Як зробити навчання актуальним для кожного здобувача освіти

ЯК ЗРОБИТИ НАВЧАННЯ АКТУАЛЬНИМ ДЛЯ КОЖНОГО УЧНЯ

Доволі часто в методичній літературі можна зустріти поради учням, в яких кажуть що  вчити, але досить рідко навчають, як вчитися. Така ситуація  може призвести до застою, тривоги та незалучення. Для запобігання ситуації неуспіху треба навчити здобувачів освіти стратегіям, які вони могли б використати для розвитку власної свободи волі та незалежності. Пізнання себе покращує знання учня про власний процес мислення. Процес метакогнітивного мислення дозволяє здобувачам освіти спрямовувати свої думки, поведінку та дії на досягнення своїх цілей. Уже в дитячому садку вчителі можуть навчати дітей, як розвивати свої метакогнітивні навички через процес планування, моніторингу та оцінювання їх навчання. Коли учні досягнуть третього класу, вони можуть почати використовувати ці стратегії з більшою обізнаністю та незалежністю. Отже найголовне в організації процессу навчання це:

Коли здобувачі освіти починають працювати без плану, їх легко заплутати і перевантажити завданнями. Вони можуть завчасно здатися, відволіктися або дуже легко покинути завдання. Виділення часу на планування може допомогти студентам уникнути цих проблем. Планування може включати в себе попередній перегляд завдання, встановлення цілей, рішення про те, як підійти до завдання, і підключення до попередньо отриманої інформації. Наступні

стратегії допомагають студентам планувати роботу, уникаючи прокрастинації:

•       Формування попередніх знань: вчителі можуть допомогти здобувачам освіти накопичити попередні знання, поєднуючи нову інформацію з тим, що вони вже знають. Це може виглядати так, ніби студенти проводять мозковий штурм у групах, щоб відповісти на запитання, переглянути короткий вступний відеоролик чи демонстрацію, або розглянути та обговорити малюнки чи об’єкти, пов’язані з темою, яка вивчатиметься. Міцний фундамент базових знань може допомогти учням точно робити прогнози та розставляти пріоритети інформації під час уроку.

•       Постановка цілей: якщо учні встановлюють цілі та відстежують прогрес, це пов’язано з підвищенням досягнень на 32 відсотки. Викладачі можуть допомогти учням поставити короткострокові цілі, пов’язані з навичками, які вони вивчають, а також довгострокові особисті цілі та цінності учня.

•       Планування процесу: нажаль при встановленні цілей та на шляху до їх досягнення, учні доволі часто втрачають мотивацію та не дотримаються кроків, необхідних для втілення мети. Вчителі можуть допомогти учням подумати про зміни, які необхідно зробити щодо повсякденної поведінкі,  які звички змінити, щоб перейти з того місця, де вони є зараз, до того, де вони хочуть бути. Здобувачі освіти можуть скласти план або контрольний список і використовувати його, щоб відстежувати свій щоденний прогрес або кроки до своєї мети.

Здобувачі освіти, які мають проблеми з контролем, не знають, коли шукати допомоги, або можуть бути надмірно залежними від вчителя, щоб переконатися, що вони правильно виконують свою роботу. Їм може бракувати почуття власної ефективності чи віри в те, що їхні зусилля впливають на їхні дії, або вони не можуть зміняти свій підхід, коли він не працює. Коли учень контролює своє навчання, він оцінює свій рівень розуміння та намагається визначити, чи працює обрана стратегія. Наступні стратегії допомагають студентам із контролем:

ü  Метакогнітивна бесіда: коли здобувачі освіти вивчають нову навичку, учитель може моделювати мислення вголос, щоб зробити процес мислення видимим для учнів. Це допомагає їм розвинути складні навички мислення, необхідні для цієї предметної області. Учитель може заохочувати учнів використовувати обговорення для побудови знань, а не просто брати участь, щоб показати те, що вони знають. Такі стратегії, як «подумай-обговори з другом-поділись з групою» (think-pair-share) або візуальне пояснення кроків їхнього

мислення, допомагають учням зрозуміти, що існує багато способів підійти до конкретної проблеми чи завдання.

ü  Аналізуйте, визначайте пріоритети, підсумовуйте: студентів можна навчити різних методів узагальнення інформації та виділення ключових фактів, деталей і ключових слів. Одним із методів, який подобається студентам, є односторінковий лист (one-pager) – технологія, яка передбачає що здобувачі освіти виписують на папері, малюють піктограми або заповнюють таблицю, де вказують свої  Сильні сторони /Уподобання /Інтереси /Потреби. Учні самі визначають, що міститься в цих розділах або за допомогою батьків, учителів тощо.

Такий спосіб є дуже корисним щоб познайомитися з новими вчителями, роботодавцями, кейс-менеджерами та іншими у своій системі підтримки, щоб уточнити свої потреби та цілі на основі своїх сильних сторін та інтересів. 

ü  Урізноманітнити: підходячи до нового навчального завдання, важливо, щоб учні знали багато способів розв’язання проблеми або підходів до навичок. Стратегії, які поєднують вербальну та візуальну інформацію, роблять навчання більш незабутнім. Коли студенти знайомі з багатьма стратегіями, вони мають інструменти, необхідні для використання власної свободи волі у виборі того, що найкраще працює для них.

Якщо учні не оцінюють своє навчання, вони часто не розуміють, як використовувати стратегії в інших контекстах або для майбутнього вирішення проблем. Вони можуть знати, що зробили щось не так, але не можуть сказати вам, чому або що вони повинні зробити по-іншому наступного разу, щоб уникнути цієї проблеми. Щоб оцінити своє навчання, студенти обмірковують, чи спрацювала обрана ними стратегія та що б вони змінили наступного разу. Наступні стратегії допомагають учням оцінювати.

Ø  Оцінювання без оцінки: Тестування слід використовувати під час навчання, а не лише після завершення навчання. Учні можуть створювати власні практичні тести чи тестові запитання, або вчителі можуть використовувати попередні та фінальні тести за допомогою клікерів, щоб дізнатися, що учні знають, а також щоб допомогти учням визначити пріоритет важливої інформації та оцінити навчання під час уроку. 

Ø  Зворотній зв’язок: у класі вчитель виступає в ролі тренера для учнів, надаючи інформацію про навчальні цілі та прогрес. Успішний зворотній зв’язок не повинен соромити студентів або зосереджуватися на особистих якостях, а замість цього повинен відповідати на такі запитання:

1.       До чого я працюю?

2.       Якого прогресу я досяг на даний момент?

3.       Куди мені йти далі?

Ø  Поміркуйте та перегляньте: після оцінювання, самооцінки або зворотного зв’язку студенти розмірковують над тим, чи працює стратегія, яку вони використовують. Потім вони вирішують, які зміни їм потрібно додати. Здобувачі освіти також можуть розглянути сфери, де їм потрібно шукати допомоги. При перевірці, вони розглядають те, що пішло не дуже добре, і виправляють помилки. Вони повинні мати можливість пояснити свою помилку або те, що не

спрацювало, а потім обрати стратегію для виправлення своєї роботи. І це в свою чергу  запускає метакогнітивний цикл ще на етапі планування. 

Єдиний спосіб зробити навчання справді актуальним для кожного учня – це навчити інструментам і стратегіям, які їм знадобляться, щоб брати більш активну роль у навчанні. Включення метакогнітивних навичок і стратегій саморегулювання навчання допомогло здобувачам освіти стати більш незалежними, зацікавленими та здатними виявляти власну свободу волі.