Як жили і працювали мешканці Стародавнього Китаю

Тема: Як жили і працювали мешканці Стародавнього Китаю.

Мета:1) розглянути особливості китайського суспільства та його господарське життя, сформувати в учнів уявлення про владу імператора, визначити особливості культури давньокитайської цивілізації, ознайомитися з відомими пам’ятками цивілізації осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення пам’ятки культури Китаю; 

2)розвивати вміння працювати з візуальними джерелами інформації; вдосконалювати вміння логічно мислити, розвивати творче мислення школярів

3)розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити аналогії та відмінності в розвитку Китаю та інших країн, висловлювати і підкріплювати фактами свою думку, працювати з різними видами джерел інформації.

Після цього уроку учні зможуть:

-         пояснювати і вживати поняття «Піднебесна країна», «імперія Цінь», «Імперія Хань», «Великий шовковий шлях».

-         називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї;

-         показувати на карті долини Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давнього Китаю;

-         характеризувати відкриття та винаходи давніх китайців;

-         висловлювати міркування про місце давньокитайської цивілізації в історії стародавнього світу .

 

Формувати  компетентності:

-Компетентність спілкування державною мовою для спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій фор

мі; 

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів    інформації; 

-Математичну компетентність шляхом встановлення хронологічної послідовності

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії та толерантного ставлення до культури

та традицій інших народів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: зошити, підручник О.Пометун «Досліджуємо історію і суспільство», історичні атласи, ілюстративний матеріал, 

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріали.

 

                                       Хід уроку:

І. Організаційний момент

Психолого-емоційне налаштування.

Прослуховування музики.

-         Які емоції  виникли у вас?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Історичний диктант ( так /ні)

1.    Фінікія розташована на східному березі Середземного моря?
2.    Найбільшими містами Фінікії були Тір, Бібл та Сидон?
3.    Основним заняттям фінікійців було рибальство?
4.    Перші колонії засновували євреї?
5.    Алфавіт – це заслуга фінікійців?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вправа «Асоціативне гроно».

З якою країною пов‘язані слова?

 

 

Мудрий і талановитий китайський народ винайшов багато корисних речей: порцеляну і папір, шовк і порох, компас і друкарський верстат. Навіть святкові феєрверки та чай прийшли до нас із Китаю. Чим далі більшої популярності в нашій країні набуває досвід китайських цілителів. Задовго до нашої ери китайці створили своє особливе письмо, де кожний спеціальний знак-ієрогліф позначає не просто букву, а склад або навіть ціле слово.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Відомо, що перші цивілізації виникли в долинах великих річок. Пропоную виконати завдання на встановлення відповідності між назвами річок і державами, що виникли на їхніх берегах.

А Ніл                                     1. Межиріччя

Б. Хуанхе і Янцзи.                 2. Єгипет

В. Тигр і Євфрат                   3. Китай

 

Робота з картою

- В якій частині світу розташований Китай?

- В якій частині Азії?

- Які моря омивають Китай?

Метод ( Сторітелінг)

     Уявіть , що ви живете в давньому поселенню на березі Хуанхе. Зараз ви з зрозумієте, чому  цю ріку називали «горе Китаю»… Одного разу  вночі ви прокидаєтеся від страшного крику: « Прокидайтесь, прокидайся скоріше, сталося горе!» Відкривши очі, ви бачите, що у вашій оселі повно води. Десь недалеко плачуть діти, жінки , гавкають собаки. Всі вибігають із оселі: кругом вода! Люди біжать до човнів, дехто починає пливти сам, залишаючи житло, тварини, нажите добро.

      А відбулося наступне: ріка непомітно розмивала береги. Вони обвалилися і завалили русло. Почалася повінь і  прибережні поселення  затопила вода.

-         Визначте, які чинники сприяли життю людей на цих землях, а які ускладнювали його?

 

Заняття населення Стародавнього Китаю

Робота в парах.

В господарстві китайців.

Доповніть речення: розшифруйте анаграми, замініть малюнки – словами .

