з досвіду роботи: "Формувальне оцінювання в 1 класі Нової української школи"

                                       Робота на тему:

«Формувальне оцінювання

в 1 класі Нової української школи»

                                   Роботу виконала

                                                        вчителька початкових класів

                                          Зайцівської гімназії –

                                                 філії Кислянського ліцею

                                                             Чичеріна Валентина Леонідівна

      В 2021-2022 навчальному році  я почала працювати з 1 класом НУШ. Можу відверто сказати,  що кожного разу, набираючи перший клас, я відчуваю певну тривогу, адже невідомо, який контингент дітей буде в класі, як складуться взаємовідносини з учнівським та батьківським колективами. Вже три роки я мала  змогу працювати  в НУШ, викладаючи мистецтво в 1-3 класах. Але зараз вчуся разом з моїми першокласниками.

     Батьки часто цікавляться  успіхами їхньої дитина в школі, але деякі й досі  не звикли до того, що в Новій українській школі учні 1-2 класів оцінюються вербально, тому просять пояснити, яка ж це оцінка, коли їхній син чи їхня донька «досягла помітних успіхів».

     Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

     Отже, у Новій українській школі оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер та озвучується словесно. Це робиться для того, щоб залучати учнів до самоконтролю та самооцінювання.

     Науковці виокремили такі складові дієвого формувального оцінювання:

• зворотний зв’язок у системі «педагог — учень»;

• уміння учнів оцінювати свої знання самостійно;

• корегування процесу навчання з урахуванням результатів оцінювання;

• взаємооцінювання та активність учнів під час навчання;

• вплив на мотивацію до навчання.

     В 1 класі оцінювання формувальне. Його завдання — мотивувати і надихати дитину на навчання, формувати її впевненість у собі, стимулювати бажання вчитися та запобігти дитячому страху помилок.

     Оцінюючи учнів за певними критеріями, я маю показувати  дітям, що саме вони мають вивчити. Це допомагає мені скласти покроковий план навчання учнів. А щоб бути успішним у навчанні та реалізувати свої навчальні плани, учень має розуміти:

Куди я йду?

Де я перебуваю тепер?

Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети?

     На рівні «Куди я йду?» намагаюсь надати учням чітке та зрозуміле бачення навчальної мети та кінцевого результату. Тут гарним  прикладом стають зразки робіт моїх колишніх учнів, які мають високий та середній рівень успішності.

На рівні «Де я тепер?» допомагаю  учням ставити власні цілі, дотримуватися описового зворотного зв’язку та навчаю учнів оцінювати власні досягнення.

     На рівні «Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети?» ретельно аналізую  результати оцінювання та визначаю подальші кроки в навчанні учнів. Також важливо вчасно  зорієнтуватися  на потреби кожного учня та дати дітям можливість відстежувати власні успіхи в навчанні, розмірковувати над ними і ділитися ними з іншими. Це дуже важливо, адже хвалитися успіхами легко, аналізувати невдачі та покрокові покращення – важко.

     На початку навчального року першокласники нагадують мені дітей, які пливуть на човні за течією. Роль вчителя – дати їм кермо, щоб вони швидше досягли кінцевого пункту призначення. Якщо діти бачитимуть перед собою кінцеву мету, то вони будуть максимально вмотивовані до навчання. Важливо вчасно надавати їм допомогу, в разі потреби, та хвалити за добре виконану роботу.

     Саме тому конструктивний зворотний зв’язок від учителя — важлива складова прогресу учнів на шляху від однієї навчальної мети до іншої. Я спробувала використовувати мотиваційні браслети. Спочатку дітей це дійсно мотивувало, але, як тільки вони отримували достойну похвалу, їхня мотивація зникала. А деякі з учнів намагалися здобути якнайбільше браслетів. Їм було неважливо, що за напис на них був.

      Отже, ці написи зовсім лише інформували про те, де учень зараз і не вказували,куди йому йти далі. А деякі вислови формували в учнів певні упередження, які призводили до «фіксованого мислення» та знищували інтерес до навчання.

      Тоді в класі з’явився пухнастий герой, якого діти назвали Пухликом.

Ця іграшка «влаштовувалася» поряд з дітьми, «спостерігала» за їхньою роботою, «надавала допомогу» , «висловлювала» похвалу чи «підбадьорювала» в разі невдач. Першокласники залюбки спілкувалися з Пухликом, висловлювали йому свої враження від роботи , питали поради.

      Також доцільно використовувати сигнальні картки  (гра «Світлофор»). Замість жестів учитель може запропонувати учням показувати картки певного кольору:

• Я зрозумів — зелена картка;

• Я не зовсім зрозумів або Я не все зрозумів — жовта;

• Я не зрозумів  — червона.

Відтак учитель визначає, як працювати далі з учнями, що підняли картки певного кольору.

                                         Вправа «Хибні завдання».

     Навмисно даю учням завдання з типовими помилками, роблю передбачувані помилкові судження тощо. Учні люблять відшукувати помилки й неточності в судженнях, яких я припускаюсь.

«Однохвилинне інтерв’ю»

     Використовую  цей прийом для зворотного зв’язку з учнями після вивчення нового матеріалу. У своїх відповідях учні мають відповісти на кілька запитань учителя, приміром:

                   Що цікавого ти дізнався сьогодні?

                   Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

                   Що тобі вдалося найкраще?

