Як захистити свої права

                              Як захистити свої права

Мета: надати інформацію про установи та організації, які забезпечують захист прав дітей. 

Загальна тривалість: 1 год 20 хв. 

План:

1. Привітання (5 хв)

2.  Вправа на знайомство «Здогадки» (10 хв)

3.  Повторення правил (5 хв)

4.  Вправа «Щити прав дитини» (35 хв)

5.  Вправа «Експерти» (15 хв)

6. Підбиття підсумків заняття (5 хв)

7. Ритуал прощання «Аплодисменти» (5 хв)

                                          Хід проведення заняття

       1.   Привітання 

       Мета: налагодити позитивну атмосферу в групі, налаштувати учасників на роботу.

       Час: 5 хв.

       Ресурси: аркуш для фліпчарту з написаною темою заняття та регламентом.

       Хід проведення:

Тренер  вітає  учасників  тренінгу,  звертає  їхню  увагу  на  аркуш  фліпчарту  з  темою  та  регламентом сьогоднішнього заняття: 

       «Доброго  дня!  Радасьогодні  всіх  вас  бачити. Сьогодні розглянемо  тему:  «Як  захистити  свої права».  У межах цього заняття ми визначимо, в які установи та  до кого варто звертатися у разі  порушення прав. Розглянемо алгоритм звернення, якщо ваші права були порушені».

 

2.   Вправа на знайомство «Здогадки»

       Мета: продовжити знайомство, налагодити позитивну атмосферу в групі. 

       Час:  10 хв. 

       Ресурси: аркуш для фліпчарту з написаними запитаннями.

       Хід проведення:

       Тренер звертається до учасників:

       «Я  пропоную  зараз  продовжити  наше  знайомство  та  дізнатись  один  про  одного  більше  цікавого. Для виконання роботи вам слід об’єднатись у групи по троє осіб».

       Тренер об’єднує учасників у групи. 

       «Тепер,  коли  ви  об’єдналися  у  трійки, ми  будемо  працювати  за  таким  алгоритмом:  двоє  учасників   мають   дати   відповіді   на   запропоновані   запитання,   які   записані   на   аркуші   для  фліпчарту, щодо третього учасника:

       1.  Яким може бути улюблений колір?

       2.  Яке може бути життєве правило/девіз?

       3.  Які можуть бути основні риси характеру цієї людини?

       Учасник, про якого говоритимуть,  повинен сидіти із заплющеними очима, мовчки слухати та не видавати своїх емоцій (не хитати головою, заперечуючи сказане; не сміятись тощо).

       Кожен  має  побути  у  ролі  слухача,  тому,  коли  ви  відповісте  на  всі  запитання,  маєте  помінятися ролями. На виконання завдання є 5 хвилин. Після завершення часу ви зможете звірити  правильність даних відповідей з дійсним життям учасників ваших підгруп».

       Тренер оголошує про початок роботи. По закінченні вправи тренер дякує всім за роботу.     

 

3.   Повторення правил 

      Мета: нагадати учасникам про правила, яких слід дотримуватися під час занять.

      Час: 5 хв.

      Ресурси: плакат «Правила» (аркуш із написаними правилами).

      Хід проведення :

      Тренер звертає увагу учасників на плакат  із правилами, повторює їх  та наголошує на їхній важливості:

      «Пригада ймо, які у нас діють правила,  та спробуємо назвати, які з них нам вдавалося на  минулому занятті дотримуватися. А чи є такі  правила, які вимагають більшої уваги, ті, які не  завжди були в силі?»

Тренер приймає відповіді учасників та наголошує на тому, що всі правила залишаються в  силі, оскільки вони допомагають ефективно побудувати робочий процес.

 

4.  Вправа «Щити прав дитини»

       Мета:  актуалізувати питання про захист прав дитини,  ознайомити  учасників із діяльністю  установ, які вирішують питання захисту прав.

      Час: 35 хв.

       Ресурси:  плакат  із  намальованим  силуетом  людини  (Додаток  1.2.1),  30  карток  (Додаток  1.2.2), набір карток (Додаток  1.2.3), картки із ситуаціями (Додаток  1.2.4), скотч, маркери.

      Хід проведення:

      На першому етапі тренер звертається до учасників:

       «Ми розглянули питання, коли та за яких умов з’явились права у дітей, визначили, що вони є невід’ємною складовою життя. Іноді буває так, що наші права порушуються, тому важливо не  тільки знати, які права у нас є, але й куди можна звернутися за потреби. Хто є нашим захистом – щитом наших прав? Для того, щоб розібратися в цьому, я пропоную об’єднатись у три групи».