1.Основним заняттям давніх китайців було – ЛТРОЕОЗВМЕБС………………….

Сіяли, а найбільше, який і досі є найважливішим продуктом.

 

 

2.Важливою галуззю було  ОВТВАИННРИЦТ………………..

Розводили

 

 

 

Займалися    ОМРОДГОЦИНТВ ………………………. та

ДІВСАОМЦТНИВ…………………………………..

Вирощували

 

 

 

Вирощували рослину, яку не знали в інших країнах

 

 

 

У ті часи Китай був єдиною країною, де виробляли тканину:

Виробництво цієї тканини китайці зберігали в таємниці.

 

 

Цікаво знати.

Вправа «Акваріум»

Учні об‘єднуються в 4 групи. 4 учні отримали на попередньому уроці випереджаюче завдання - підготувати повідомлення. Вони по черзі виступають у кожній групі. Учні у групі обговорюють питання . Група, яка знаходиться у центрі , проводить обговорення вголос.

Вирощування рису.

Вирощування рису — справа яка, вимагає постійного нагляду. Поле давні китайці орали дерев’яним плугом на буйволах. Після оранки поле розрихлювали важкою бороною з короткими зубцями.

Зерна рису не сіють безпосередньо на поле, як пшеницю або ячмінь. Спочатку давні китайці рис замочували, щоб він проріс, потім на невеликій ділянці поля густо висіювали проросле насіння, а саму ділянку затоплювали водою. Коли розсада досягала 20—25 см у висоту, вона була готова для висадки. Її обережно висмикували і пучками (по 5—6 паростків) пересаджували на поле паралельними рядами. Рисове поле має бути вкрите шаром води в 5—10 см. Якщо води буде замало, рослини засохнуть, а якщо забагато — вони згниють. Виростити рис без штучного зрошення було неможливо, тому вода подавалася на поля за допомогою каналів. Приблизно через сто днів після посіву рис дозрівав. Його жали серпами, сушили і молотили ціпами.

 

-         Як ви вважаєте, чому, незважаючи на складний процес вирощування, рис став головною сільськогосподарською культурою китайців?

Виробництво шовку.

Ще в давнину китайці навчилися виробляти шовк. На відміну від бавовни та льону шовкові нитки не мають рослинного походження, їх виготовляють із виділень шовковичної гусені — шовкопряда. Годують її листям шовковичного дерева (шовковиці), яке повинно бути чистим, свіжим і сухим. Розводячи шовкопрядів, треба пам’ятати, що для них шкідливими є дим, шум, протяги, різноманітні запахи, зміна температури. Якщо догляд за гусінню неналежний, вона швидко гине.

При гарному догляді шовкопряди починають вити кокони, які за формою нагадують яйця невеликої птиці. Кокон в’ється з найтоншої шовкової нитки, довжина якої сягає тисячі метрів. Щоб отримати з коконів шовк, їх потрібно опустити в гарячу воду, яка розм’якшує клей, що склеює шовкову нитку. Взявши нитки від кількох коконів (від 4 до 18) і з’єднавши, китайські жінки пропускали їх через кільце і прикріплювали до невеликого коліщатка. Потім коліщатко повільно обертали, і нитки, проходячи через кільце, склеювалися в одну міцну гладку нитку, а потім із них виготовляли тканини. Шовковий одяг був настільки тонким, що сукня вiльно пpоходилa кpiзь пеpстень. Шовк дуже цiнувaвся. Iнодi замість грошей люди використовували сувої шовку. Такий одяг мaли пpaво носити лише знaтнi й бaгaтi люди. Технологiю виpобництвa шовку китaйцi тpимaли в сувоpiй тaємницi. В 11 ст. до н. е. було пpоклaдено Великий шовковий шлях. Чеpез гоpи, степи й пустелi кapaвaни веpблюдiв везли китaйський шовк нa Зaхiд. Великий шовковий шлях упpодовж 2000 pокiв зaлишaвся нaйдовшим у свiтi. Вiн пpостягaвся нa 12 800 км вiд Шaнхaя в Китаї до Гaдесa (нинi — Кaдiс) в Iспaнiї.