     Та чи приводить така гра до ефективного зворотного зв’язку з вчителем?

     Працюючи над цим питанням, я дійшла висновку, що описовий зворотний зв’язок — це відгук учителя про виконані навчальні завдання, пов’язаний саме з результатами діяльності учнів. У ньому вчитель повинен підкреслити те, що зроблено правильно, та спонукати до наступних дій, щоб учні могли покращити свою роботу.

      Наприклад, на уроці математики мої діти працювали в динамічних парах над логічним завданням «Допоможи метеликам». Потрібно було «розсадити» метеликів на листки, відповідно написати їх кількість в кружечки та встановити стрілки так, щоб вони показували  щоразу туди, де метеликів менше. Малювати стрілки треба було так, щоб всі листочки були сполучені.

       Деякі пари виконали завдання, але листочки сполучили не всі, або ж стрілки відходили одночасно до двох листків. Після того, як діти почули від мене: «Дякую за гарну роботу. Залишилося знайти ті листочки, які так і не сполучилися стрілкою» або «Добре попрацювали! Якщо ви переглянете свою роботу уважніше, то побачите, що від вашого листка відходять аж дві стрілки. Зробіть так, щоб метелики не хвилювались, куди ж їм летіти» вони почали працювати уважніше і ліквідували недоліки в роботі.

     Також важливо завжди зосереджуватися на тому, як добре, а не швидко учні досягають своєї мети. Навіть від час розфарбовування можна спостерігати, що деякі діти зафарбовують все одним кольором, виходять за межі контуру малюнку і швидко тягнуть догори руку, викрикуючи: «Я вже! Я перший!» Інші навпаки, кольори обирають ретельно, розфарбовують охайно, не поспішаючи. Тут вже й самі діти повинні оцінити результати роботи, висловити свої враження, побажання. Намагаюсь вчити дітей, що оцінювати треба роботу, а не конкретну дитину.

     При формувальному оцінюванні часто використовую принцип «3 компліменти + 1 критика». Це сприяє правильній поведінці дитини. Наприклад, під час письма дитина прописала літери охайно, з відповідним нахилом, але відстань між літерами різна. Говорю: «Та ти молодчинка! Все так охайно, дотрималася нахилів, але хочеться, щоб відстань між такими красивими літерами була однакова.»

      Обов’язково треба запитувати в учнів, чи зрозумілий їм ваш зворотний зв’язок. Чи вони розуміють, що потрібно зробити для вдосконалення своєї роботи. Важливий момент: для успішного навчання діти мають брати відповідальність на себе. Це можливо, якщо вони знають свою мету та шляхи її досягнення, а також мають конструктивну підтримку від інших.

     До речі, проєкт «Розвиток дитини» спільно з Освіта.ua пропонує вчителям Нової української школи комплект із сімнадцяти жетонів для формувального оцінювання. Неодмінно хочу спробувати працювати з такими жетонами.

     Жетони «Здійснюємо формувальне оцінювання» спрямовані на формування в учнів початкової школи позитивної внутрішньої мотивації до навчання, зацікавлення та покращення продуктивності їхньої роботи на уроках.

Використання таких жетонів допоможе педагогам впроваджувати елементи формувального оцінювання, доповнювати вербальне оцінювання, надавати зворотний зв’язок учням та ученицям під час щоденної класної роботи, а дітям допоможе адекватно оцінювати свої успіхи.

      Як відомо, формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням  прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опанування нею навчального матеріалу та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.

       Таке оцінювання має на меті підтримати навчальний поступ учнів, формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання.

       Використання цього типу оцінювання дозволяє вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню, підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів.Окрім того, застосування формувального оцінювання в початковій школі запобігає розвитку побоювань помилитися.

Використовуючи на уроках жетони, учитель зможе спрямувати оцінювання на формування позитивної самооцінки учнів. За сприятливих умов навчання і виховання в дітей починає формуватися адекватна самооцінка їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей.

     Комплект жетонів можна розподілити на три умовні групи залежно від досягнень дитини й намірів учителя вибудовувати її індивідуальну освітню траєкторію.

Відмінна робота:

«Усе вдалося!»;

«Чудова робота»;

«Усе вийшло!»;

«І далі так працюй!»;

«Досконала робота!».

Добра робота:

«Майже вдалося!»;

«Досить добре!»;

«Уже вдається!»;

«Докладаєш багато зусиль!»;

«Майже ідеально!»;

«Сьогодні вже краще!»;

«Не поспішай!»;

«Докладай більше зусиль!».

Мотивація:

«У тебе все вийде!»;

«Знаю, що ти впораєшся!»;

«Ще трішки потренуйся!»;

«Перемоги попереду!».

     Використовуючи жетони, зважатиму на індивідуальні особливості кожного учня. Адже для кожної дитини формувальне оцінювання слугує рекомендацією до дії, а не педагогічним  вироком..

     В жовтні будемо вчитися відображати зворотний зв’язок за допомогою лінійок  та кольорових прищіпок, а  з листопада познайомлю першокласників  з новими сигналами, які сприятимуть ефективному зворотному зв’язку від вчителя – Крихіткою Ши, героєм мультфільму.

      Отже, можна зробити висновок, що формувальне оцінювання — це оцінювання в процесі навчання: щоб зрозуміти, як пройдено певний етап, чи немає затримки, чи діти не збились із заданого напрямку. Ще одна його мета — це подальше навчання учнів.