ЯПС "Які риси характеру розвиває спорт?"

                                      Урок  « Я досліджую світ»  

Тема . Які  риси  характеру розвиває спорт?

1.Ранкова  зустріч

1.   Привітання

Щоб  здоров’я  добре  мати,

Слід  про  нього  змалку  дбати.

Зарядкою  щодня  займатись,

У  спортивні  ігри  дружно  гратись.

Велоспорт, біг  і  футбол,

Плавання  і  волейбол,

Стадіон, басейн  і  корт-

Об’єднало  слово  «спорт».

2.Вчитель продовжує  знайомити  з  темою  тижня 

Як  вітаються  спортсмени?

Звертаючись  на  ім’я….зі  словами…(Фізкульт-привіт!)  і  рухами.

3.Проведення  гри-руханки

А  зараз  ми  проведемо  цікаву  вправу, в  якій  згадуються  імена  відомих  українських  спортсменів, що  своїми  рекордами  прославили  Україну  в  різних  видах  спорту.

Вона  надасть  нам  гарного  настрою, позитиву  й  бадьорості  на  весь  день.

Нумо , діти, дружно встали,

Спортивні  вправи  розпочали.

Руки  гарно  розім’яли,

Як  Клички, побоксували.

Як  Шевченко  у  футболі,

Забиваємо  ми  голи.

Як  Клочкова  Яна, рибка,

Плаваєм  ми  дуже  швидко.

Як  сестрички  Валя  й  Віта,

У  стрільбі  перемагаєм,

В  біатлоні  успіх  маєм.

Як  Василь  наш  Вірастюк,

Всі  плечима  повели,

І  вагу  враз  підняли.

Як  Абраменко  Сашко

Ми  на  лижах  стрімко  мчимся,

Вгору, ніби  птах  взлітаєм

Злато  у  фрістайлі  маєм.

Всі, як  Бубка, пострибаєм

В  командні  ігри  ми  пограєм.

 

4.Групова  робота

Кожний  вибирає  собі  хустку  за  бажанням.

Підніміть  вгору  та  взмахніть  хустками  «холодних»  кольорів – це  будуть  зимові  види  спорту.

Підніміть  й  взмахніть  хустками  «теплих» кольорів – це  будуть  літні  види  спорту.

Об’єднайтесь  в  групи  за  кольорами  хусток, поспілкуйтесь  й  зробіть  емблему  сезонного  виду  спорту. Хустки  можна  складати, сгортати, скручувати  тощо.

5.Презентація  групової  роботи( оголосити  вид  спорту)

2.Слухання  казки  Василя  Сухомлинського «Бабуся  і  Петрик» для  оголошення  проблемного  запитання  дня.

Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука Петрика до лісу.

Першокласник Петрик був ледаченьким хлопчиком. Збираючись до лісу, бабуся дала йому нести вузлик з їжею й водою.

 

Петрикові вузлик здавався дуже важким. Бабуся понесла їжу сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою.

 

Прийшовши до лісу, бабуся з внуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку.

 

Петрик підвівся й глянув на кущ. Він побачив велике волосяне гніздо. Пташка швидко літала до гнізда, щоразу приносила по волосинці. Петрик від подиву й хвилювання стояв, широко відкривши очі.

 

— Бабусю,— пошепки запитав він,— невже вона по волосинці носила й збудувала таке велике гніздо?

— Так, по волосинці,— відповіла бабуся.

— Це працьовита пташка. Петрик стояв задуманий. Через хвилину він сказав:

— Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто...

 

Запитання  для  бесіди:

 -Що  вразило  Петрика в  лісі?

-Як  охарактеризувала  бабуся  пташку?

-Чому  відбулися  зміни  у  поведінці  Петрика?

-Що  спільного  між  змістом  казки  та  темою  тижня?

 

Підсумуйте  відповіді  дітей  та  оголосіть  проблему  дня: Які  риси  характеру  розвиває  спорт?

 3.Бесіда «Що  дають види  спорту  з  м’ячем?»

-Знайомство  з  історіями   спортивної  кар’єри  відомих  українських футболістів.

5 найвідоміших футболістів України

Один з найпоширеніших видів спорту в світі — це футбол. А ось в Україні він, напевно, найпопулярніший. У нього грають, вболівають за улюблені команди на стадіоні і дивляться матчі по телевізору. Представляємо вашій увазі топ-5 найбільш відомих футболістів України.