 

- Чому шовковий одяг носили тільки знатні й багаті люди?

- Чому процес виготовлення шовку китайці тримали в суворій таємниці?

 

Виготовлення порцеляни.

За переказами, стародавні китайці не могли визначитися з матеріалом для виготовлення посуду: нефрит — дорого, глина — неестетично і недовговічно, дерево — грубо. Спосіб виготовлення порцеляни майстри знайшли випадково. І цей спосіб залишився великим секретом для решти світу. Одна зі складових цього секрету — сировина, з якої виробляється порцеляна. Провінція Цзянсі виявилася скарбницею порцелянового каменю — гірської породи, що складається з кварцу і слюди. Порцелянову масу виготовляли з брикетованого порошку порцелянового каменя та каоліну (особливої глини, що надає виробу білизни). Одержаний напівфабрикат витримували не один десяток років для набуття ним пластичності. Після цього матеріал поміщали в піч, де під дією високої температури він змінював свій фізичний склад — маса ставала прозорою і водонепроникною. Вже на початку нашої ери китайські гончарі будували печі, здатні створювати потрібну температуру. Для особливого матового блиску глазур накладали в декілька шарів, що мали різну прозорість.

Майстерні з виробництва порцеляни вперше з’явилися в одному з міст провінції Цзянсі, яке згодом стало відоме під назвою Цзіндечжень. Саме воно є столицею китайської порцеляни, здавна порцелянові вироби з Цзіндечженя вирізнялися високою якістю. Вироби із порцеляни вкривали глазур’ю різних відтінків: синього, білого, червоного, небесно-блакитного, жовтого, зеленого, чорного. Порцелянові вироби, виготовлені для людей аристократичного походження, відрізнялися витонченістю орнаменту, а порцеляна для простолюдинів мала яскраве забарвлення.

 

-  Яке значення мало винайдення нового матеріалу для виробництва посуду?

- Чому виробництво порцеляни трималося в таємниці?

 

Вирощування чаю.

Китaйцi пеpшими нaвчилися виpощувaти чaйнi кущi i готувaти чaй. Вiд них чaйний кущ потpaпив до кpaїн Зaхiдної Євpопи.

Згідно з китайською традицією, чай був відкритий покровителем землеробства та медицини Шень-нуном. За переказами, Шень-нун подорожував у пошуках цілющих трав із котлом на тринозі, в якому кип’ятив воду для цілющих відварів. Одного разу в казан з окропом потрапили кілька листочків чайного куща. Відвар здався смачним і викликав бадьорість. Відтоді Шень-нун не пив інших напоїв.

Спочатку чай використовувався як лікарський засіб, а потім — і як повсякденний напій. Чай зазвичай зберігали у вигляді брикетів, а перед заварюванням товкли у ступці. Чаювання перетворилося на вишуканий процес, вершиною якого стала Сунська чайна церемонія.

 

- Чому в Китаї так шанували чай?

- Чому й сьогодні лікарі пропонують хворим різні види чаю для лікування?

А ще давні китайці винайшли папір, компас, порох, вогнепальну зброю, парасольку, прилад для вимірювання коливань земної кори та багато іншого. 

 

ДАВНЬОКИТАЙСЬКІ ІМПЕРІЇ.

Коментоване читання.

Імперія Цінь.

Із II тис. до н.е. в Китаї існували окремі царства, які час від часу об’єднувалися в єдину державу, але частіше ворогували між собою.

УIII ст. до н.е. наймогутнішим стало царство Цінь. До 221 р. до н.е. під його владою було об’єднано весь Китай. Відтоді почала своє існування єдина загальнокитайська імперія Цінь. Її засновник прийняв титул Цінь Шихуанді, тобто «Перший імператор династії Цінь».

Його правління відзначилося важливими  реформами. Територія держави була поділена на 36 областей на чолі з намісниками. Імператор сприяв створенню добре розвиненої мережі доріг і каналів. Піддані віднині повинні були користуватися єдиною монетою і мірами ваги, мали єдині закони. Однією з головних реформ стало вироблення єдиної для всього Китаю ієрогліфічної системи письма. Для захисту від вроргів було зведено Великий китайський мур.

