Югославія в міжвоєнний період (1918 – 1939 рр.)

Конспект самопідготовки

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: «Югославія в міжвоєнний період (1918 – 1939 рр.)»

План заняття:

1. Утворення Королівства сербів, хорватів, словенців.

2. Видовданська конституція.

З. Національне питання.

4. Державні перевороти 1929 р. та 1941 р.

1.     Восени 1918 р. південнослов’янські землі Австро-Угорщини були охоплені селянськими виступами, а в армії та на фронті відбувались революційні виступи. Італійська армія намагалась захопити слов’янські землі на узбережжі Адриатичного моря. За такої ситуації 5 – 6 жовтня 1918 р. у Загребі (Хорватія) на нараді представників різних партій з усіх південнослов’янських земель Австро-Угорщини було утворено Народне віче словенців, хорватів і сербів, яке проголосило Державу словенців, хорватів і сербів. Але новостворена держава проіснувала недовго: селянський рух не вщухав, Італія не відмовилась від своїх експансіоністських намірів, країна не здобула офіційного міжнародного визнання. В таких умовах молода держава була змушена піти на союз із Сербією.

Запам’ятай:  1 грудня 1918 р. –Держава СХС об’єдналась із Сербією, що привело до утворення єдиної південнослов’янської держави – Королівства сербів, хорватів, словенців (Королівства СХС). До його складу згодом увійшла Чорногорія.

 Нова держава була конституційною монархією на чолі з сербською королівською династією Карагеоргієвичів.

2.       28 червня 1921 р., в день святого Вида (сербською видов дан, у річницю битви на Косовому полі 1389 р.), Установчі збори прийняли конституцію, що дістала назву Видовданської. Королю надавались значні права щодо здійснення як законодавчої, так і виконавчої влади: він був головнокомандуючим збройних сил, призначав прем’єр-міністра, міг ввести в країні надзвичайний стан, зупинити дію конституції. Парламент країни – Народна скупщина, був обмежений в своїх правах.

 Таким чином, було закріплено унітарний устрій Королівства СХС. Домінуюче становище в країні здобула сербська еліта.                      

              Поміркуй: Чому Видовданська конституція була побудована не на принципах демократизму, а тоталітаризму?  Обгрунтуй свою відповідь.

3. Найбільш гострим питанням для Королівства СХС стала національна великосербська політика, яку проводили король і уряд. Крім цього, в країні були дуже гострими релігійні суперечності, що пояснювалися належністю народів королівства до різних віросповідань: православного (серби і чорногорці), католицького (хорвати і словенці), мусульманського (боснійські серби). В економічному аспекті найбільш розвинутими регіонами були Словенія і Хорватія, яких не влаштовувала відсутність реальної влади у новій державі. Гострі протиріччя проявилися і в зовнішньополітичній діяльності: Хорватія традиційно орієнтувалась на Німеччину, Словенія – на Австрію,Сербія – на Росію, а Боснія – на Туреччину.

 Таким чином, все це призвело до розгортання сепаратистських рухів хорватів, словенців і мусульман, які вимагали зрівняння в правах всіх народів і надання автономії.

Запам’ятай: -    6 січня 1929 р. – король Александр опублікував маніфест, згідно з яким скасовувалася Видовданська конституція,розпускались Народна скупщина і всі партії та організації, що проводили антидержавну політику. Король перебрав на себе всю повноту влади. В країні було встановлено монархічну диктатуру;

-          восени 1929 р. – Королівство СХС було 

     перейменовано в Королівство Югославія.

 В країні було проведено адміністративну реформу, що повинна була сприяти посиленню централізації країни.

 Встановлення монархічної диктатури збіглося із світовою економічною кризою. Промислове виробництво скоротилося на ½,  зросли ціни на продовольство. Паралельно відбувається посилення сепаратистських настроїв в суспільстві. В Хорватії виникає фашистська партія усташів на чолі з                  А. Павеличем, яка почала вдаватись до терористичних актів. Монархічна влада була змушена маневрувати, і в жовтні 1931 р. в Югославії була прийнята нова конституція. Вона відновила деякі демократичні права і свободи, але не розв’язала існуючих проблем, особливо національну.

 Югославія традиційно продовжувала поширювати зв’язки із Францією. Це не подобалось Німеччині та Італії. В жовтні 1934 р. у Марселі короля Александра та міністра іноземних справ Франції було вбито хорватськими усташами за таємної участі Німеччини (операція„Тевтонський меч”). Після смерті Александра королем став його син Петар ІІ (11 років), а регентом – принц Павел. Югославія у зовнішніх зносинах почала орієнтуватись на Німеччину та Італію. В 1937 році країна уклала договори з Італією та Болгарією, в 1938 році визнала аншлюс Австрії, цього ж року Югославія вийшла з Малої Антанти. В 1939 р. під тиском Німеччини Хорватії було надано автономію. Врешті-решт 25 березня 1941 р. уряд Д. Цвєтковича підписав протокол про приєднання Югославії до Троїстого пакту (Антикомінтернівського пакту), - країна стала союзницею Німеччини, Італії,Японії. Це викликало вибух невдоволення серед населення.

Запам’ятай: 27 березня 1941 р. – відбувся державний переворот, внаслідок якого було усунуто від влади регента принца Павела та уряд Д. Цвєтковича, а Петара ІІ короновано.

 Новий уряд очолив Д. Симович, який розірвав стосунки з країнами фашистського блоку, і орієнтувався у своїй              політиці на Великобританію та СРСР. Такий перебіг подій не влаштовував Німеччину. 6 квітня 1941 р.  німецькі війська вдерлися в Югославію і за два тижні окупували її територію. Хорватія оголосила свою незалежність і стала союзницею країн Троїстого пакту, решта території Югославії була поділена між Болгарією, Угорщиною, Німеччиною та Італією.

   Поміркуй:  Чому південнослов’янським народам так і не вдалося

                                         створити міцну, дійсно єдину потужну державу?

Домашнє завдання: [1]  - § 20; дай відповіді на поставлені запитання.