       Тренер об’єднує учасників у три групи та озвучує завдання:

       «Кожна група отримає по 10  карток у формі щитів,  на яких вам потрібно записати, хто  або яка установа, на вашу думку, захищає ваші права. На виконання завдання у вас є 10 хвилин».

       Тренер роздає учасникам по 10 карток у формі щитів (Додаток  1.2.2) та маркери для роботи.

До уваги тренера!

        Картки   у   формі  щитів   мають   бути   розміру   А6.   Написи   учасники   повинні    робити  маркерами, розбірливим почерком та великими літерами, щоб кожен зміг прочитати. 

        Поки  учасники  працюють  над  завданням,  тренер  прикріпляє  плакат  із  намальованим  силуетом людини (Додаток 1.2.1).

 

                                           До уваги тренера!

        Силует  людини  має  бути  зображеним  на  весь  аркуш  для  фліпчарту,  приклад  малюнка представлений у Додатку  1.2. 1.

      На другому етапі тренер звертається до учасників:  «Час  на  виконання  завдання  завершився.  Прошу  всіх  повернутися  в  загальне  коло.  Кожна  підгрупа по черзі презентує свої напрацювання: хто, на вашу думку, захищає права дітей?».

       Тренер приймає відповіді учасників та прикріпляє за допомогою скотчу «щити» до силуету  людини. 

                                            До уваги тренера!

        У разі повторення відповідей необхідно наклеювати «щити» один на одного з однаковими  відповідями,   для   того,  щоб   після   презентації  всіх   груп   можна   було  порахувати,   скільки  учасників знають установи та людей, які займаються захистом прав дітей.

       На третьому етапі тренер резюмує відповіді учасників та доповнює:

       «Ви  вже  вказали  велику  кількість  установ  та  окремих  людей,  які  займаються  питанням захисту прав дітей. Я хочу доповнити список тими установами, які не були названі:

     1.  Служба у справах дітей.

     2.  Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

     3.  Поліція.

     4.  Суд.

     5.  Юридична клініка.

     6.  Громадські організації.

     7.  Омбудсмен  (Уповноважений  з  прав  людини  Верховної  Ради  України  та  Уповноважений  Президента України з прав дитини)».

       Тренер,  називаючи  кожну  установу,  приклеює         за  допомогою  скотчу      відповідну  картку  (Додаток 1.2.3) до силуету людини.

                                           До уваги тренера!

Уразі, якщо учасники не зазначили дорослих, до яких можна звернутися по допомогу, то  необхідно додати, що на захист їхніх прав можуть виступати:

 батьки/опікуни;

 медичний працівник, соціальний педагог та психолог навчального закладу;

 адміністрація навчального закладу;

 ювенальний  поліцейський  (співробітник  ювенальної  превенції)  та  шкільний  офіцер  поліції (співробітник патрульної поліції);

 інші.

       Тренер звертається до учасників:

       «Ми  назвали  тих,  хто  може  стати  на  захист  прав  дитини.  Звичайно,  що  цей  перелік  можна доповнювати та розширювати, оскільки кількі сть установ та організацій збільшуєтьсящодня. Але достатньо знати вищеперелічені установи для забезпечення захисту свої прав». 

До уваги тренера!

        У випадку, якщо учасники не знають нічого про ту чи іншу службу, тренер надає коротку   інформацію:

        1. Служба  у  справах  дітей  здійснює  захист  прав  дітей,  наприклад,  у  разі  вчинення 

  насильства щодо дитини; представляє інтереси дитини в різних організаціях та у суді.

        2. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – здійснює соціальний супровід 

  дітей,  які  перебувають  у  складних  життєвих  обставинах  і  потребують  сторонньої  допомоги,   надає їм соціальні послуги за результатами проведеної оцінки їхніх потреб у таких послугах.

        3. Поліція   –  охороняє   права   та   слідкує   за   дотриманням   правопорядку;   протидіє   поширенню злочинності; підтримує публічний порядок та громадську безпеку. 

        4. Суд – розглядає скарги щодо порушення прав дитини та здійснює правосуддя.

        5. Юридична клініка – надає безкоштовну правову допомогу дітям; надає консультації  та  може  збирати  необхідні  документи  для  суду,  брати  участь  у  засіданнях;  здійснює  правову  освіту населення.   

        6. Громадські  організації  та  благодійні  фонди       –  надають  необхідну  допомогу  та  послуги  з  різних  питань:  оформлення  документів,  отримання  освітніх  послуг,  психологічні  консультації, працевлаштування, гуманітарна допомога тощо. 