Імперія Хань.

Суворе правління першого імператора, високі податки та повинності виснажили населення країни. Тому невдовзі після його смерті спалахнуло велике народне повстання.

Одним із вождів повстанців став сільський староста Лю Бан. Він скинув останнього представника династії Цінь і заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм кілька століть — із 202 р. до н.е. до 220 р. н.е.

Серед помічників нового правителя Лю Бана було багато вчених. За їхніми порадами він пішов на деякі поступки, відмінивши криваві закони та припинивши великі збиткові будівництва. Багатьох рабів відпустили на волю. Для селян у 20 разів був зменшений земельний податок. У народну власність передали заповідні ліси, парки та водойми, що раніше належали ціньським правителям.

Імператор провів реформи в армії. Він створив легку рухливу кінноту. Для збільшення її чисельності були відкриті нові кінні заводи. У прикордонних районах з’явилися військові поселення, утворивши захисну смугу від нападу ззовні.

Для торговельного обміну було прокладено Великий шовковий шлях.

Великий шовковий шлях — це найвідоміший торговельний караванний маршрут давнини, що виник у перші сторіччя нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

Каравани верблюдів долали його за один-два роки. Цим шляхом китайці доставляли на Захід шовк, метали, ремісничі вироби, а назад завозили коней, пурпурові тканини, скло, вовняні й ювелірні вироби, продукти. Саме таким чином до країни потрапили квасоля, гранат, виноград, горіх, шафран.

-         Чим відрізнялося правління династій Цінь і Хань? Що їх об’єднувало?

-         За правління якої династії ви хотіли б жити? Чому?

Фізкультхвилинка. Всі учні сидять. Учитель закривши очі,  відвернувшись, задає число. Необхідно викидати над головою відповідну кількість пальців. Потім він промовляє: «Раз-два-три! Замри!». Розплющує очі. Повертається до учнів. У класі має стояти стільки учнів , скільки пальців їм було пред‘явлено.

 

 

 

 Китайська стіна

Перегляд відео.

https://www.youtube.com/watch?v=o9IY5J64Nrc&ab_channel=FilmStudioCIVILIZATIONINCOGNITA

-         Як ви вважаєте, так з якою ж метою його  будували?

-         Яке враження на вас справив Великий китайський мур?

-         А хто хотів би там побувати?

 

Робота із схемою

 

Населення Давнього Китаю поділяли на ранги — групи людей, які мали визначені права і обов’язки. Ранг визначав не тільки місце людини в суспільстві, але й умови її життя, їжу, одяг. На вершині піраміди був імператор. Китайці вважали, що він має божественне походження, тому його називали «Сином Неба», а державу — «Піднебесною». До вищих прошарків належали знать, воїни, жерці. Імператор та його чиновники опікувалися збором податків, спорудженням дамб, іригаційних систем.

Робота в парах.

- Яким було становище селян та рабів?

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

1.Вправа «Хмарина слів».

З допомогою термінів записати  речення, використовуючи якомога більше слів.

2.Заповнити порівняльну таблицю. 

(Учні отримують картки із відомостями, які потрібно згрупувати і результати записати в таблицю.)

1. Великий китайський мур.

2. Шихуанді

3. Єдина система мір

4.Великий шовковий шлях.

5. Єдина система письма.

6. Лю Бан

7. Реформа армії.

8. Зменшено податки.

9. Єдині закони.

10.Передано у народну власність ліси, водойми.

Цінь	Хань
1,2,3,5,9	4,6,7,8,10

VІ. Рефлексія

-         Чи сподобався вам урок?

-         Чи все вдалося під час уроку?

-         Що ви не зрозуміли?

-         З чим виникли проблеми?

VІ. Домашнє завдання.

1.Опрацювати § 12.

2. Розв’язати кросворд за посиланням:

 https://learningapps.org/display?v=pnqeizev520