - це те, що ніколи не старіє. (Г. Торо) Пригорща добрих справ коштує більше діжки знань. (Дж. Герберт) Добро - це прекрасне в дії. (Ж.Ж.Руссо)

Добро - це мова, на якій німі можуть говорити, і яку глухі можуть чути. (П.Бові) Тому, хто не пізнав науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду. (М.Монтень)

Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях.                (Блез Паскаль)

Добро, яке ти робиш від серця, ти робиш завжди для себе.

(Л. Толстой)

Ти повинен робити добро зі зла, тому що його більше ні з чого зробити. (Уоррен) Найкраще в добрих справах - це бажання їх приховати.

(Блез Паскаль)

Доброзичливість полягає у тому, щоб творити добро, а не приймати його (Арістотель).

Доброзичливість полягає у тому, щоб чинити правильно, нехтуючи своєю вигодою (П.Шеллі).

Доброзичливість- це душевна делікатність (Ф.Честерфільд).

Блок «Матуся»
Учитель. Діти! Вам уже по 12 років, ви народилися і живете у світі людей, кожен день Вас оточують десятки людей, знайомих і незнайомих, серед них Ваші вчителі, Ваші рідні і друзі.
Підкажіть, а чи можете Ви назвати ту людину, яка по відношенню до Вас найдобріша, яка щоденно, щохвилинно, щосекундно виявляє свою любов, турботу, яка дарує Вам доброту і нічого не чекає у відповідь. (Учитель підводить дітей до відповіді; діти відповідають, що це мама).
Так, мої любі, це Ваша матуся. Це вона з першої хвилини життя схиляється над Вами, це вона в тривозі і надії вдивляється у Ваші оченята, сподіваючись і прагнучи щастя для Вас.
Я пропоную Вам прослухати  легенду про нещасливу матір.

ЯК МАТИ СТАЛА ЗОЗУЛЕЮ
       
      Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо до дітей:
      — Діточки, діточки, подайте мені води. Бо не дам собі ради, щоб підвестися самій, а пити так хочеться.
      — Нема в хаті води,— одказують діти.
      — Візьміть глечик,— каже мати,— підіть до річки та й наберіть води.
      Одізвався старший хлопець:
      — Я не маю чобіт, нехай іде сестра.
      Мати до дочки:
      — Піди, доню, принеси мені води.
      — Я не маю хустки завинутися. Нехай іде менший.
      Просить мати меншого сина:
      — Піди, Івасику, принеси мені водички.
      — Я не маю в що вдягнутися,— одказує той.
      Так ніхто і не приніс хворій матері води.
      Пішли діти надвір, граються, а мати в хаті ледве-ледве підводиться з ліжка, обростає пір'ям. А найменший хлопчина саме вбіг у хату, бачить -- мати вже стає зозулею, став гукaти до брата і сестрички:
      -- Наша мати стає зозулькою, хоче одлетіти од нас. Скоренько біжімо по воду для неї.
      Схватили діти хто що: глечик, кружечку, відро. Всі побігли до річки, набрали води і кричать навперебій:
      — Мамочко, мамочко, пий воду.
      А мати вже вся обросла пір’ям, стала зозулькою, одлітає од хати:
      — Ку-ку, ку-ку... Пі-зно, ді-ти, пі-зно... Ку-ку, ку-ку…
      І стала одлітати. А діти за нею бігли, бігли, збиваючи по грудах ноги до крові. І до цих пір у лісах, на полянах стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали отоді з ніг дитячих.
      А мати назавжди одцуралася рідних дітей і донині літає зозулею.

Учитель. (Обговорення почутого)

• Чому  матір перетворилася на зозулю і кинула своїх діточок?
• Чи зрозуміли свою провину діти? Чи не було це запізно?
• Діти, а який висновок ми можемо зробити, чому навчає нас ця легенда?
(Міркування дітей)

Учень. Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі.

Учень.Зараз ми усі разом переглянемо добірку картин відомих художників світу про матінку та материнське серце. Нехай кожен з нас, вдивляючись у світові шедеври, думкою полине до рідної неньки.

(Перегляд презентації «Мамине серце»)
Діалог сина та матері

Син. Матусю рідна, я лише ступаю
На цей важкий, тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю,
А кажуть, вистачає в світі й зла?

Мати. А світ  розпочинається з любові,
Як день із світанкової зорі.
Коли пречисті, рідні колискові
Співають невсипущі матері.
І долю вам хрещато вишивають
Піснями, що тепліших не знайти,
І денно й ночно в Господа благають
Вас від страждань і горя вберегти.

Син. А світ мережаний то цвітом, то снігами,
А в світонька такі шляхи круті!

Мати. І між його вітрами й віражами
Ви осягнете істини святі.
Не нарікай на труднощі даремно,
Не підкоряйся млявості імлі…

Син. Коли ж навколо раптом стане темно?

Мати. У грудях сонечко любові засвіти.
Для себе, для родини й України.
Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,
Бо ти на світі білому - Людина,
Бо в світі трудному світильник Божий-ти.
У цій шаленій чорно-білій січі,
Крізь болісні і радісні літа
Несімо любові промені одвічні -
Хай торжествують світло й доброта!

Висновок учителя. Дітоньки! Прийдіть сьогодні додому і обов’язково посміхніться любій матусі, обійміть її, приголубте і скажіть, що ВОНА для Вас найкраща у світі.


Блок «Дерево добрих справ»
Учитель. Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя.
Від сьогодні у нашому класі буде поряд з Вами жити «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі  весна, і наше дерево доброти сьогодні вперше одягнеться у зелене вбрання. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати ту добру справу, яку Ви плануєте зробити навесні. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінимо на нові. Беріться до роботи.
(Учні пишуть свої задуми)
(Деякі учні на прохання вчителя зачитують свої записи)

Ну що ж, нехай тоді оживе наше «дерево надії, ласки і добра».
(Усі прикрашають деревце і стають півколом і декламують вірші)

1 учень
Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть.
Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
У школі і удома усім давно відомо
Що добрих не народжують, а добрими стають.

2 учень
Не лінуйтесь робити добро
Лише зла не бажайте нікому
Бо воно, як велика гора
Стане вам на шляхові земному.

3 учень
І старайтесь робити добро
День і ніч, і у кожну хвилину,
Щоб серденько, як сонце цвіло,
Це хорошою робить людину!

(Виходить учитель із запаленою свічкою, на фоні музики робить загальний висновок)
Учитель.
Що найціннішого є у житті,
І найдорожчого за все на світі,
То – доброта, запам’ятайте діти,
І хай вона крокує по землі.
Учні.
Цінніша перлів, золота і слави,
Вона єдина зігріває нас,
Така одвічна, мудра , нелукава,
Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,
Запалюємо свічку доброти,
Її вогонь освітлює стежину
Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,
І відкривайте душі для добра,
І буде янгол щиро Ваш радіти,
І доторкнеться вашого плеча.

Пісня «Людина починається з добра»або «Дорогою добра» (передача свічки)

Учитель. Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами.
Нехай любов земна і доброта сердечна
Завжди крокують поруч з Вами у житті.

 І на завершення я  хотіла б,щоб ми переглянули мультфільм «Просто так!»

Нагірянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

 «Я вірю в силу доброти»
(відкритий інтерактивний творчий захід
для учнів 6 класу )
   

2012р.