РОЗРОБКА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ.
«Якщо на Стрітення мороз буває»
«Якщо на Стрітення мороз буває»
Мета:
(Зал прикрашений українськими рушниками, макет української хатини, на столі хліб, ключик, свічечки. На дошці дівча й хлопчик – українці, плакати Зими, Весни).
Хід свята
СЛАЙД 1
Ведучий. Стоїть хатка небагата, солом'яна стріха, мальовані вікна, обмазана, підведена, а сама біленька. В ній чистенько і гарненько, тут усе в порядку, господиня доглядає цю маленьку хатку
Ведучий. Гарно в хаті я прибрала, їсти наварила. І у гості до оселі всіх вас запросила
Ведучий. Шановні наші гості! Ми раді вас вітати. З миром зустрічаємо — щастя вам бажаємо!
Ведучий. Зібрались ми у залі, як у одній родині, Тож починаймо свято — ми зараз всі єдині.
СЛАЙД 2
Ведучий. У кожного місяця є свої свята, які найповніше освячують ту чи іншу пору року. Якщо січень знаменитий насамперед трьома святами – Різдвом, Новим роком та Водохрещем, то лютий може похвалитися лише одним – Стрітенням, яке припадає на середину місяця – 15 лютого.
СЛАЙД 3
Ведучий. Свято – це в Україні шанувалось. Селяни в цей день, як правило, не працювали і уважно придивлялися до погоди, «бо лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них у цей день переможе, такою й буде погода до початку березня.
СЛАЙД 4
Ведучий. У народній уяві Зима – це стара баба в полатаному кожушку, приношених шкарбунах та дірявій хустині, поточеній мишами, з під якої виднілося сиве волосся. За плечима в неї була напівпорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом.
Ведучий. Зима на Стрітення зустрічається з Весною – привабливою дівчиною. На ній сорочка, вишита різнокольоровими узорами, у руках – серп і жмут збіжжя.
Ведучий. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються, про володіння свої домовляється.
Тому це свято Стрітенням називається. В цей день сонце повертає на літо, все в природі прокидається.
Стомлена, змарніла та виснажена від праці Зима, повинна поступитися молодій, повній сил, Весні.
ЗИМА. Хто це тут кличе мене? Іду, іду, снігу намету, З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую.
Ведучий. Добре, Зимонько, нам було з тобою. Але вже весна не за горами. Утікай, утікай, біла Зимонько, вже нема у тебе силоньки
ЗИМА. Ой! Я забула, що сьогодні такий день! Ну ж, позмагаємося з Весною, подивимося, чия візьме.
ВЕСНА. Ось і я – Весна – красна, літа жаркого сестра. Зроблю крок – і сонце сяє, все навколо оживає. Іду, пробуджую від сну, всю землю чарівну.
Ведучий. Ой, Весно, Весно, що ти нам принесла?
ВЕСНА. Дівчатам квіточки, щоб сплели віночки,
А хлопчикам по гілочці, щоб зробили сопілочки.
На дерева – цвіту, а на поля - жита,
На травичку – росу, на дівчаток – красу,
А на хлопчиків сили, щоб росли, міцніли.
Це вам мої гостинці.
ЗУСТРІЧ ЗИМИ ТА ВЕСНИ
ВЕСНА. Доброго дня тобі бабусю Зима!
ЗИМА. Доброго тобі здоров’я дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано. . . Ще твоєму царюванню час не настав.
ВЕСНА. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.
ЗИМА. А от і не все! Не все!
ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.
ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.
ВЕСНА. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
ЗИМА. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша! Бачу ти мене зовсім не боїся. Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!
Треба мені всю силу зібрати, щоб з тобою до бою стати!
ВЕСНА. Утікай, утікай, біла Зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.
Ведучий. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, даруєте радість людям, Але ти зимонько, втомилась і слід тобі відпочивати, щоб дорогу Весні звільнити.
Ведучий. Після такої прелюдії між ними відбувається сутичка, яка триває протягом дня.
ТАНОК ВЕСНИ ТА ЗИМА
Зимонько! Веснонько! Не сваріться а краще помиріться: мирилка летіла, на плече сіла, сказала тихенько - миріться швиденько!
ЗИМА. Твоя, Весно, взяла. Була я морозна і снігова,
Насипала досить снігу з рукава,
Замела я землю із краю в край.
На теплеє літо, на багатий врожай.
Радо тобі я ключ віддаю.
Бери, Весно, ключа, одімкни землицю,
Зігрій її сонцем, освіти травицю
На буйнеє жито, на теплеє літо.
Ведучий. За народним календарем, Зима з Весною зустрічається ще раз - на Ганни, 22 грудня, щоб також позмагатися між собою. Саме така зустріч і була покладена в основу народної назви свята – Стрітення.
СЛАЙД 5
Ведучий. У деяких місцевостях це свято мало й інші назви – Зимобор (боротьба зими за свої права) та Громниці (освячення свічок літніми громами). Кожен господар обов’язково готував власну громничну свічку і ніс на посвяту в церкву. Після повернення з церкви запалював її вдома. Такі свічки називали стрітенськими, «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Коли була страшна негода, то запалювали цю свічку, і вона оберігала від біди і лиха.
Ведучий. Давайте й ми запалимо таку свічку:
Запалимо свічечку, щоб горіла,
Щоб вогняні блискавиці,
Щоб гучнії громовиці
Наших осель не спалили!
Ведучий. Ой, грімнице-свічечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!
СЛАЙД 6
Ведучий. Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважається цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали протягом року. Вона допомагала від усяких хвороб; нею батьки благословляли синів, проводжаючи на війну, говорили: «Боже тебе бережи!»; перед далекою мандрівкою скроплювали нею волів та чумаків, благословляючи словами: «Боже тобі помагай!»
Ведучий. Я теж у велике свято набрала з криниці святої водиці. Буду умиватися, сили набиратися.
СЛАЙД 7
Ведучий. З давніх-давен люди з нетерпінням чекали дня Стрітення Господнього, бо за давніми народними прикметами визначали, якою буде цього року весна: ранньою чи пізньою? Якщо в цей день – 15 лютого переважатиме сонячна та тепла погода – весна прийде незабаром, а якщо буде морозно, сніжно, то зима ще затримається.
Ведучий. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни.
– Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.
- Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
– Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи.
– Дуй не дуй, не к Різдву йде, а к Великодню.
- Якщо на Стрітення півень нап'ється на порозі, то на Явдохи (14березня) віл напасеться на дорозі.
Ведучий. Ще є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий. Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання. Тож любіть наш край, наші звичаї.
СЛАЙД 8
Ведучий. Наші пращури передали нам великий скарб – історичну пам’ять. Прийшов час визбирувати каміння. Ми мусимо відновлювати в пам’яті і в повсякденному побуті те краще, що нам лишили попередники.
СЛАЙД 9
Ведучий. Ми бажаємо Вам міцного здоров’я, Божої Благодаті, мира, добра! Дякуємо за увагу!