З досвіду роботи асистента вчителя з немовленнєвою дитиною

З досвіду роботи асистента вчителя

Інклюзивна освіта – перспектива нова.

Хоч різні можливості – рівні права!

Кожна дитина – це цілий світ,

Освіта, повага і рівність для всіх!

    Питання інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір є надзвичайно актуальним, особливо у контексті тих змін, які на сьогодні відбуваються в освіті. Кожна дитина, незалежно від своїх особливостей – фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних чи мовних, повинна мати можливість реалізувати своє право на навчання в будь-якому типі освітнього закладу і отримати при цьому гідну та якісну освіту.

    Основні принципи інклюзивного навчання в початковій школі:

- цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;

- кожна дитина здатна відчувати і думати;

- кожна дитина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;

- всі діти потребують один одного;

- справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємин;

- всі діти потребують підтримки і дружби ровесників;

- для всіх учнів досягнення прогресу швидше може бути в тому, що вони можуть робити, ніж в тому, що не можуть;

- різноманітність підсилює всі сторони життя дитини.

    На даний момент освітній процес в умовах інклюзивного навчання реалізується в таких напрямках:

1. Тісна співпраця з усіма учителями щодо адаптації та модифікації навчальних програм під потреби учня, а саме спрощення, зменшення об'єму, збільшення часу на виконання завдань, додаткове роз'яснення та візуалізація, підтримка та заохочення, зменшення навантаження, виділення часу на емоційне розвантаження, відсутність критики, стійкий режим та робота за розкладом.

2. Додаткова корекційна підтримка збоку практичного психолога в

рамках реалізації індивідуальної програми розвитку.

3. Додаткова корекційно-розвивальна підтримка збоку логопеда, дефектолога тощо

4. Тісна співпраця з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.

5. Постійний пошук ефективних інструментів педагогічного впливу та самоосвіта.

    Працюю асистентом вчителя в інклюзивному класі початкової школи третій рік. У нашому класі навчається  учень з затримкою мовного розвитку та  інтелектуальними порушеннями. Дитина навчається у третьому класі. На момент вступу до школи учневі було майже 8 років. У дитини було  відсутнє мовлення, дитина не розуміла зверненої мови, не було базових арифметичних навичок (не рахувала, не знала цифр). Учень навіть не розрізняв такі прості слова, як тато, баба, дід, дай  тощо. Розуміння мовлення було лише ситуативне, вимовляв лише окремі звуки, швидко втомлювався, не завжди йшов  на контакт, увага була нестійка.

Для учня була розроблена командою супроводу індивідуальна програма розвитку, було адаптовано та модифіковано всі навчальні дисципліни. Зміст, форми і методи навчально-виховної роботи в інклюзивному класі були корекційно спрямовані. Це означає, що кожна тема, яку вивчає дитина, кожен метод, використаний вчителями, сприяє не лише засвоєнню знань, умінь і навичок, формуванню поведінки, а й спрямовується на виправлення особливостей розвитку.

    Дуже важливим моментом у роботі з такою дитиною є правильно обраний темп роботи, повторюваність, поглиблений індивідуальний та диференційований підхід, опора на сильні сторони учня, а також забезпечення обережності навчального процесу, щоб уникнути перевантаження і без того вразливої нервової системи. При навчанні дитини доводиться враховувати не лише психологічний стан, а й її здоров'я, настрій, бажання працювати. Обираючи рівень складності завдань, потрібно враховувати всі факти і створювати ситуацію успіху, що робить процес роботи з дитиною  ефективнішим.

    Найголовніше в роботі є  розвиток дитини, глибоке осмислене пізнання того, яка вона, дитина з ООП, що її хвилює, чому вона радіє, через що ображається, які в неї потреби, нахили, чим цікавиться, чи розвинена в неї увага, що можна сказати про її пам'ять або мислення, уяву чи емоції, як всебічно вивчити таку дитину, щоб допомогти їй розкрити закладені природою здібності.

    Перш, ніж почати роботу з учнем з ООП, потрібно визначити “зону його актуального розвитку” та прогнозувати “зону найближчого розвитку”.

    Обов’язком педагогів, родини, однолітків  є життєва необхідність оточити  дитину безмежним добром, увагою та щирою любов’ю. Тільки в цих умовах ми зможемо в повній мірі соціалізувати  дитину та розвивати. Кожній дитині з особливими освітніми потребами необхідна повага до  особистості, прийняття її індивідуальності й неповторності забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.

    Моя робота як асистента вчителя полягає в допомозі вчителю в організації освітнього процесу в класі з інклюзивним навчанням, адаптації навчального матеріалу, здійсненні соціально-педагогічного супроводу дитини з ООП, сприянні розвитку дитини, наданні освітніх послуг разом з учителем, поліпшенні психоемоційного стану, сприянні виявленню та розкриттю здібностей, створенні атмосфери оптимізму та впевненості у своїх силах, співпраці  з командою супроводу, фіксуванні прогресу дитини з особливими освітніми потребами у журналі спостережень, стимулюванні розвитку соціальної активності дитини.

    Основні цілі роботи з дитиною: діяти в інтересах дитини, сприяти всебічному розвитку, розвивати соціально- комунікативну сферу, повсякчас працювати над розвитком розуміння мови та мовлення, розвивати комунікативні навички, допомагати в соціальній адаптації, залучати до ігор, заходів класу.

    Слід зауважити, що особливості розвитку учня не дозволяють нам швидко реалізувати поставлені цілі. Це однозначно важкий і довгий час психічних перевтілень.