        7. Омбудсмен      (Уповноважений      з   прав   людини     Верховної    Ради   України    та  Уповноважений  Президента  України  з  прав дитини)  –  з’ясовує  інформацію щодо  порушення  прав   дитини,   вимагає   від   порушників   повного   або   часткового   відновлення   прав;   може звернутись  до  суду  в  інтересах  дитини;  контролює  поновлення  прав  дитини;  може  надавати правову допомогу або роз’яснити права дитини.

      На наступному етапі тренер запитує в учасників:  «Як ви вважаєте, за яких умов ви можете звернутися до поліції?»

      Тренер вислуховує відповіді учасників та продовжує:

      «Для того, щоб детальніше розібратися в цьому питання, я вам пропоную виконати  таке  завдання». 

                                          До уваги тренера!

        Для проведення цієї частини вправи слід попередньо підготувати картки із ситуаціями. Приклад  таких карток наведений у Додатку  1.2.4. Важливо, щоб під час виконання завдання  картки із малюнками не були підписані.

      Тренер   роздає   учасникам   картки   із   зображенням   мультиплікаційних   героїв   у   різних  ситуаціях та окремо назви до цих ситуацій і повідомляє:

       «Зараз  перед  вами  картки  із  зображеннями  ситуацій  та  окремо  їх  назви  –    підписи  до  кожної  із ситуацій. Ваше завдання   підібрати назву до кожної картки. Чи зрозуміле завдання? 

Час на виконання – 5 хвилин».

Після того, як учасники виконали завдання, тренер ініціює обговорення разом з учасниками:

      «У різних ситуаціях життя може виникати потреба звернутися до поліції. Давайте ще раз  відзначимо, в яких саме ситуаціях ми можемо це зробити. 

      Отже, звертайтеся до поліції, якщо:

 ви стали жертвою злочину».

      Тренер просить звернути увагу на картинку із цією ситуацією та перевіряє, чи всі учасники  правильно підібрали її назву.     

До уваги тренера!

        Якщо  учасників  більше  6,  варто  для  виконання  цього  етапу  вправи  об’єнати  їх  у  малі  групи.

        Якщо  під  час  презентації  результатів  роботи  групи  учасники  підібрали  хибну               назву картинці, тренер ініціює обговорення разом із групою та, за потреби, змінює варіант відповіді на  правильний. Варто підкреслити, що один і той самий підпис дійсно може однаково підходити до кількох  ситуацій.  Найголовніше  тут  –       не  точно  знайти  відповідність,  а  у  ході  обговорення запам’ятати ті ситуації, коли варто звернутися до поліції.

       Тренер продовжує:

 «Ви стали свідком правопорушення, злочину».

       Тренер  просить  звернути  увагу  на  картинку  із  цією  ситуацією  та  перевіряє,  чи  учасники правильно віднайшли її назву.

       Таким чином тренер перевіряє всі наведені нижче ситуації:  

 сталася дорожньо-транспортна пригода;

 необхідно вжити заходів щодо розшуку особи, яка зникла безвісти;

 ви стали свідком підготовки до злочину;

 вам відомі зловмисники, яких розшукує поліція через засоби масової інформації;

 ви бажаєте отримати права водія чи зареєструвати транспортний засіб;

 ви бажаєте допомогти поліцейському в охороні порядку на дільниці;

 ситуація, коли ви загубилися.

       На наступному етапі тренер звертається до учасників:

       «Найбільш   безпечно   у   таких   ситуаціях   спілкуватися   з   поліцейським,   а   не   з   випадковими  перехожими. Яким чином можна звернутися до поліції?»

       Учасники висловлюють свої варіанти та тренер резюмує:

       «Існує кілька способів звернення до поліції з питань захисту своїх прав або повідомлення про скоєння правопорушення іншою або іншими особами:

 зателефонувавши за номером 102 та повідомивши про те, що сталося, подробиці, особисті  прикмети особи, яка вчинила незаконні дії;

 подавши  в  районне  управління  поліції  повідомлення  про  факт  правопорушення:  нападу, побиття чи розбою у  письмовій (заява) або усній формі  (обов'язково складається протокол,  який   підписується   вами).   Адресу   ви   можете   знайти   в     Інтернеті   або   дізнатися   за  телефоном 102.