Андрій Шевченко. Цей футболіст дуже відомий навіть за кордоном. Саме завдяки прізвища капітана збірної України нашу країну знають навіть у найвіддаленіших і глухих куточках планети. Шева — нападник «Динамо» (Київ), удостоївся нагороди «Золотий м’яч», тричі отримував титул кращого бомбардира Ліги чемпіонів. Другий бомбардир в історії «Мілана», кращий бомбардир в історії міланських дербі. 6 раз удостоювався звання кращого футболіста України. І також навів свою збірну у 2006 році до чвертьфіналу Чемпіонату світу.

Анатолій Тимощук. Грав на багатьох позиціях, і в захисті, і в атаці. Був капітаном «Шахтаря», добився з клубом видатних успіхів. Перейшов у російський «Зеніт», який з його участю виграв кубок УЄФА. Після цього футболіст опинився в європейській «Баварії».

Олександр Шовковський. Дуже сильний гравець і, на думку багатьох таблоїдів, — кращий воротар в історії незалежної України. Повагу викликає той факт, що, незважаючи на пропозиції багатьох європейських клубів, залишився захищати ворота рідного «Динамо».

Олег Гусєв. У свої 29 років він став неодноразовим чемпіоном: чемпіоном 2004, 2007, 2009 років, володарем Кубка України 2005, 2006 і 2007 років, володарем Кубка Першого каналу в 2008 році, виграв Суперкубок України у 2011 році, а також поряд з Шевченком і Тимощуком грав у складі збірної на чемпіонаті світу в 2006 році.

Андрій Воронін. Менш титулований, ніж попередні футболісти, але зате встиг побувати в складі дуже багатьох європейських клубів: грав у Німеччині за «Боруссію», «Майнц», «Кельн», «Герту» і «Байєр», а також у складі англійського «Ліверпуля» . У своїй кар’єрі, крім виходу в одну четверту чемпіонату світу в 2006 році, він також став кращим бомбардиром Бундесліги Німеччини в 2003 році.

 

-Запитайте  дітей, які, на  їхню  думку, риси  характеру  потрібно  розвивати  в  собі, щоб  досягнути  високих  результатів  у  спорті?

-Запитайте  у  дітей, чи  знають  вони  українських  баскетболістів. Розкажіть  їм  цю  історію.

Український баскетболіст Олексій Лень  будує свою професійну кар’єру в США. В Америку він приїхав грати за клуб Мерілендського університету. А згодом був обраний до найкращої баскетбольної ліги планети – НБА.  Він баскетболіст родом із Луганщини, нині грає за аризонську команду «Фінікс Санз» і є однією з найбільших її надій. Його тренери кажуть – великі перемоги в Олексія ще попереду, але вже зараз у нього самого можна повчитися багатьом українцям – і тим, хто мріє професійно грати в баскетбол і – тим, хто до цього виду спорту не має жодного стосунку.

Олексій показує піджак із українським прапором, який одягнув у день, коли був обраний грати у Національній баскетбольній асоціації за команду «Фінікс Санз» із Аризони.

«Я хотів показати, що я з України. Тому що зараз я, напевно, єдиний в НБА із України, й хотілося б, щоб Україна мною пишалася», – пригадує Олексій Лень.

Каже – малим захоплювався гімнастикою, й гадки не мав, що стане професійним баскетболістом. Однак ще в рідному Антрациті, що на Луганщині, його помітив тренер.

«Якось одного разу – він завів мене до зали, дав м’яча і каже: «Кидай». Я потрапив у кільце, а він зрадів – сказав: «От бачиш – тобі судилося грати у баскетбол». І так потихеньку я почав займатися», – розповідає баскетболіст.

Ріст у понад два метри допоміг. Олексій неодноразово ставав чемпіоном й був визнаний кращим гравцем Юнацької ліги Федерації баскетболу України. А в США після драфту – так називають конкурс, на якому НБА відбирає молодих талановитих баскетболістів – переїхав до Аризони.

Тутешні ландшафти з луганськими териконами якось порівняв дідусь Олексія. Баскетболіст показує його разом із бабусею на світлинах і каже – на жаль – після початку війни на Східній Україні його рідні опинилися в епіцентрі страшних подій, але виїхати з Луганщини відмовилися.