    В роботі з учнем використовую різні засоби альтернативної комунікації: картки PECS, жести, піктограми, мобільний застосунок для розвитку мовлення та полегшення вербальної комунікації Digital Inclusion, так як учень погано розуміє звернену до нього мову.

За допомогою PECS – технології обміну картинками можна організувати комунікацію в умовах інклюзивного класу. Використовуючи картинку, учень може попросити будь-що, відповісти на питання, виразити емоції, завдяки чому формуються необхідні знання й уміння для успішного навчання.

    Для кращого засвоєння матеріалу потрібно багато наочного матеріалу, так як учень потребує візуальної підтримки. Багато матеріалу виготовляю сама. Намагаюсь так адаптувати матеріал, щоб він зміг зрозуміти ту навчальну інформацію, яку вивчає на уроці. Для мене важливо, щоб  дитина вміла цим матеріалом користуватися як на уроках, так і вдома під час виконання домашніх завдань.

    При виконанні завдань учень потребує постійної опори на зразок, додаткової мотивації та заохочення, допомогу.

    Найефективнішими формами роботи під час пояснення матеріалу є використання комп'ютерних технологій, предметних картинок, роздаткового дидактичного матеріалу.

Для розвитку математичних компетентностей в роботі використовую лічильний матеріал, Нумікон, числову лінійку, математичні таблиці, годинник-тренажер ,математичний абак, набір грошових купюр, календар, дитячий графічний планшет тощо.

    Є значні труднощі в засвоєнні грамоти, так як є тяжкі порушення мови та дитина погано розуміє звернену до неї мову. Традиційні способи навчання письму та читанню не завжди підходять. Тому є ефективними заняття за методикою Гленна Домана - оволодіння глобальним читанням, тобто читанням цілими словами.

    Багато працюю над розвитком розуміння мови. Нові слова вчимо з використанням карток Домана та жестів. З вивчених слів створюю фразовий конструктор, з допомогою якого складаємо речення. Далі речення записуємо друкованими літерами, потім письмовими. Таким чином учень розуміє, що записує.

    Для досягнення результату потрібно багато зусиль, багаторазових вправлянь та повторень.

Щодня виконуємо артикуляційні вправи, вправи з нейрогімнастики, які сприяють розвитку міжпівкульної  взаємодії, вправи на розвиток дрібної моторики, вправи з логоритміки, вправи на розвиток уваги та слухової пам’яті . Надаю індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлюю учня від класу. Намагаюсь наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей дитини.

    Завдяки систематичній роботі дитина почала краще розуміти звернену мову, вимовляти деякі прості слова, збільшився пасивний та активний словниковий запас. Вивчив більшість букв, але часто їх плутає через недостатність фонематичного слуху. Частково читає склади, деякі прості слова. Пише за зразком письмовими та друкованими літерами.

    Хлопчик додає та віднімає в межах 100 без переходу через розряд з допомогою лічильного  матеріалу та лінійки, деякі приклади розв’язує самостійно, розуміє склад чисел. Розв’язує приклади на одну та дві дії , вміє додавати та віднімати у стовпчик, порівнює числа в межах 100. Приклади на множення та ділення виконує за допомогою калькулятора та таблиці множення. Розв’язує  прості задачі з унаочненням з допомогою асистента вчителя. Креслить відрізки заданої довжини та геометричні фігури( квадрат, прямокутник, трикутник). Знаходить периметр фігур, розрізняє грошові купюри, визначає час за годинником.

Хлопчик любить конструювати, ліпити з пластиліну, малювати.  Малює за власним задумом та за зразком. Учень пишається своїми досягненнями, коли бачить результат вдало виконаної роботи на уроках образотворчого мистецтва і «Дизайн та технології». Подобаються уроки з музичного мистецтва та фізичної культури. Цікавлять учня географічні карти, показує Україну на карті світу, розрізняє прапори декількох держав. Подобаються уроки інформатики, особливо робота за ноутбуком. Завжди щиро радію успіхам дитини та вірю в її можливості.

Учень із задоволенням ходить до школи.  У дитячому колективі почуває себе комфортно, йде на контакт з дітьми, відчуває себе рівноправним членом колективу. До дітей та дорослих проявляє емпатію. Діти толерантно та доброзичливо ставляться до однокласника. Учень бере участь у спільних іграх з дітьми, естафетах, позакласних та позашкільних заходах.

Навички по самообслуговуванню розвинені на достатньому рівні. Самостійно одягається та роздягається.

Залучення батьків до спільної роботи є важливою складовою контролю успішності та розвитку учня. Батьки вдячні, що їх дитина може навчатися разом з усіма, а також, що завжди є підтримка в особі асистента вчителя.

З досвіду роботи хочу зазначити ряд методів, форм та прийомів роботи, які є найефективнішими:

1. Встановлення контакту та довірливих стосунків з дитиною.

2.Постійна співпраця всіх учасників інклюзивного навчання (команди супроводу).

3.Систематична співпраця з батьками.

4.Мотивація навчання (орієнтація навчального процесу на сильні сторони дитини).

5.Поступовість, покроковість та порційність навчального матеріалу   ( завдання від найпростішого – поступово ускладнюючи; використання  асистентом вчителя систематичних та запланованих вказівок).

6.Систематичне повторення  попереднього матеріалу .

7.Багаторазове повторення на уроці.

8. Позитивна підтримка учня.

9.Участь у позакласних та позашкільних заходах.

Отже, відповідаючи вимогам часу, сучасна школа відкриває можливості для навчання усіх дітей.