       Але може бути так, що в поліцейському відділку відмовляться приймати заяву. У такому разі не  поспішайте  сваритися,  адже  на  це  можуть  бути  законні  підстави  –  злочинні  дії  скоєно  на  території  іншого  відділу  поліції  або  ж  ви  не  досягли  повноліття  й  подали  заяву  за  відсутності  батьків або осіб, які їх замінюють, чи близьких родичів.

       Якщо  злочин  щодо  вас  скоєний  батьками  або  опікунами,  звертатися  до  відділку  можна  самостійно».

       Тренер звертається до учасників:

 «Яким чином можна звернутися до інших установ?»

       Тренер приймає відповіді учасників та резюмує:

«Якщо ваші права порушуються, то ви можете усно звернутися по допомогу  до всіх, кого 

ми назвали раніше:

 зателефонувати на безкоштовну Національну дитячу «гарячу лінію» - 0-800-500-225 або  772  (з  мобільного) у  будні  з  10.0 0  до  20.00,  у  суботу  з  10.00  до   16.00  або  на  «гарячу  лінію» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – 0-800-50-17-20;

 написати заяву до будь-якої установи, які ми  назвали раніше, де необхідно вказати, хто  ви,  вашу  адресу  проживання  та  описати  ситуацію.  Поштову  або  електронну  адресу  можна  знайти   в   Інтернеті.   Важливо   при   пошуку   координат   установи,   вказати   ваше   місто   або  аселений  пункт.  Щоб  не  вийшло  так,  що  ви  проживаєте  у  Чернігові,  а  листа  направили  у  Службу у справах дітей міста Харкова;

 зателефонувати за номером 102 (поліція)».

                                           До уваги тренера!

На аркуші  для  фліпчарту слід записати номер дитячої «гарячої лінії»:  0-800-500-225 або 772  (з  мобільного)  для  того,  щоб  учасники  знали  точно,  куди  можна  зателефонувати  у  разі  виникнення  проблеми, або  могли проконсультуватись  з  певних  питань. Також слід  зазначити, що усі дзвінки є безкоштовними та інформація, яку надає дитина, зберігається в таємниці та не розголошується без її згоди. 

       Тренер звертається до учасників:

       «Отже, для того, щоб захищати свої права, необхідно три речі:

       1.  Знати свої права.

       2. Знати, куди можна звернутися по допомогу .

       3. Звернутися по допомогу .

       Все дуже просто».

 

5.  Вправа «Експерти»

       Мета: закріпити здобуті впродовж заняття знання.

       Час: 15 хв.

       Ресурси:  аркуші для фліпчарту із записаними запитаннями, маркери, картки із ситуаціями (Додаток 1.2.5), аркуші паперу А4, кулькові ручки.

       Хід проведення:

       Тренер звертається до учасників:

       «Ви  вже  дізнались  про  те,  які  існують  організації,  що  працюють  на  захист  прав  дітей,  розібралися  в тому, як саме можна звернутись  по допомогу, тому зараз я пропоную побувати вролі експертів. Для цього нам необхідно об’єднатись у групи» .

       Тренер об’єднує учасників у три групи (або шість груп, якщо учасників більше 15) та дає  завдання:

       «Кожна група отримає картку із ситуацією. Вам потрібно її прочитати та відповісти на  такі запитання:

 Які права були порушені?

 Хто може допомогти вирішити цю ситуацію?

 Яким чином це зробити?

       Відповіді на ці запитання зафіксуйте на аркуші паперу. На виконання завдання у вас  є  8 хвилин».

Тренер  звертає  увагу  учасників  на  аркуш  для  фліпчарту,  де  прописані  запитання,  на  які вони мають надати відповідь, та цікавиться, чи всі зрозуміли завдання.

        По завершенні часу тренер просить учасників по черзі презентувати свої напрацювання за  таким алгоритмом:

         1. Зачитати ситуацію.

        2.  Відповісти на запитання «Які права були порушені?»

        3.  Відповісти на запитання «Хто може допомогти вирішити цю ситуацію?»

        4.  Відповісти на запитання «Яким чином це зробити?»

До уваги тренера!

  Нижче подано орієнтовні відповіді на поставлені запитання.

Картка із ситуацією 1

        1. Відповідно  до  статті  6  Закону  України  «Про  охорону  дитинства»  кожна  дитина  має  право   на   охорону    здоров’я    і  безоплатну    кваліфіковану    допомогу.    З   14   років   за  консультативними послугами до лікаря дитина може звернутися самостійно

        2.  Адміністрація   медичного   закладу,   Служба   у   справах   дітей,   навчальний   заклад,  поліція, громадська організація, будь-хто з дорослих, хто є поруч.

