«Якщо на Стрітення мороз буває»

РОЗРОБКА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ.

«Якщо на Стрітення мороз буває»

«Якщо на Стрітення мороз буває»

Мета:

• ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні;
• розвивати акторські та виконавські здібності учнів.
• виховувати любов і бережливе ставлення до природи, патріотизм і гордість за свою країну, повагу до звичаїв свого народу;

 (Зал прикрашений українськими рушниками, макет української хатини, на столі хліб, ключик, свічечки.  На дошці дівча й хлопчик – українці, плакати Зими, Весни).

Хід свята

СЛАЙД 1

Ведучий.  Стоїть хатка небагата, солом'яна стріха, мальовані вікна,                                                                 обмазана, підведена, а сама біленька.                                                                                                            В ній чистенько і гарненько, тут усе в порядку,                                                                                 господиня доглядає цю маленьку хатку

Ведучий.  Гарно в хаті я прибрала, їсти наварила.                                                                                       І у гості до оселі всіх вас запросила

Ведучий. Шановні наші гості! Ми раді вас вітати.                                                                                                         З миром зустрічаємо — щастя вам бажаємо!                                                                                        

Ведучий.  Зібрались ми у залі, як у одній родині,                                                                                                              Тож починаймо свято — ми зараз всі єдині.

СЛАЙД 2

Ведучий. У кожного місяця є свої свята, які  найповніше освячують ту чи іншу пору року. Якщо січень знаменитий насамперед трьома святами –  Різдвом, Новим роком та Водохрещем, то лютий може похвалитися лише одним – Стрітенням, яке припадає на середину місяця  – 15 лютого.
 

СЛАЙД 3

Ведучий.  Свято – це в Україні шанувалось. Селяни в цей день, як правило, не працювали і уважно придивлялися до погоди,  «бо лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них у цей день переможе, такою й буде погода до початку березня.

СЛАЙД 4

Ведучий. У народній уяві Зима – це стара баба в полатаному кожушку, приношених шкарбунах та дірявій хустині, поточеній мишами, з під якої виднілося сиве волосся. За плечима в неї була напівпорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом.

Ведучий. Зима на Стрітення зустрічається з Весною – привабливою дівчиною. На ній сорочка, вишита різнокольоровими узорами, у руках – серп і жмут збіжжя.

Ведучий. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого,                                                                                 зима з весною зустрічаються і  сперечаються, про володіння свої домовляється.

Тому це свято Стрітенням називається.                                                                                                            В цей день сонце повертає на літо, все в природі прокидається.

Стомлена, змарніла та виснажена від праці Зима, повинна поступитися молодій, повній сил, Весні.

ЗИМА. Хто це тут кличе мене?   Іду, іду, снігу намету,                                                                                      З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую.

Ведучий. Добре, Зимонько, нам було з тобою. Але вже весна не за горами.                                           Утікай, утікай, біла Зимонько, вже нема у тебе силоньки

ЗИМА. Ой! Я забула, що сьогодні такий день! Ну ж, позмагаємося з Весною, подивимося, чия візьме.

ВЕСНА. Ось і я – Весна – красна, літа жаркого сестра.                                                                        Зроблю крок – і сонце сяє, все навколо оживає.                                                                                                       Іду, пробуджую від сну, всю землю чарівну.

Ведучий. Ой, Весно, Весно, що ти нам принесла?

ВЕСНА.   Дівчатам квіточки, щоб сплели віночки,
А хлопчикам по гілочці, щоб зробили сопілочки.
На дерева – цвіту, а на поля - жита,
На травичку – росу, на дівчаток – красу,
А на хлопчиків сили, щоб росли, міцніли.
Це вам мої гостинці.

ЗУСТРІЧ ЗИМИ ТА ВЕСНИ

ВЕСНА. Доброго дня тобі бабусю Зима!

ЗИМА. Доброго тобі здоров’я дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано. . . Ще твоєму царюванню час не настав.

ВЕСНА. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.

ЗИМА. А от і не все! Не все!

ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе  ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.

ВЕСНА. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

ЗИМА.  Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша! Бачу ти мене зовсім не боїся.                                                          Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!
Треба мені всю силу зібрати, щоб з тобою до бою стати!

ВЕСНА. Утікай, утікай, біла Зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

Ведучий. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, даруєте радість людям, Але ти зимонько, втомилась і слід тобі відпочивати, щоб дорогу Весні звільнити.

Ведучий.   Після такої прелюдії між ними відбувається сутичка, яка триває протягом дня.

ТАНОК ВЕСНИ ТА ЗИМА

Зимонько! Веснонько! Не сваріться а краще помиріться:                                                                            мирилка летіла, на плече сіла, сказала тихенько -  миріться швиденько!

ЗИМА. Твоя, Весно, взяла. Була я морозна і снігова,
Насипала досить снігу з рукава,
Замела я землю із краю в край.
На теплеє літо, на багатий врожай.
Радо тобі я ключ віддаю.
Бери, Весно, ключа, одімкни землицю,
Зігрій її сонцем, освіти травицю
На буйнеє жито, на теплеє літо.

Ведучий. За народним календарем, Зима з Весною зустрічається  ще раз - на Ганни, 22 грудня, щоб також позмагатися між собою. Саме така зустріч і була покладена в основу народної назви свята – Стрітення.

СЛАЙД 5

Ведучий. У деяких місцевостях це свято мало й інші назви – Зимобор (боротьба зими за свої права) та Громниці (освячення свічок літніми громами). Кожен господар обов’язково готував власну громничну свічку і ніс на посвяту в церкву. Після повернення з церкви запалював її вдома.  Такі  свічки називали стрітенськими, «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Коли була страшна негода, то запалювали цю свічку, і вона оберігала від біди і лиха.

Ведучий. Давайте й ми запалимо таку свічку:

Запалимо свічечку, щоб горіла,
Щоб вогняні блискавиці,
Щоб гучнії громовиці
Наших осель не спалили!

Ведучий. Ой, грімнице-свічечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай! 
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім! 
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи! 
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

СЛАЙД 6

Ведучий. Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважається цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали протягом року. Вона допомагала від усяких хвороб; нею батьки благословляли синів, проводжаючи на війну, говорили: «Боже тебе бережи!»; перед далекою мандрівкою скроплювали нею волів та чумаків, благословляючи словами: «Боже тобі помагай!»

Ведучий.  Я теж у велике свято набрала  з криниці святої водиці. Буду умиватися, сили набиратися.

СЛАЙД 7

Ведучий.  З давніх-давен люди з нетерпінням чекали дня Стрітення Господнього, бо за давніми народними прикметами визначали, якою буде цього року весна: ранньою чи пізньою? Якщо в цей день – 15 лютого переважатиме сонячна та тепла погода – весна прийде незабаром, а якщо буде морозно, сніжно, то зима ще затримається.

Ведучий. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни.

– Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.

- Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.

– Як на Стрітення капає зі стріхи -  не найдеться з літа потіхи.

– Дуй не дуй, не к Різдву йде, а к Великодню.

- Якщо на Стрітення півень нап'ється на порозі, то на Явдохи (14березня) віл напасеться на дорозі.

Ведучий.  Ще є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий. Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання. Тож любіть наш край, наші звичаї.

СЛАЙД 8

Ведучий. Наші пращури передали нам великий скарб – історичну пам’ять. Прийшов час визбирувати каміння. Ми мусимо відновлювати в пам’яті і в повсякденному побуті те краще, що нам лишили попередники.

СЛАЙД 9

Ведучий. Ми бажаємо Вам міцного здоров’я, Божої Благодаті, мира, добра!                               Дякуємо за увагу!