«Хотілось би, щоб просто війна зупинилась, бо люди гинуть і, не знаю, я сам не політик, мені тяжко судити. Я не знаю – що відбувається… у мене нема жодних політичних поглядів, мені просто… я не хочу, щоб люди гинули через якісь політичні тертя», – каже баскетболіст.

Перший рік Олексія Леня в професійній баскетбольній лізі приніс йому багато травм. Але згодом – війна вдома – також вплинула на його світ. Помічник головного тренера «Фінікс Санз» каже, переживав тоді за хлопця.

«Рік чи два тому, коли в Україні було дуже неспокійно, він (Олексій – ТХ) дуже хвилювався за своїх рідних, які там були. Це було тяжко. Йому самому було тяжко, але також і нам, бо ми за нього хвилювалися теж. Наскільки я розумію, його дідусь і бабуся зараз у безпеці чи принаймні у безпечному місці. Але коли це все відбувалося, ми врешті-решт йому сказали: «Послухай, все це дуже складно, але зараз із цієї ситуації ти маєш вийти сильнішим, бо зазвичай у лихі часи стається так, що люди або занепадають духом, або стають ще сильнішими», – ділиться Марк Вест.

Вест каже – Олексію це вдалося: він став більш загартованим не лише як спортсмен, але і як людина. Тим, хто проходить складні часи. Тренер радить брати із українського баскетболіста приклад. А от мама Олексія – Юлія Лень у силі свого сина ніколи й не сумнівалася. Каже, ще малим він написав листа, в якому пообіцяв самому собі – кожну гру грати як останню й потрапити до НБА.

«Я добре пам’ятаю, що коли йому було років 13-14 – він дуже сильно захоплювався баскетболом, – пригадує мама Олексія – Юлія Лень. – Це була його любов і пристрасть. Він переглядав абсолютно всі ігри НБА. Знав усіх гравців і до сьогоднішнього дня – знає і позицію гравця, вік, його слабкі і сильні сторони. Пам’ятаю, як він до мене прийшов і сказав – мамо, у мене така мрія – от хоча б раз вийти ось там – от так і – щоб оголосили моє ім’я. І хочете вірте, хочете не вірте, але тепер, щоразу – коли оголошують «Алекс Лен» – я майже плачу.

Команда «Фінікс Санз» зараз переходить через не найлегші часи. У неї новий наставник, і нові завдання. Однак, під час гри із техаською командою із Сан-Антоніо – головний тренер команди Ерл Вотсон неодноразово кличе до себе саме Олексія, згодом він зізнається, щоразу просить його бути більш агресивним.

«Ми віримо в Олексія Леня і дуже сильно любимо його, і чим більше ми будемо мати змоги підтримати його, оточити його любов’ю й можливостями, як група, як команда, як сім’я, тим більше він буде показувати ще кращі результати», – заявляє Ерл Вотсон, головний тренер «Фінікс Санз».

Вірять у баскетболіста і його партнери з команди. Зірка баскетболу Тайсон Чендлер – в Алексі, як його тут називають, навіть бачить свого наступника й передає власний досвід.

«Більшість часу, коли нам із Алексом вдається поспілкуватися – випадає в роздягалці чи вже на майданчику, – каже він. – Але насправді, ми баскетболісти, проводимо в цих місцях більше часу, ніж деінде в житті. (…) Думаю у Олексія дуже великий потенціал для того, щоб бути визначним гравцем у майбутньому. Він молодий і у нього є все, про що молодий чоловік його віку міг би мріяти.

Свою кар’єру Олексій мріє закінчити у «Фінікс Санз» і ставить за мету бути одним із кращих центрових ліги. Саме тому нині все його життя розписане між тренуваннями, зборами й іграми. Але у вільний час він також допомагає дітям із бідних родин міста, в якому живе. Малеча Фінікса радо ходить із ним у кіно і вже катається на подарованих Олексієм велосипедах. Про це сам баскетболіст розповідає мало, бо вірить, що в житті треба більше діяти, ніж говорити. Але зізнається, що допомогти хотів би й українській малечі. Лень мріє створити баскетбольний табір для дітей із усієї України, аби поділитися і своїми знаннями, і любов’ю до гри, що зветься баскетбол.

-Поцікавтеся, які  риси  характеру  повинні  мати  баскетболісти.

4.Підведення  підсумків  заняття.

-Підсумуйте  з  дітьми  роботу  впродовж  заняття  та  попросіть  продовжити  речення : «Варто  займатися  спортом, бо  він  розвиває…»