        3.  Надіслати   листа   поштою,   відправити   електронне   повідомлення,   зателефонувати, зокрема,   на   «гарячу   лінію»   та   проконсультуватися,   як   діяти   краще,   прийти   до   однієї   з  вищезазначених організацій та сказати, що права було порушено, і попросити про допомогу.

 

Картка із ситуацією 2

         1. Право  на  свободу,  особисту  недоторканість  та  захист  гідності,  право  на  захист  від будь-яких форм насильства. Вимагання грошей є злочином. 

         2.  Адміністрація навчального закладу, поліція, служба у справах дітей.

         3.  Надіслати   листа   поштою,   відправити   електронне   повідомлення,   зателефонувати,  зокрема,   на   «гарячу   лінію»   та   проконсультуватися,   як   діяти   краще,   прийти   до   однієї   з вищезазначених організацій та сказати, що права було порушено, і попросити про допомогу. 

 

Картка із ситуацією 3

         1. Право  на  свободу,  особисту  недоторканість  та  захист  гідності,  право  на  захист  від  будь-яких   форм   насильства.   Побиття   із   завданням   тілесних   ушкоджень   (різного   ступеня тяжкості) є злочином. 

        2.  Поліція, служба у справах дітей, юридична клініка. Кожна дитина (і доросла людина)  має право на захист, незалежно від того, які особливості вона має (у тому числі, коли вона сама перебуває на профілактичному обліку в правоохоронних органах).

        3.  Передусім  необхідно  звертатися  до  поліції  (найкраще  –  зателефонувати,  прийти).  За  консультацією про те, як діяти краще, можна зателефонувати на дитячу «гарячу лінію».

Після презентації робіт тренер дякує за виконання завдання та ініціює обговорення. 

       Запитання для обговорення:

 Чи були труднощі під час виконання вправи? Якщо так, то які?

 Що вам допомогло визначити, чи порушувались права дитини?

 Що б ви могли порадити своїм одноліткам, уразі, якщо їхні права порушуються? 

 

6.   Підбиття підсумків заняття

       Мета: підбити підсумки заняття та обмінятися враженнями.

       Час: 5 хв.

       Ресурси:  аркуш  для  фліпчарту  із  написаними  на  ньому  запитаннями  для  обговорення  з групою.

       Хід проведення:

       Тренер    ставить    учасникам     запитання    та   пропонує    охочим     висловитися     з  приводу  тренінгового заняття.

       Запитання для обговорення:

 Що виявилося корисним на сьогоднішньому занятті?

 Що найбільше запам’яталось?

 

7.  Ритуал прощання «Аплодисменти»

      Мета: сприяти позитивному завершенню заняття.

      Час: 5 хв.

      Хід проведення: 

      Тренер дякує учасникам за увагу та пропонує винагородити один одного аплодисментами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.2.5

 

                                            Картка із ситуацією 1

Ви почули історію: хлопчина, який вчиться в одному навчальному закладі разом з вами, одного разу  звернувся до поліклініки через те, що в нього дуже розболівся живіт. Коли він в реєстраційному вікні  сказав  про  це,  медсестра  відмовила  йому  у  візиті  до  лікаря  через  те,  що  той  був  брудний  (їхав  з  виробничої практики і не перевдягнувся) та ще й прийшов без батьків.

Запитання:

 Які права хлопця було порушено?

 Хто може допомогти вирішити цю ситуацію?

 Яким чином це зробити?

 

Картка із ситуацією 2

У  гуртожитку  навчального  закладу  є  група  старшокурсників,  хлопцівта  дівчат  (18-20  років),  які  постійно знущаються над учнями першого курсу, залякують їх, вимагають сплачувати щодня певні  суми грошей, щоб тих «сьогодні залишили у спокої».

Запитання:

 Які права першокурсників було порушено?

 Хто може допомогти вирішити цю ситуацію?

 Яким чином це зробити? 

 

Картка із ситуацією 3

Хлопець  16  років  перебуває  на  обліку  у  відділі  ювенальної  превенції.  Одного  разу,   коли  він  повертався з тренування додому, на нього напала група людей та побили його. Наступного дня друзі  занепокоїлись  тим,  що  він  пропустив  заняття,  прийшли  його  провідати.  Побачивши,  що  сталось, запропонували  звернутись  до  поліції.  Хлопець  категорично  відмовився,  аргументуючи  це  тим,  що сам перебуває на обліку і є правопорушником. 

Запитання:

 Які права хлопця було порушено?

 Хто може допомогти вирішити цю ситуацію?

 Яким чином це зробити?